Провадження №2/265/911/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненко О. В.,

за участю секретаря Сагайдак Є.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Комунально-комерційного підприємства «Управляюча компанія «Східна», третя особа ОСОБА_2, про захист прав споживачів щодо здійснення повірки квартирних засобів обліку води, про визнання припису, дій та бездіяльності незаконними, зобов’язання вчинити певні дії,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Позивака звернулася до суду з позовними вимогами до Комунально-комерційного підприємства «Управляюча компанія «Східна» (далі ККП «УК «Східна») про визнання незаконною бездіяльності щодо періодичної повірки засобів обліку холодної води у квартирі АДРЕСА_1. Також позивачка звернулася з позовними вимогами до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі КП «МВУ ВКГ»): про визнання незаконним припис від 17 лютого 2014 року про зобов’язання провести повірку лічильників; про визнання безпідставно нарахованим борг по оплаті послуг з водовідведення та водопостачання з 17 лютого 2014 року; про зобов’язання відповідача зробити перерахунок та списати борг за користування послугами з водовідведення та водопостачання.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона проживає та зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на праві власності належить її матері ОСОБА_2 (третя особа у справі). Разом з нею у квартирі зареєстровані та проживають її чоловік ОСОБА_5 та неповнолітній син ОСОБА_6. Власник квартири у квартирі не зареєстрована, не проживає та послугами з водопостачання та водовідведення не користується.

У квартирі встановлені два засоби обліку холодної води. Їх встановлення відбувалося відповідно до вимог діючого законодавства, вони були опломбовані постачальником послуги.

17 лютого 2014 року співробітник КП «МВУ ВКГ» здійснив перевірку лічильників та склав припис на зняття лічильника, у якому зазначив необхідність здійснення повірки лічильників до 17 березня 2014 року за власні кошти споживача. Проте позивачка не згодна з такими діями відповідача КП «МВУ ВКГ», оскільки відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична перевірка, обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств та організацій, які надають послуги по електро-, тепло-, газо-, та водопостачання. Посилаючись також на положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 01 червня 2011 року № 869, позивачка вважає, що до 24 жовтня 2014 року обов’язок здійснювати періодичну повірку лічильників було покладено на ККП «УК «Східна» як на підприємство, що надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а витрати на таку повірку включаються до тарифів зі сплати комунальних послуг.

З 17 лютого 2014 року і до теперішнього часу повірка лічильників здійснена не була, однак, відповідач КП «МВУ ВКГ» здійснює нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення не за показниками лічильників, а: з 17 лютого 2014 року до 16 березня 2014 року – по середньому споживанню за попередній період; з 17 березня 2014 року і по теперішній час – за встановленою нормою споживання без лічильника. Позивачка зазначає, що вона весь цей час сплачує послуги за показниками лічильника, так як лічильники опломбовані, пломби не порушені і не встановлена неправильність у роботі лічильників. З цих причин вважає, що нарахування плати за послуги по нормі для споживачів без лічильника є неправомірним.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ККП «УК «Східна» ОСОБА_4 проти позову заперечував. Пояснив, що будинок 64 по вулиці Київській в місті Маріуполі перебуває на обслуговуванні ККП «УК Східна». Між ККП «УК «Східна» та КП «МВУ ВКГ» 21 вересня 2012 року був укладений договір на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і стічних вод у систему міської каналізації на власні потреби експлуатуючої організації. За вказаним договором на експлуатуючу організацію не покладено обов’язку здійснювати періодичні повірки засобів лічильників, які встановлені у квартирах споживачів. Також такі послуги не включені до Розрахунку витрат Облік таких лічильників, їх опломбування здійснюється постачальником послуг, тобто КП «МВУ ВКГ», а тому саме вказане підприємство в змозі контролювати строк періодичних повірок лічильників.

Представник відповідача КП «МВУ ВКГ» ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив суду, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки неповірений лічильний не може використовуватись для визначення кількості води, спожитої абонентом, і використання за таких обставин вважається без обліковим, тому КП «МВУ ВКГ» обґрунтовано нарахувало позивачу плату за послуги з водопостачання згідно з нормами водоспоживання. Також представник відповідача зазначив, що засоби обліку є невід’ємною частиною внутрішньобудинкових систем та послуги з технічного обслуговування цих систем надає ККП « УК «Східна», а не КП «МВУ ВКГ». Також представник відповідача вважає, що демонтаж, повірка та монтаж лічильника має проводитися за кошти споживача, так як вартість таких послуг не включена до тарифів. Усі дії представників КП «МВУ ВКГ» вважає законними, а саме такими, що відповідають Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої і водовідведення , затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630. Відповідно до цих правил 17 лютого 2014 року позивачці був виданий припис на зняття водоміра; до 17 березня 2014 року нарахування за воду проводилися по середньому споживанню за два попередні місяці, а з 17 березня 2014 року і по теперішній час нарахування проводиться по нормі без облікового споживання води.

Третя особа на боці позивача, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 до судового засідання не з’явилася, надала заяву з проханням розглядати справу за її відсутності.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 цієї статті.

Статтями 10, 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить третій особі ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується витягом № 7291292 від 19 травня 2005 року. Власник у квартирі не зареєстрована, не проживає та спірними послугами не користується.

Позивачка ОСОБА_1 та члени її родини в даній квартирі зареєстровані та постійно в ній проживають, користуються послугами водопостачання.

За власні кошти позивачка придбала та встановила у вказаній квартирі прилади обліку води СК-15Х-01 № 328687 та лічильника № СК-15Х-01 № 318103, сплачуючи послуги за надання холодного водопостачання за встановленими в квартирі лічильниками.

Позивачка вказує, що термін повірки приладів обліку закінчився та державну повірку у встановлений строк вони не пройшли не з вини позивача.

17 лютого 2014 року квартиру відвідали працівники КП «МВУ КВГ» та залишили припис на зняття водомірів, у якому зазначили що наявні у квартирі лічильники знаходяться у робочому стані та пломби не порушені. Також у приписі зазначили, що споживач зобов’язаний за власні кошти здійснити до 17 березня 2014 року повірку лічильників, при цьому у цей період нарахування за спожиті послуги буде здійснюватися по середньому споживанню за попередні два місяці. У разі нездійснення повірки у місячний термін нарахування за послуги буде здійснюватися відповідно бо без облікових норм споживання.

Позивачка неодноразово зверталася із заявами до КП «МВУ КВГ» щодо їх неправомірних дій, однак, отримала тільки одну відповідь від 17 березня 2015 року, у якій зазначено, що у тариф на водопостачання та водовідведення не закладені витрати, пов’язані з періодичною повіркою, а тому такі роботи здійснюються за рахунок споживача.

Характер правовідносин, що склався між сторонами, свідчить про те, що по відношенню до позивача ОСОБА_1 КП «МВУ КВГ» є виконавцем послуг по забезпеченню холодного водопостачання та водовідведення у квартирі, в якій мешкають вона та члені її родини.

ККП «УК «Східна» є підприємством з надання послуг по утриманню будинку, споруд та при домової території.

Правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року № 113/98-ВР (далі - Закон № 113/98-ВР), який регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян та національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.

Згідно зі статтею 21 цього Закону до видів державного метрологічного контролю і нагляду належить, зокрема, й повірка засобів вимірювальної техніки.

За ч.2 ст. 21 Закон № 113/98-ВР, в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Можливість того, що виробник послуг може бути і їх виконавцем передбачена ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, передбачено ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Відповідно до ч. 3 цієї норми закону порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло, газо- і водопостачання.

Пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 лютого 2005 року, передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (пункт 10 зазначених Правил).

У пункті 16 Правил зазначено про право споживача проводити позачергову повірку за власні кошти квартирних засобів обліку у разі виникнення в нього сумнівів щодо правильності їх показань, про що він інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Положенням ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2005 року, передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 28 вищевказаного Закону, якщо виконавцем послуг є водопостачальна організація, то її витрати, пов'язані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом квартирних лічильників холодної води повинні відшкодовуватись власником або балансоутримувачем цього будинку через оплату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Витрати на періодичну повірку включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Згідно з абз. 1 п. 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Відповідно до наведених норм діючого законодавства та положень Договору на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і стічних вод у систему міської каналізації на власні потреби експлуатуючої організації, укладеного 21 вересня 2012 року між ККП «УК «Східна» та КП «МВУ ВКГ», до послуг, що надаються ККП «УК «Східна» не були включені послуги з періодичної повірки засобів обліку, а тому позовні вимоги щодо визнання бездіяльності ККП «УК «Східна» щодо періодичної повірки засобів обліку холодної ходи задоволенню не підлягають.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що саме КП «МВУ ВКГ» є виконавцем послуг з питань періодичної повірки засобів обліку холодної води. Та обставина, що витрати, пов'язані з проведенням повірки лічильників не були включені у тарифи послуг, як вказує відповідач КП «МВУ ВКГ», а, відповідно, їх оплата не проводилась, не ґрунтується на нормах закону та не звільняє відповідача від обов’язку здійснити такі дії.

Чинним законодавством на споживача не покладено обов'язок по проведенню чергової повірки засобу обліку, а доказів про те, що ОСОБА_1 перешкоджала проведенню такої повірки засобу обліку чи чинила перешкоди у його проведенні не надано відповідачем.

Таким чином, винні дії ОСОБА_1 або інших членів її родини відсутні, а нарахування їй плати за надані послуги з загальних норм споживання порушують її права.

Такі висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду України, що міститься в постанові від 22 квітня 2015 року по справі № 6- р60цс15.

Приймаючи до уваги, що повірка засобів обліку холодної вони не була здійснена з вини відповідача КП «МВУ ВКГ», то неможливо погодитись з доводами відповідача про правомірність його дій по нарахуванню плати за надані послуги виходячи з норм споживання, а не за показниками лічильників. Окрім того, до такого висновку суд приходить й з тих підстав, що прилади обліку перебувають у придатному та належному технічному стані, пломби не порушені. Станом на 17 лютого 2014 року це зафіксовано працівниками відповідача, а на теперішній час доказів протилежного відповідач суду не надав.

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку про задоволення позову позивача та зобов'язує відповідача здійснити перерахунок нарахованої оплати послуг за показаннями лічильників,встановлених у квартирі позивача для цієї мети.

Позовні вимоги щодо визнання незаконним припису КП «МВУ ВКГ» від 17 лютого 2014 року, яким наказано позивачці у місячний термін провести перевірку лічильників, задоволенню не підлягають, так як жоден нормативно-правовий акт не передбачає існування такого заходу впливу на споживача, як припис про зобов’язання вчинити певні дії; такий документ за законом не може породжувати будь-які наслідки для споживача.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання безпідставно нарахованим борг за водопостачання та водовідведення, що утворився з 17 лютого 2014 року, так як проведення перерахунку оплати послуг за рішенням суду виключить наявність цього боргу.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 лютого 2005 року ст..ст. 3, 4, 8, 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Комунально-комерційного підприємства «Управляюча компанія «Східна» про захист прав споживачів щодо здійснення повірки квартирних засобів обліку води, про визнання припису, дій та бездіяльності незаконними, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» здійснити перерахунок нарахованої оплати послуг з водопостачання холодної води та каналізації за показаннями лічильника СК-15Х-01 № 328687 та лічильника № СК-15Х-01 № 318103, які встановлено в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, за період з 17 лютого 2014 року по дня ухвалення рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя