справа №619/4197/14-ц

провадження №2/619/62/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016р. Дергачівський районний суд Харківської області

у складі : головуючого – судді Калмикової Л.К.,

за участю секретаря судового засідання – Пономарьової К.В.,

адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дергачі цивільну справу за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської державної зооветеринарної академії до ОСОБА_2, Малоданилівської селищної ради Дергачівуського району Харківської області, третя особа- Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету, державного акту на право приватної власності на землю , запису про реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю, витребування земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач – прокурор Дергачівського району Харківської області - звернувся до суду в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської державної зооветеринарної академії до ОСОБА_2, Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, третя особа- Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області, про визнання недійсним державного акту, визнання недійсним рішення виконавчого комітету, державного акту , запису про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатом прокурорської перевірки у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів 28.01.2014 до ЄРДР внесено відомості № 42014220280000003 за ч.2 ст. 364 КК України та розпочато досудове розслідування відносно колишніх посадових осіб районного відділу земельних ресурсів.

Перевіркою встановлено, що 11.09.2001 р. рішенням № 265 виконавчого комітету Малоданилівської селищної Ради народних депутатів ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,60 га, виділену для ведений підсобного господарства. 11.09.2001 рішенням №265 виконавчого комітету Малоданилівської селищної Ради народних депутатів ОСОБА_3 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,60 га, виділену для ведення підсобного господарства.

Вказані земельні ділянки згідно з технічною документацією по інвентаризації та оформленню права приватної власності, яка розроблялася Деріачівською районною філією ХРЦ державного кадастру, примикають одна до одної та знаходяться на заболоченій місцевості.

Згідно з висновками начальника відділу земельних ресурсів Дергачівського району № 13 та № 14, які підписано та скріплено гербовою печаткою, за результатом польового вимірювання, врахувавши нормативи та фактичні розміри земельних ділянок, погоджено передачу у приватну власність земельних ділянок по 0,60 га ОСОБА_2І, та ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства із земель: в т.ч. 0,50 га пасовища та 0.10 га сінокоси для ОСОБА_2, а також 0,50 га пасовища та 0.10 га сінокоси для ОСОБА_3

На підставі вищевказаних висновків начальника відділу земельних ресурсів Дергачівського району ОСОБА_3 та ОСОБА_2 оформлено державні акти про право власності на земельні ділянки.

В подальшому 14.12.2001р. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального кругу, відчужила земельну ділянку 0,60 га ОСОБА_4, яким у подальшому було оформлено державний акт на право власності (серія Р1 №712573) від 05.02.2002.

В ході перевірки було залучено спеціалістів у сфері геодезичної діяльності з ПП «Перспектива-земля», які після надання їм копії технічної документації щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за допомогою топогеодезичної зйомки встановили, що земельні ділянки вказаних громадян знаходяться під дзеркалом водного об'єкта, який загальною площею становить 1.5538 га. При цьому земельна ділянка ОСОБА_3 на території водного об'єкту займає 0,5891 га., а земельна ділянка ОСОБА_2 на території водного об'єкту займає 0,1472 га.

Під час проведення подальшої перевірки на підставі водогосподарського паспорту ставка № 3 в с. Караван Дергачівського району Харківської області було з'ясовано, що водний об'єкт, з яким перетинаються земельні ділянки, виділені ОСОБА_5 та ОСОБА_2, знаходиться на території зооветеринарного інституту та був наповнений у 1978 році.

Згідно з інформацією відділу Держземагентства Дергачівського району Харківської про кількісні та якісні характеристики земельних ділянок, які підлягали перевірці, встановлено, що відповідно до земельно-облікових даних досліджувані земельні ділянки у 2001 році та на час перевірки відносяться до земель водного фонду і перебувають в користуванні Харківської державної зооветеринарної академії.

Згідно з Земельним кодексом УРСР 1990 року та Водним кодексом України земельні ділянки водного фонду не могли передаватися у приватну власність громадян в якості земель для ведення особистого підсобного господарства.

Згідно зі ст.56 Земельного кодексу УРСР 1990 року земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства відносились за своїм цільовим призначенням до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до розділу IV Водного кодексу України не було передбачено можливості передання земельних ділянок водного фонду у приватну власність фізичних осіб для ведення особистого підсобного господарства.

Без зміни цільового призначення земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_2І та ОСОБА_3Г було фактично передано земельні ділянки водного фонду, які не можуть належать громадянам України на праві приватної власності для ведення особистого підсобного господарства. При погодженні технічної документації із землеустрою посадовими особами відділу земельних ресурсів Дергачівеького району було здійснено висновок про те, що передаються землі, які відносяться за цільовим призначенням до земель сільськогосподарського призначенням саме за видом - до пасовищ та сінокосів. Вартість переданих земельних ділянок станом на 2001 рік складає 92868 грн., та станом на 2014 рік складає 253530 грн. Незаконним вибуттям вказаних земельних ділянок з власності держави заподіяно тяжкі наслідки інтересам держави.

У зв'язку із зловживанням владою з боку посадових осіб відділу земельних ресурсів Дергачівеького району під час перевірки технічної документації ОСОБА_5 та ОСОБА_2 фактично з державної власності незаконно вибули землі водного фонду, які перебувають у користуванні Харківської державної зооветеринарної академії. Встановлено, що належний порядок щодо вилучення земельних ділянок з користування Харківської державної зооветеринарної академії відповідно до вимог ст.34 Земельного кодексу УРСР 1990 року дотримано не було.

В ході досудового розслідування під час допиту колишнього ректора Харківського державного зооветеринарного інституту ( Харківська державна зооветеринарна академія) ОСОБА_6 встановлено, що він ніколи не підписував погодження на вилучення з постійного користування земель ХДЗВІ. Підпис, який мається в листі ХДЗВІ, від його імені, виконаний не ОСОБА_7

Згідно ч.1 ст.31 Земельного кодексу УРСР 1990 року, який діяв на час виникнення правовідносин, вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Згідно ч.1 ст.20 ЗУ «Про освіту», який діяв на час виникнення правовідносин, ВНЗ очолюють відповідні ректори.

За ч.2 ст.63 ЗУ «Про освіту» земельні ділянки державних закладів освіти, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Встановлено, що державний акт (серія ХР-10-00-003076) на право постійного користування землею, загальною площею 2062,2 га, видано Харківському зооветеринарному інституту на підставі рішення Дергачівської районної ради від 19.08.1998 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46.

Відповідно до вимог ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до статуту Харківської державної зооветеринарної академії її майно використовується для навчальних цілей.

Згідно ст. 33 Земельного кодексу України 1990 року вилучення земель навчальних закладів для несільськогосподарських потреб, крім випадків надання їх для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, не допускається.

Порушення порядку вилучення підтверджується актом постійного користування землею Харківського зооветеринарного інституту, показаннями колишнього ректора Харківського зооветеринарного інституту, статутом зазначеного ВНЗ та листом відділу Держземагентсва, який вказує на приналежність спірних земельних ділянок до земель Харківської державної зооветеринарної академії та земель водного фонду.

Встановлено істотні порушення вимог Водного кодексу України.

Частина друга статті 3 ВК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) визначає, що до водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами.

Крім того, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню водного фонду.

За положеннями статті 4 ВК України, статті 58 ЗК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) до таких земель відносяться землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

3емлі зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами і іншими водними об’єктами та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Відповідно до положень частини першої статті 84 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час прийняття рішень про надання земельних ділянок) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків визначених цим Кодексом (пункт «г» частини третьої статті 83 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час прийняття рішень про надання земельних ділянок у власність)).

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема, громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України :(у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин).

Частиною першою статті 59 ЗК України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина друга статті 59 ЗК У країни).

Заболочена місцевість та землі водойми № 3 біля сел.Караван Дергачівського району не могли бути передані без зміни цільового призначення, а також не могли бути передані як такі взагалі згідно вимог Водного кодексу України та Земельного кодексу України.

Віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду України підтверджується:

-Планом погодження земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка є складовою технічної документації по інвентаризації та оформленню права приватної власності ( документ містить експлікацію , що земельні ділянки які передаються, відносяться до заболоченої місцевості).

-Водогосподарським паспортом ставка № 3 біля сел. Караван Дергачівського району Харківської області, який розроблено ВАТ «Харківський проектно-дослідницький інститут водного господарства «Гідропроект» ( документ містить відомості про те, що ставок наповнений в 1978 р., перебуває на земельних ділянках підсобного господарства ОСОБА_8 та ОСОБА_8 Л.1. та належить Харківському державному зооветеринарному інституту).

-ОСОБА_5 відділу Держземагентсва у Дергачівському районі Харківської області від 27.01.20І4 № 184/10 на запит прокуратури району № 05-27-301вих-14 від 25.01.2014 ( документ містить відомості, що спірні земельні ділянки як станом на 2001 рік,так і станом на теперішній час, відносяться до земель водного фонду та перебувають в користуванні Харківської державної зооветеринарної академії).

*Показаннями свідків - мешканців села Караван, про те, що спірні земельні ділянки завжди містили на собі ставок, в тому числі в 2001 році,

*Показаннями ОСОБА_9, який зазначив, що йому було відомо про те, що на спірних земельних ділянках в 70-х роках знаходився ставок, а під час приватизації землі були підтоплені, шахтний скид води було знищено а джерела води замучені. ( документ підтверджує наявність дамби, та заболоченості місцевості на час приватизації),

*Матеріалами топогеодезичної зйомки, яка проведена спеціалістами у сфері геодезії ПП «Перспектива-Земля» ( документ засвідчує графічно те, що спірні земельні ділянки знаходяться в зоні водного об'єкту).

Наявність державного акта на право власності на спірну земельну ділянку, виданого всупереч встановленому законом порядку, порушує інтереси держави, як власника, щодо реалізації передбаченого ч.1 ст.319 ЦК України права вільно розпоряджатися нею через уповноважений орган виконавчої влади. Даний факт є підставою для втручання органів прокуратури.

Звернення до суду в інтересах ВНЗ Харківської державної зооветеринарної академії обумовлено, що даний ВНЗ є державним та саме його інтереси порушені внаслідок протиправного вилучення земель, які надані йому у постійне користування.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

ОСОБА_2 заволодів земельною ділянкою для ведення підсобного господарства без відповідної правової підстави, враховуючи вищевикладені обставини порушення прав ХДЗВА та порушення адміністративного порядку надання земель водного фонду та зміни цільового призначення земельних ділянок.

Пунктом 5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ч.5 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України «Про державну реєстрацію) речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Просить визнати недійсним рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради народних депутатів № 265 від 11.09.2001 року «Про приватизацію земельної ділянки, виділеної для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_2 в с. Мала Данилівка с. Караван площею 0,60 га.», визнати недійсним державний акт на право власності на землю площею 0,600 га серія Р1 № 699719, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2197, виданий на ім'я ОСОБА_2, визнати недійсним запис № 2197 про реєстрацію державного акта на право власності на землю площею 0,600 га серія Р1 № 699719, зобов'язати ОСОБА_2 звільнити та повернути у придатному для використання стані земельну ділянку площею 0,60 га на території Малоданилівської селищної ради села Караван Дергачівського району, межі якої визначені державним актом серія Р1 № 699719 на користь держави в особі Харківської державної зооветеринарної академії.

В судовому засідання представники позивача ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 позов підтримали, надали пояснення аналогічні тим, що містить позовна заява.

Представник Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, в інтересах якої подано позов, у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлявся належним чином. Суд вважає можливим справу розглядати без його участі.

Представник Харківської державної зооветеринарної академії, в інтересах якої подано позов, ОСОБА_13 позов підтримала, надала пояснення аналогічні тим, що містить позов.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що передача земельної ділянки в приватну власність розміром 0.60 га йому здійснювалась за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Коли йому виділялась земля, то ніякого ставка не було, в 2001 році була повінь і виник ставок, на який особисто він замовив водний паспорт. На цих землях раніше були підтоплення. Він провів благоустрій терниторії, підтримує в належному стані ставок, будь-яких протиправних дій не скоював.

Крім того, прохає застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позову у зв»язку з пропуском строків позовної давності.

Зазначає, що прокурор Дергачівського району повинен був звернутися до районного суду з позовною заявою протягом трьох років після отримання ОСОБА_14 0.1. державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 712573, оскільки за цей період часу міг провести всі необхідні перевірки та виявити будь-які порушення вимог законодавства України.

Окрім того, прокурор не використав можливість долучити до позовної заяви клопотання про поновлення строку позовної давності та довести поважність причин пропуску строку.

Представник відповідача - Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області у судове засідання не з’явився, згідно заяви просить справу розглядати без їх присутності, що суд вважає за можливе.

У поданих запереченнях на позовну заяву вказує на те , що рішення виконавчого комітету Малоданиліської селищної ради віл 11.09.2001 №265 «Про приватизацію земельної ділянки» було прийнято в порядку законодавства та на підставі документів, які були надані на адресу селищної ради.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Оскаржувальне рішення Малоданилівської селищної ради було прийняте 11.09.2001 р.

Прокурор Дергачівського району повинен був звернутися до районного суду з позовною заявою протягом трьох років після отримання ОСОБА_14 державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 712573, оскільки за цей період часу міг провести всі необхідні перевірки та виявити будь-які порушення вимог законодавства України. Але ця можливість була знехтувана прокурором.

Представник третьої особи - реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області у судове засідання не з’явився, згідно заяви просить справу розглядати без його участі, що суд вважає за можливе.

Заслухавши сторони, свідка ОСОБА_15»янченко О.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

За результатом перевірки прокуратури Дергачівськогг району Харківської області у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів 28.01.2014 до ЄРДР № 42014220280000003 внесено відомості за ч.2 ст. 364 КК України та розпочато досудове розслідування відносно колишніх посадових осіб Дергачівського районного відділу земельних ресурсів.

Перевіркою встановлено, що 11.09.2001 р. рішенням № 265 виконавчого комітету Малоданилівської селищної Ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,60 га, виділену для ведення підсобного господарства, а також ОСОБА_3 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,60 га, виділену для ведення підсобного господарства.

Вказані земельні ділянки згідно з технічною документацією по інвентаризації та оформленню права приватної власності, яка розроблялася Дергачівською районною філією ХРЦ державного кадастру, примикають одна до одної та знаходяться на заболоченій місцевості.

Згідно з висновками начальника відділу земельних ресурсів Дергачівського району № 13 та № 14, які підписано та скріплено гербовою печаткою, за результатом польового вимірювання, врахувавши нормативи та фактичні розміри земельних ділянок, погоджено передачу у приватну власність земельних ділянок по 0,60 га ОСОБА_2І, та ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства із земель: в т.ч. 0,50 га пасовища та 0.10 га сінокоси для ОСОБА_2, а також 0,50 га пасовища та 0.10 га сінокоси для ОСОБА_3

На підставі вищевказаних висновків начальника відділу земельних ресурсів Дергачівського району ОСОБА_3 та ОСОБА_2 оформлено державні акти на право власності на земельні ділянки.

В подальшому 14.12.2001р. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального кругу, відчужила земельну ділянку 0,60 га ОСОБА_4, яким у подальшому було оформлено державний акт на право власності серія Р1 №712573 від 05.02.2002.

В ході прокурорської перевірки було залучено спеціалістів у сфері геодезичної діяльності з ПП «Перспектива-земля», які після надання їм копії технічної документації щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за допомогою топогеодезичної зйомки встановили, що земельні ділянки вказаних громадян знаходяться під дзеркалом водного об'єкта, який загальною площею становить 1.5538 га. При цьому земельна ділянка ОСОБА_3 на території водного об'єкту займає 0,5891 га. а земельна ділянка ОСОБА_2 на території водного об'єкту займає 0,1472 га.

В позовній заяві прокурор Дергачівського району Харківської області вказує, що підставою визнання недійсними рішення виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради, державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства є передача в приватну власність земельної ділянки водного фонду України.

Проте, вказаний вище висновок ПП «Перспектива-земля» не відповідає документам та іншим доказам, які знаходяться в матеріалах справи, так як передача земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_2 здійснювалась за рахунок виключно земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 2 ЗК України ( в редакції від 13.03.1992 р. - станом на час виникнення права власності) землі України за основним цільовим призначенням поділялися на 7 категорій. Землі сільськогосподарського призначення та землі водного фонду є самостійними категоріями.

Згідно ст.6 ЗК України громадяни України мають право на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства. Відповідно до Технічної документації по інвентаризації та оформленню права приватної власності ( 2001 р.) для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_2 передавалась земельна ділянка с/г призначення ( 0.10 га - сіножаті підтоплені та пасовища 0.50 га).

Форма державної статистичної звітності за категоріями земель за їх цільовим використанням ( форма № 6-зем ) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.11. 1998 р.№377. Вказана форма є первинною формою обліку земель в Україні.

Твердження прокурора про те, що дані землі були землями водного фонду, які вибули з власності держави у зв'язку зловживанням владою з боку посадових осіб відділу земельних ресурсів Дергачівського району є необгрунтованим та спростовується формою 6- зем. (станом на 1999 р). За Дослідним господарством ХЗВІ були закріплені землі сільськогосподарського призначення ( у тому числі сіножаті та пасовища загальної площею 122 га.).

Відповідно до експлікації земельних угідь (форми 6-зем), яка є складовою технічної документації по інвентаризації та оформленню права приватної власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в Малоданилівській селищній раді для ведення особистого підсобного господарства Дергачівського району Харківської області (розробленої у 2001 році), земельна ділянка ОСОБА_2 обліковувалась як пасовища - 0,5 га та сіножаті підтоплені - 0,10 га., що вбачається з відповіді начальника Відділу Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської обл. від 10.06.2016 р. № 9-20.18-0.7-2053/2-16, але не землі водного фонду.

Виключно за рахунок земель сільськогосподарського призначення передавались земельні ділянки у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства. Крім того, земельні ділянки у власність передавала Малоданилівська селищна рада.

Встановлено, що на даний час на спірних землях дійсно мається ставок, але який з»явився після отримання даної землі відповідачем, як стверджує останній та що підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_15»янченко О.М. – колишній секретар М.Данилівської селищної Ради.

При винесенні в 2001 році рішення селищною радою зміна цільового призначення земельних ділянок не здійснювалась, так як земельні ділянки належали згідно форми 6-зем до земель сільськогосподарського призначення. Виконавчий комітет Малоданилівської селищної рада ради здійснював свої повноваження згідно ст. 17 ЗК України ( редакція від 13.03.1992 р). Він передав земельні ділянки в приватну власність на підставі заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Підтоплення сільськогосподарських земель не є підставою для зміни категорії земель. Підтоплення земель - це вплив природних чи антропогенних факторів,, яке приводить до погіршення корисних властивостей землі.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про охорону земель» з метою охорони земель сільськогосподарського призначення від ерозії, селів, підтоплення та інших видів деградації здійснюється захист шляхом розробки державних і регіональних програм. Підтоплення та заболочення земель належать до факторів та процесів шкідливого антропогенного впливу. В ст. 164 ЗК України ( ст.84 ЗК України від 13.03.1992 р.) передбачено, що охорона земель включає захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення .... та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України.

Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Вказаний перелік є вичерпним.

Жодна з підстав в даному випадку місця не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, у відношенні посадових осіб, причетних до виділення та передачі у приватну власність землі відповідачеві не постановлено жодного обвинувального вироку суду, тобто не встановлені винні особи, а значить і не встановлена незаконність дій по розпорядженню даною земельною ділянкою.

Суд не приймає твердження позивача про те, що підпис від імені ректора ХЗВІ ОСОБА_6 на ім»я голови ОСОБА_16 селищної Ради ОСОБА_17, яким він не заперечує протм передачі землі ХЗВІ селищній Раді виготовлений не ректором ОСОБА_6 , поскільки висновок почеркознавчої експертизи зроблений в рамках кримінального провадження, яке до цього часу не направлено до суду, оцінка даного доказу не надана, обвинувальний вирок суду не постановлений.

Таким чином, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні позову, поскільки позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тобто позов є необґрунтованим.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову по суті, то заява про застосування позовної давності не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись , ст.ст. 14,19 Конституції України ст.ст.316,321,328 ЦК України, ст.ст. 1,38,116,140, 153 ЗК України, ст. 36 Закону України «Про охорону земель», ст.3,5, 10, 11,58,59, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Харківської державної зооветеринарної академії до ОСОБА_2, Малоданилівської селищної ради Дергачівуського району Харківської області, третя особа- Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету, державного акту на право приватної власності на землю , запису про реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю, витребування земельної ділянки– відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату з розгляду цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. К. Калмикова