АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 534/964/16-п Номер провадження 33/786/130/16

у 1-й інстанції Крикливий В. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

: ст.164

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року

. Полтава

Суддя колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, за участю ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 14 червня 2016 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА _2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, —

встановив:

Постановою судді Комсомольського міського суду від 14 червня 2016 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП із призначенням йому адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Згідно з постановою, ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що 14 травня 2016 року близько 18 год. 40 хв. в районі магазину «Брусничка», розташованого по вул. Добровольського, 11, в м. Горішні Плавні, здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів на таксі автомобілем НОМЕР_1, без державної реєстрації суб’єкта господарювання та одержання ліцензії на даний вид діяльності.

З постановою суду не погодився ОСОБА_2, який у поданій апеляційній скарзі прохав її скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає обставини, які мають значення для справи, неповно з’ясованими судом, при неправильній оцінці доказів та неправильному визначенні правовідносин, з порушенням матеріального та процесуального права. Вказує, що послуг з перевезення пасажирів він нікому не пропонував та не надавав, що спростовує зайняття ним господарською діяльністю без державної реєстрації як суб’єкта господарювання. Зазначає, що його автомобіль не обладнано як таксі, а під час складання протоколу його автомобіль перебував на зупинці для загального користування, яка не обладнана спеціальним знаком «Зупинка таксі».

Заслухавши пояснення апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду і закрити провадження по справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ч.1 ст.164 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Як видно, норма ст.164 КУпАП носить банкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому то в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб’єкта господарювання.

Між тим, згідно з протоколом, складеним інспектором відділення поліції, ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 14 травня 2016 року близько 18 год. 40 хв. в районі магазину «Брусничка», розташованого по вул. Добровольського, 11, в м. Горішні Плавні, здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів на таксі автомобілем НОМЕР_1, без державної реєстрації суб’єкта господарювання та одержання ліцензії на даний вид діяльності, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.

Враховуючи наведене, убачається, що у протоколі, особа яка його складала, мала навести відповідні норми закону, що регулюють заняття господарською діяльністю з перевезення пасажирів, та яку саме порушив ОСОБА_2 і у чому це виразилося, а тому не викладено повно фактичних обставин правопорушення, не зазначено, чи був автомобіль обладнаний як таксі, не вказано осіб, яким він надавав послуги таксі, чи існувала регулярність таких послуг та чи взагалі такі послуги надавалися. Не містить висновків щодо даних обставин і постанова судді місцевого суду.

Поряд із тим за змістом наведеної норми закону відповідальність за вказане правопорушення наступає не стільки за перевезення пасажирів без ліцензії та реєстрації особи як підприємця, а, перш за все, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Тобто у всякому випадку особа, яка розглядає провадження про адміністративне правопорушення, мала з'ясувати, чи займався ОСОБА_2 таким видом господарської діяльності, як перевезення пасажирів, та у залежності від цього визначити, під які норми закону підпадають його дії - чи ст.164 КУпАП, чи ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт"

Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України (далі ГК), під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва підприємцями.

Відповідно до ст.42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст.55 ч.ч.1, 2 ГК України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб’єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно зі ст.20 ч.1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб’єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Таким чином, складаючи протокол про адміністративне правопорушення інспектор поліції з-поміж наведених, чи інших норм, мав вибрати та навести у протоколі ті порушення діючого законодавства, які на його думку ОСОБА_2 порушив, та інкримінувати їх йому.

На вказані недоліки не звернув увагу й суддя суду першої інстанції, який також не вказав у своїй постанові, які саме норми закону, що регулюють певні види господарської діяльності порушив ОСОБА_2

Ні інспектор поліції, ні суддя місцевого суду також не звернули увагу на те, що ОСОБА_2 не визнав себе винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та стверджував, що послуг з перевезення пасажирів він не надавав.

За таких обставин, не конкретне викладення обставин правопорушення, відсутність посилання у протоколі на конкретну норму права, яку порушила особа, унеможливлювало прийняття по справі рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, так як, виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Суддя першої інстанції ці вимоги закону не виконав, вийшов за межі протоколу, а тому у зв'язку з наведеним постанова судді підлягає скасуванню, а оскільки протокол не містить даних про те, яку норму права, що регулює перевезення пасажирів на таксі, порушив ОСОБА_2 справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову судді Комсомольського міського суду стосовно ОСОБА_2 від 14 червня 2016 року – скасувати, а провадження по справі стосовно нього, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Куліш.