ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2016 р. м. Київ К/800/37700/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Мартиненка Г.В.

представників: позивача Жаркової О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» та Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013

у справі №805/1360/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013, позов задоволено частково. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області ДПС від 24.01.2013 №0000182340 в частині зменшення суми від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток у розмір 19322595 грн. та №0000162340 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 599873,25 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Та за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт № 544/22-2/24068600 від 20.12.2012.

За висновками акта перевірки, з врахуванням результатів розгляду заперечень до акта перевірки, відповідачем зроблено висновки про порушення ТОВ «Візаві Інвест»:

1. пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.135.2 ст.135, п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України, п.3 розділу 4 перехідних положень Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 20888825 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 7473399 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 6815661 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 5033535 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 1566230 грн.;

2. пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, пп. 1967.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 177797 грн., у тому числі за січень 2011 року на суму 25230 грн., за лютий 2011 року на суму 39650 грн., за березень 2011 року на суму 45442 грн., за травень 2011 року 67475 грн.;

3. пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, пп. 197.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 838759 грн., у тому числі за вересень 2012 року на суму 838759 грн.;

4. пп.14.1.18, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, пп. 197.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2399493 грн., у тому числі за травень 2012 року на суму 283445 грн., за червень 2012 року на суму 459288 грн., за липень 2012 року на суму 479231 грн., за серпень 2012 року на суму 648583 грн., за вересень 2012 року на суму 528946 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 24.01.2013:

-№0000182340, відповідно до якого згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.135.2 ст.135, п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 20888825 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року - 7473399 грн., 4 квартал 2011 року - 6815661 грн., за 2 квартал 2012 року - 5033535 грн., за 3 квартал 2012 року - 1566230 грн.;

-№0000152340, відповідно до якого згідно з підпунктом 54.3.2 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.197.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177798 грн., у тому числі за основним платежем - 177797 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.;

-№0000162340, відповідно до якого згідно з п. 54.3 ст.54 та п.п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України , пп.14.1.18, пп.14.181 п.14.1 ст.14, п.п.197.1 ст.197, п.198.1. п.198.3, п.198.4, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2399493 грн., у тому числі за травень 2012 року - 283445 грн., за червень 2012 року - 459288 грн., за серпень 2012 року - 648583 грн., за вересень 2012 року - 528946 грн., за липень 2012 року - 479231 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1199746,5 грн.;

-№0000172340 , відповідно до якого згідно з п.54.3 ст.54 та п.п.58.1 ст.58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, за порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.197.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 838759 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на те, що позивачем не доведений факт необґрунтованості прийнятих податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби №0000182340 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1566230 грн., №0000152340, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177798 грн., №0000162340, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2399493 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 599873,25 грн., №0000172340, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 838759 грн., а відповідачем не доведена правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення від 24.01.2013 року №0000182340 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19322595 грн. та податкового повідомлення - рішення від 24.01.2013 року №0000162340 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 599873,25 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та UNIGLOW LIMITED (Кіпр) укладено договір позики №15UN від 15.05.2008, цільове призначення позики - поповнення обігових коштів.

Згідно попереднього акта планової перевірки від 20.05.2010 № 654/15-16-23/24068600 позивачем позикові кошти отримані в розмірі 24850000 долларів США.

У періоді, що перевірявся, (з 01.01.2010 по 30.09.2012) ТОВ «Візаві Інвест» отримано позику на загальну суму 11450000 долларів США (91230286,05 грн.).

Позивачем здійснено повернення позики на загальну суму 14970000 долларів США. Нараховані відсотки за користування позикою позивач сплатив в сумі 4893699,48 долларів США (38926736,9 грн.).

Згідно з п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України до складу валових витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за буд-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.146.5 ст.146 Податкового кодексу України первісна вартість об'єкта основних засобів складається у тому числі з таких витрат як фінансові витрати, включення до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 року № 415 та зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 26.05.2006 року за № 610/12484 передбачено, що капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.

Кваліфікаційний актив - актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення.

Собівартість кваліфікаційного активу - витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, в якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.

Виходячи з аналізу наведених норм, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про неможливість відокремлювати отримання доходу від кожної окремої господарської операції суб'єкта господарювання та отримання доходу від господарської діяльності позивача в цілому, оскільки господарська діяльність є тривалою в часі. Відповідачем досліджувалася кожна господарська операція окремо, без взаємодії одна з одною в межах господарської діяльності позивача, внаслідок чого висновки податкового органу щодо неправомірного включення до складу валових витрат відсотків в сумі 19322595 грн., нарахованих (сплачених) за користування позикою в іноземній валюті згідно з договором позики № 15UN від 15.05.2008 є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення №0000182340 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 19322595 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року - 7473399 грн., 4 квартал 2011 року - 6815661 грн., за 2 квартал 2012 року - 5033535 грн., є необґрунтованим.

Щодо декларування позивачем, згідно з розділом 1 додатку ЦП до Декларації з податку на прибуток «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» за 3 квартали 2012 року, збитку від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у сумі 22922322 грн. (від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду, станом на 01.01.2012 від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами складає 32651403 грн.), то суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, обґрунтовували свої висновки тим, що згідно з п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України п.150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2012 -2015 роках таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, непогашених протягом 2012-2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Таким чином, формування суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами у податковій декларації з податку на прибуток у 2012-2015 роках починаючи з І півріччя 2012 року у платників податків з доходом за 2011 рік 1 млн. грн. та більше враховується 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.06.2012 року у порядку, передбаченому п.3 п.4 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Позивачем у додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року (№9045636022 від 02.08.2012 ) та за 3 квартали 2012 року (№9069621285 від 07.11.2012 ) по рядку 1.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового періоду) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» відображено суму 32651403 грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України та п.153.8 ст.153 цього Кодексу.

При цьому, судами попередніх інстанцій не обґрунтовано не прийняття Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб?єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої Наказом ДПС України №1160 від 21.12.2012.

Щодо висновків судів попередніх інстанцій про підтвердження доводів податкового органу про порушення позивачем вимог ст.198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за операціями з реконструкції власного позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд», розташованого за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул.Куйбишева, 93, внаслідок чого збільшено суму грошового зобов?язання з податку на додану вартість в сумі 177798 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2399493 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 838759 грн., то судова колегія вважає, що вони зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, що перевірявся, позивач здійснював діяльність, пов'язану з проведенням модернізації та реконструкції Дитячого оздоровчого табору імені Ю.Гагаріна («ШишкиЛенд»), розташованого за адресою:Донецька область, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, б. 93, що належить йому на праві власності.

Спрямування коштів на вказану діяльність у визначеному позивачем розмірі підтверджується розрахунками сум капіталізованих фінансових витрат (рахунок 1511 «Реконструкція, капіталізація процентів по договору № 15UN від 15.05.2008) та сторонами не заперечується.

Висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість в розмірі 3430952 грн. по операціям купівлі-продажу будівельних матеріалів, робіт (послуг), мотивовані тим, що ним не доведений факт використання операцій з придбання будівельних матеріалів, робіт/послуг щодо реконструкції позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Шишкиленд» в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

При цьому суди посилались на положення п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України, згідно з яким якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Підпунктом 197.1.6 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України передбачено звільнення від оподаткування операцій з постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям - інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей - інвалідів.

Згідно довідників пільг №57 від 21.03.2011 року, №58 від 30.06.2011 року, № 62 від 27.06.2012 року, №63 від 28.09.2012 року визначений код пільги 14010410, яким передбачено звільнення від оподаткування операцій по постачанню реабілітаційних послуг інвалідам, дітям інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 року, інвалідів, дітей - інвалідів.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 року №375-VІ до дитячих закладів оздоровлення належать:

дитячий заклад санаторного типу - заклад, у якому діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надається комплекс медичних послуг, спрямованих на поліпшення стану їхнього здоров?я, запобігання захворюванням. З урахуванням природно-кліматичних умов, наявної лікувально-оздоровчої бази, кадрового забезпечення такі заклади можуть бути спеціалізованими;

дитячий центр - заклад, що функціонує протягом року, в якому діти перебувають цілодобово. Центр має відповідне кадрове забезпечення, спеціально відведену територію, матеріально - технічну базу, які відповідають санаторно-гігієничним нормам, для оздоровлення, відпочинку та навчання дітей;

позаміський заклад оздоровлення та відпочинку - заклад, що функціонує протягом року, сезонно або під час канікул, у якому діти перебувають цілодобово. Заклад повинен мати спеціально відведену територію, що знаходиться в курортній або заміській зоні, матеріально-технічну базу, що відповідає санітарно-гігієничним нормам, кадрове забезпечення для організації оздоровлення. Відповідний заклад також може належати до закладу відпочинку.

Однак , з такими висновками судів попередніх інстанцій погодись не можна з огляду на таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Дотримання позивачем вищезазначених норм при формуванні податкового кредиту у спірному періоді судами не досліджувалось.

Не перевірено та не спростовано судами і доводи позивача, що з метою використання ДОТ ім.Гагаріна у власній господарській діяльності, ним з 2005 року щорічно укладалися договори оренди ДОТ ім.Гагаріна на літній період часу із ТОВ «БЕРЕГИНЯ», яке є спеціалізованим підприємством, основним видом діяльності якого є організація та проведення оздоровлення та відпочинку дітей.

З метою розвитку, модернізації і вдосконалення матеріально-технічної бази для подальшого регулярного використання у господарської діяльності для отримання доходу у грошовому вигляді - у 2010 році позивач розпочав підготовку документів і подальше проведення реконструкції дитячого оздоровчого табору ім.Ю.Гагаріна, а саме: комплекс організаційно-технічних заходів щодо демонтажу існуючих об'єктів і споруд та подальшого будівництва нових будинків та споруд, придатних забезпечити комфортний відпочинок і оздоровлення цілий рік. Реконструкція закладу має дозволити закладу функціонувати протягом всього року; заклад буде призначений для організованого оздоровлення, відпочинку і розвитку дітей у літній період року та організованого і індивідуального оздоровлення та відпочинку дорослих і дітей у осінньо-весняний період року.

Таким чином, реконструкція закладу та подальше його регулярне використання у господарській діяльності позивача має призвести до збільшення економічних вигод, які очікувалось отримувати від використання цього об'єкту з самого початку.

На виконання визначеної мети у 2010 році було укладено угоду про наміри між позивачем та ТОВ «БЕРЕГИНЯ» щодо подальшої (після реконструкції) передачі в оренду ДОТ ім.Ю.Гагаріна для організації ТОВ «БЕРЕГИНЯ» оздоровлення, відпочинку і розвитку дітей у літній період року та організованого і індивідуального оздоровлення та відпочинку дорослих і дітей у осінньо-весняний період року, а також позивач планує в подальшому здійснювати іншу власну господарську діяльність на території зазначеного закладу.

Таким чином, з огляду на заперечення позивача щодо здійснення ним діяльності з постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей інвалідів, тобто здійснення операцій, що не є об?єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, зазначені обставини підлягають доведенню.

Якщо сторони не надали доказів, які підтверджують або спростовують правомірність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту або надані докази були недостатніми, суд, керуючись частинами 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язаний із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Щодо застосування податковим органом штрафної санкцій у розмірі 1199746,5 грн. відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000162340, що пов?язано із зменшенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 2399493 грн., то правомірність зменшення бюджетного відшкодування у зазначеній сумі підлягає перевірці з підстав наведених вище, у зв?язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості висновку про правильність постановлених судами попередніх інстанцій рішень і в цій частині.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» та Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун