Справа

№592/1332/16

Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 22-ц/788/1212/16

Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - 59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Дубровної В. В. , Лузан Л. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, Сумської митниці ДФС, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, про стягнення незаконно сплаченої суми,

в с т а н о в и л а:

09 лютого 2016 року позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 14 січня 2015 року помер ОСОБА_4, який був інвалідом війни 2-ї групи. Вона як єдиний спадкоємець за заповітом після його смерті своєчасно звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями ст. 11-1 ОСОБА_5 України «Про гуманітарну допомогу» від 22 жовтня 1999 року № 1192-Х1У за життя ОСОБА_4 як інвалід війни 2-ї групи через Головне управління соціального захисту населення Сумської області був забезпечений автомобілем «Ореl», випуску 1998 року, ідентифікаційний номер WOLOJBF19W1154195, який був визнаний гуманітарною допомогою.

Відповідно до вказаного ОСОБА_5, після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи праці та соціального захисту населення і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім’ї за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків та зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.

ОСОБА_5 щодо оплатної передачі автомобіля діяла до 06 червня 2015 року, оскільки ОСОБА_5 України «Про внесення змін до деяких актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни», який набрав чинності 06 червня 2015 року, в ч.2 та ч.3 ст. 11-1 ОСОБА_5 України «Про гуманітарну допомогу» були внесені зміни, згідно яких після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід забезпечений через органи соціального захисту населення, за бажанням спадкоємців, членів сім’ї, передається їм у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проте 10 червня 2015 року Сумською митницею була виписана уніфікована митна квитанція № 657055, згідно якої було здійснене розмитнення автомобіля і сума податків та зборів, нарахованих Сумською митницею в розмірі 28 016 грн.73 коп. і сплачених нею, були 11 червня 2015 року перераховані митницею до державного бюджету України, про що свідчать копії квитанції та листа Сумської митниці ДФС, з якого вбачається, що 28 016 грн. 73 коп., які вона сплатила, перераховані до державного бюджету України 11 червня 2015 року.

Сумська митниця ДФС зобов’язала її сплатити податки та збори за передачу їй у власність автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, та перерахувала їх в державний бюджет в той час, коли діяв Закон, який передбачав безоплатну передачу автомобіля у власність.

Наказом № 646 від 22 червня 2015 року Міністерство соціальної політики України зобов’язало Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації та інших областей передати у власність членам сімей померлих інвалідів, які були забезпечені легковими автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, в зв’язку зі сплатою податків і зборів, які не передбачалося сплачувати згідно ОСОБА_5 від 14 травня 2015 року, що набрав чинності 06 червня 2015 року, оскільки ОСОБА_5 передбачається безоплатна передача автомобіля у власність, тобто в цій частині наказ Міністерства не відповідає вимогам закону.

Згідно п. 4 додатку до цього наказу Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації передав їй у власність автомобіль «Ореl», випуску 1998 року, визнаний гуманітарною допомогою, після смерті інваліда ОСОБА_4

Згодом їй стало відомо, що згідно зазначеного ОСОБА_5 автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, після смерті інваліда 2-ї групи має передаватися у власність безоплатно, тобто без сплати податків та зборів, а тому вона звернулася до Сумської митниці ДФС, до Департаменту соціального захисту населення з вимогою про повернення їй безпідставно сплачених коштів.

Директор Департаменту підтвердив листом, що станом на 10 червня 2015 року (на день сплати нею коштів) вона мала право на безоплатну передачу їй у власність автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, і направив клопотання до Мінсоцполітики про безоплатну передачу їй транспортного засобу.

Сумська митниця листом від 24 вересня 2015 року також визнала, що повернення коштів для передачі їй автомобіля «Ореl» у власність буде означати фактичну безоплатну передачу їй транспортного засобу, але для цього їй необхідно надати митниці рішення з цього питання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

На її вимогу повернути безпідставно сплачені податки та збори в сумі 28016 грн.73 коп. начальник відділу гуманітарної допомоги Міністерства соціальної політики України відмовив у поверненні коштів, посилаючись на те, що рішення Мінсоцполітики стосовно передачі їй у власність транспортного засобу зі сплатою зборів та податків було прийняте до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України.

Вважає, що відмова не відповідає вимогам закону, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України не замінює Закон і не вносить в нього корективи, крім того, в ч. 2 п. 2 Прикінцевих положень вказаного ОСОБА_5 зазначено, що його норми щодо передачі безоплатно у власність спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи соціального захисту населення, поширюються також на випадки, коли смерть інваліда та звернення членів сім’ї до органів соціального захисту населення про залишення їм автомобіля без сплати податків та зборів відбулися до набрання чинності цим ОСОБА_5.

Смерть інваліда 2-ї групи ОСОБА_4 та її звернення як спадкоємця за заповітом про передачу їй у власність автомобіля, який був визнаний гуманітарною допомогою, відбулося до набрання чинності ОСОБА_5 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни», тобто до 06 червня 2015 року, а тому, вважає, вона повинна була отримати автомобіль у власність безоплатно, незалежно від того, коли набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України, проте помилково, без законної правової підстави, з подачі Сумської митниці сплатила в державний бюджет 28016 грн. 73 коп., які бажає повернути.

Посилаючись на ст. 1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави /безпідставно набуте майно/, зобов’язана повернути це майно, просила cтягнути з Державного казначейства України на її користь 28016 грн .73 коп., які нею сплачені без законної правової підстави на користь Державного бюджету України, шляхом списання з розрахункового рахунку Державного казначейства України зазначеної суми.

11 квітня 2016 року позивач уточнила позовні вимоги та просила стягнути з Державного бюджету України на її користь 28016 грн. 73 коп., шляхом списання з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України.

При цьому зазначала, що вона мала право на отримання автомобіля безоплатно на підставі ОСОБА_5, який набрав чинності з 06 червня 2015 року, і їй нараховано збори та податки на суму 28016,73 грн., які нею сплачено, без законної правової підстави внаслідок помилки, яку допустила Сумська митниця ДФС (а.с. 66-69).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2016 року позов ОСОБА_3 залишений без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинами справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вказує, зокрема, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги Прикінцеві положення ОСОБА_5 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни», який набрав чинності 06 червня 2015 року, де зазначено, що норми цього закону щодо передачі безоплатно у власність спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи соціального захисту населення, поширюються також на випадки, коли смерть інваліда та звернення членів сім’ї до органів соціального захисту населення про залишення їм автомобіля без сплати податків та зборів відбулися до набрання чинності цим законом.

Смерть інваліда 2-ї групи ОСОБА_4 та її звернення як спадкоємця за заповітом про передачу їй у власність автомобіля, який був визнаний гуманітарною допомогою, відбулося до набрання чинності зазначеним ОСОБА_5 України, тобто до 06 червня 2015 року, а тому, відповідно до ч. 2 п. 2 Прикінцевих положень ОСОБА_5, на неї поширюється його дія, і автомобіль мав передаватися їй у власність безоплатно.

Міністерство соціальної політики України, заперечуючи проти позову, безпідставно послалось на те, що рішення щодо передачі їй у власність автомобіля в зв’язку зі сплатою податків та зборів було прийняте до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів від 07 жовтня 2015 року, замовчуючи при цьому, що рішення про передачу їй у власність автомобіля приймалося після набрання чинності ОСОБА_5 України щодо безоплатної передачі автомобіля у власність.

Посилається на роз’яснення Міністерства соціальної політики від 18 вересня 2015 року на запит Департаменту соціального захисту населення в зв’язку з набранням чинності вказаного ОСОБА_5, в якому зазначалося, що спадкоємці померлого інваліда мають право на спадкування автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, безоплатно, що не може не стосуватися і її.

Зазначає, що Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації своїм листом також підтвердив, що станом на 10 червня 2015 року (тобто на день сплати нею коштів) вона мала право на безоплатну передачу їй автомобіля, але суд не дав належної оцінки цим доказам.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів, в ній викладених, представників відповідачів - Сумської митниці і Державної казначейської служби України, третьої особи - Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, які заперечують проти скарги та вважають рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду не відповідає вказаним вимогам процесуального закону.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що норма права, яка набрала чинності 06 червня 2015 року, передбачає передачу після смерті інваліда автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, однак таке рішення про безоплатну передачу ОСОБА_3 автомобіля центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, не приймалось, наказ Міністерства соціальної політики України від 22 червня 2015 року №646 «Про передачу легкових автомобілів, визнаних гуманітарною допомогою», за яким ОСОБА_3 передано у власність після смерті ОСОБА_4 автомобіль «Opel» у зв’язку із сплатою податків і зборів, позивачем не оскаржувалось і не скасоване.

Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею за заповітом після померлого 14 січня 2015 року ОСОБА_4, подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, про що свідчить копія листа державної нотаріальної контори Сумського району Сумської області (а.с.10).

10 березня 2015 року Департамент соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації звернувся до Комісії з гуманітарної допомоги при Мінсоцполітики України, посилаючись на те, що 24 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Департаменту з заявою про передачу їй у власність автомобіля «Opel», 1998 року випуску, номер двигуна Х18ХЕ14368300, номер кузова НОМЕР_1, визнаного гуманітарною допомогою відповідно до протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 4 серпня 2005 року № 26-/ГД-10655, яким був забезпечений через Головне управління праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації інвалід війни 2-ї групи ОСОБА_4, який помер 14 січня 2015 року. Департамент просив прийняти рішення відповідно до ст. 11-1 ОСОБА_5 України «Про гуманітарну допомогу» про передачу їй у власність автомобіля, про що повідомив і ОСОБА_3, зазначивши, що, відповідно до пунктів 16 і 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, автомобіль, яким інвалід користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім’ї інваліда за рішенням Мінсоцполітики за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.

На це Міністерство 24 квітня 2015 року відповіло Департаменту про відсутність матеріалів про сплату податків і зборів стосовно переоформлення автомобіля і заяв від інших членів сім’ї щодо відмови від права власності на автомобіль на користь ОСОБА_3

08 травня 2015 року Департамент соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації листом № 04-02/2102-п «Про відчуження гуманітарного автомобіля» направив листа Сумській митниці та ОСОБА_3, в якому просив митницю провести нарахування установлених законодавством податків і зборів та надати ОСОБА_3 реквізити рахунків для зарахування сум коштів митних платежів відповідно до Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) при відчуженні автомобілів, визнаних гуманітарною допомогою, просив після надходження від ОСОБА_3 митному органу коштів від сплати податків і зборів, нарахованих за митне оформлення автомобіля «Opel», надіслати письмове підтвердження про сплату коштів для отримання дозволу Мінсоцполітики на переоформлення автомобіля у власність заявниці (а.с. 73).

21 травня 2015 року Департамент надіслав необхідні документи до Мінсоцполітики, посилаючись на те, що ОСОБА_3 сплатила необхідні податки і збори, що підтверджується, в тому числі, платіжним дорученням від 20 травня 2015 року № 5012497SB, та заяви членів сім’ї померлого інваліда про відмову від права власності на автомобіль на її користь.

ОСОБА_3 сплатила за виписаною Сумською митницею ДФС Уніфікованою митною квитанцією МД-1 №657055 від 10 червня 2015 року податки за митне оформлення товару в сумі 28 016,73 грн. за легковий автомобіль «Opel», 1998 року випуску, номер двигуна Х18ХЕ14368300, номер кузова НОМЕР_1 (а.с. 11, 140).

На лист Департаменту соціального захисту населення № 04-02/2102-п «Про відчуження гуманітарного автомобіля» Сумська митниця 12 червня 2015 року повідомила, що 11 червня 2015 року за п/д №№ 968, 970, 972, 973 в сумі 28 016,73 грн. за видами податків до Державного бюджету України перераховані грошові кошти за митне оформлення автомобіля «Opel» в якості гуманітарної допомоги, що був у використанні, 1998 року випуску, об’єм двигуна 1799 куб. см (а.с. 12, 75).

Наказом Міністерства соціальної політики України №646 від 22 червня 2015 року наказано, зокрема, Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації передати у власність членам сімей померлих інвалідів, які були забезпечені легковими автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, автомобілі згідно з додатком, в тому числі автомобіль «Opel», 1998 року випуску, номер двигуна Х18ХЕ14368300 – ОСОБА_3 (а.с.14-15).

25 червня 2015 року Департамент соціального захисту населення видав позивачці довідку на перереєстрацію автомобіля.

10 вересня 2015 року позивач звернулась до Сумської митниці з заявою про повернення коштів, сплачених платіжним дорученням від 20 травня 2015 року, за митне оформлення автомобіля, з посиланням на зазначений Закон, який набрав чинності з 6 червня 2015 року (а.с.16).

На вказане звернення Сумська митниця повідомила, що починаючи з 6 червня 2015 року, безоплатна передача у власність автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, повернення коштів, сплачених нею для передачі автомобіля у власність, буде означати фактично безоплатну передачу транспортного засобу, яка можлива лише за рішенням органу виконавчої влади, а тому для повернення коштів, сплачених для передачі у власність автомобіля, необхідно надати рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, зі змісту якого можна встановити відсутність підстав станом на 10 червня 2015 року, які б перешкоджали безоплатній передачі автомобіля (а.с. 18-19).

На запит Департаменту соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації від 22 липня 2015 року щодо надання роз’яснень по застосуванню ОСОБА_5 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни», який набрав чинності 06 червня 2015 року, листом від 18 вересня №1465/19/93-15 2015 року Мінсоцполітики України роз’яснило, що у зв’язку з набранням чинності вказаним ОСОБА_5 спадкоємці померлого інваліда мають право на спадкування автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, безоплатно, та зазначило, що вважається за доцільне рекомендувати спадкоємцям звернутися до суду (а.с.13).

1 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Департаменту соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації з заявою про порушення питання перед Мінсоцполітики про повернення їй коштів, сплачених за передачу їй у власність автомобіля на підставі ОСОБА_5 України, який набрав чинності 6 червня 2015 року, в зв’язку з чим 2 жовтня 2015 року Департамент надіслав для вирішення цього питання документи до Мінсоцполітики з проханням винести рішення про передачу автомобіля безоплатно у власність ОСОБА_3

Листом від 29 грудня 2015 року №05/5643 Департамент соціального захисту населення Сумської обласної держадміністрації повідомив ОСОБА_3, що станом на 10 червня 2015 року вона за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, мала право на безоплатну передачу у власність автомобіля «Opel Vectra», визнаного гуманітарною допомогою відповідно до протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 04 серпня 2005 року №26/ГД-10655, яким в установленому порядку через Головне управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної держадміністрації був забезпечений інвалід війни 2-ї групи ОСОБА_4 (а.с. 17).

Міністерство соціальної політики України листом від 31 грудня 2015 року №406/24/217-15 на звернення ОСОБА_3 повідомило, що рішення Міністерства соціальної політики України «Про передачу легкових автомобілів, визнаних гуманітарною допомогою» від 22 червня 2015 року №646 (п. 4) стосовно передачі у власність члену сім’ї інваліда транспортного засобу «Opel» у зв’язку зі сплатою податків і зборів було прийнято до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2015 року №803, якою внесені зміни до абзацу сьомого пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року (а.с. 20).

Листом від 12 січня 2016 року на заяву ОСОБА_3 від 30 грудня 2015 року про повернення сплачених нею коштів Сумська митниця повідомила, що 6 січня 2016 року митницею направлено запит до Департаменту соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації з проханням надати копію рішення органу виконавчої влади про безоплатну передачу їй у власність автомобіля відповідно до ст. 11-1 ОСОБА_5 України «Про гуманітарну допомогу». 13 січня 2016 року Департамент відповів митниці, що таке рішення не приймалось (а.с. 21, 36, 37).

Листом від 28 січня 2016 року Департамент соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації повідомив ОСОБА_3, що на його клопотання до Мінсоцполітики України про безоплатну передачу їй автомобіля Міністерство повідомило, що рішення про передачу їй автомобіля було прийняте до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 року, та роз’яснило право звернутися до суду (а.с.22).

Статтею 11-1 ОСОБА_5 України «Про гуманітарну допомогу» у редакції, яка діяла на час смерті інваліда 2-ї групи ОСОБА_4 і на час звернення позивачки з заявою про передачу їй автомобіля у власність, було передбачено, що після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи соціального захисту населення і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім’ї за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. Якщо інвалід, дитина-інвалід користувався автомобілем більше 10 років, за бажанням членів його сім’ї автомобіль може бути переданий у їх власність безкоштовно.

Відповідно до абзацу 7 пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року у редакції, яка діяла на час смерті інваліда ОСОБА_4, який був забезпечений легковим автомобілем, визнаним гуманітарною допомогою, та звернення позивачки з заявою про передачу їй автомобіля у власність, після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім’ї інваліда за рішенням Мінсоцполітики за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, які повинні бути сплачені членом сім’ї померлого інваліда, дитини-інваліда протягом шести місяців з дня смерті інваліда. Контроль за дотриманням зазначеного строку здійснюється головним управлінням соціального захисту чи управлінням виконавчої дирекції.

ОСОБА_5 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» від 14 травня 2015 року № 426-VІІІ, який набрав чинності 06 червня 2015 року, частини другу і третю статті 11-1 ОСОБА_5 України «Про гуманітарну допомогу» викладено у новій редакції:

«Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності членів сім’ї, спадкоємців або у разі небажання членів сім’ї, спадкоємців отримати автомобіль, визначений у частині другій цієї статті, такий автомобіль повертається органам соціального захисту населення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві положення цього ОСОБА_5 передбачено, що норми цього ОСОБА_5 щодо передачі безоплатно у власність членів сім’ї, спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, поширюються також на випадки, коли смерть інваліда, дитини-інваліда та звернення членів сім’ї до органів соціального захисту населення про залишення їм автомобіля без сплати податків і зборів відбулися до набрання чинності цим ОСОБА_5.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. N 803 абзац сьомий пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року, викладено в такій редакції:

"Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через головне управління соціального захисту населення, за бажанням членів їх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням Мінсоцполітики.

У разі відсутності членів сім'ї, спадкоємців або в разі небажання членів сім'ї, спадкоємців отримати автомобіль такий автомобіль повертається головному управлінню соціального захисту населення.".

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею ст. 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Офіційне тлумачення зазначеного положення Конституції України міститься в п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, в якому роз'яснено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, хоча у даній справі такою подією (фактом) є смерть інваліда, Прикінцевими положеннями ОСОБА_5, який набрав чинності 6 червня 2015 року, встановлено зворотність дії у часі його норм щодо безоплатної передачі у власність членів сім'ї, спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, без врахування строку користування ним.

Частиною 4 статті 4 ЦК України визначено, що актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 Прикінцевих положень ОСОБА_5 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни», Кабінет Міністрів України зобов'язано привести свої нормативно-правові акти у відповідність зазначеним змінам.

Вирішуючи спір, суд безпідставно виходив з того, що для повернення позивачці сплачених нею коштів необхідне ухвалення рішення центральним органом виконавчої влади про безоплатну передачу їй автомобіля у власність, як це передбачено законом, і наказ від 22 червня 2015 року Мінсоцполітики України вона не оскаржила.

Ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи, що наказ Мінсоцполітики України від 22 червня 2015 року про передачу позивачці автомобіля у власність в зв’язку з сплатою нею спірної суми податків було прийняте після набрання чинності 6 червня 2015 року ОСОБА_5 України від 14 травня 2015 року № 426-VІІІ, якому законодавець надав зворотної дії у часі, суд безпідставно відмовив у задоволенні позову про повернення коштів.

З врахуванням того, що Закон має вищу юридичну силу порівняно з положеннями нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, доводи відповідачів про те, що наказ від 22 червня 2015 року про передачу позивачці автомобіля у власність в зв’язку з сплатою нею податків і зборів за його розмитнення, був винесений до набрання чинності змін, внесених в Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, аналогічних змінам, внесеним в Закон України «Про гуманітарну допомогу», є безпідставними.

ОСОБА_5 України від 14 травня 2015 року № 426-VІІІ, який набрав чинності 6 червня 2015 року, не встановлює обмежень щодо його застосування в частині безоплатної передачі автомобіля інваліда, до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 07 жовтня 2015 року, якою на виконання його вимог, внесені аналогічні зміни до абзацу 7 п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19 липня 2006 року.

З огляду на зазначене, фактична сплата позивачкою нарахованих митницею спірних грошових коштів до оформлення уніфікованої митної квитанції від 10 червня 2015 року та фактичне зарахування коштів до державного бюджету України 11 червня 2015 року, тобто після набрання чинності вищезазначеним ОСОБА_5, не може бути правовою підставою для відмови у задоволенні її позову.

Враховуючи спосіб захисту порушеного права, який обрала позивачка, який узгоджується зі змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України, та обставина, що позивач не оскаржила наказ Мінсоцполітики від 22 червня 2015 року, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, а висновок суду про те, що підставою для відмови в позові є та обставина, що рішення про безоплатну передачу ОСОБА_3 автомобіля центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, не приймалось, не грунтуються на вимогах закону.

Згідно п. п. 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2016 року в даній справі скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку 28 016,73 гр.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді