Справа № 159/1599/16-ц

Провадження № 2/159/672/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Миронюка М.Г.

при секретарі Посполітак Г.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковель цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу Державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, треті особи без самостійних вимог ПТМ «Ковельтепло», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування та про зняття арешту з рухомого майна ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 звернувся до суду з позовом про зняття арешту з автомобіля «ДАФ», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, накладеного постановою державного виконавця ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції від 26.05.2015 року в ході примусового виконання рішення Ковельського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПТМ «Ковельтепло» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 6298,89 грн. та 214,60 грн. судових витрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_7 зазначає, що спірний транспортний засіб 11 вересня 2012 року на аукціоні по реалізації конфіскованого майна придбав його син ОСОБА_8. На час придбання автомобіля син вже не перебував в шлюбі з попереднім власником автомобіля - ОСОБА_9, а тому являвся єдиним власником вказаного автомобіля. Перереєстрацію транспортного засобу син не провів з причин від нього не залежних.

ОСОБА_7 проживав разом з ним і 07.05.2015 року помер. Після його смерті він дав покористуватись цим автомобілем своєму онуку ОСОБА_10.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнюючи позовні вимоги подала заяву про збільшення позовних вимог в якій просить визнати за ОСОБА_7 право власності на автомобіль «ДАФ», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зняти арешт з цього автомобіля та повернути автомобіль ОСОБА_7.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11 пояснила , що спірний автомобіль придбаний ОСОБА_8 та ОСОБА_3 у 2007 році під час перебування в шлюбі був зареєстрований на ОСОБА_3 Після розірвання шлюбу в січні 2012 року між подружжям спору щодо розподілу спільного майна не було. Після конфіскації спірного автомобіля на підставі постанови суду у зв’язку із порушенням митних правил, ОСОБА_8 самостійно придбав автомобіль у вересні 2012 року на аукціоні та сплатив його вартість. З того часу він автомобілем не користувався через несправність та відсутність техпаспорту, який не переданий йому працівниками Любомльського ВДВС. З тих же підстав до цього часу не перереєстровуваний транспортний засіб з попереднього власника. В 2013 році даний автомобіль вже затримувався виконавчою службою через боргові зобов’язання колишньої дружини ОСОБА_8 – ОСОБА_3 перед ПТМ «Ковельтепло», але згідно рішення Ковельського міськрайонного суду від 25.02.2013 року автомобіль було повернуто ОСОБА_8 і цим же рішенням визнано , що ОСОБА_8 з 14.09.2012 року набув право власності на цей автомобіль.

Представник позивача ОСОБА_11 також зазначила, що єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину є батько ОСОБА_8 – ОСОБА_7, позивач у справі, оскільки спадкодавець на час своєї смерті був зареєстрований і проживав разом з батьком. Інші спадкоємці не прийняли спадщини, а тому вона просить визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль DAF LDV CONVOY», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 в порядку спадкування, після смерті сина ОСОБА_8, який помер 07.05.2015 року та зняти арешт з автомобіля «DAF LDV CONVOY», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, накладений постановою державного виконавця ВДВС Ковельсь кого міськрайонного управління юстиції від 26.05.2015 року і повернути автомобіль ОСОБА_2.

Представник відповідача ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_12 просила в позові відмовити, оскільки арешт накладений на спірний автомобіль на законних підставах, так як автомобіль DAF LDV CONVOY», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 на час накладення арешту зареєстрований за ОСОБА_3, яка є боржником ПТМ «Ковельтепло» і щодо якої в провадженні ВДВС є виконавче провадження.

Крім цього відповідачем ВДВС ГТУЮ у Волинській області подане щодо позову письмове заперечення в якому відповідач вказав, що позивач після смерті сина ОСОБА_8не подав заяви про прийняття спадщини , а тому вважається таким, що не прийняв спадщини, і тому в позові про визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль DAF LDV CONVOY», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 в порядку спадкування, після смерті сина ОСОБА_8, який помер 07.05.2015 року про слід відмовити.

Ухвалами суду від 13.06.2016 та 23.06.2016 року до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача залучено сторіну виконавчого провадження в ході якого накладено арешт на спірний автомобіль: боржника – ОСОБА_3 , а ткож спадкоємців померлого ОСОБА_8. – його дітей ОСОБА_5, ОСОБА_4 та матір ОСОБА_6.

В судовому засіданні представник третьої особи ПТМ «Ковельтепло» проти задоволення позову заперечила з мотивів відсутності підстав для зняття арешту з автомобіля, який зареєстрований до цього часу за ОСОБА_3

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засідання пояснила, що вона не є власницею спірного автомобіля, так як після конфіскації спірного автомобіля на підставі постанови суду у зв’язку із порушенням митних правил, ОСОБА_8 самостійно придбав автомобіль у вересні 2012 року на аукціоні та сплатив його вартість.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він заяви про прийняття спадщини не подавав, спадщини приймати не буде, просить позов задовольнити.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, подала письмову заяву про те, щоб справа розглядалась за її відсутності, спадщини після смерті батька ОСОБА_8 вона не приймала і заяви про прийняття спадщини подавати не буде.

Третя особа ОСОБА_6 подала в судове засідання заяву в якій вказала, що їй відомо про те, що вона є спадкоємцем після смері сина ОСОБА_8, але на спадщину не претендує. І за продовженням строку на прийняття спадщини звертатись не буде.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку:

Як вбачається з матеріалів справи діючи у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції в ході примусового виконання виконавчого листа Ковельського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПТМ «Ковельтепло» заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 6298,89 грн. та 214,60 грн. судових витрат. 26.06.2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Даною постановою накладено арешт на спірний автомобіль, який згідно з обліковими даними баз РПС зареєстрований за ОСОБА_3.

В той же час в судовому засіданні встановлено, що спірний автомобіль «ДАФ», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_3 конфіскований на підставі постанови Любомльського районного суду від 12 січня 2011 року у зв’язку з притягненням ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 352 МК України.

Реалізація конфіскованого транспортного засобу проведено органами державної виконавчої служби відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.99 року, шляхом продажу на аукціоні (далі Порядок).

При цьому автомобіль передано на реалізацію повністю без вирішення питання про виділ частки у спільному майні подружжя. В свою чергу ОСОБА_3 не заперечувала проти такої реалізації автомобіля.

Згідно з протоколом № 0312180/2 від 11 вересня 2012 року переможцем аукціону визнано позивача ОСОБА_8.

Останній згідно з квитанціями про оплату придбаного транспортного засобу 14 вересня 2012 року повністю оплатив його вартість.

В силу ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в п. 7.1 Порядку право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 Порядку на підставі копії затвердженого протоколу переможці аукціону протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення аукціону, здійснюють розрахунки за придбані на аукціоні товари в такому порядку:

покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі аукціону суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора аукціону; сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на аукціоні майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна. Гарантійний внесок, унесений покупцем до початку аукціону, зараховується покупцю до купівельної ціни, іншим учасникам ця сума повертається протягом трьох банківських днів після закінчення аукціону.

Таким чином, 14 вересня 2012 року ОСОБА_8 набув право власності на спірний транспортний засіб.

На час придбання автомобіля шлюб між ним та ОСОБА_3 вже було розірвано на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду від 11.01.2012 року, що підтверджує доводи позивача про перебування автомобіля на даний час у його приватній власності.

Порушення ОСОБА_8 вимог Порядку державної реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (чинного на час придбання автомобіля) щодо перереєстрації автомобіля протягом десяти днів з дня його придбання не позбавляє позивача права власності на вказаний транспортний засіб, адже факт не перереєстрації автомобіля не впливає на чинність договору купівлі-продажу рухомого майна.

Вищезазначені обставини встановлені рішенням Ковельського міськрайонного суду від 25.02.2013 року у справі за позовом позовом ОСОБА_8 до відділу Державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, треті особи без самостійних вимог ПТМ «Ковельтепло» , ОСОБА_3 про зняття арешту з рухомого майна. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Згідно ст.61 ч.3 ЦПК України дані обставини не підлягають доказуванню у цій справі, так як у справі приймає участь спадкоємець особи, щодо якої встановлено ці обставини, а також буруть участь той самий відповідач ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції і третя особи ПТМ « Ковельтепло» та ОСОБА_3 .

Із копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_8 помер 7 травня 2015 року.

Спадкоємцями першої черги померлого ОСОБА_8 є його батько ОСОБА_2, мати ОСОБА_6, та діти ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_7 був зареєстрований на день своєї смерті в с. Михлин , Горохівського району, вул.Молодіжна,8 , що стверджується довідкою Михлинської сільської Ради від 10.05.2016 року, тобто місцем проживання померлого був житловий будинок його батька ОСОБА_2. Мати спадкодавця проживала окремо.

Згідно ст. 1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Доводи позивача про те, що його син ОСОБА_8 на час смерті проживав з ним, і що після його смерті він прийняв спадщини іншими учасниками судового розгляду не спростовані.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що інші учасники спадкоємці померлого ОСОБА_8 – його мати ОСОБА_6, його діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають себе такими , що не прийняли спадщини і не будуть ставити питання про поновлення строку для прийняття спадщини.

З листа приватного нотаріуса Горохівського нотаріального районного округу ОСОБА_13 від 13.05.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 звертався з приводу порядку видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого 07.05.2015 року ОСОБА_8, але через відсутність правовстановлюючих документів таке свідоцтво не було видане та рекомендовано звернутись йому до суду.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про підставність і обґрунтованість заявленого позову про визнання за ОСОБА_2 права власності на автомобіль DAF LDV CONVOY», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 в порядку спадкування, після смерті сина ОСОБА_8, який помер 07.05.2015 року та необхідність зняття арешту із спірного майна, яке на час винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника вже належав померлому спадкодавцю на праві приватної власності і повернення цього автомобіля позивачу ОСОБА_7, який є спадкоємцем померлого і прийняв спадщину.

Позивачем у справі понесено судові витрати по сплаті судового збору за вимогу майнового характеру , виходячи із оцінки спірного майна , що становить 58,568,00 грн., в сумі 585,68 грн., а також за вимогу немайнового характеру в сумі 551,20 грн., які згідно заяви представника позивача ОСОБА_11 слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61 ч.3, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.341 ЦК України, Наказом Міністерства юстиції України №42/5 від 15.07.99 року « про затвердження Порядку реалізації арештованого майна», ст. 1261, ст.1268 ч.3 ЦК України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль DAF LDV CONVOY», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 в порядку спадкування, після смерті сина ОСОБА_8, який помер 07.05.2015 року та зняти арешт з автомобіля «DAF LDV CONVOY», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, накладений постановою державного виконавця ВДВС Ковельсь кого міськрайонного управління юстиції від 26 травня 2015 року і повернути автомобіль ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні – протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст виготовлено 26 серпня 2016 року.

Головуючий:

ОСОБА_14