ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року

Справа № 907/1109/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Поліщука В.Ю. (доповідач),

суддів:

Білошкап О.В.,

Куровського С.В.,

розглянувши

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія",

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 29 березня 2016 року,

у справі

№ 907/1109/13 Господарського суду Закарпатської області,

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська рудна компанія", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Карпатська рудна компанія" (м.Берегово, Закарпатська область),

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" (с.Мужієво, Берегівський район, Закарпатська область),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача

Міністерство екології та природних ресурсів України (м.Київ), Державна служба геології та надр України (м. Київ), Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Українські поліметали" (м. Київ), Міністерство промислової політики України (м. Київ),

про

зобов'язання передати лежалі хвости, що накопичені у хвостосховищі у кількості 234 580 м^{3 або 281 496 т,}

за участю представників: від ТзОВ "Закарпатполіметали": Кравчук А.Б. - представник (довіреність б/н від 11.03.2016 року); від Державної служби геології та надр України: Теренчук Р.В. - представник (довіреність №161 від 04.01.2016 року); від ПАТ "ДАК "Українські поліметали": Приянчук І.В. - представник (довіреність №120 від 16.06.2016 року); від Генеральної прокуратури України: Збарих С.М. (посвідчення №028728 від 05.09.2014 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились;

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2014 року у справі № 907/1109/13 (суддя - Ващиліна Н.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська рудна компанія" (далі за текстом - ТзОВ "Карпатська рудна компанія") про зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" (далі за текстом - ТзОВ "Закарпатполіметали") передати ТзОВ "Карпатська рудна компанія" лежалі хвости, що накопичені у хвостосховищі на ділянці відповідача та відносяться до Мужиївського родовища у кількості 234 580 м^{3 або 281 496 т; присуджено стягнути з ТзОВ "Закарпатполіметали" на користь ТзОВ "Карпатська рудна компанія" у відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 147 грн. 00 коп.}

^{Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року у справі № 907/1109/13 (головуючий суддя - Давид Л.Л., судді: Гриців В.М., Юрченко Я.О.) апеляційну скаргу Прокуратури Закарпатської області (від 24.06.2014 року № 05-2-542/513 вих.-14) в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України та Державної служби геології та надр України задоволено; рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2014 року у справі № 907/1109/13 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким в задоволенні позову ТзОВ "Карпатська рудна компанія" відмовлено; судові витрати по розгляду справи в господарському суді першої інстанції покладено на позивача. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, виникнення у відповідача обов'язку передати позивачу лежалі хвости, що накопичені у хвостосховищі на ділянці відповідача та відносяться до Мужиївського родовища у кількості 234 580 м3 або 281 496 т.}

^{Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ПрАТ "Карпатська рудна компанія" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2014 року у справі № 907/1109/13 залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.}

^{Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 року, касаційну скаргу ПрАТ "Карпатська рудна компанія", згідно зі ст. 1114 ГПК України, прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.}

^{15.06.2016 року до Вищого господарського суду України від Прокуратури Закарпатської області надійшов Відзив (вих.№05-1408-16 від 07.06.2016 року) на касаційну скаргу, в якому заявник проти вимог та доводів ПрАТ "Карпатська рудна компанія" заперечує та просить суд касаційної інстанції постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року залишити без змін. При цьому, Прокуратура Закарпатської області звертає увагу колегії суддів касаційної інстанції на те, що ПрАТ "Карпатська рудна компанія" не має Ліцензії на видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, що є обов'язковим для здійснення такого виду господарської діяльності.}

^{За Розпорядженням №08.03-04/2496 від 05.07.2016 року Керівника апарату Вищого господарського суду України, на підставі Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.07.2016 року, у в'язку з відпусткою судді Удовиченка О.С., було сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Поліщук В.Ю. (головуючий), Білошкап О.В., Куровський С.В.}

^{Представник ТзОВ "Закарпатполіметали", в засіданні господарського суду касаційної інстанції, проти доводів та вимог ПрАТ "Карпатська рудна компанія", наведених в касаційній скарзі, заперечував, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Просив господарський суд касаційної інстанції постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року залишити без змін, як таку, що прийнята у відповідності до встановлених обставин та матеріалів цієї справи.}

^{Представники Державної служби геології та надр України та ПАТ "ДАК "Українські поліметали", в судовому засіданні касаційної інстанції, заперечували проти касаційної скарги ПрАТ "Карпатська рудна компанія", просили її залишити без задоволення.}

^{Представник прокуратури, в судовому засіданні касаційної інстанції, проти вимог скаржника, наведених у касаційній скарзі, заперечував, з підстав наведених у Відзиві Прокуратури Закарпатської області на касаційну скаргу.}

^{Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.}

^{Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, про відмову в задоволенні касаційної скарги ПрАТ "Карпатська рудна компанія".}

^{Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.}

^{ТзОВ "Карпатська рудна компанія" (правонаступником якого є ПрАТ "Карпатська рудна компанія"), звернулось до Господарського суду Закарпатської області з Позовом про зобов'язання ТзОВ "Закарпатполіметали" передати ТзОВ "Карпатська рудна компанія" лежалі хвости, що накопичені у хвостосховищі у кількості 234 580 м3 або 281 496 т.}

^{В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що Мужиївське родовище за своїм правовим статусом є річчю, до складу якого входять мінеральні речовини, що знаходяться як у надрах, так і на поверхні землі; обсяг, кількість та інші індивідуальні характеристики мінеральних речовин, що входять до складу Мужиївського родовища, визначені Державним балансом запасів корисних копалин, зокрема, згідно Довідки про залишкові запаси корисних копалин (обл. №33-дск), до складу родовища відносяться мінеральна сировина - запаси золото-поліметалічних руд і корисних компонентів, які знаходяться у хвостосховищі; право на розробку Мужиївського родовища має власник спеціального Дозволу №5495 від 19.03.2012 року (виданий Державною службою геології на надр України ) - ТзОВ "Карпатська рудна компанія"; ТзОВ "Закарпатполіметали" немає правових підстав для створення перешкод щодо користування ТзОВ "Карпатська рудна компанія" корисними копалинами, що знаходяться у хвостосховищі та відносяться до Мужиївського родовища. На думку позивача, порушення справи про банкрутство ТзОВ "Закарпатполіметали" не може бути підставою для відмови у передачі відповідної складової родовища.}

^{Під час розгляду вказаної позовної заяви, господарським судом першої інстанції встановлено, що, згідно Акту проведення обстеження відвалів гірських порід та лежалих хвостів ТзОВ "Закарпатполіметали" від 23.04.2013 року, на ділянках останнього знаходиться одне хвостосховище лежалих порід; обсяг запасів накопичених у хвостосховищі не перероблених у повному обсязі лежалих хвостів становить 234580 м3 або 281496 т.}

^{Згідно Довідки № 33-дск від 17.07.2013 року про залишкові запаси корисної копалини Мужиївського родовища золотополіметалічних руд Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", станом на 01.07.2013 року (за даними Державного балансу запасів корисних копалин), у відвалах знаходяться запаси золото-поліметалічних руд і корисних компонентів, у кількості за категоріями: руда (тис.т): С1- 132,1; золото, (кг): С1 - 205,0; срібло, (т): С1 - 1,792; свинець, (тис, т): С1 - 1,028; цинк, (тис.т): С1 - 0,8.}

^{За висновками засідання секції з питань регіональних геологічних досліджень, геології твердих корисних копалин та наукового супроводу геологорозвідувальних робіт Науково-технічної ради Держгеонадр України було встановлено наявність на території ТзОВ "Закарпатполіметали" запасів золота у хвостах гравітаційного збагачення, що утворились в процесі переробки золотовмісної руди, придатних для подальшої переробки поглибленими технологічними методами (п.2 постановочної частини Протоколу №29 від 27.06.2013 року). Вказані запаси, що знаходяться у хвостосховищі, враховані у Державному балансі запасів корисних копалин та відносяться до Мужиївського родовища золотополіметалічних руд.}

^{Листом №11/1-10 від 11.10.2013 року ТзОВ "Карпатська рудна компанія" звернулось до ТзОВ "Закарпатполіметали" про передачу лежалих хвостів, що накопичені у хвостосховищі на ділянці останнього. Листом б/н від 14.10.2013 року ТзОВ "Закарпатполіметали" відмовлено ТзОВ "Карпатська рудна компанія" у передачі вказаних хвостів.}

^{При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що постановою Господарського суду Закарпатської області від 16.02.2010 року у справі № 16/89 ТзОВ "Закарпатполіметали" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, інше.}

^{Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2014 року у справі № 907/1109/13 позов ТзОВ "Карпатська рудна компанія" про зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю; зобов'язано ТзОВ "Закарпатполіметали" передати ТзОВ "Карпатська рудна компанія" лежалі хвости, що накопичені у хвостосховищі на ділянці відповідача та відносяться до Мужиївського родовища у кількості 234580 м3 або 281 496 т; присуджено стягнути з ТзОВ "Закарпатполіметали" на користь ТзОВ "Карпатська рудна компанія" 1 147 грн. 00 коп. як відшкодування витрат по сплаті судового збору.}

^{Приймаючи це рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що усі корисні копалині, які враховані у Державному балансі запасів корисних копалин відносяться до запасів відповідного родовища, тобто є складовими відповідної речі. Посилаючись на приписи Закону України "Про надра", враховуючи відсутність у ТзОВ "Закарпатполіметали" документального підтвердження знаходження хвостів збагачення на балансі товариства та наявність у ТзОВ "Карпатська рудна компанія" спеціального Дозволу №5495 від 19.03.2012 року (виданий Державною службою геології та надр України), місцевий господарський суд дійшов висновку, що у ТзОВ "Закарпатполіметали" відсутні правові підстави для відмови ТзОВ "Карпатська рудна компанія" у передачі лежалих хвостів, що накопичені у хвостосховищі на ділянці відповідача та відносяться до Мужиївського родовища.}

^{Під час апеляційного провадження, апеляційним господарським судом встановлено наступне.}

^{Запаси Мужиївського родовища враховані Державними балансами запасів корисних копалин, які затверджені ДКЗ СРСР (Протокол № 10988 від 29.12.1990 року), прийняті НТР Держкомгеології (Протоколи від 29.08.1995 року, 30.01.1996 року) та НТР Держгеонадра України (Протокол № 29 від 27.03.2013 року), що підтверджується Довідкою про залишкові запаси корисної копалини (№ 33-дск від 17.07.2013 року), виданої заступником директора Державного інформаційного геологічного фонду України Балошанською Т.Д.}

^{На виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про освоєння Мужиївського родовища золото-поліметалічних руд" №347 від 16.05.1995 року, а також на підставі Акту передавання будівель та споруд від 15.05.1996 року, від Закарпатської геологорозвідувальної експедиції до Дирекції будівництва Мужиївського золото-поліметалевого комбінату були передані запаси золото-поліметалевих руд з їх характеристикою, об'єкти, будівлі, споруди та обладнані площадки Мужиївського золото-поліметалічного родовища.}

^{На підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" №373 від 28.03.1998 року, дирекцію будівництва Мужиївського поліметалевого комбінату передано до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Укрполіметали" (з подальшим перетворенням у Дочірнє підприємство "Дирекція будівництва Мужиївського золото-поліметалевого комбінату" ДАК "Українські поліметали").}

^{Наказом ДАК "Українські поліметали" №16-з від 10.03.1999 року створене Дочірнє підприємство "Закарпатполіметали", яке згодом реорганізовано у ТзОВ "Закарпатполіметали", з відповідним правонаступництвом, про що зазначено у статуті останнього.}

^{За Наказом ДАК "Українські поліметали" №127/1-з від 10.09.2010 року реорганізовано Дочірнє підприємство "Дирекція будівництва Мужиївського золото-поліметалевого комбінату" шляхом його приєднання до ТзОВ "Закарпатполіметали"; здійснено додатковий внесок до статутного фонду ТзОВ "Закарпатполіметали" у розмірі 7 299 тис. грн. валовими активами ДП "Мужиївський золото-поліметалевий рудник".}

^{Вказані вище обставини, також, встановленні Господарським судом Закарпатської області у рішенні від 21.06.2010 року у справі №16/33 (залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 року).}

^{На підставі встановлених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Мужиївське родовище золото-поліметалічних руд перебуває на балансі ТзОВ "Закарпатполіметали".}

^{Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року у справі № 907/1109/13 апеляційну скаргу Прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України та Державної служби геології та надр України задоволено; рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2014 року у справі № 907/1109/13 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким в задоволенні позову ТзОВ "Карпатська рудна компанія" відмовлено; судові витрати по розгляду справи в господарському суді першої інстанції покладено на позивача. При цьому, апеляційний господарський суд вказав на відсутність у ПрАТ "Карпатська рудна компанія" Акту про надання гірничого відводу, що підтверджується постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року у справі № 807/970/14 (за позовом ПрАТ "Карпатська рудна компанія" до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису), відсутність у ПрАТ "Карпатська рудна компанія" Ліцензії на видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, а також, зупинення спеціального Дозволу №5495 від 19.03.2012 року (наданого на видобування золотих та золото-поліметалічних руд, підземних вод, придатних для технічного водопостачання в Мужиївському родовищі). За висновком апеляційного господарського суду, Дозвіл №5495 від 19.03.2012 року надавав ПрАТ "Карпатська рудна компанія" лише право на розробку родовищ та видобування корисних копалин , а не їх використання.}

^{Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ПрАТ "Карпатська рудна компанія" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.01.2014 року у справі № 907/1109/13 залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що регулюють та встановлюють порядок видобування корисних копалин. По переконанню скаржника, зупинення дії спеціального Дозволу №5495 від 19.03.2012 року, зупиняє лише проведення робіт на наданій у користування ділянці надр, а не припиняє цей Дозвіл. Більш того, ПрАТ "Карпатська рудна компанія" звертає увагу господарського суду касаційної інстанції на те, що Наказ Державної служби геології та надр України №132 від 25.04.2014 року (яким зупинено дію спеціального Дозволу №5495 від 19.03.2012 року) оскаржено до Закарпатського окружного адміністративного суду (справа №807/1773/14). Поміж іншим, ПрАТ "Карпатська рудна компанія" вважає застосування апеляційним господарським судом "Порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння" (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 14.02.1995 року) безпідставним. Крім того, скаржник зауважує на тому, що постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року у справі №807/970/14 (за позовом ПрАТ "Карпатська рудна компанія" до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області) скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року у справі 876/7242/14 та прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано припис Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Закарпатській області № 06 від 07.03.2014 року. При цьому, ПрАТ "Карпатська рудна компанія" вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.06.2010 року у справі №16/33 (залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 року), на яке апеляційний господарський суд посилається в оскарженій постанові, взагалі не стосується предмету спору у цій справі.}

^{Залишаючи без задоволення касаційну скаргу подану ПрАТ "Карпатська рудна компанія", колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.}

^{За визначенням, наведеним у Наказі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств" № 20 від 19.01.2015 року, хвости, це відходи збагачення корисних копалин, які складаються з породи з включенням корисних компонентів, що не можуть бути вилучені при прийнятій технології збагачення; хвостосховище - природна або штучна створена ємність для складування хвостів, які переміщуються з місць їх утворення переважно гідравлічним способом, і для освітлення води.}

^{Статтями 1, 4 Кодексу України про надра встановлено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Надра є виключною власністю Українського народу і надається тільки у користування.}

^{Згідно з ст. 5 вказаного Кодексу, Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною Державного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Державний фонд надр формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, разом з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.}

^{У відповідності до п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року), після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на даній йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникнення аварійної ситуації або усунення її наслідків.}

^{В силу приписів статей 17, 18, 19 Кодексу України про надра, гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища. Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра. Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.}

^{Статтями 40, 42 вказаного Кодексу регламентовано, що розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин. Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.}

^{Пункту 4 Порядку передачі розвіданих корисних копалин для промислового освоєння (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 144 від 14.02.1995 року) передбачає, що для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.}

^{Пунктом 6 цього ж Порядку встановлено, що передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку.}

^{Відповідно до п.п.7,8 Порядку, акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку, правильністю та своєчасністю передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння здійснюють у межах своєї компетенції Держнаглядохоронпраці, Держгеонадра та їхні органи на місцях.}

^{Як вбачається з матеріалів справи, за висновком засідання Науково-технічної ради КП "Кіровгеологія" (Протокол №12 від 09.10.2013 року), лежалі хвости збагачення, які утворились в процесі переробки золотовмісної руди за гравітаційною технологією, не можуть бути визнані готовим продуктом або не переробленим продуктом, а відносяться до не видобутих корисних копали Мужиївського родовища.}

^{Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин здійснюється у порядку, що встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин" № 75 від 31.01.1995 року.}

^{У відповідності до п.4 Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища - резерв цього фонду.}

^{Пунктом 6 вказаного Порядку, встановлено, що обліку в державному кадастрі підлягають усі відкриті родовища корисних копалин на території України незалежно від кількості запасів, стану їх розвідки, освоєння і відомчої належності, а також прояви корисних копалин.}

^{Положеннями статті 1 Закону України "Про державне регулювання, видобування і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" визначено, що видобуток дорогоцінних металів - це вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами. Суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням, підлягають обов'язковій реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю.}

^{Статтею 4 зазначеного Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння проводиться суб'єктами господарювання на підставі ліцензії, одержаній в установленому порядку. Обов'язковість ліцензування такого виду господарської діяльності передбачено п.4 ч.3 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).}

^{Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Карпатська рудна компанія".}

^{Посилання скаржника на наявність у нього Спеціального дозволу від 19.03.2012 № 5495, як на підставу вимагати у відповідача передати позивачу відповідні відвали, спростовуються Наказом Державної служби геології та надр України № 132 від 25.04.2014 року, згідно з яким було зупинено дію наведеного Дозволу, а також тим, що останній надавав позивачу лише право на розробку родовищ та видобування корисних копалин, а не на їх використання.}

^{При цьому твердження скаржника про те, що оскарження ним в порядку адміністративного судочинства Наказу Державної служби геології та надр України № 132 від 25.04.2014 року, зупинило дію останнього, є безпідставними та до уваги Вищим господарським судом України не беруться, оскільки, відповідно до частини 3 статті 117 КАС України, подання ПрАТ "Карпатська рудна компанія" адміністративного позову, за наслідками якого Закарпатським окружним адміністративним судом було відкрито провадження в адміністративній справі № 807/1773/14, не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.}

^{Доводи ПрАТ "Карпатська рудна компанія", з обґрунтуванням їх постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 у справі № 876/7242/14, про те, що Акт про надання гірничого відводу не є обов'язковим, не заслуговують на увагу, в силу того, що вказана постанова адміністративного суду не має правового значення для вирішення спору у справі № 907/1109/13, а обов'язкова наявність у позивача акта про надання гірничого відводу передбачена чинним законодавством.}

^{Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що скаржник у касаційній скарзі стверджує не тільки про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.}

^{З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарського суду апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.}

Керуючись ст. ст. 111^{5, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -}

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Карпатська рудна компанія" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 березня 2016 року у справі № 907/1109/13 Господарського суду Закарпатської області залишити без змін.

Головуючий суддя

В.Ю. Поліщук

судді:

О.В. Білошкап

С.В. Куровський