Справа № 524/3505/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2016 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого – судді Рибалки Ю.В.,

при секретарі – Недяк Д.І.,

за участі: представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративний позов ОСОБА_3 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування пункту рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області звернувся ОСОБА_3 з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування пункту рішення.

В обґрунтування позову зазначає, що 27.08.2013 на підставі заяви Автозаводською районною радою м. Кременчука йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража по вул. 29 Вересня, в районі будинку № 7 в м. Кременчуці.

У подальшому, пунктом 26 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.02.2016 «Про передачу чи відмову у передачі земельних ділянок у власність громадянам в м. Кременчуці» йому відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність, орієнтовною площею 0,0028 га, для будівництва індивідуального гаража за вищевказаною адресою.

Вказаний пункт рішення міської ради обґрунтовано відсутністю правовстановлюючих документів на майно, яке розташовано на цій ділянці (гараж).

Позивач вважає, що п. 26 рішення Кременчуцької міської ради від 24.02.2016 щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність вказаної земельної ділянки є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що міська рада відмовила позивачу у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки у зв’язку з розміщенням на ній самовільно збудованого майна – гаража та відсутності правовстановлюючих документів на нього.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, як в їх сукупності так і кожний окремо, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 27.08.2013 на підставі заяви ОСОБА_3 Автозаводською районною радою м. Кременчука йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража по вул. 29 Вересня, в районі будинку № 7 в м. Кременчуці.

На підставі вказаного рішення позивачем, згідно з договором від 03.11.2013 № 10-м, замовлено та Кременчуцькою філією східного державного підприємства геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вищезазначеною адресою.

Пунктом 26 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.02.2016 «Про передачу чи відмову у передачі земельних ділянок у власність громадянам в м. Кременчуці» ОСОБА_3 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність, орієнтовною площею 0,0028 га, для будівництва індивідуального гаража за вищевказаною адресою.

Вказаний пункт рішення міської ради обґрунтовано відсутністю в проекті землеустрою правовстановлюючих документів на майно, яке розташовано на ділянці (гараж).

Як зазначено в пояснювальній записці до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки – земельна ділянка не використовується. Межі та площа земельної ділянки, що проектується до відведення визначено згідно з матеріалами вибору земельної ділянки. На земельній ділянці відсутні зелені насадження. Під’їзд до ділянки можливо здійснити з вул. 29 Вересня. Раніше ця ділянка нікому не надавалась, що підтверджується земельно-кадастровою документацією. Фактична її площа – 0,0028 га.

При проведенні геодезичних вишукувань та візуального обстеження в натурі земельної ділянки, що відводиться, земель природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення та водного фонду не виявлено.

Матеріали проекту містять копію технічного паспорта ТОВ «Укртехінвентаризація-1» на гараж ОСОБА_3 (фундамент – бетонний, стіни – бетонні плити) по вул. 29 Вересня, в районі будинку № 7 в м. Кременчуці.

Проект відведення спірної земельної ділянки, відповідно до вимог ст. 186, 186-1 Земельного кодексу України, погоджено: висновком від 13.12.2013 № 154 Управління держземагентства у м. Кременчуці Полтавської області, висновком від 21.11.2013 № 260 Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, листом від 28.11.2013 № Є-01-14/48 Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5302812532015 від 20.07.2015 земельна ділянка має наступні загальні відомості:

- Кадастровий номер - 5310436100:08:005:0772;

- Місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця) – Полтавська обл., м. Кременчук, вул. 29 Вересня, в районі будинку № 7;

- Цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва;

- Категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

- Вид використання земельної ділянки - для будівництва індивідуальних гаражів;

- Форма власності – комунальна власність;

- Площа земельної ділянки - 0,0028 га.

- Вид обмеження у використанні земельної ділянки – охоронна зона навколо інженерних комунікацій;

- Площа ділянки, на яку поширюється обмеження – 0,0004 га;

- Строк дії обмеження – безстроково.

23.07.2015 між позивачем та ПАТ «Кременчукгаз» укладено договір про встановлення земельного сервітуту на прохід та проїзд транспортними засобами через спірну земельну ділянку до газових мереж та споруд згідно плану (схеми) земельної ділянки (Додаток 1).

Згідно з ч. 1, 4 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Абзацом 2 ч. 7, ч. 8 ст. 118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч. 3 ст. 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 25.01.2011 року були визначені обсяги і межи повноважень Автозаводської та Крюківської районних у місті рад та їх виконавчих комітетів.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій», в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення міської ради від 24.02.2016 передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна для об’єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; { Абзац десятий частини третьої статті 50 в редакції Закону N 863-VIII ( 863-19 ) від 08.12.2015 } розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки), матеріали погодження проекту землеустрою.

Відмовляючи ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою та у передачі земельної ділянки у власність Кременчуцька міська рада у своєму рішенні від 24.02.2016 послалась на відсутність правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна – гаража, розташованого на земельній ділянці та відсутністю дозвільних документів на його будівництво.

З вищевикладеного можна зробити висновок про те, що відповідач відмовив ОСОБА_3 з підстав, не передбачених законодавством України.

Кременчуцька міська рада не враховувала той факт, що внаслідок внесених 08.12.2015 змін до ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, на час прийняття оскаржуваного рішення міської ради, не передбачав обов’язкового включення до нього правовстановлюючих документів на такий об’єкт нерухомого майна як гараж, оскільки він не відноситься до об’єктів будівництва III-V категорії складності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законодавством України не заборонена безоплатна передача земельних ділянок (в тому числі для будівництва індивідуальних гаражів), на яких розміщено гаражі без наявності правовстановлюючих документів на них.

Отже, відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні його заяви про затвердження проекту землеустрою, відповідач не керувався вимогами чинного законодавства, у зв'язку з чим порушив основоположний принцип діяльності органу місцевого самоврядування, встановлений ст. 19 Конституції України, прийняв рішення не обґрунтовано.

В свою чергу позивач вважає, що у відповідача не має жодних законних підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки. Адже, ОСОБА_3, як громадянин України, має гарантоване державою право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 0,01 гектарів.

Як свідчать вищенаведені докази у справі, земельна ділянка, кадастровий номер 5310436100:08:005:0772, відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови. Заявлений ОСОБА_3 вид використання - не суперечить її цільовому призначенню, її розмір становить 0,0028 га. Дана земельна ділянка розташована за межами об'єктів природо-заповідного фонду, за межами прибережних захисних смуг, не відноситься до земель лісового фонду. У приватну власність або користування іншим особам дана земельна ділянка не передавалась.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Ураховуючи вищевказані факти та обставини, встановлені під час судового розгляду справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам, як кожному окремо так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у позивача прав, що були порушені оскаржуваним пунктом рішення міської ради, внаслідок чого даний адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, права та охоронювані законом інтереси позивача мають бути захищені в судовому порядку, відповідно до ст. 162 КАС України, шляхом прийняття постанови суду про визнання протиправним та скасування п. 26 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.02.2016 «Про передачу чи відмову у передачі земельних ділянок у власність громадянам в м. Кременчуці», в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_3 для будівництва індивідуального гаража по вул. 29 Вересня, в районі будинку № 7 в м. Кременчуці Полтавської області.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 116,118, 121, 122, 186, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 2, 5, 17, 19, 69-71, 79, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 26 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 24.02.2016 «Про передачу чи відмову у передачі земельних ділянок у власність громадянам в м. Кременчуці», в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність ОСОБА_3 для будівництва індивідуального гаража по вул. 29 Вересня, в районі будинку № 7 в м. Кременчуці Полтавської області.

Стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_3 судові витрати – судовий збір у сумі 551,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд міста Кременчука протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ю.В. Рибалка