Єдиний державний реєстр судових рішень
копія
Справа №678/80/15-к
Провадження №1-кп-678-13/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2016 року смт. Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
прокурорів: ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Летичів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015240310000050 від 20 березня 2015 року відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого,
- за ст. 336 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно обвинувального акта, що надійшов до суду 01 жовтня 2015 року, ОСОБА_9 висунуте обвинувачення в тому, що він з 25 квітня 2002 року по теперішній час перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 як офіцер запасу.
19 січня 2015 року ОСОБА_9 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за рішенням якої він визнаний за станом здоров`я придатним до військової служби.
27 січня 2015 року начальник відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 в приміщенні Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області повідомив ОСОБА_9 , що він відповідно до висновку військово-лікарської комісії від 19 січня 2015 року визнаний придатним до військової служби і підлягає призову за мобілізацією, та намагався вручити останньому повістку про прибуття 28 січня 2015 року на 8 год. 30 хв. ранку до збірного пункту, який знаходиться на території ІНФОРМАЦІЯ_3 для комплектування команди № НОМЕР_1 . ОСОБА_9 , не бажаючи отримувати повістку про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08 год. 30 хв. 28 січня 2015 року, ввів в оману ОСОБА_12 , вказавши, що має порадитись із родичами, після чого з приміщення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області утік.
В подальшому, 27 січня 2015 року близько 14 год. ОСОБА_9 , маючи на меті знятися з військового обліку і таким чином уникнути призову за мобілізацією в особливий період, з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . В приміщенні службового кабінету військового комісара ОСОБА_13 . ОСОБА_9 висловив бажання знятися з військового обліку, мотивуючи це тим, що має намір переїхати в м. Дрогобич Львівської області, де проживає його матір і там влаштуватись на роботу. ОСОБА_9 було повторно роз`яснено, що відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №15/2015 від 14 січня 2015 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №113-VIII від 15 січня 2015 року, який вступив в законну силу 20 січня 2015 року, він підлягає призову на військову службу за мобілізацією і має з`явитися 28 січня 2015 року на 8 год. 30 хв. ранку до збірного пункту, який знаходиться на території ІНФОРМАЦІЯ_3 для комплектування команди № НОМЕР_1 . Також роз`яснено правові наслідки його відмови від отримання повістки. Після чого ОСОБА_9 було вручено повістку, про отримання якої він власноручно розписався.
Всупереч вимог ст. 65 Конституції України - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та вимог ст.ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ОСОБА_9 , не бажаючи виконувати свій конституційний обов`язок та проходити військову службу, маючи намір ухилитися від призову за мобілізацією, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, розуміючи, що він може в подальшому вибути в зону проведення Антитерористичної операції та приймати участь у бойових діях, знаючи про призов, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, без поважних причин не з`явився у вказаний у повістці день та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до неякісного комплектування команди військовозобов`язаних.
В подальшому ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що не з`явившись у вказаний в повістці час та день, його запідозрять в ухиленні від призову за мобілізацією, вирішив приховати свою злочинну діяльність, тому прибув до 30 січня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де 30 січня 2015 року отримав повістку про явку 01 лютого 2015 року. У вказаний день він з`явився, але за невідповідністю військово-облікової спеціальності потреби в його відправці до військової частини не було.
З метою подальшого ухилення від призову за мобілізацією ОСОБА_9 02 лютого 2015 року в Управлінні праці та соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області оформив догляд за пристарілою бабусею та надав відповідну довідку до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак з 02 лютого 2015 року по теперішній час ОСОБА_9 із заявою про відстрочку від мобілізації не звертався, тому у зв`язку із відсутністю поважних підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» йому відстрочка від мобілізації не надавалась та він і далі продовжує ухилятись від призову за мобілізацією.
Таким чином, військовозобов`язаний ОСОБА_9 в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №15/2015 від 14 січня 2015 року з метою ухилитись від призову на військову службу за мобілізацією, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, діючи з прямим умислом, протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який повинен виконувати кожний громадянин України.
Орган досудового розслідування вважає, що своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову за мобілізацією, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши докази по справі суд вважає, що вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 336 КК України є недоведеною.
В процесі розгляду справи судом в представників сторони обвинувачення з`ясовано, що суть пред`явленого обвинувачення за ст. 336 КК України полягає в ухиленні ОСОБА_9 від призову за мобілізацією, а саме його неявка на 8 год. 30 хв. 28 січня 2015 року до збірного пункту, який знаходиться на території ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі військкомат) для комплектування команди № НОМЕР_1 та подальше ухилення від призову за мобілізацією.
З метою перевірки усіх обставин, про які зазначено у сформульованому в обвинувальному акті обвинуваченні, судом досліджено усі надані сторонами кримінального провадження докази, з`ясовано перед стадією судових дебатів, що доповнень немає та усі докази були подані суду та досліджені.
Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ст. 336 КК України не визнав і показав, що є офіцером запасу і має військове звання молодший лейтенант, військово-облікова спеціальність (далі ВОС) № НОМЕР_2 .
19 січня 2015 року пройшов медичну комісію та визнаний придатним до військової служби, при цьому не ухилявся від явки для проходження медогляду.
27 січня 2015 року вранці його в телефонному режимі представники Мшанецької сільської ради Старосинявського району повідомили про необхідність з`явитись на 10 год. в приміщення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області, що і зробив. Там йому представник військкомату ОСОБА_14 вручав повістку про виклик на 08 год. 30 хв. 28 січня 2015 року. Бажаючи порадитись з родичами, з дозволу представника військкомату, вийшов до них зателефонувати, а коли приблизно через 30 хв. прийшов до того ж кабінету, то ОСОБА_14 вже не було. У зв`язку з цим прийняв рішення поїхати у військкомат в смт. Летичів, де приблизно після обіду йому була вручена повістка про виклик на 08 год. 30 хв. 28 січня 2015 року до військкомату та роз`яснено необхідність бути з речами. У цій повістці не було вказано номер військової частини, а лише ВОС. При цьому йому було роз`яснено можливі наслідки його неявки.
На вказаний у повістці час, тобто на 08 год. 30 хв. 28 січня 2015 року, до військкомату не встиг з`явитись з тих причин, що у матері погіршився стан здоров`я після повідомлення їй, що його призивають до армії, тому прийняв рішення їхати до неї у м. Дрогобич Львівської області (відстань приблизно 410 км.). Підтверджуючих документів, що мати зверталась у лікарню надати не може. До матері своїм автомобілем виїхав близько 20 год. 27 січня 2015 року і мав намір повернутись до 08 год. 30 хв. 28 січня 2015 року у смт. Летичів, але у дорозі поламалась машина, однак і про це підтверджуючі документи надати не може.
30 січня 2015 року з`явився на телефонну вимогу до військкомату та написав рапорт у якому пояснив причини неприбуття 28 січня 2015 року, зокрема, що перебував у Львівській області з приводу свого працевлаштування в органи внутрішніх справ, однак про відвідування матері не вказував. При цьому вже був з речами і готовий був для відправки в армію, однак відправка не відбулась, тому цього ж дня йому була вручена повістка на 31 січня 2015 року для відправки. У вказаний у повістці час він з`явився, але знову не був відправлений та за вказівкою працівників військкомату повернувся додому.
Після цього і по даний час йому більше повісток про виклик для проходження служби не вручали.
При спілкуванні з працівниками військкомату пояснював, що доглядає за хворою бабусею, якій понад 80 років, але заяву на відстрочку не писав, оскільки про підстави для відстрочки йому ніхто не пояснив, як і не пояснив ніхто про те, що має на це право.
02 лютого 2015 року приніс у військкомат довідку про догляд за бабусею, однак чи надавала довідка якісь пільги не знав.
Свою вину визнає в тому, що не з`явився за викликом на 08 год. 30 хв. 28 січня 2015 року у військкомат в смт. Летичів, але не ухилявся і не ухиляється від мобілізації, наміру цього робити не мав і немає. Такі його доводи підтверджуються тим, що по повістці, за викликом по телефону у 2013-2014 роках неодноразово з`являвся до військкомату, таке мало місце і на 30 січня 2015 року, і на 31 січня 2015 року. Про те, що не переховувався свідчить й те, що неодноразово до нього приїжджали працівники міліції, представники органів соціального захисту і постійно знаходився за місцем проживання. Крім того, з часу розгляду справи в суді постійно своєчасно з`являвся за викликом, що також підтверджує відсутність наміру переховуватись.
Вважає, що в його діях немає складу злочину за ст. 336 КК України, а може нести лише адміністративну відповідальність за неявку до військкомату 28 січня 2015 року.
Надати повістку про виклик на 28 січня 2015 року не може у зв`язку з її втратою.
В разі вручення повістки готовий йти служити в армію.
На його думку, в суді представники військкомату самі підтвердили, що військовозобов`язані з відповідною освітою та необхідною спеціальністю, які потребувались, були відправлені по мобілізації 28 січня 2015 року. Його у списках на відправку не було, оскільки військовослужбовців з його освітою та спеціальністю відправляти не було потреби. Враховуючи те, що не був відправлений двічі 30 січня 2015 року, 31 січня 2015 року, тому має обґрунтований сумнів, що був би відправлений і 28 січня 2015 року.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 в доповнення до показань підзахисного вказав, що твердження сторони обвинувачення в тому, що ОСОБА_9 намагався знятись з військового обліку жодним доказом не підтверджені.
Корінець повістки про отримання повістки ОСОБА_9 27 січня 2015 року не містить відомостей, що повістка видана про явку для відправлення на збірний пункт чи військову частину, тому не може бути доказом такого повідомлення, не відповідає формі повісток, які затверджені в Положенні про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №352 від 21 березня 2002 року (далі Положення). У зв`язку з цим доказів, які підтверджують повідомлення ОСОБА_9 про дату та час коли йому необхідно з`явитись безпосередньо до військової установи не здобуто. У повістці має бути зазначено час та адреса, куди має прибути військовозобов`язаний, має бути прізвище та ім`я особи, яка підлягає мобілізації, підпис районного військового комісара та гербова печатка. Цих вимог не було дотримано.
Всупереч п. 90 Положення повістка не була вручена за 5 діб до відправлення на збірний пункт - таку ОСОБА_9 вручили після обіду 27 січня 2015 року на ранок 28 січня 2015 року.
Не підтверджено доказами й те, що ОСОБА_9 мав 28 січня 2015 року відправитись за мобілізацією, оскільки матеріали справи не містять списку чи витягу зі списку осіб, які викликались для відправки із відміткою про неявку, документи, що підтверджують доведення до відома ОСОБА_9 вимог законодавчих актів, встановлену відповідальність, документи про роз`яснення відмінності між повістками, зокрема, як розрізнити бойову повістку від звичайної.
Покази працівників військкомату, як свідків, що ОСОБА_9 повідомлено про відправку 28 січня 2015 року, не можуть бути належним доказом, оскільки точний зміст того, що вони повідомили ОСОБА_9 , відновити неможливо, чи вірно зрозумів їх ОСОБА_9 можливо підтвердити лише розпискою про отримання, що б містила відповідні дані.
В матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те чи була укомплектована чи не укомплектована для відправки 28 січня 2015 року відповідна команда, чи здійснювалась заміна ОСОБА_9 , що ставить обґрунтований сумнів його обов`язкову явку для відправки саме 28 січня 2015 року.
При допитах працівників військкомату, як свідків, з`ясовано, що для укомплектування команди замість ОСОБА_9 було призвано іншого військовослужбовця. Однак, свідок ОСОБА_14 при додатковому допиті повідомив, що для виконання мобілізаційного наряду потрібно було мобілізувати військовослужбовця із військовою спеціальністю НОМЕР_3 . При цьому повістки були вручені як ОСОБА_9 (має ВОС 500300), а також іншій особі, прізвище якої не оголошувалось (мав ВОС 1011003, яка і була необхідна для мобілізації), яка і була відправлена для проходження служби. Тобто, мав місце факт виклику двох військовослужбовців для відправки з яких направлятись мав лише один, а ОСОБА_9 не підходив за своєю ВОС. Тому залишається обґрунтований сумнів якого військовослужбовця було б відправлено за мобілізацією 28 січня 2015 року.
Інкримінований ОСОБА_9 злочин має бути вчинений з прямим умислом. Однак, ОСОБА_9 не вчиняв жодних дій, які б свідчили про те, що він ухилявся від мобілізації, наприклад, ухилявся від отримання повісток, не проходив медичний огляд, калічив себе чи вживав будь-які інші подібні дії, які були спрямовані на ухилення.
Навпаки, ОСОБА_9 двічі проходив медичну комісію у 2014 та 2015 році, з`являвся на усну вимогу до військкомату, отримував документи на проходження медичного огляду та про мобілізацію, але жодного факту неявки до військкомату не було. Він самостійно двічі з`явився у військкомат після 28 січня 2015 року з речами і був готовий на відправку для проходження служби, однак так і не був мобілізований, а за вказівкою працівників військкомату повернувся додому.
ОСОБА_9 не ухилявся від призову від мобілізації, оскільки не подавав заяви про надання йому відстрочки, що також вказує на необґрунтованість обвинувачення.
За факт неявки до військового комісаріату 28 січня 2015 року ОСОБА_9 може нести лише адміністративну відповідальність за ст. 210 КУпАП.
Сторона обвинувачення вважає, що винуватість ОСОБА_9 за ст. 336 КК України підтверджується як показами свідків, так і письмовими доказами.
Так, свідок ОСОБА_15 показала, що є секретарем військово-лікарської комісії. Згідно відповідних документів 19 січня 2015 року ОСОБА_9 пройшов медичну комісію і визнаний придатним до служби, здоровий, скарг не було.
Свідок ОСОБА_14 показав, що в ранковий час 27 січня 2015 року в приміщенні Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області намагався вручити повістку про виклик на 28 січня 2015 року жителю с. Мшанець ОСОБА_9 , який є військовозобов`язаним офіцером запасу, придатним до військової служби згідно висновку медичної комісії. ОСОБА_9 прибув разом з працівником міліції і йому було роз`яснено права та обов`язки, а також відповідальність, однак не отримав повістку, оскільки сказав, що має порадитись з родичами та коли вийшов з кабінету, то вже назад не повернувся, на неодноразові телефонні дзвінки не відповідав, про наявність підстав для відстрочки не повідомляв. Про даний факт по телефону проінформував колег і в подальшому від них дізнався, що ОСОБА_9 самостійно з`явився до військкомату цього ж дня та отримав повістку на 28 січня 2015 року. Однак, на вказану в повістці дату і час ОСОБА_9 не з`явився, тому було зірвано план мобілізації. ОСОБА_9 прибув до військкомату лише 30 січня 2015 року і написав рапорт в якому проінформував, що працевлаштовувався в органи внутрішніх справ Львівської області. 31 січня 2015 року ОСОБА_9 не було відправлено, бо необхідності у його ВОС не було. 03 лютого 2015 року ОСОБА_9 надав документи про догляд за престарілою особою. У зв`язку з тим, що термін дії відповідного Указу Президента завершився, тому ОСОБА_9 вже не викликали і він не може бути мобілізований.
Під час додаткового допиту та дослідженні судом в частині, що стосується виключно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на призов офіцерів запасу по мобілізації на ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ) копія якого не могла бути приєднана до матеріалів справи в зв`язку з тим, що даний документ для службового користування, свідок ОСОБА_14 показав, що у ІНФОРМАЦІЯ_6 була визначена потреба в кількості офіцерів, їх ВОС і цей документ передано у військкомат 29 грудня 2014 року. Вже на місці працівниками військкомату визначався поіменно список офіцерів, що підлягали включенню в цей мобілізаційний наряд на підставі якого і формувалася команда НОМЕР_1 . ОСОБА_9 був включений в даний наряд. На 28 січня 2015 року були викликані особи згідно переліку та були відправлені, крім обвинуваченого, замість якого була відправлена інша особа.
Свідок ОСОБА_16 показав, що ОСОБА_9 є військовозобов`язаним, перебував на обліку у військкоматі. З ІНФОРМАЦІЯ_7 прийшов наряд і на підставі цього наряду ОСОБА_9 мав бути призваний 28 січня 2015 року на військову службу до Збройних Сил України у АДРЕСА_2 в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Для вручення повістки 27 січня 2015 року до Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області відбув ОСОБА_14 який намагався ОСОБА_9 вручити повістку, однак той від нього втік. Цього ж дня ОСОБА_9 особисто з`явився до військкомату і йому була вручена повістка на 28 січня 2015 року, при цьому йому були роз`яснені права та обов`язки, відповідальність за ухилення від мобілізації. ОСОБА_9 не повідомляв про догляд за престарілою бабусею і відповідної заяви на відстрочку не писав. Разом з тим, на вказану в повістці дату і час ОСОБА_9 не з`явився, а прибув до військкомату лише 30 січня 2015 року та пояснив свою відсутність тим, що влаштовувався в органи внутрішніх справ у Львівській області про що написав рапорт, вважав, що в разі догляду за престарілою особою не буде призваний на службу, мав при собі відповідну довідку управління соцзахисту, однак заяву про відстрочку не писав. ОСОБА_9 була вручена повістка на 31 січня 2015 року, але його не було відправлено, бо не підійшов по ВОС.
Свідок ОСОБА_13 , який є військовим комісаром, повністю підтвердив покази свідка ОСОБА_16 . Крім того показав, що 28 січня 2015 року ОСОБА_9 не з`явився по бойовій повістці і цим було зірвано план відправки військовозобов`язаних по мобілізації, відповідно ІНФОРМАЦІЯ_8 не отримала офіцера. Оскільки 28 січня 2015 року ОСОБА_9 не з`явився за викликом до військкомату чим своїми діями ухилився від мобілізації згідно ст. 336 КК України, надав 03 лютого 2015 року довідку управління соціального захисту населення, тому було спрямовано рапорт в правоохоронні органи щодо надання відповідної оцінки діям ОСОБА_9 , а також довідці про те, що він здійснює догляд за престарілою особою, якій понад 80 років, оскільки його бабуся має інших родичів, які спроможні її доглядати.
Свідок ОСОБА_17 показав, що працює в міліції. 27 січня 2015 року через сільського голову Мшанецької сільської ради викликав ОСОБА_9 в приміщення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області для того, щоб йому працівник військкомату вручив повістку на 28 січня 2015 року. ОСОБА_9 з`явився і йому були роз`яснені права та обов`язки, вручено повістку, проте він у ній не розписався, а попросив дозволу зателефонувати до родичів і з ними порадитись. Після того як ОСОБА_9 вийшов з кабінету, то вже назад не повернувся, на неодноразові телефонні дзвінки не відповідав. З представником військкомату чекали його приблизно пів години. При цьому, працівник військкомату ОСОБА_9 чітко роз`яснив дату, час, місце куди йому необхідно було з`явитись і останній розумів причину свого виклику.
Свідок ОСОБА_18 показав, що його племінник ОСОБА_9 з дитинства проживав в с. Мшанець Старосинявського району разом з дідусем, який помер в 2013 році, і бабусею, якій вже виповнилось 85 років, та здійснює за нею догляд. В кінці січня 2015 року племінника працівники сільської ради терміново викликали в міліцію, тому поїхав в смт. Стара Синява з ним. В подальшому ОСОБА_9 та працівник міліції ОСОБА_17 відлучились, а він продовжив його чекати в автомобілі. Коли він прийшов, то повідомив, що йому намагались вручити повістку про виклик в армію, але таку не дали. З метою перевірки того чи є ОСОБА_9 в списках на призов поїхали в військкомат у смт. Летичів. Там ОСОБА_9 самостійно пішов у вказану установу і після того як повернувся повідомив, що викликають на 28 січня 2015 року на 08 год. разом з речами, попросив його завезти. Після цього двічі возив племінника з речами до військкомату, однак набору не було, тому його відпустили додому. Не знає чи племіннику була вручена повістка.
Свідок ОСОБА_19 показав, що проживає в с. Мшанець, а по сусідству проживає ОСОБА_9 , який доглядає бабусю, якій понад 85 років, вона потребує постійного догляду.
Свідок ОСОБА_20 показала, що працювала в Мшанецькій сільській раді Старосинявського району. 02 лютого 2015 року сільською радою була видана довідка про те, що ОСОБА_9 здійснює догляд за бабусею, яка потребує стороннього догляду. Таке має місце в дійсності, свій підпис в довідці підтверджує. ОСОБА_9 позитивно характеризується на території сільської ради, скарг на нього немає.
Свідок ОСОБА_21 судом не була допитана, оскільки прокурором було знято відповідне клопотання про її допит у зв`язку з її клопотанням (т. 1 а.с. 172-173, 176-177).
Стороною обвинувачення суду надано наступні письмові докази:
військовий квиток серія НОМЕР_4 , що виданий 15 листопада 2011 року ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до якого ОСОБА_9 закінчив кафедру військової підготовки офіцерів запасу ФВП КПНУ в 2011 році за профілем «Експлуатація та ремонт інженерних електротехнічних засобів» і йому наказом МОУ №1081 від 30 вересня 2011 року присвоєне військове звання молодший лейтенант, ВОС №500300, найменування профілю - інженерний, запас 1 розряду, військову присягу прийняв 30 липня 2011 року, в Збройних Силах України не служив. У п. 14 міститься відмітка, що мобілізаційне розпорядження видане 26 січня 2015 року. У п. 15 вказано, що 28 січня 2015 року призваний до ЗС України по мобілізації Летичівсько-Старосинявським ОРВК на підставі УПУ від 14 січня 2015 року №15/2015 і зарахований у команду № НОМЕР_1 . Згідно п. 16 не призваний під час мобілізації на підставі УПУ від 14 січня 2015 року №15/2015 28 січня 2015 року (т. 1 а.с. 62, т. 2 а.с. 7-10);
картка обстеження та медичного огляду (додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України) на ОСОБА_9 від 19 січня 2015 року згідно якої є здоровим та придатним до військової служби (т. 1 а.с. 58);
рапорт начальника відділення офіцерів запасу і кадрів військкомату старшого лейтенанта ОСОБА_14 від 28 січня 2015 року згідно якого він проінформував військового комісара ОСОБА_13 , що 27 січня 2015 року офіцерами відділення офіцерів запасу і кадрів здійснювалось оповіщення та вручення повісток офіцерам запасу, які були заплановані на відправку до військової частини на 28 січня 2015 року. При цьому молодшому лейтенанту запасу ОСОБА_9 було вручено повістку, якою його було зобов`язано з`явитись 28 січня 2015 року на 08 год. 30 хв. для призову під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України у АДРЕСА_2 в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак, 28 січня 2015 року ОСОБА_9 не з`явився, про причини неявки не повідомив, встановити з ним зв`язок не вдалося. В діях офіцера запасу ОСОБА_9 вбачається порушення норм чинного законодавства, за які законом передбачена кримінальна відповідальність (т. 1 а.с. 20, 59);
розписка про отримання повістки, яку ОСОБА_9 одержав 27 січня 2015 року особисто, про що наявний його підпис, команда НОМЕР_1 , ВОС № НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 22, 74);
рапорт ОСОБА_9 військовому комісару ОСОБА_13 від 30 січня 2015 року у якому він зазначає, що не прибув 28 січня 2015 року на призов по мобілізації тому, що оформляється на роботу в органи внутрішніх справ Львівської області і туди поїхав дізнатись про своє працевлаштування. Йому повідомили про необхідність чекати півтора місяці. В подальшому зобов`язується прибувати до військового комісаріату за викликом (т. 1 а.с. 21, 57, 60);
розписка про отримання повістки, яку ОСОБА_9 одержав 30 січня 2015 року особисто, про що наявний його підпис, команда НОМЕР_1 , ВОС № НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 125);
довідка Управління соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області від 03 лютого 2015 року про те, що ОСОБА_9 знаходиться на обліку в управлінні і отримує допомогу по догляду за пристарілим за 80 років з 02 лютого 2015 року по даний час (т. 1 а.с. 61);
лист від 04 лютого 2015 року військкомату на адресу прокурора Старосинявського району про те, що під час проведення заходів із 4 черги часткової мобілізації, яка проводиться в державі відповідно до Указу Президента України №15/2015 від 14 січня 2015 року молодший лейтенант запасу ОСОБА_9 був включений у команду на відправку на службу до Збройних Сил України по призову під час мобілізації. 27 січня 2015 року ОСОБА_9 була вручена повістка у якій його зобов`язано 28 січня 2015 року на 08 год. 30 хв. з`явитися до військкомату для відправки у м. Львів для проходження військової служби. Однак, 28 січня 2015 року він не з`явився, про причини неявки не повідомив, зв`язок із ним встановити не вдалося. Військовозобов`язаний ОСОБА_9 з`явився до військового комісаріату лише 30 січня 2015 року та пояснив, що був у Львівській області, де влаштовувався на роботу. Жодні законні підстави для неявки чи відстрочки від призову під час мобілізації у ОСОБА_9 відсутні. В телефонному режимі 03 лютого 2015 року до відома військового комісара було доведено, що ОСОБА_9 здійснює догляд за непрацездатною особою, жодних документів про що не було надано. Однак, вказаний факт самим військовозобов`язаним до відома ні військового комісара, ні службовців військкомату не доводився та жодні документи не надавались. Просять перевірити чи дійсно ОСОБА_9 здійснює догляд за непрацездатною особою, з якого часу, на підставі яких документів та ким такі видані, а також якщо такий догляд ним здійснюється то чи проводились йому виплати та з якого часу, оскільки наявні підстави вважати, що оформлення догляду за непрацездатною особою здійснено вже після того, як він ухилився від призову по мобілізації. Вважають в діях ОСОБА_9 наявність склад злочину за ст. 336 КК України ухилення від призову за мобілізацією (т. 1 а.с. 18-19);
лист Управління соціального захисту населення Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області №195 від 11 лютого 2015 року прокурору та додані документи про призначення щомісячної компенсаційної виплати особі, яка здійснює догляд за інвалідом 1 групи або особою, яка досягла 80 років. Згідно поданих документів ОСОБА_9 дійсно знаходиться на обліку в управлінні та 03 лютого 2015 року прийнято рішення про призначення допомоги ОСОБА_9 , який звернувся 02 лютого 2015 року. Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб Мшанецької сільської ради Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області від 02 лютого 2015 року до складу сім`ї ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 ) входять бабуся ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , дядько ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . В іншій довідці сільської ради від 02 лютого 2015 року вказано, що ОСОБА_9 дійсно доглядає свою бабусю ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка проживає в с. Мшанець і потребує постійного стороннього догляду. Із довідки Старосинявського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) від 02 лютого 2015 року вбачається, що ОСОБА_22 , 1930 року народження, жителька с. Мшанець на обслуговуванні в відділенні соціальної допомоги вдома не знаходиться. Згідно довідки Старосинявського райцентру зайнятості від 03 лютого 2015 року ОСОБА_9 на обліку не перебуває. Відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_9 19 грудня 2014 року Старосинявським районним центром зайнятості розпочато виплату допомоги по безробіттю, а 01 лютого 2015 року виплату припинено згідно наказу від 02 лютого 2015 року. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дані про ОСОБА_9 , як фізичну особу-підприємця, станом на 03 лютого 2015 року відсутні (т. 1 а.с. 23-31, 78-91, 95-100);
висновок судової почеркознавчої експертизи №121П від 17 червня 2015 року згідно якої підпис в графі Підпис розписки від 27 січня 2015 року про отримання повістки на ім`я ОСОБА_9 виконаний ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 104-107);
лист ІНФОРМАЦІЯ_12 від 26 серпня 2015 року згідно якого ОСОБА_9 було вручено повістку на явку 01 лютого 2015 року за якою він з`явився, однак за невідповідністю військо-облікової спеціальності потреби в його відправці до військової частини не було. ОСОБА_9 відстрочка від призову по мобілізації не надавалась за відсутністю поважних підстав, передбачених ст. 23 Закону України Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку. ОСОБА_9 заяву на відстрочку від мобілізації не писав (т. 1 а.с. 124);
лист ІНФОРМАЦІЯ_7 від 04 вересня 2015 року згідно якого ОСОБА_9 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 з 20 червня 2012 року по теперішній час, у Збройних Силах України не служив. Після проходження медичної комісії ОСОБА_9 був визнаний придатним і отримав повістку на відправлення в команду НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_14 ) на 28 січня 2015 року. Але у встановлений час ОСОБА_9 не з`явився і не був відправлений в команду НОМЕР_1 . 30 січня 2015 року ОСОБА_9 самостійно прибув у військовий комісаріат, щоб подати документи по догляду за пристарілою людиною, але всіх необхідних документів не пред`явив (т. 1 а.с. 127).
На запит судом 23 травня 2016 року отримано лист з ІНФОРМАЦІЯ_12 згідно якого:
військкомат підтверджує викладені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_9 факти, а саме ухилення ним від призову по мобілізації шляхом неявки на збірний пункт у строк вказаний у врученій йому повістці 28 січня 2015 року;
повістка на відправку це документ, який призначений для персонального оповіщення військовозобов`язаних, призваних на військову службу під час мобілізації, в особливий період, про їх виклик і прибуття у визначені час та пункти з метою відправки до військових частин для проходження військової служби. Повістка складається з двох частин: відривна частина повістки та корінець повістки. В свою чергу відривна частина повістки вручається військовозобов`язаному персонально під особистий підпис, який ставиться ним у корінці повістки. Оскільки повістка про відправку була ОСОБА_9 вручена, про що свідчить наявний корінець повістки, то відривна частина повістки залишилась в нього та відповідно військовим комісаріатом не може бути надана до суду;
молодший лейтенант запасу ОСОБА_9 підлягав призову на військову службу по мобілізації, в особливий період, відповідно до Указу Президента України Про часткову мобілізацію від 14 січня 2015 року №15/2015 та мобілізаційного наряду ІНФОРМАЦІЯ_7 , до ІНФОРМАЦІЯ_15 , АДРЕСА_2 , команда НОМЕР_1 . Дана команда у складі 4 чоловік була призвана на військову службу відповідно до наказу військового комісара від 28 січня 2015 року №11 та направлена для проходження військової служби у визначене місце цього ж дня. Команда не була укомплектовано в повному складі в зв`язку з неявкою ОСОБА_9 ;
молодший лейтенант запасу ОСОБА_9 01 лютого 2015 року не був направлений для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_16 , команда НОМЕР_5 , в зв`язку з тим, що його військово-облікова спеціальність не підходила для комплектування вказаної команди, а також не підходив за своїми морально-діловими якостями (т. 1 а.с. 246).
Відповідно до ст. 336 КК України ухилення від призову за мобілізацією карається позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.
Диспозиція ст. 336 КК України є бланкетною.
Відповідно до ст. 3 Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №15/2015 від 14 січня 2015 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №113-VIII від 15 січня 2015 року, який вступив в законну силу 20 січня 2015 року, здійснювалася часткова мобілізація, в тому числі на території Хмельницької області, військовозобов`язаних, для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.
Призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку визначеному Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно змісту ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає виконання військового обов`язку в запасі. Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії, зокрема, військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. При цьому громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до змісту ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до військових комісаріатів (військовозобов`язані Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час. Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядження, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов`язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов`язані з`явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 є офіцером запасу, має ВОС НОМЕР_2 , пройшов медичну комісію 19 січня 2015 року та визнаний придатним до військової служби.
Показами свідків та розпискою про отримання повістки підтверджується те, що ОСОБА_9 отримав повістку в післяобідній час 27 січня 2015 року на 08 год. 30 хв. 28 січня 2015 року, однак до військкомату не з`явився.
Даний факт обвинуваченим ОСОБА_9 визнається і не оспорюється.
Таким чином, ОСОБА_9 порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки не з`явився до військового комісаріату в строк, що зазначений в отриманій ним повістці.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є обов`язковою до застосування на території України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не було доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні належать, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
У ч. 1 ст. 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Разом з тим, дослідивши усі надані сторонами кримінального провадження докази суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення за ст. 336 КК України.
Зокрема, показами свідків та письмовими доказами підтверджується те, що ОСОБА_9 з`явився до військкомату 30 січня 2015 року з речами, однак не був відправлений, оскільки його ВОС не підходила для комплектування команди, отримав повістку про виклик або на 31 січня 2015 року, або на 01 лютого 2015 року. У вказаний в повістці день і час ОСОБА_9 з`явився у військкомат з речами, проте знову ж не був відправлений, оскільки його ВОС не підходила для комплектування команди.
Тобто, такі подальші дії ОСОБА_9 свідчать про його бажання піти служити та відсутність умислу на ухилення від мобілізації.
Судом також приймається до уваги, що ОСОБА_9 мав менше однієї доби з моменту вручення повістки (післяобідній час 27 січня 2015 року) і до моменту необхідної явки до військкомату (08 год. 30 хв. 28 січня 2015 року).
Законодавець у ст. 210 КУпАП визначив, що порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах - тягнуть за собою накладення штрафу від п`яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи зазначене в діях ОСОБА_9 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення за ст. 210 КУпАП.
Стороною обвинувачення не спростовано доводи сторони захисту, що матеріали кримінального провадження дійсно не містять належних доказів про те чи була укомплектована чи не укомплектована для відправки 28 січня 2015 року відповідна команда, чи здійснена заміна ОСОБА_9 на іншу особу, а враховуючи покази свідка ОСОБА_14 при додатковому допиті є обґрунтований сумнів про те, що саме ОСОБА_9 з його ВОС 500300 мав бути відправлений по мобілізації 28 січня 2015 року.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» від 29 червня 1990 року всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.
Оскільки в суді доказів, які б свідчили про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в діях ОСОБА_9 не здобуто, а вбачаються ознаки адміністративного правопорушення за ст. 210 КУпАП, суд відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України вважає, що обвинувачений підлягає виправдуванню.
У п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07 липня 1995 року роз`яснено, що розмір судових витрат визначається і вони стягуються з засудженого в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним. У разі постановлення виправдувального вироку судові витрати приймаються на рахунок держави.
Враховуючи ту обставину, що вина ОСОБА_9 є недоведеною, тому судові витрати на суму 515,59 грн., що підтверджується довідкою (т. 1 а.с. 103), приймаються на рахунок держави.
Цивільний позов не заявлявся.
Ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2015 року обрано ОСОБА_9 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням визначених обов`язків. Строк дії ухвали 60 діб з 31 липня 2015 року по 28 вересня 2015 року (т. 1 а.с. 118-119). У відповідності до ст. 203 КПК України застосований запобіжний захід припинив свою дію, оскільки на стадії судового розгляду сторона обвинувачення не зверталась до суду з клопотанням про продовження дії обраного запобіжного заходу чи обрання іншого запобіжного заходу ОСОБА_9 .
Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 під час судового розгляду, дані про його особу, зокрема, що раніше не судимий, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність компрометуючих матеріалів щодо нього в сільській раді, те, що доглядає за особою, якій понад 80 років (т. 1 а.с. 41-44, 61), суд вважає за можливе не обирати обвинуваченому запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
У реєстрі матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні відсутні дані про те, що слідчим була винесена постанова про визнання документів речовими доказами. Із протоколів тимчасового доступу до речей і документів вбачається, що під час проведення досудового розслідування вилучались оригінали певних документів і такі містяться при матеріалах справи в суді, оскільки були надані представниками державного обвинувачення в судовому засіданні. У зв`язку з тим, що ці документи приєднані до матеріалів справи їх необхідно і надалі зберігати при ній.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_9 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та виправдати за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Отримані органом слідства при проведенні досудового розслідування документи, які приєднані до матеріалів справи зберігати при справі.
Понесені витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи №121П від 17 червня 2015 року в сумі 515,59 грн. віднести на рахунок держави.
ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Хмельницької області через Летичівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя підпис ОСОБА_1
Суддя Летичівського
районного суду ОСОБА_1
