open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30084/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання заступника начальника відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання заступника начальника відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт коштів, що знаходяться на рахунку компанії Restwood Products Corporation (Панама) у банківській установі Liechten Steinische Landes-Bank AG (Князівства Ліхтенштейн). Вказане клопотання обґрунтовує тим, що

Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення суддею Вищого господарського суду України ОСОБА_7 та його колишньою дружиною ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 209 КК України, внесеному до ЄРДР за №42015000000001756 від 18.08.2015. Крім того, 04.04.2016 до ЄРДР було внесено відомості за №42016000000000931 за фактом вчинення уповноваженою особою компанії «Restwood Products Corporation» (Панама) ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України. 07.04.2016 кримінальні провадження №42015000000001756 та №42016000000000931 об`єднані в одне провадження за №42015000000001756. В клопотанні слідчий зазначає про наявність в матеріалах кримінального провадження достатніх підстав вважати, що на початку квітня 2015 року ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , для приховування та маскування незаконного походження грошових коштів, попередньо отриманих ОСОБА_7 злочинним шляхом, надав дружині ОСОБА_7 ОСОБА_8 право на розпорядження рахунком зазначеної компанії № НОМЕР_1 (5468.6850) у банківський установі Князівства Ліхтенштейн - Liechten Steinische Landes-Bank AG, залишок коштів на якому складає 13,13 млн. швейцарських франків (близько 300 млн. грн.). У зв?язку з чим, слідчий просить накласти арешт на кошти на вказаному рахунку компанії Restwood Products Corporation з тих підстав, що ці кошти є доказом відповідних злочинів, до вчинення яких ніби причетні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які відповідно до положень п.п. 22, 24 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» є вигодоодержувачами (бенефіціарами) від фінансових операцій, проведених із коштами на вказаному рахунку, а також у зв`язку з застосуванням по відношенню до компанії Restwood Products Corporation заходів кримінально-правового характеру.

В судовому засіданні слідчі підтримали клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи, просили задовольнити його з наведених підстав.

В судовому засіданні адвокати компанії «Restwood Products Corporation» заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість клопотання.

Вислухавши сторін, дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч.ч. 1-5 ст. 170 КПК України (в редакції від 18.02.2016) «арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку ж, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна».

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим, відповідно до приписів ч.ч. 3, 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, з клопотання про арешт майна та доданих до нього документів вбачається, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001756 від 18.08.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Серед іншого, зазначені документи, зокрема - витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження №42015000000001756, містять відомості про те, що суддя Вищого господарського суду України ОСОБА_7 , будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, 13.04.2015 набув у власність активи у сумі, 13,13 млн. швейцарських франків (близько 300 млн. грн.) на рахунку № НОМЕР_1 (5468.6850) в банківській установі Liechten Steinische Landes-Bank AG (Князівства Ліхтенштейн), відкритого від імені компанії Restwood Products Corporation (Панама), бенефіціаром (вигодо набувачем) якого є ОСОБА_8 , законність набуття яких не підтверджено доказами, за фактом чого 18.08.2015 до ЄРЩДР були внесені відомості за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Крім того, з клопотання про арешт майна та доданих до нього документів, зокрема - витягу з ЄРДР щодо відповідного кримінального провадження, вбачається, що 04.04.2016 відкрите кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, за фактом вчинення ОСОБА_9 на початку квітня 2015 року за попередньою змовою з ОСОБА_7 дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження грошових коштів, попередньо отриманих ОСОБА_7 злочинним шляхом, які безпосередньо знайшли вираз в тому, що ОСОБА_9 , як уповноважена особа компанії Restwood Products Corporation (Панама), надав дружині ОСОБА_7 ОСОБА_8 право на розпорядження рахунком зазначеної компанії № НОМЕР_1 (5468.6850) у банківський установі Князівства Ліхтенштейн - Liechten Steinische Landes-Bank AG, залишок коштів на якому складає 13,13 млн. швейцарських франків (близько 300 млн. грн.).

Виходячи зі змісту клопотання, підтриманого в судовому засіданні слідчими, накладення арешту на кошти компанії Restwood Products Corporation на її рахунку № НОМЕР_1 (5468.6850) у банківський установі Князівства Ліхтенштейн - Liechten Steinische Landes-Bank AG, пропонується, як на речовий доказ вчинення відповідними особами з використанням вказаного банківського рахунку компанії Restwood Products Corporation легалізації (відмивання) доходів, одержаних ОСОБА_7 злочинним шляхом, а також з метою забезпечення конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи компанії Restwood Products Corporation (Панама).

В той же час в порушення наведених вимог ст. ст. 132, 171 КПК України слідчими слідчому судді не надано доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються в обґрунтування заявленого клопотання.

Зокрема, наданими слідчому судді матеріалами ніяким чином не підтверджується той факт, що ОСОБА_8 була бенефіціарним власником або уповноваженою особою компанії Restwood Products Corporation (Панама), а також той факт, що безпосередньо у квітні 2015 року ОСОБА_8 була уповноваженою ОСОБА_9 на розпорядження рахунком компанії Restwood Products Corporation № LI3108800546868502001 (5468.6850) у банківський установі Князівства Ліхтенштейн - Liechten Steinische Landes-Bank AG.

Так, з наданих слідчому судді документів слід, що компанія Restwood Products Corporation була зареєстрована у Республіці Панама 20.02.2013 із ідентифікаційним номером 795314, 2335064, із статутним капіталом 10000 доларів США, розділених на 100 звичайних акцій кожна номінальною вартістю 100 доларів США. 08.03.2013 власником бенефіціаром компанії Restwood Products Corporation (власником повного пакету акції компанії в формі «на пред`явника») та держателем сертифікату акцій № 1 став громадянин України ОСОБА_9 . В подальшому, відповідно до рішення директора від 07.12.2015, компанією Restwood Products Corporation було здійснене переоформлення акцій з категорії «на пред`явника» на іменні акції та ОСОБА_9 було видано відповідний сертифікат акцій №2 від 07.12.2015, який засвідчує, що ОСОБА_9 є власником повного пакету акцій компанії Restwood Products Corporation.

При цьому наданими слідчому судді документами, факт уповноваження ОСОБА_9 ОСОБА_8 на розпорядження рахунком зазначеної компанії №LI3108800546868502001 (5468.6850) у Liechten Steinische Landes-Bank AG не підтверджується; разом з тим, належних та допустимих доказів, які б підтверджували цей факт, слідчими в судовому засіданні не надано та разом з цим повідомлено, що документального підтвердження цього факту матеріали кримінального провадження № 42015000000001756 на разі не містять у зв`язку з невиконанням до часу подання до суду клопотання про арешт майна кількох запитів про міжнародну правову допомогу.

Отже, надані слідчому судді документи ніяким чином не спростовують тверджень представників власника майна компанії Restwood Products Corporation про те, що з 08.03.2013 та протягом всього часу існування компанії єдиним та незмінним власником - бенефіціаром зазначеної компанії був ОСОБА_9 , а все майно компанії, в тому числі кошти на рахунку компанії № НОМЕР_1 (5468.6850) у Liechten Steinische Landes-Bank AG, належить тільки ОСОБА_9 та джерелом свого походження має виключно законну діяльність компанії.

Зокрема, надані слідчому судді матеріали не містять достатніх та допустимих доказів того, що грошові кошти на рахунку компанії Restwood Products Corporation № НОМЕР_1 (5468.6850) у Liechten Steinische Landes-Bank AG мають джерелом власного походження кримінально протиправну діяльність будь-яких осіб, в тому числі ОСОБА_7 або ОСОБА_8 ; при цьому клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали не містять жодних відомостей про обставини відповідного предикатного злочину, яким за змістом клопотання повинно бути вчинене ОСОБА_7 незаконне збагачення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-2 ч. 3 КК України, одержані внаслідок вчинення якого доходи в подальшому ніби були легалізовані із використанням відповідного банківського рахунку компанії Restwood Products Corporation її уповноваженою особою ОСОБА_9 .

Разом з тим, з огляду на загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя звертає увагу на той факт, що в кримінальному провадженні № 42015000000001756 жодній особі, в тому числі - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та/або іншим, повідомлення про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, в тому числі передбачених ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 209 КК України, пред`явлено не було.

Таким чином, клопотанням про арешт майна та доданими до нього матеріалами не підтверджується факт незаконного походження коштів на рахунку компанії Restwood Products Corporation №LI3108800546868502001 (5468.6850) у Liechten Steinische Landes-Bank AG, а тому слідчий суддя не має достатніх законних підстав вважати підтвердженим й той факт, що грошові кошти на рахунку компанії Restwood Products Corporation №LI3108800546868502001 (5468.6850) у Liechten Steinische Landes-Bank AG відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та можуть вважатися речовими доказами в кримінальному провадженні № 42015000000001756 від 18.08.2015.

Разом з тим, за результатами судового розгляду не знайшли свого підтвердження посилання слідчого про необхідність накладення на майно компанії Restwood Products Corporation в цілях забезпечення конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи компанії Restwood Products Corporation (Панама).

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, однією з підстав застосування яких згідно із ст. 96-3 ч. 1 КК України може бути факт вчинення уповноваженою особою від імені та в інтересах такої юридичної особи відповідних злочинів, в тому числі, передбаченого ст. 209 КК України.

В той же час положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Разом з тим згідно із приписами ч. 8 ст. 214 КПК України відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до ЄРДР негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи відповідного злочину, у випадку із кримінальним провадженням №42015000000001756 злочину, передбаченого ст. 209 КК України; провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним кримінальним провадженням, у якому особі повідомлено про підозру.

В той же час слідчим суддею встановлено, що в кримінальному провадженні №42015000000001756 жодній особі, в тому числі будь-кому з числа уповноважених осіб компанії Restwood Products Corporation, повідомлення про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення (в тому числі тих, що передбачені положеннями ст. 96-3 КК України) не здійснювалося; крім цього, стосовно компанії Restwood Products Corporation не здійснюється жодного провадження в передбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку, що підтверджується доданим до клопотання про арешт майна витягом з ЄРДР в кримінальному провадженні № 42015000000001756.

Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для застосування щодо компанії Restwood Products Corporation заходів кримінально-правового характеру та, відповідно, підстав для накладення арешту на майно компанії з цього приводу.

Разом з тим, вирішуючи питання, передбачені ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя звертає увагу на необґрунтоване ігнорування органом досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000001756 фактів встановлення більшості наведених вище обставин раніш постановленими в кримінальному провадженні судовими рішеннями, що набрали законної сили, зокрема, ухвал Апеляційного суду м. Києва в справах № № 11-сс/796/3775/2015, № 11-сс/796/515/2016, № 11-сс/796/1123/2016, а також на безпідставне посилання слідчого та прокурора в клопотанні про арешт майна на положення п.п. 22, 24 ч. 1 ст. 1 Закону України від 28.11.2002 № 249-IV «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», який втратив чинність 07.02.2015 згідно із Законом України від 14.10.2014 № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд, відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст.170 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Отже, аналізуючи дані, встановлені під час судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотанням та доданими до нього матеріалами, а також слідчими в судовому засіданні не доведений ті факти, що кошти на рахунку компанії Restwood Products Corporation №LI3108800546868502001 (5468.6850) у Liechten Steinische Landes-Bank AG відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також що дійсно існують підстави для арешту майна зазначеної компанії в цілях забезпечення конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи компанії Restwood Products Corporation (Панама), а тому відсутні підстави для накладення на них арешту.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про арешт коштів, оскільки клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 170 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 92, 170-173, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання заступника начальника відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 58977776
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку