ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2016 р. Справа № 925/837/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 – представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо – технічне об’єднання «Охорона», м. Черкаси

до Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації, м. Черкаси

про стягнення 10153 грн. 86 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо – технічне об’єднання «Охорона» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації 5400 грн. основного боргу, 702 грн. 90 коп. пені, 317 грн. 13 коп. 3% річних, 3733 грн. 83 коп. втрат від інфляції та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, надав до суду письмове заперечення на позовну заяву, у якій основну суму боргу визнав, проти стягнення пені, відсотків річних та інфляційних заперечив, мотивуючи тим, що відповідач вчасно не був фінансований з бюджету відповідними коштами, за рахунок яких можна було б розрахуватись з позивачем за виконані роботи.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.08.2016.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

У позовній заяві позивачем об’єднано декілька вимог за різними господарськими договорами. Господарським судом вимоги розглядається у одному провадженні з огляду на їх об’єднаність поданими доказами, а саме актами здачі - приймання виконаних робіт за цими договорами.

11.02.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо – технічне об’єднання «Охорона» (далі – Виконавець) та Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та оборонної роботи Черкаської обласної державної адміністрації, правонаступником якого являється відповідач у справі - Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації (далі – Замовник), укладений договір №767-ПР/13/2 (далі – договір) на виконання робіт по цілодобовому спостеріганню за сигналами «Пожежа» та технічному обслуговуванню установок пожежної автоматики.

Відповідно до умов договору виконавець прийняв на себе зобов’язання здійснювати цілодобове спостереження за сигналами «Пожежа», які можуть надходити від об’єктових приладів установки пожежної автоматики, змонтованої в приміщенні офісу, за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 205, замовника, та передавати їх на пульт МНС у Черкаській області (пункт 1.1 договору).

Згідно з п.1.2 договору Виконавець зобов’язався щомісячно інформувати Замовника і ТУ МНС в Черкаській області про факти проведення технічного обслуговування Виконавцем установки пожежної автоматики Замовника (звіт про надходження сигналів спрацювання установки пожежної автоматики під час проведення Виконавцем робіт з технічного обслуговування).

Відповідно до п. 2.1.1 договору загальна вартість робіт за даним договором на 12 місяців складає 960 грн.

Пунктом 2.1.2 договору встановлено, щомісячна абонентська плата за цілодобове спостереження за згодою сторін становить 33, 33 грн. та ПДВ 6, 67 грн., загальна вартість 40, 00 грн.

Аналогічна вартість технічного обслуговування пожежної сигналізації встановлено пунктом 1.2.3 договору.

Згідно з п. 2.1.4 оплата робіт по п. 2.1.2, 2.1.3 договору в загальній сумі 80,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 13, 34 грн., здійснюється Замовником Виконавцю з 01 по 31 число поточного місяця згідно з рахунком – фактурою, наданим Виконавцем. Виконання робіт щомісячно підтверджується актом виконаних робіт, підписаним Замовником і Виконавцем.

01.01.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо – технічне об’єднання «Охорона» (далі – Охорона) та Департаментом цивільного захисту та оборонної роботи Черкаської обласної державної адміністрації, правонаступником являється відповідач у справі (далі – Клієнт) уклали договір №12/312-14, відповідно до умов якого клієнт передає, а охорона приймає під охорону майно, що знаходиться на об’єкті, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 205. Охорона приймає на себе обов’язки по централізованій охороні майна, що знаходиться на Об’єкті, шляхом забезпечення його цілісності зберігання в період знаходження об’єкта під охороною (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору вартість робіт за даним Договором на 12 місяців складає 1440 грн., в тому числі ПДВ 20% - 240 грн.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що вартість послуг охорони за один повний місяць складає 120 грн.

Згідно з п. 8.3 договору виконання робіт щомісячно підтверджується актом виконаних робіт, який Охорона готує у двох екземплярах для підписання Клієнтом.

Відповідно до п. 8.7 договору Клієнт оплачує послуги охорони з 01 по 31 число поточного місяця на підставі наданого рахунку – фактури та Акту виконаних робіт.

Пунктом 5.1. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення Клієнтом строків оплати за послуги Охорони (п. 8.2 Договору), Клієнт виплачує останній на вимогу Охорони пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від суми заборгованості.

01.01.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо – технічне об’єднання «Охорона» (далі – Охорона) та Департаментом цивільного захисту та оборонної роботи Черкаської обласної державної адміністрації, правонаступником являється відповідач у справі (далі – Клієнт) уклали договір №12/312-14, відповідно до умов якого клієнт передає, а охорона приймає під охорону майно, що знаходиться на об’єкті, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 4/1. Охорона приймає на себе обов’язки по централізованій охороні майна, що знаходиться на Об’єкті, шляхом забезпечення його цілісності зберігання в період знаходження об’єкта під охороною (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору вартість робіт за даним Договором на 12 місяців складає 3000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 500 грн.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що вартість послуг охорони за один повний місяць складає 250 грн.

Згідно з п. 8.3 договору виконання робіт щомісячно підтверджується актом виконаних робіт, який Охорона готує у двох екземплярах для підписання Клієнтом.

Відповідно до п. 8.7 договору Клієнт оплачує послуги охорони з 01 по 31 число поточного місяця на підставі наданого рахунку – фактури та Акту виконаних робіт.

Пунктом 5.1. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення Клієнтом строків оплати за послуги Охорони (п. 8.2 Договору), Клієнт виплачує останній на вимогу Охорони пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від суми заборгованості.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли з моменту укладення договорів, які за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Свої зобов’язання за договорами позивач з січня по грудень 2014 року включно виконував належним чином та надав відповідачу послуги з охорони об’єктів відповідача та спеціального спостереження за об’єктами, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 34-57) та не заперечується відповідачем.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг на умовах вищевказаних договорів.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі – ГК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд прийшов до висновку, що сторони обумовили у договорах строк оплати за надані послуги, який визначається періодом у часі: відповідач оплачує надані послуги з 01 по 31 число поточного місяця.

Граничний строк виконання зобов’язання відповідача з оплати отриманих послуг, обумовлених договорами, настав за останніми актами здачі-приймання виконаних робіт 31.12.2014.

Відповідач обов’язок оплатити послуги в повному обсязі не виконав,

Крім того, факт отримання послуг відповідачем не заперечується, позивачем на підтвердження своїх вимог та виникнення обов’язку у відповідача здійснити розрахунки надані необхідні докази.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за надані послуги в розмірі 5400 грн. 60 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В порядку ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 317 грн.13 коп. трьох процентів річних за період з 31.01.2014 по 30.06.2016 та 3733 грн. 83 коп. інфляційних за період з 31 січня 2014 року по 30.06.2016 згідно розрахунків, наданих суду.

Розрахунки процентів річних та інфляційних зроблено вірно, доказів їх сплати відповідачем суду не подано, а тому до примусового стягнення з відповідача належить також 317 грн.13 коп. 3% річних та 3733 грн. 83 коп. інфляційних.

Виконання зобов’язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов’язання не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Вимога позивача про стягнення пені передбачена п. 4.3 договору від 11.02.2013 та п. 5.3 договорів від 01.01.2014 (у разі затримки платежів Замовник виплачує на вимогу Виконавця пеню в розмірі 0,1% від вартості робіт за договором за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ), відповідає приписам ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ст. 230, ч. 1 ст. 231 ГК України.

Позивач просить стягнути з відповідача 702, 90 грн. пені за період з 01.02.2014 по 30.06.2016.

Суд вважає, що позивачем застосовано вірну методику нарахування пені, проте всупереч вимог ст. 232 ГК України розрахунок пені вчинений невірно, оскільки нарахований на строк, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд самостійно обрахував за встановлений зазначеною вище нормою ГК України шестимісячний строк пеню, починаючи від дня, коли відповідач мав би сплатити борг, тобто з 01.02.2014 по 01.07.2015 року.

Сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, складає за вказаний період 151 грн. 96 коп.

Суд вважає, що правомірність підстав позовних вимог позивачем доведена зібраними у справі доказами та розрахунками позовних вимог, доказів повної сплати боргу відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 5400 грн. боргу, 317 грн.13 коп. трьох процентів річних, 3733 грн. 83 коп. інфляційних та 151грн. 96 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1378 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління цивільного захисту Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23000072, 18000, вул. Смілянська, 131/1, м. Черкаси) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване виробничо – технічне об’єднання «Охорона» (код ЄДРПОУ 30599137, АДРЕСА_1) 5400 грн. боргу, 317 грн. 13 коп. трьох процентів річних, 3733 грн. 83 коп. інфляційних, 151грн. 96 коп. пені та 1378 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 08 серпня 2016 року.

Суддя О.В. Чевгуз