КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2016 р. Справа№ 910/4092/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача за первісним позовом: Кузьмін І.Т. - директор;

Семенюк О.С. - представник;

Від відповідача за первісним позовом: Ігнатенко В.І.- представник.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" та Державної служби України з надзвичайних ситуацій

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016

у справі № 910/4092/16 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз"

до Державної служби України з надзвичайних ситуацій

про зобов'язання виконати умови договору

за зустрічним позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз"

про стягнення 22 835 980,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про зобов'язання вжити заходів по виконанню умов договору №21-6/10 про закупівлю Автомобілів спеціальної призначеності, код 29.10.5, згідно ДК 016-2010 від 29.09.2016, в частині прийняття автомобілів спеціальної призначеності, код 29.10.5, згідно ДК 016-2010 (лот №2) в кількості п'яти одиниць.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до умов договору ТОВ "Енергопромсоюз" виготовлено та повідомлено Державну службу України з надзвичайних ситуацій про готовність автомобілів до поставки, однак Службою не вжито заходів по прийняттю автомобілів, разом з тим листом від 25.02.2016 Служба повідомила ТОВ "Енергопромсоюз" про те, що у Служби відсутні правові підстави для прийняття автомобілів оскільки договір розірвано в односторонньому порядку.

29.03.2016 Державною службою України з надзвичайних ситуацій до Господарського суду міста Києва подано зустрічну позовну заяву про стягнення 22835980,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Енергопромсоюз" допущено порушення умов договору в частині строку поставки автомобілів на 34 дні, що відповідно до п. 7.3 договору є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку. ДСНС України користуючись правом наданим п. 7.3 договору листом від 08.02.2016р. за №01-1657/08 повідомила ТОВ "Енергопромсоюз" про розірвання договору з 04.02.2016р. та вимагала повернення коштів сплачених у якості попередньої оплати за договором, однак, ТОВ "Енергопромсоюз" відповіді на даний лист не надано, попередню оплату за договором не повернуто. У зв'язку із чим, просить стягнути на свою користь грошові кошти сплачені у якості попередньої оплати за договором у розмірі 18 010 000,00 грн., пеню 0,05% у розмірі 306170,00 грн. передбачену п. 8.4. договору, пеню 0,05% у розмірі 306170,00 грн. передбачену п. 8.2. договору, 5% штрафу в розмірі 900500,00 грн. передбаченого п. 8.2 договору, 20% штрафу в розмірі 1 440 800,00 грн. передбаченого п. 8.3. договору, пеню 0,1% у розмірі 612340,00 грн. та 7% штрафу в розмірі 1 260 000,00 грн. передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про зобов'язання виконати умови договору відмовлено повністю.

Зустрічні позовні вимоги Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" про стягнення 22 835 980,00 грн. задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" на користь Державної служби України з надзвичайних ситуацій грошові кошти сплачені у якості попередньої оплати за договором у розмірі 18 010 000,00 грн., пеню 0,05% у розмірі 30 617,00 грн., пеню 0,05% у розмірі 30 617,00 грн., 5% штрафу в розмірі 90 050,00 грн., 20% штрафу в розмірі 144 080,00 грн., судовий збір у розмірі 189 752,50 грн.

В іншій частині позовних вимог Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач (за первісним позовом) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 по справі № 910/4092/16 скасувати повністю та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та скасувати в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" у справі № 910/4092/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.06.2016.

23.06.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача (за первісним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на апеляційну скаргу, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 задоволено клопотання представника відповідача (за первісним позовом) про відкладення розгляду справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергопромсоюз" відкладено на 21.07.2016.

24.06.2016 через відділ документального забезпечення суду від Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшла апеляційна скарга, у якій скаржник просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 по справі № 910/4092/16 змінити та позовні вимоги Державної служби України з надзвичайних ситуацій задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій прийнято до провадження, поновлено пропущений строк для подання апеляційної скарги, призначено до розгляду на 21.07.2016 та апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергопромсоюз" та Державної служби України з надзвичайних ситуацій об'єднано в одне апеляційне провадження.

21.07.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача (за первісним позовом) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 21.07.2016, повноважний представник відповідача (за первісним позовом) не заперечував проти клопотання про відкладення розгляду справи. Повноважний представник позивача (за первісним позовом) в судове засідання не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.08.2016.

03.08.2016 через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробнича компанія "Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

04.08.2016 через відділ документального забезпечення суду від позивача за первісним позовом надійшов супровідний лист з додатковими документами, який колегія суддів оглянула та долучила до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 04.08.2016, представники позивача за первісним позовом надали пояснення по суті спору, та просили задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз", скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 та відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

В судовому засіданні, призначеному на 04.08.2016, представник відповідача за первісним позовом надав пояснення по суті спору, та просив задовольнити апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій та відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз", рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 змінити частково.

Представник позивача у судовому засіданні 04.08.2016 підтримав клопотання про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробнича компанія "Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробнича компанія "Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, колегія суддів відхилила її у зв'язку, із її не обґрунтованістю та не доведеністю.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 29.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" та Державною службою України надзвичайних ситуацій було укладено договір поставки №21-6/10, відповідно до розділу 1 якого постачальник зобов'язується поставити у власність замовнику автомобілі спеціальної призначеності (пожежно-рятувальних автомобілів на базі шасі 4*4, ємністю для води від 4 до 5 тонн)" , код 29.10.5, згідно ДК 016-2010 (лот №2) (далі - продукція) в кількості та комплектації згідно до специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору.

Згідно з п.п. 3.1, 4.1-4.4, 7.2 договору постачальник зобов'язався поставити ДСНС України продукцію у кількості, комплектації та якості, що відповідала б умовам договору, Документації конкурсних- торгів, Специфікації, вимогам ДСТУ- П 7290:2012 Протипожежна техніка. Автомобілі - пожежно-рятувальні. Частина 1. Номенклатура та позначення (EN 1846-1:1998, MOD). ДСТУ-П 7291:2012 Протипожежна техніка. Автомобілі пожежно-рятувальні. Частина 3. Стаціонарно встановлене устаткування. Вимоги щодо безпеки та показники якості (EN 1846-3:2002+А1:2008, MOD), ДСТУ 7495:2014 протипожежна техніка. Автомобілі пожежно-рятувальні. Частина 2. Загальні вимоги безпеки та показники якості (EN 1846-2:2009, MOD).

Пунктами 1.1-1.3, 2.2, ,2.3, 3.3, 7.4 Договору визначено, що ДСНС України зобов'язана, керуючись вимогами абзацу другого підпункту 4 пункту постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", здійснити попередню оплату продукції у розмірі 100% від суми договору.

Відповідно до п. 2.1 договору із змінами, загальна вартість поставки автомобілів складає 18 010 000, 00 грн.

Згідно з п. 3.3 договору із змінами продукція повинна бути поставлена замовнику в термін до 31 грудня 2015.

Сторони погодили обов'язок ДСНС України щодо забезпечення прийняття продукції на умовах договору (п.1.1-1.3, 3.1-3.3, 6.1-6.5, 7.4 договору).

Пунктом 6.1 договору визначено, що приймання-передача продукції кожної поставки здійснюється у присутності представників сторін, за накладними та актами приймання-передачі в місці постачання продукції, при наявності документів зазначених в п. 4.4 договору.

Відповідно до п. 6.2 договору при виявленні представником замовника невідповідності продукції вимогам розділу ІV договору або кількості продукції відвантажувальним документам, постачальник за свій рахунок в термін до 3 календарних днів здійснює поставку належної якості та кількості.

Згідно з п. в) п. 7.3 договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір з постачальником у разі, якщо постачальник прострочив виконання зобов'язання понад тридцять календарних днів або постачає продукцію яка не відповідає встановленим технічним вимогам Документації конкурсних торгів, частка якої складає понад 15% від загального обсягу поставки продукції.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та реєстрації в Державній казначейській службі України і діє до повного виконання, але не пізніше 31.12.2015.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

На виконання умов пункту 2.2 договору ДСНС України, в установленому договором порядку здійснено попередню оплату у розмірі 100 %, а саме: 15200000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 13.10.2015 за № 4 та 2810000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 30.12.2015 за № 7.

Таким чином, замовником зобов'язання щодо здійснення оплати за договором виконано належним чином, що в свою чергу не заперечується ТОВ "Енергопромзв'язок".

Постачальник, на виконання умов договору поінформував замовника про готовність передати 28.01.2016 два автомобілі.

Комісією замовника спільно з представниками постачальника 28.01.2016 проведено огляд та перевірку 2 одиниць автомобілів, представлених постачальником, а саме: автоцистерни пожежні АЦ-60(5233НЕ)-268.02 на базі шасі KpA3-5233HE (4*4). Згідно Акту перевірки пожежно-рятувальних автомобілів важкого класу для пожежогасіння і проведення рятувальних робіт від 28.01.2016р. При огляді автомобілів комісія дійшла висновку, що вони не відповідають технічному опису пропозиції конкурсних торгів, умовам укладеного договору та вимогам ДСТУ- П 7290:2012 Протипожежна техніка. Автомобілі пожежно-рятувальні. Частина 1. Номенклатура та позначення (EN 1846-1:1998, MOD), ДСТУ-П 7291:2012 Протипожежна техніка. Автомобілі пожежно-рятувальні. Частина 3. Стаціонарно встановлене устаткування. Вимоги щодо безпеки та показники якості (EN 1846-3:2002+А 1:2008, MOD), ДСТУ 7495:2014 Протипожежна техніка. Автомобілі пожежно-рятувальні. Частина 2. Загальні вимоги безпеки та показники якості (EN 1846-2:2009, MOD).

Представниками постачальника без заперечень отримано зазначені автомобілі для усунення недоліків.

15.02.2016 Листом №052/02 постачальник повідомив замовника, що недоліки визначені комісією у Акті від 28.01.2016р. усунуто, а автомобілі які пропонувалися до передачі можуть бути поставлені та запропоновано узгодити дату поставки на 23.02.2016р.

З наявного в матеріалах справи Листа №01-1657/08 від 08.02.2016 вбачається, що замовник надіслав постачальнику претензію № 2 про розірвання договору від 29.09.2015р. про закупівлю автомобілів спеціального призначення (пожежно-рятувальних автомобілів на базі шасі 4*4, ємністю для води від 4 до 5 тонн), код 29.10.5, згідно з ДК 016-2010 - за державні кошти (лот № 2) та стягнення коштів, сплачених у якості попередньої оплати за договором. Даним листом замовник повідомив постачальника про розірвання договору з 04.02.2016р., а також вимагав негайно повернути попередню оплату у розмірі 18010000,00 грн.; сплатити пеню за порушення строків виконання зобов'язання (відповідно до пункту 8.2 договору) у розмірі 306170,00 грн.; сплатити штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів (відповідно до пункту 8.2 договору) у розмірі 900500,00 грн.; сплатити пеню за користування коштами у разі несвоєчасної поставки 5 автомобілів (відповідно до пункту 8.4 договору) у розмірі 306170,00 грн.; пеню за прострочення поставки автомобілів (відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України) - 612 340,00 грн. та штраф за прострочення поставки більше ніж на 30 днів (відповідно до частини другої стані 23) Господарського кодексу України) - 1 260 000,00 грн.

Спір у справі виник за первісним позовом у зв'язку із виконанням ТОВ "Енергопромсоюз" зобов'язання щодо виготовлення та поставки продукції за договором та порушенням ДСНС України обов'язку щодо прийняття продукції.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 3.3 договору продукція повинна бути поставлена замовнику в термін до 31.12.2015.

Станом на 28.01.2016 ТОВ "Енергопромсоюз" виготовлено та поставлено замовникові два автомобілі із п'яти, які не відповідали технічному опису пропозиції конкурсних торгів, умовам укладеного договору та вимогам ДСТУ- П 7290:2012, що підтверджено також Актом від 28.01.2016.

У п. 6.2 договору сторонами визначено, що при виявленні представником замовника невідповідності продукції вимогам розділу ІV договору або кількості продукції відвантажувальним документам, постачальник за свій рахунок в термін до 3 календарних днів здійснює поставку належної якості та кількості.

Доказів поставки продукції належної якості станом на 03.02.2016 ТОВ "Енергопромсоюз" суду першої інстанції не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, покупцю законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у разі не передання продавцем оплаченого товару.

Таким чином з цих підстав договір може бути розірвано у результаті односторонньої відмови від нього в повному обсязі, тобто у результаті вчинення однією із сторін одностороннього правочину, який тягне цивільно-правові наслідки для обох сторін договору.

Згідно з п. в) п. 7.3 договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір з постачальником у разі, якщо постачальник прострочив виконання зобов'язання понад тридцять календарних днів або постачає продукцію яка не відповідає встановленим технічним вимогам Документації конкурсних торгів, частка якої складає понад 15% від загального обсягу поставки продукції.

08.02.2016 ДСНС України надіслав ТОВ "Енергопромсоюз" претензію № 2 про розірвання договору від 29.09.2015р. про закупівлю автомобілів спеціального призначення (пожежно-рятувальних автомобілів на базі шасі 4*4, ємністю для води від 4 до 5 тонн), код 29.10.5, згідно з ДК 016-2010 - за державні кошти (лот № 2) та повідомив постачальника про розірвання договору з 04.02.2016р., а також вимагав негайно повернути попередню оплату у розмірі 18010000,00 грн.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 7.3 договору та встановлених обставин у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір розірвано з 04.02.2016 та відповідно правовідносини сторін припинились з 04.02.2016, а отже позовні вимоги ТОВ "Енергопромсоюз" до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про зобов'язання вжити заходів по виконанню умов договору №21-6/10 про закупівлю "Автомобілів спеціальної призначеності (пожежно-рятувальних автомобілів на базі шасі 4*4, ємністю для води від 4 до 5 тонн)" , код 29.10.5, згідно ДК 016-2010 від 29.09.2016р., в частині прийняття автомобілів в кількості п'яти одиниць не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ДСНС України за зустрічним позовом про стягнення 22835980,00 грн. то колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки договір розірвано в односторонньому порядку з 04.02.2016 у ТОВ "Енергопромсоюз" виник обов'язок відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України щодо повернення 18010000,00 грн. попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується ТОВ "Енергопромсоюз" станом на час розгляду справи, у добровільному порядку зобов'язання щодо повернення попередньої оплати не виконано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Державної служби України з надзвичайних ситуацій в частині повернення попередньої оплати за договором у розмірі 18010000,00 грн., а як наслідок і їх задоволення.

Статтею 610 ЦК України визначено,що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, у зв'язку із невиконанням зобов'язань за договором Державна служба України з надзвичайних ситуацій просила також стягнути з ТОВ "Енергопромсоюз" на свою користь пеню 0,05% у розмірі 306170,00 грн. передбачену п. 8.4. договору, пеню 0,05% у розмірі 306170,00 грн. передбачену п. 8.2. договору, 5% штрафу в розмірі 900500,00 грн. передбаченого п. 8.2 договору, 20% штрафу в розмірі 1 440 800,00 грн. передбаченого п. 8.3. договору, пеню 0,1% у розмірі 612340,00 грн. та 7% штрафу в розмірі 1260000,00 грн. передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 8.4 договору за користування коштами у разі несвоєчасної поставки продукції постачальник сплачує пеня в розмірі 0,05% від суми попередньої оплати за кожний день прострочення, від дня коли автомобілі мали бути передані до дня фактичної передачі або повернення суми попередньої оплати.

Загальна сума пені за договором складає 306170.00 грн.

Відповідно до п. 8.2. договору - за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,05% вартості автомобілів, поставку яких прострочено, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 5% вартості автомобілів.

Загальна сума пені за договором складає 306170.00 грн.

Розрахунок штрафу 5% (п. 8.2 договору) - 18 010 000,00 грн. х 5% = 900500,00 грн.

Згідно з пунктом 8.3 договору - за порушення умов зобов'язання щодо якості поставленої продукції постачальник сплачує штрафні санкції у розмірі 20% від вартості неякісної продукції.

Беручи до уваги те, що постачальник поставив замовникові дві одиниці неякісних автомобілів, загальною вартістю 7 204 000,00 грн., він зобов'язаний сплатити штраф:

Розрахунок штрафу 20% (п.8.3 договору) - 7 204 000,00 грн. х 20% = 1 440 800,00 грн.

Позивачем за зустрічним позовом також заявлено вимогу про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 612340,00 грн. пені у розмірі 0,1% від суми порушеного зобов'язання та 7% штрафу у розмірі 1260000,00 грн., як це передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Проте разом з тим, дані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Пунктом 8.2 договору сторонами погоджено застосування відповідальності у вигляді сплати 0,05% вартості автомобілів, поставку яких прострочено, за кожний день прострочення, та за прострочення понад 30 днів штраф у розмірі 5% вартості автомобілів.

Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в статті 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, вимоги щодо стягнення 612 340,00 грн. пені у розмірі 0,1% від суми порушеного зобов'язання та 7% штрафу у розмірі 1 260 000,00 грн. не підлягають задоволенню про що вірно вказав суд першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення з ТОВ "Енергпромсоюз" попередньої оплати за договором у розмірі 18 010 000,00 грн., пені 0,05% у розмірі 306170,00 грн. передбаченої п. 8.4. договору, пені 0,05% у розмірі 306170,00 грн. передбаченої п. 8.2. договору, 5% штрафу в розмірі 900500,00 грн. передбаченого п. 8.2 договору, 20% штрафу в розмірі 1 440 800,00 грн. передбаченого п. 8.3. договору визнаються є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 233 суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Беручи до уваги, той факт, що порушення відповідачем зобов'язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а порушення зобов'язання боржником відбулося не умисно у зв'язку із невиконанням контрагентами боржника зобов'язань перед самим боржником, з урахуванням тих обставин, що боржник намагався запобігти порушення зобов'язання та з метою захисту інтересів боржника від надмірно обтяжливих наслідків неустойки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, що відповідно складає:

-пеня 0,05% у розмірі 306170,00 грн. - 90% = 30617,00 грн.;

-пеня 0,05% у розмірі 306170,00 грн. - 90% = 30617,00 грн.;

-5% штрафу в розмірі 900500,00 грн. - 90% = 90505,00 грн.;

-20% штрафу в розмірі 1 440 800,00 грн. - 90% = 144080,00 грн.

Заперечення скаржників з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційних скаргах не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсоюз" та Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі № 910/4092/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4092/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська