ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року

Справа № 907/3/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Мачульського Г.М. (доповідач),

суддів

Коробенка Г.П.,

Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатський рибокомбінат"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду

від

22.03.2016

у справі

№907/3/15

Господарського суду

Закарпатської області

за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатський рибокомбінат"

до

1. Фермерського господарства "Мочар ІР" 2. Іршавської районної державної адміністрації

третя особа

Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області

про

стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Приватне акціонерне товариство "Закарпатський рибокомбінат" (далі - позивач) просило, з урахуванням уточнення, стягнути солідарно з Фермерського господарства "Мочар ІР" (далі - відповідач-1) та Іршавської районної державної адміністрації (далі - відповідач-2) 50 000,00 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що передача відповідачем-2 відповідачу-1 в оренду водного об'єкта "Горбок" (Роман Потік), без його погодження з позивачем, та здійснення відповідачем-1 на цьому об'єкті діяльності пов'язаної з виловом та продажем риби, яка є власністю позивача у зв'язку із зарибленням ним водосховища "Роман Потік" в період починаючи із 11.10.2010 і по 15.07.2011, нанесла останньому збитків у відповідній сумі.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Якимчук Л.М., судді Васьковський О.В., Ушак І.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Юрченко Я.О., судді Гриців В.М., Хабіб М.І.), у задоволенні позову відмовлено. При цьому апеляційним судом на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну позивача - Приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" його правонаступником - Товариством з додатковою відповідальністю "Закарпатський рибокомбінат".

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані вище судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Від імені позивача в особі ОСОБА_5 до суду касаційної інстанції надійшло електронне повідомлення №11 про відкладення розгляду касаційної скарги з посиланням на відрядження свого представника і неможливість у зв'язку із цим участі при її розгляді, однак клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, а представниками, згідно цієї норми, є як керівники, так і інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Із вказаного електронного повідомлення не вбачається, що позивач, як юридична особа, припиняв свою діяльність у зв'язку із наведеними ним обставинами.

Згідно ж приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду касаційної скарги здійснюється лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, а оскільки таких обставин не вбачається, з урахуванням наведеного та тієї обставини, що ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2016 учасники процесу попереджались що неявка їх уповноважених представників не перешкоджає розгляду касаційної скарги, враховуючи процесуальну заборону на вчинення у суді касаційної інстанції процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, що визначено статтею 111^{5 наведеного кодексу, клопотання задоволенню не підлягає.}

^{Відповідачі та третя особа відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні.}

^{Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.}

^{Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих №-761 від 07.12.1961 попереднику позивача передано для риборозведення і вирощування водоплавної птиці водоймища басейну "Чорний Мочар" загальною площею 379 га, у тому числі водоймища "Форнош", "Бабічка", "Мочила", "Роман-Потік".}

^{Розпорядженням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів від 12.12.1990 № 386 "Про користування водосховищами на меліоративній системі "Чорний Мочар" для потреб попередника позивача затверджено водосховища "Форнош", "Мочила", "Бабічка", "Роман-Потік".}

^{02 серпня 2011 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області видано позивачу дозвіл на спеціальне водокористування № 4636-А/ЗАК.}

^{20 липня 2012 року між Іршавською районною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством "Мочар Ір" (орендар) укладено договір оренди водного об'єкта, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області від 25.06.2012 № 346 надає, а орендар приймає у користування на умовах оренди водний об'єкт (водосховища загальнодержавного значення "Роман Потік" осушувальної системи "Чорний Мочар") площею водного дзеркала 148,0 га, розташований в урочищі Роман Потік на території Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, за межами населеного пункту. Даний договір погоджений Мукачівським міжрайонним управлінням водного господарства, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області та Головним управлінням Закарпатдержрибоохорони.}

^{На виконання вказаного договору відповідач-2 передав відповідачу-1 вказаний водний об'єкт на підставі акта приймання-передачі від 20.07.2012.}

^{Судами встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 у справі № 125407/12/9104 за позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення про заборону (призупинення) діяльності з ведення рибного господарства та рибогосподарської діяльності скасовано постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.05.2012, у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 42, 43, 51, 68 Водного кодексу України, у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів на використання ним для рибогосподарських потреб меліоративної системи "Чорний Мочар" та водного об'єкта в урочищі "Сальва" на землях Виноградівської міської ради. Використання водних об'єктів без правовстановлюючих документів та спеціальне використання об'єктів тваринного світу без відповідних дозволів покладено в основу судового акта прийнятого адміністративним судом.}

^{Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 у справі №907/477/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" до Іршавської районної державної адміністрації та Фермерського господарства "Мочар Ір" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови цієї райдержадміністрації від 25.06.2012 №346, визнання недійсним договору оренди, було залишено без змін рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.07.2013, яким відмовлено у позові та встановлено відсутність деталізованого порядку набуття права вторинного водокористування і зазначено, що таке право виникає на підставі договору між первинним та вторинним водокористувачем, а позивачем не було надано суду відповідних доказів. Також вказано, що дозвіл на спеціальне водокористування як документ дозвільного характеру не підпадає під ознаки, визначені ст. 11 Цивільного кодексу України щодо підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, а відтак не породжує правових наслідків у вигляді виникнення права водокористування, як права цивільного.}

^{Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у задоволенні позову мотивував тим, що позивач не довів використання спірного водного об'єкту, а також його зариблення у порядку та на підставі відповідних документів, які регламентовані чинним законодавством. Також суд зазначив, що позивач не довів наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідачів, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, відтак дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення заявленої позивачем суми збитків.}

^{Звернувшись з касаційною скаргою, особа що її подала, свої доводи зводить до того, що не погодивши при передачі в оренду водного об'єкта відповідачу-1 внаслідок чого у позивача змінилися умови спеціального водокористування, та не вирішивши питання про відшкодування збитків у відповідності до вимог статті 57 Водного кодексу України, відповідачі завдали їй збитків.}

^{Підстави для скасування судових рішень відсутні входячи з наступного.}

^{Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).}

^{Частиною першою статті 57 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачам відшкодовуються збитки, завдані припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, за винятком випадків, коли таке припинення (зміна умов) було здійснено з вини самого водокористувача чи за його клопотанням.}

^{Відповідно до статті 6 цього кодексу води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.}

^{Статтею 46 вказаного кодексу передбачено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.}

^{Частинами першою та другою статті 48 наведеного кодексу встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.}

^{Відповідно до частини першої статті 49 зазначеного кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.}

^{Згідно зі статтею 17 Закону України "Про тваринний світ" до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельних ділянок, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу.}

^{Статтею 34 цього Закону користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу.}

^{Відповідно до статті 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" суб'єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.}

^{Згідно з частинами третьою та четвертою статті 37 цього Закону у власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, іноземців, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних осіб можуть перебувати окремі види водних біоресурсів, які на законних підставах, з додержанням умов та правил добування вилучені з природного середовища або розведені у штучно створених умовах, що підтверджено документами, які засвідчують законність їх набуття. Водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України.}

^{Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 №4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за №4/14755 визначено, що риба та інші водні живі ресурси (далі - ВЖР) - сукупність організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних живих ресурсів належать: прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, морські ссавці, водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові, ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини, водорості, вищі водні рослини; рибогосподарські водні об'єкти - це озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства.}

^{Пунктом 2.10 наведеної Інструкції передбачено, що штучне розведення, вирощування, вселення ВЖР, проведення меліоративних робіт тощо, виконуються користувачем згідно з Режимом та Інструкцією про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 08.06.2004 №215, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.09.2004 за №1142/9741.}

^{Із приписів пункту 2.2. цієї І Інструкції про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 8 червня 2004 року №215 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 вересня 2004 року за №1142/9741, яка була чинною на момент складання позивачем акта зариблення водного об'єкта, Територіальний орган рибоохорони в тижневий термін наказом затверджує склад комісії з контролю за проведенням робіт із уселення водних живих ресурсів (далі - Комісія), погоджує графік робіт, передає його копію голові Комісії.}

^{При цьому із пункту 2.5., пункту 3.2. підпункту 3.2.3. вказаної Інструкції вбачається, що голова Комісії розглядає та затверджує акти про виконання робіт із уселення водних живих ресурсів (додаток 2).}

^{Як встановлено судами попередніх інстанцій отримання в оренду спірного водного об'єкта відповідачем-1, а також здійснення останнім діяльності пов'язаної з рибою, яку позивач вважає своєю власністю, стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення збитків, які визначені, як вартість мальків зариблених ним у наведений об'єкт.}

^{Також, було встановлено, що розрахунок збитків позивач здійснив на підставі акта зариблення мальком коропа водосховища "Роман Потік" в період з 28.06.2011 по 15.07.2011, в той час, як відповідно до фактичних обставин справи протягом 2007-2012 років на зазначеному водосховищі акти про виконання робіт із вселення водних біоресурсів у порядку визначеному Інструкцією про проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів та Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах не складалися, а дозвіл на спеціальне водокористування йому було видано лише 02.08.2011.}

^{Необхідність застосування до спірних правовідносин приписів наведених Інструкцій вбачається із наведених вище положень статті 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".}

^{При цьому наявність збитків згідно із приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України має доводитись позивачем.}

^{Позивач, як встановлено судом апеляційної інстанції, доказів на підтвердження понесених ним збитків не надав, а також не довів наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідачів, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, встановлених судом апеляційної інстанції обставин не спростував, у своїй касаційній скарзі продовжує посилатись на те, що він зазнав збитків внаслідок передання відповідачем-2 відповідачу-1 в оренду водного об'єкта.}

^{Між тим, відповідно до положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2).}

^{Отже повноваження, надані суду касаційної інстанції, відрізняються від повноважень, наданих судам попередніх інстанцій, і суд касаційної інстанції не має права в черговий раз розглядати спір по суті, а лише перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.}

^{При цьому, у Господарському процесуальному кодексі України правовою підставою для скасування судових рішень визначено порушення норм процесуального права, проте суд касаційної інстанції, з урахуванням приписів статей 1115, 1117, 11110 цього кодексу, не вправі визначати порушення судом норми процесуального права те, що позивач не довів обставини справи, на які посилається як на підставу своїх вимог.}

Доводи, викладені в касаційній скарзі, і зміст судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, при цьому доводи, викладені в касаційній скарзі, частково зводяться до необхідності додатково перевірити докази, досліджені судами, що, відповідно до приписів ст.111^{7 ч.2 вказаного кодексу, при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.}

Керуючись ст.ст. 111^{5, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,}

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатський рибокомбінат" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі Господарського суду Закарпатської області №907/3/15, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

А.Г. Полянський