ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 року справа № 823/1023/16

м. Черкаси

08 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача - Желізняк Ю.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

встановив:

03 серпня 2016 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні 13 календарних років служби;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 05.02.2016 по день фактичного розрахунку.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що 05.02.2016 позивач звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 2 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». В порушення положень ст. 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідачем не здійснено виплату позивачеві одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що підстави призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейських визначено постановою КМУ від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерському складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей", із змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 02.03.2016 № 154 (набрала чинності 12.03.2016). Таким чином, поліцейські набули права на отримання одноразової грошової допомоги після їх звільнення із служби в поліції з 12.03.2016. Беручи до уваги, що звільнення ОСОБА_1 відбулося 05.02.2016, тобто до набрання чинності даним Порядком, то право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у позивача відсутнє.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що у період з 23.10.2003 по 05.02016 позивач працював в органах внутрішніх справ та Національної поліції на різних посадах, в тому числі з 07.11.2015 на посаді командира роти батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області; календарна вислуга років на день звільнення складає: 13 років 08 місяців 03 дні.

05 лютого 2016 року ОСОБА_1, командир роти батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, був звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 2 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» (наказ №16 о/с від 05.02.2016 а.с. 20).

Листом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 13.06.2016 №29/Г-63 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з посиланням на статтю 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги при звільненні особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Постанова КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерському складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» поширюється на поліцейських після набрання чинності змін внесених постановою КМУ від 02.03.2016 №154, тобто з 12.03.2016.Оскільки позивач звільнений з Національної поліції 05.02.2016 та на момент звільнення не набув права не пенсію, підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає.

Позивача вважає, що в порушення норм чинного законодавства України, при звільненні його зі служби в поліції відповідач не виплатив одноразову грошову допомогу.

Правовідносини, що виникли, врегульовано Законом України «Про Національну поліцію», Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон N 2262-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №154 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393».

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби регулюється, зокрема, статтею 9 Закону N 2262-XII, відповідно до частини 1 якої особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналогічне положення закріплено в абзацах 1 - 3 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Постанова № 393), згідно з якими військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

02.03.2016 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №154, якою було внесено зміни до вищезазначеної постанови №393 та передбачено також виплату одноразової грошової допомоги поліцейським при звільненні їх зі служби в поліції.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність механізму нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні позивача зі служби в поліції 05 лютого 2016 року. Так, відповідно до абзацу третього пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції на день звільнення позивача) за працівниками поліції право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Таким чином, на момент звільнення позивача та проведення із ним остаточного розрахунку була чинною і підлягала застосуванню Постанова №393.

Судом встановлено, що згідно довідки обласної МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серія 10 ААА №005320, ОСОБА_1 отримав групу інвалідності 12.05.2016 (а.с.66). Відповідно до свідоцтва про хворобу №10 від 19.01.2016 захворювання позивача пов'язанні з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.67).

Вирішуючи питання про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні згідно ст. 9 Закону N 2262-XII, суд виходить з такого.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 9 та ст. 9-1 Закону N 2262-XII дає підстави вважати, що ч. 1 ст. 9 цього Закону встановлені дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним у ній особам: які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я та які звільнені зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням за наявності вислуги 10 років і більше (постанова Верховного Суду України від 17 березня 2015 р. у справі N 21-80а15 з питань неоднакового застосування частини першої статті 9 Закону N 2262-XII у подібних правовідносинах).

Враховуючи наведене, суд вважає, що одноразова грошова допомога особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які звільнені зі служби за станом здоров'я, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з набуттям права на пенсію за Законом N 2262-XII.

Відповідно до стаття 18 Закону N 2262-XII пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Під час судового розгляду справи встановлено, що станом на день звільнення зі служби в поліції позивач набув права на отримання пенсії відповідно до Закону N 2262-XII, що підтверджується довідкою Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22.08.2016 №7636/0301 (а.с.65) та довідкою обласної МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серія 10 ААА №005320 (а.с.66).

Стаття 26 Закону N 2262-XII визначає, що пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а інвалідам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", - довічно.

З огляду на те, що станом на час звільнення позивач відноситься до осіб, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII, відтак має право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, передбачену ст. 9 вказаного Закону.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 05.02.2016, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Таким чином законодавством не врегульовано виплату середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги, а тому вимога про стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 05.02.2016 задоволенню не підлягає.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової вихідної допомоги при звільнені та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового зобов'язання за кожні повні 13 календарних років служби.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової вихідної допомоги при звільнені.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (ідентифікаційний код 40108667) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового зобов'язання за кожні повні 13 календарних років служби.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 1653 грн. 60 коп. на розрахунковий рахунок 31212206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, МФО 854018.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (ідентифікаційний код 40108667) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 1102,40грн. (одна тисяча сто дві гривні 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 29 серпня 2016 року