Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року справа №2а-2005/07/0525

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду: Бадахової Т.П., Сіваченка І.В.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

З участю сторін: позивача ОСОБА_2, представника відповідача 1 – ОСОБА_3, інші сторони або їх представники до суду не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були належно повідомлені;

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 28 серпня 2007 року ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні позову до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління Державного казначейства України в Донецькій області про поновлення на роботі, стягнення суми за час вимушеного прогулу, визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень і відшкодування моральної шкоди.

Позивач з даною постановою суду не погодився, вважав, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню, з частковим задоволенням позовних вимог.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Як було встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, 15 серпня 1995 року ОСОБА_2 поступив на службу до органів внутрішніх справ України.

З 14 липня 2005 року позивач проходив службу на посаді оперуповноваженого відділення БНОН Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, мав звання старший лейтенант міліції.

За порушення службової дисципліни, а саме: невихід на службу 04.07.2006 року без поважних причин, ОСОБА_2 наказом начальника РВ № 216 від 13.07.2006 року було оголошено догану.

Наказом начальника РВ № 286 від 28.10.2006 року ОСОБА_2 за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося в неприбутті на охорону громадського порядку під час футболу на РСК «Олімпійський» було оголошено «сувору догану».

За грубе порушення службової дисципліни, яке виразилося у знаходженні на роботі при здійсненні охорони громадського порядку, у нетверезому стані оперуповноважений ВБНОН старший лейтенант міліції ОСОБА_2 наказом РВ № 321 від 23.11.2006 року був попереджений про неповну посадову відповідність.

Наказом начальника РВ № 341 від 29.12.2006 року за порушення службової дисципліни, що виразилося в невиході на службу 21.12.2006 року з оперуповноваженого ВБНОН Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 було утримано грошове забезпечення за день прогулу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2007 року начальником ВБНОН Петровського райвідділу було дано усне розпорядження ОСОБА_2 про перевірку осіб, які займаються незаконним оборотом наркотичних засобів в Петровському районі м. Донецька, та, як було зазначено судом першої інстанції, останній був відсутній на службі весь день, ніяких пояснень про виконану роботу не представив, тобто вчинив прогул без поважних причин.

Наказом № 56 від 19.01.2007 року начальника ГУ МВС України в Донецькій області за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у невиході на службу, без поважних причин (03.01.2007 року), відповідачем було прийняте рішення - оперуповноваженого ВБНОН Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ - звільнити.

Підпунктом «є» пункту 64 Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114, встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області № 62 о/с від 01.02.2007 року ОСОБА_2 з 06.02.2007 року було звільнено з органів внутрішніх справ України за ст. 64 п. «є» (за порушення дисципліна) Положення про проходження служби рядового і начальницького складу ОВС України.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби в органах. внутрішніх справ, регулюються: Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. N 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ та іншими нормативно-правовими актами з даних питань.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року N 3460-ІУ - службова дисципліна – це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарний проступок – це невиконання чи неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України - на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС України - з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна, шкода, попередня поведінка, особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових ' обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до приписів ст.ст. 20, 21 Дисциплінарного статуту ОВС України, особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення, на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.

Колегія суддів, вивчаючи матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2, вбачає, що позивач 03.01.2007 перебував на роботі, що підтверджується журналом здавання (приймання) під охорону, зняття (приймання) з-під охорони режимних приміщень (зон, територій) сховищ матеріальних носіїв секретної інформації та ключів від них, у якому зазначено час початку та закінчення роботи ОСОБА_2, поясненнями свідків - працівників міліції ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які бачили позивача у різний час на роботі, свідків - цивільних осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_11, одного з яких ОСОБА_2 доставляв на допит до слідчого, а інший бачив позивача о 16-00, але відмовився їхати на допит.

Дані свідчення та наведені матеріали справи, спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності ОСОБА_2 03.01.2007 року на роботі. Колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_2 щодо упереджених свідчень, даних проти нього керівниками: ОСОБА_12, ОСОБА_13, оскільки вони в даній справі є зацікавленими особами.

Таким чином, судова колегія зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо порушення ОСОБА_2 службової дисципліни, що виразилось у вчиненні ним прогулу 03.01.2007 року, оскільки такі висновки суду не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту ОВС України - накази повинні бути законними, зрозумілими і виконуватися беззаперечно, точно та у визначений строк.

З огляду на наведене, та враховуючи наказ начальника ГУ МВС України в Донецькій області № 56 від 19.01.2007 року, яким за грубе порушення службової дисципліни, що виразилося у невиході на службу, без поважних причин, (03.01.2007 року), було прийняте рішення про звільнення з органів внутрішніх справ оперуповноваженого ВБНОН Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2, який, в свою чергу, послугував підставою для прийняття Наказу начальником ГУМВС України в Донецькій області № 62 о/с від 01.02.2007 року про звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України за ст. 64 п. «є» (за порушення дисципліни –прогул без поважних причин 03.01.2007 року) Положення про проходження служби рядового і начальницького складу ОВС України – судова колегія вважає, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання незаконним та скасування Наказу № 62 о/с від 01.02.2007 року про звільнення ОСОБА_2 зі служби.

Крім того, колегія зазначає, що з позовом до суду ОСОБА_2 звернувся 05.03.2007 року, тобто у встановлений ст. 21 Дисциплінарного статуту ОВС України строк, що спростовує доводи відповідача в цій частині.

Враховуючи наведене, судова колегія також приходить до висновку, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині поновлення його на роботі в посаді оперуповноваженого ВБНОН Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області з 06.02.2007 року. Враховуючи те, що на час розгляду справи, ОСОБА_2 поновлено на роботі за рішенням суду апеляційної інстанції від 10 січня 2008 року, і працює він до теперішнього часу та йому сплачено в повному обсязі середній заробіток за час вимушеного прогулу, чого обидві сторони не оскаржують, то в цій частині позову має бути відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, накази № 216 від 13.07.2006 року (догана), № 286 від 28.10.2006 року (сувора догана), № 321 від 23.11.2006 року (попередження про неповну службову відповідність), № 341 від 29.12.2006 року (утримання грошового забезпечення за день прогулів) оголошувалися на нарадах співробітників Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області.

Зі справи вбачається, що відповідно до вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС, за кожним фактом скоєння правопорушення було проведене службове розслідування (а.с. 58 – висновки службового розслідування за наказом № 216; а.с.61 - висновки службового розслідування за наказом 286; а.с. 68 - висновки службового розслідування за наказом № 321; а.с. 79 - висновки службового розслідування за наказом 341); від ОСОБА_2 відбирались пояснення.

Також, з матеріалів справи, а саме, відповідних актів, вбачається, що ОСОБА_2 відмовлявся від ознайомлення з наказами № 216 від 13.07.2006 року (догана), № 286 від 28.10.2006 року (сувора догана), № 321 від 23.11.2006 року (попередження про неповну службову відповідність), № 341 від 29.12.2006 року (утримання грошового забезпечення за день прогулів) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Так, як вже було зазначено вище, відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту - дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. В даному, випадку, враховуючи відмову ОСОБА_2 від ознайомлення з наказами, колегія вважає на необхідне перебіг тримісячного строку обраховувавти з дня складання акту про відмову від ознайомлення з наказом.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку та вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову в частині визнання незаконними наказів № 216 від 13.07.2006 року (догана), № 286 від 28.10.2006 року (сувора догана), № 321 від 23.11.2006 року (попередження про неповну службову відповідність) з підстав пропуску позивачем тримісячного строку на їх оскарження.

Разом з тим, акт про відмову від ознайомлення з наказом № 341 було складено 29.12.2006 року (а.с.85), з позовом до суду ОСОБА_2 звернувся 05.03.2007 року, тобто в межах тримісячного строку встановленого ст. 21 Дисциплінарного статуту.

Так, з матеріалів справи вбачається, що наказом № 341 від 29.12.2006 року на ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді утримання грошового забезпечення за день прогулу.

Про те, ст. 12 Дисциплінарного статуту містить вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути покладені на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, до яких відносяться: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ. Тобто, такого виду дисциплінарного стягнення, як «утримання грошового забезпечення за день прогулу» – законодавством не передбачено.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, щодо задоволення вимог ОСОБА_2 в цій частині та скасування Наказу № 341 від 29.12.2006 року щодо накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді утримання грошового забезпечення за день прогулу, як такого, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Також, колегія вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10000грн., враховуючи наступне:

Згідно норм ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 р. N 5 - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають три складові частини, за наявності яких і настає відповідальність, а саме: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, чого в даному випадку немає.

Колегія суддів, вивчаючи матеріали справи за апеляційною скаргою, не знайшла підтвердження спричинення позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. І, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних, повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції – скасуванню, з частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_2, а саме: в частині скасування наказу № 341 від 29.12.2006 року щодо накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді утримання грошового забезпечення за день прогулу; скасування наказу 62 о/с від 01.02.2007 року яким ОСОБА_2 з 06.02.2007 року було звільнено з органів внутрішніх справ України за ст. 64 п. «є» (за порушення дисципліна) Положення про проходження служби рядового і начальницького складу ОВС України, а також, в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в посаді оперуповноваженого ВБНОН Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області з 06.02.2007 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 має бути відмовлено, з викладених вище підстав.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 28 серпня 2007 року у справі № 2а-2005/07/0525 – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Петровського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області № 341 від 29.12.2006 року щодо накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді утримання грошового забезпечення за день прогулів.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальнику ГУМВС України в Донецькій області 62 о/с від 01.02.2007 року, яким ОСОБА_2 з 06.02.2007 року було звільнено з органів внутрішніх справ України за ст. 64 п. «є» (за порушення дисципліна) Положення про проходження служби рядового і начальницького складу ОВС України.

Поновити ОСОБА_2 на роботі в посаді оперуповноваженого ВБНОН Петровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області з 06.02.2007 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту постанови, тобто з 25.05.2010 року.

Колегія суддів: