Провадження №: 2-а/743/35/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого -судді Сташківа В.Б.,

при секретарі Нерус Н.І.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Управління соціального захисту населення Ріпкинської

районної державної адміністрації Чернігівської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати виплатити

пільги та компенсації,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - УСЗН Ріпкинської РДА), в якому просили визнати протиправною бездіяльність останніх щодо не надання їй пільг, передбачених ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати останніх здійснити донарахування та виплату всіх пільг та компенсацій, передбачених ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з травня 2012 р. та сплачувати їх в подальшому. Одночасно просив зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав вказаних в адміністративному позові, їх не уточнював.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, просив розглядати справу у їх відсутність. Заперечуючи проти позову, посилаються на те, що вони жодним чином не порушили права позивачки, її позовні вимоги є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на положеннях ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936, постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. N 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги". Органи соціального захисту населення, що проводять нарахування та виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Порядку організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 р. № 261, Постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету».

Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_1, дослідивши матеріали даної справи та адміністративних справ № 743/1465/14-а, № 743/870/15-а, № 743/1500/15-а, суд приходить до таких висновків.

Стаття 6 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

Крім того, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів даної справи та адміністративних справ № 743/1465/14-а, № 743/870/15-а, № 743/1500/15-а:

- експертним висновком Чернігівської обласної спеціалізованої ЛКК по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 23.01.2009 №10 ОСОБА_2 було встановлено зв'язок захворювання позивача з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС;

- ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності (захворювання пов'язане з впливом наслідків аварії на ЧАЕС) до 01.03.2012 р., що стверджується довідкою Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії серії серії МСЕ-ЧНВ № 073921 від 05.02.2009 р.;

- ОСОБА_2 було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1 та вкладку до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 від 05.03.2009 р.;

- з акту Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії № 308 від 22.02.2012 року та з витягу з акту огляду ОСОБА_2 у МСЕК до довідки сер. МСЕ-ЧНВ №205615* від 22.02.2012 року вбачається, що причина інвалідності ОСОБА_2 загальне захворювання, тобто не пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС

- рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 січня 2015 року у справі № 750/12353/14, яке набрало законної сили, визнано незаконним акт огляду ОСОБА_2 у МСЕК: № 308 від 22.02.2012 року, витяг з акту огляду разом з довідкою сер. МСЕ-ЧНВ №205615* від 22.02.2012 року;

- 29.02.2012 року Чернігівська обласна спеціалізована лікарсько-консультативна комісія для дорослих по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації, за власною ініціативою переглянула медичну справу ОСОБА_2 та ухвалила рішення про скасування попереднього рішення (експертного висновку від 23.01.2009 року № 10, оформлений протоколом №3) щодо ОСОБА_2, з тих підстав, що остання не мала статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.02.2014 р. у справі №750/892/14, яке набрало законної сили, скасовано рішення Чернігівської обласної спеціалізованої лікарсько-консультаційної комісії для дорослих по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації від 29.02.2012 р. (протокол № 8) про скасування експертного висновку №10 від 23.01.2009 року, яким встановлено причинний зв'язок захворювання ОСОБА_2, 1973 року народження, з наслідками Чорнобильської катастрофи;

- рішенням обласної комісії зі встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації, оформлене протоколом № 5 від 21.05.2012 р. (зі змінами внесеними рішенням вказаної комісії від 27.09.2013 р., яке оформлене протоколом №9) про встановлення факту необґрунтованої видачі ОСОБА_2 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А та вкладки до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з скасуванням обласною спеціалізованою лікарсько-консультаційною комісією для дорослих по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників аварії на ЧАЕС причинного зв'язку захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи, оскільки на момент розгляду медичної справи ОСОБА_2 не мала статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно вимог статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року у справі №825/2233/14, яка набрала законної сили, з урахуванням ухвали цього ж суду від 28 липня 2014 р., скасовано рішення обласної комісії зі встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації, оформлене протоколом № 5 від 21.05.2012 (зі змінами від 27.09.2013) про вилучення посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серія НОМЕР_1 від 05.03.2009 та вкладки НОМЕР_3 від 05.03.2009, виданих ОСОБА_2;

- з довідки Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії від 14 січня 2014 р. серії АВ №0128189 ОСОБА_2 було встановлено зв'язок його захворювання з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС і встановлено їй ІІІ групу інвалідності - безтерміново.

- УСЗН Ріпкинської РДА відмовлялось вносити до Реєстру інформацію про те, що ОСОБА_2 в період з 01.03.2012 мала статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, мотивуючи тим, що для поновлення в Реєстрі ОСОБА_2 повинна надати документи, передбачені п.5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, що мають право на пільги (затвердженого постановою КМУ від 29.01.13 №117), а саме вкладку до посвідчення особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка діяла у період з 01.03.2012 року;

- постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 4 серпня 2015 року визнано протиправними дії УСЗН Ріпкинської РДА щодо відмови у внесенні до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості про ОСОБА_2, як про особу, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, з 01 березня 2012 року та УСЗН Ріпкинської РДА внести до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості про ОСОБА_2, як про особу, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, з 01 березня 2012 року.

- згідно постанови старшого державного виконавця ВПВР УВС ГТУЮ у Чернігівській області від 05.11.2015 р. (ВП № 49110203) закінчене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 743/870/15-а, виданого Ріпкинським районним судом Чернігівської області 19 жовтня 2015 р. в частині зобов'язання УСЗН Ріпкинської РДА внести до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, відомості про ОСОБА_2, як про особу, що постраждала від Чорнобильської катастрофи, з 01 березня 2012 року, у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим листом;

- вказана постанова була предметом оскарження в судовому порядку (постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 березня 2016 р. № 743/1500/15-а в задоволені позову ОСОБА_2 до ВПВР УВС ГТУЮ у Чернігівській області про скасування постанови було відмовлено).

З аналізу вказаних обставин вбачається, що ОСОБА_2 являється громадянкою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та остання поновлена на обліку пільговиків з 1 березня 2012 року у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Згідно ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам віднесеним до категорії 1, надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:

1) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

2) безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);

3) першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;

4) позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні; право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків. Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України. Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

5) користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;

6) щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;

7) переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування. У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не більше одного року. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року. При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року;

8) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу;

9) виплата працюючим інвалідам допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році;

10) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України. Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах. Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати. Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися лише один раз;

11) 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за утримання будинків), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності, в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - інвалідом I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним; Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню. У разі проживання у гуртожитку оплата за проживання провадиться у розмірі 50 процентів встановленої плати;

12) передача безплатно в приватну власність займаних ними та їх сім'ями квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду незалежно від того, чи є зазначена особа наймачем чи членом сім'ї наймача. Зазначена пільга може бути використана один раз;

13) позачергове безоплатне забезпечення автомобілем інвалідів I групи незалежно від наявності медичних показань та інвалідів II групи за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, відсутності у них протипоказань до керування автомобілем; позачергове пільгове забезпечення автомобілем інвалідів II групи за наявності медичних показань та протипоказань до керування з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї. Інваліди II групи за відсутності відповідних медичних показань мають право на безоплатне або на пільгових умовах забезпечення автомобілем, а також інваліди III групи за наявності медичних показань - на забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - на пільгових умовах у порядку загальної черги. Порядок та умови забезпечення автомобілем визначаються Кабінетом Міністрів України;

14) забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

15) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України;

16) одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку;

17) позачергове обов'язкове забезпечення їх дітей місцями у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;

18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

19) безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;

20) обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

22) використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік;

23) позачерговий протягом року вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного обслуговування, до садівницьких товариств, а також право на позачергове придбання садових будинків або матеріалів для їх будівництва, для індивідуальної забудови. У випадку одержання житла права, передбачені пунктом 10 цієї статті, втрачаються, якщо житлові умови поліпшились настільки, що відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Передбаченими цим пунктом пільгами по забезпеченню житлом громадяни мають право скористатися один раз;

24) першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

25) першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

26) вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

27) позачергове влаштування в заклади соціального забезпечення, а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним. У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

28) позачергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

31) оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами. У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання.

Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 цієї статті, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктом 26 цієї статті, поширюються на неповнолітніх дітей громадян, віднесених до категорії 1. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 цієї статті, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

(установлено, що норми і положення статті 20 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII, згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 80-VIII)

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої цієї статті, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В позовній заяві ОСОБА_2 просить зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату ВСІХ пільг та компенсацій, передбачених ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На пропозицію суду, яка викладена в листі від 20 квітня 2016 р., ОСОБА_3 в клопотанні про відкладення справи окреслила конкретні пільги, передбачені п.п. 1, 4, 11, 14, 15, 19, 22 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на які вона претендує.

При цьому, позовні вимоги та підстави позову письмово не уточнювала.

Судом враховується, що згідно ч. 1 ст. 70 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне перевірити всі доводи викладені в клопотанні, а саме в обґрунтування:

- безплатного придбання ліків за рецептами лікарів, а саме, що рецепти були виписані, але аптека не надавала ліки аргументуючи це тим, що ОСОБА_2 не значиться в списках пільговиків, та Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації не компенсує кошти за ліки. Основні життєво необхідні ліки, які потрібно приймати постійно - гормональний препарат «Еутирокс»;

- позачергового щорічного безплатного забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;

- 50-процентної знижки плати за користування житлом комунальними послугами (скраплений газ, дрова, електрична, та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електре зв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості);

- забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; (301 грн. з травня 2012 р. по серпень 2015 р. - 399 грн., з вересня 2015р. по теперішній час, компенсація на харчування);

- безплатного користування всіма видами міського та приміського транспорту (30 грн. в день 5 днів на тиждень);

- безплатного проїзду один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків (вартість квитка на автобус Чернігів - Одеса, Одеса - Чернігів);

- отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих дні в на рік.

Згідно п.п. 3 п. 4 Положення про управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області, затвердженої розпорядженням голови райдержадміністрації від 30 січня 2013 р. № 29, основним завданням управління є забезпечення реалізації державної соціальної політики на території району у сфері соціального захисту населення, що включає призначення та виплату соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послу, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Згідно з п.п. 30 п. 5 вказаного Положення, Управління відповідно до визначених повноважень виконує функції у сфері реалізації державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян, а саме організовує призначення та виплату допомоги, компенсацій та надання інших соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» установлено безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування провадиться групам населення та за категоріями захворювань згідно з додатками 1 і 2, в т.ч. і особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1 та 2 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно п. 2 вказаної Постанови відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.

В указаній Постанові відсутні приписи, які зобов'язують УСЗН Ріпкинської РДА вчиняти будь-які дії в розрізі вказаної пільги, тому останні не порушило прав ОСОБА_3 на безоплатне придбання ліків за рецептами лікарів.

Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінета Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінсоцполітики, а розпорядником коштів нижчого рівня, згідно п. 2 Порядку, є в т.ч. і УСЗН Ріпкинської РДА,

Згідно п. 3 даного Порядку призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. N 1146 "Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги". Органи соціального захисту населення, що проводять нарахування та виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", звіряють у разі потреби отриману від громадян інформацію щодо правомірності нарахування компенсаційних виплат з відділами персоніфікованого обліку згідно з Єдиним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. N 117.

Згідно п. 4 даного Порядку виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, а саме:

1) одноразова допомога у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати на кожного члена сім'ї - громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються), відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Закону;

2) щомісячна грошова допомога - громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до частини першої статті 37 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

3) компенсація за пільгове забезпечення продуктами харчування - громадянам, що належать до першої та другої категорії постраждалих відповідно до пункту 14 частини першої статті 20, пункту 6 частини першої статті 21 Закону, за нормами, встановленими МОЗ;

4) одноразова компенсація - учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, що втратили годувальника із числа осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і батькам померлого громадянина, відповідно до частини першої статті 48 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836, а також щорічна допомога на оздоровлення відповідно до частини четвертої статті 48 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

5) доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836;

6) виплата допомоги у трикратному розмірі середньомісячної заробітної плати у разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, а також збереження за їх бажанням посадового окладу, тарифної ставки (окладу) на новому місці роботи відповідно до пункту 7 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 1 частини першої статті 22 Закону;

7) виплата при переведенні громадянина у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу різниці між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі на період до встановлення інвалідності або одужання, але не більш як на один рік, відповідно до пункту 7 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 1 частини першої статті 22 Закону;

8) збереження середньої заробітної плати під час переїзду на нове місце проживання, але не більше ніж за 14 робочих днів, виходячи із середньомісячної заробітної плати за попереднім місцем роботи громадянам, які відселяються або переселяються з території зони радіоактивного забруднення. У разі неможливості працевлаштування на новому місці - збереження заробітної плати за період навчання нових професій (спеціальностей), але не більше одного року, відповідно до пунктів 3, 6 частини першої статті 36 Закону;

9) оплата додаткової відпустки громадянам строком 14 робочих днів (16 календарних днів) відповідно до пункту 22 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 3 частини третьої статті 30 Закону;

10) оплата різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону, та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону України "Про відпустки" або інших законів громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення;

11) доплата особам, які працюють у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів відповідно до статті 39 Закону та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

12) збереження за працівниками за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш як на три місяці, середньої заробітної плати з урахуванням місячної вихідної допомоги у разі звільнення у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території зони радіоактивного забруднення відповідно до статті 45 Закону;

13) виплата середньої заробітної плати за час вимушеного простою громадянам, які повинні бути відселені із зон радіоактивного забруднення відповідно до статті 46 Закону;

14) виплата підвищення до стипендії учням та студентам (у тому числі інвалідам, які отримують пенсію) відповідно до пункту 26 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 6 частини першої статті 22, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 4 частини третьої статті 30, а також за умови реєстрації на території зони посиленого радіоекологічного контролю до вступу в навчальний заклад та виїзду на період навчання з цієї території або навчання на цій території - відповідно до пункту 1 частини першої статті 23, частини шостої статті 30 Закону. Розмір підвищення до стипендії визначається згідно з пунктом 35 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. N 882. Кошти на виплату підвищеної на 100 відсотків академічної або соціальної стипендії перераховуються закладам за місцем навчання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі паспортних даних, що подаються навчальним закладом протягом 20 днів після початку семестру, та щомісячних розрахунків, надісланих не пізніше ніж до 20 числа місяця, що передує місяцю виплати;

15) відшкодування в установленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я, у разі, коли захворювання або каліцтво, що виникли у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією відповідно до пункту 8 частини першої статті 21 Закону;

16) щомісячна грошова допомога на дітей, які перебувають на повному державному забезпеченні у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах до вступу їх до школи (не старше 8 років) відповідно до пункту 1 частини першої статті 30 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

17) щомісячна грошова допомога на дітей, які перебувають на повному державному забезпеченні у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах до вступу їх до школи (не старше 8 років) у випадках, коли діти тимчасово не відвідують дитячий дошкільний навчальний заклад (з будь-яких причин) відповідно до пункту 1 частини першої статті 30 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

18) щомісячна виплата незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка народилася після 26 квітня 1986 р. від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

19) виплата грошової компенсації батькам потерпілих дітей, якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні і не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, на суму середньої вартості харчування в цих закладах, що встановлюється органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 12 частини першої статті 30 Закону;

20) виплата щомісячної грошової компенсації до досягнення повноліття на дітей, які навчаються у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних навчальних закладах, коледжах та технікумах (училищах), розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення і які не харчуються в їдальнях зазначених навчальних закладів, а також за всі дні, коли перелічені особи з поважних причин не відвідували ці заклади, відповідно до пункту 11 частини першої статті 30 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1997 р. N 155 "Про порядок та розміри компенсаційних виплат дітям, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи";

21) відшкодування витрат, пов'язаних з вихованням (утриманням) дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, відділам освіти районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурним підрозділам з питань освіти виконавчих органів міських, районних у містах рад, які до 25 числа кожного місяця подають уповноваженим органам відомості - розрахунки відповідно до пункту 1 частини першої статті 30 Закону та частини п'ятої статті 35 Закону України "Про дошкільну освіту".

Згідно п. 5 Порядку від 20 вересня 2005 р. N 936 соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5 - 13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Згідно п. 6 Порядку від 20 вересня 2005 р. N 936 підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів за формою, затвердженою Мінсоцполітики, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера. Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до уповноваженого органу разом із зазначеними відомостями.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців, а дДодаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Отже, оплата додаткових відпусток особам, віднесеним до категорії 1-2, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, включаються до складу заробітної плати та проводяться за місцем основної роботи громадян підприємствами, установами, організаціями відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.

З огляду на приписи вказаних актів, суд знаходить, що УСЗН Ріпкинської РДА не порушило права ОСОБА_2 в цій частині.

Згідно п. 9 Порядку від 20 вересня 2005 р. N 936, Мінсоцполітики в десятиденний строк після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з розроблених МОЗ фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. N 258, і даних Держстату щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіонах за попередні три місяці, визначає в розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону для громадян, віднесених до категорій 1 і 2, потерпілих дітей у разі захворювання кровотворних органів (гострі лейкози), щитовидної залози (аденома, рак), на злоякісні пухлини, а також для батьків потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та шкільні заклади і не забезпечуються продуктами харчування.

Згідно наказу Міністерства соціальної політики від 30.01.2012 № 44 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2012 рік» по 1 категорії, по Чернігівській області, розмір компенсаційних виплат становить 301 грн..

Згідно наказу Міністерства соціальної політики від 31.01.2013 № 35 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2013 рік» по 1 категорії, по Чернігівській області, розмір компенсаційних виплат становить 301 грн..

Згідно наказу Міністерства соціальної політики від 07.04.2014 № 196 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2014 рік» по 1 категорії, по Чернігівській області, розмір компенсаційних виплат становить 301 грн..

Згідно наказу Міністерства соціальної політики від 12.10.2015 № 1006 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2015 рік» по 1 категорії, по Чернігівській області, розмір компенсаційних виплат становить 398 грн. 40 грн..

Згідно наказу Міністерства соціальної політики від 25.01.2016 № 42 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2015 рік» по 1 категорії, по Чернігівській області, розмір компенсаційних виплат становить 398 грн. 40 грн..

По справі не встановлено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_2 в 2012-2014 роках та до 10.12.2015 р. зверталась до УСЗН Ріпкинської РДА з метою отримання вказаної компенсації, а УСЗН Ріпкинської РДА відмовляло позивачці в її виплаті.

З заперечень відповідача вбачається, що виплата вказаної компенсації поновлена з 10.12.2015 р..

На думку суду, позивач повинен був оскаржуючи дії відповідача в цій частині, надати докази відмови відповідача в виплаті вказаної компенсації позивачці за вказаний період.

З огляду на наведене, враховуючи те, що Порядок від 20 вересня 2005 р. N 936 передбачає наявність звернення позивача до відповідача з заявою та відповідними документами, з метою отримання компенсації, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про проведення нарахування та виплати вказаної компенсації без звернення до УСЗН Ріпкинської РДА та без надання необхідних документів є безпідставними та такими, що не можуть бути задоволеними.

Згідно п. 13 Порядку від 20 вересня 2005 р. N 936 відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду міжміським транспортом до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку (без врахування пересадок) здійснюється за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом та за місцем реєстрації громадян на підставі проїзних квитків, пред'явлених управлінню (відділу) праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, виконкому міських, районних у містах рад.

З огляду на приписи Порядку від 20 вересня 2005 р. N 936 та з огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів вчинення позивачкою активних дій (в т.ч. пред'явлення УСЗН проїзних квитків), передбачених вказаним Порядком, суд знаходить, що УСЗН Ріпкинської РДА не порушило права ОСОБА_2 в цій частині.

Згідно п. 13-2 Порядку від 20 вересня 2005 р. N 936 головний розпорядник бюджетних коштів здійснює розподіл коштів, передбачених на оплату послуг на санаторно-курортне лікування постраждалих громадян відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 і пункту 10 частини третьої статті 30 Закону, між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення облдержадміністрацій пропорційно чисельності постраждалих громадян, які мають право на таке лікування. Організація оздоровлення постраждалих громадян та виплата грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування здійснюються відповідно до Порядку організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 р. N 261. Видатки здійснюються в межах бюджетних призначень, передбачених головному розпоряднику бюджетних коштів у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Порядок організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2013 р. № 261 визначає механізм організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині безоплатного або пільгового забезпечення постраждалих осіб та потерпілих дітей санаторно-курортними путівками чи путівками на відпочинок, виплати за їх бажанням грошової компенсації.

Згідно п. 6 Порядку від 27 березня 2013 р. № 261, облік постраждалих осіб та потерпілих дітей, які мають право на забезпечення санаторно-курортною путівкою чи путівкою на відпочинок, ведуть структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання таких осіб.

Згідно п. 9 Порядку від 27 березня 2013 р. № 261 ,місцеві органи за наявності документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, здійснюють реєстрацію заяв та облік постраждалих осіб і потерпілих дітей окремо для забезпечення санаторно-курортними путівками залежно від профілю захворювання, за яким особи направляються на санаторно-курортне лікування, та путівками на відпочинок у порядку черговості подання заяв.

Згідно п. 23 Порядку від 27 березня 2013 р. № 261, у разі коли постраждала особа чи потерпіла дитина протягом року перебувала на обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою, але не отримувала її (крім випадку відмови від путівки), така особа чи дитина має право на отримання грошової компенсації за самостійне санаторно-курортне лікування в установленому законодавством розмірі.

З огляду на приписи Порядку від 27 березня 2013 р. № 261 та з огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів вчинення позивачкою активних дій, передбачених вказаним Порядком, суд знаходить, що УСЗН Ріпкинської РДА не порушило права ОСОБА_2 в цій частині.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» установлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. N 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", житлових субсидій населенню, допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, та отримувачами компенсації, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення.

Відповідно до п. 1 Порядку від 4 березня 2002 р. N 256, останній визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування) за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку від 4 березня 2002 р. N 256, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, відповідно до п. 5 Порядку від 4 березня 2002 р. N 256, щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення):

- до 5 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг і житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу та виплати компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення;

- до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20.

Згідно п. 5-1 Порядку від 4 березня 2002 р. N 256, підприємствам транспорту не відшкодовуються за рахунок субвенцій з державного бюджету втрати їх доходів від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги, та інші видатки (враховуючи, що фінансове забезпечення таких перевезень здійснюється за рахунок інших бюджетних програм головних розпорядників коштів державного бюджету, власних надходжень транспортних підприємств та інших джерел відповідно до законодавства), а саме:

а) стосовно окремих категорій громадян: студентів вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів; громадян, які мають право на безоплатний проїзд відповідно до законодавства, з відшкодуванням втрат доходів транспортних підприємств за рахунок інших джерел; громадян, яким надано право на безоплатний проїзд за професійною ознакою; працівників транспортних підприємств, які отримали право на безоплатний проїзд за рішенням уповноважених органів, підприємств, їх об'єднань та трудових колективів;

б) втрати доходів транспортних підприємств, зумовлені заниженими тарифами на послуги з перевезень;

в) видатки, що не входять до компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначених законами України.

Виходячи з правового аналізу даних норм, в сукупності з правовою природою житлово-комунальних послуг, можна зробити висновок, що визначення права на надання пільгових послуг належить суто до компетенції житлово-комунальних підприємств та організацій, а головні розпорядники коштів (в даному випадку УСЗН Ріпкинської РДА) щомісячно проводять лише їм відшкодування бюджетних коштів за надані пільгові послуги.

Аналогічно ситуація виглядає і щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, які сплачують не компенсацію громадянам, а, у порядку визначеним у відповідних договорах з перевізниками, останнім відшкодовують кошти за перевезення пільгових категорій громадян.

З огляду на наведене, суд знаходить, що УСЗН Ріпкинської РДА не порушило права ОСОБА_2 в цій частині.

Враховуючи наведене в сукупності, зважаючи на обсяг повноважень УСЗН Ріпкинської РДА щодо виплати компенсацій та надання пільг громадянам віднесеним до категорії 1, передбачених ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розрізі вказаних вище нормативно-правових актів, з огляду на те, що УСЗН Ріпкинськохї РДА безпосередньо не надає більшість з пільг, які просить позивачка донарахувати і виплатити, з огляду на те, що описані вище компенсації, які виплачує відповідач здійснюється не автоматично, а лише при вчиненні певних дій, беручи до уваги те, що позивачка не довела обставини на яких ґрунтуються її вимоги, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своєї бездіяльності, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до УСЗН Ріпкинської РДА слід відмовити.

Посилання в позовній заяві на практику Європейського суду з прав людини в справах «Москаль проти Польщі», «Беєлер проти Італії», «Онерїлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.t/l проти Молдови», «Лелас проти Хорватії», «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» є помилковими, так як обставини даної справи є відмінними від обставин наведених справ ЄСПЛ.

Виходячи з того, що судом відмовляється в задоволенні позову, тобто ухвалюється рішення на користь суб'єкта владних повноважень, то, на підставі ч. 1 ст. 267 КАС України, відсутні підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області - відмовити.

Постанова відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 186, ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий В.Б.Сташків