Ухвала

іменем україни

20 червня 2016 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Фаловська І.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в особі їх опікуна ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року позов задоволено, визнано ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1; встановлено порядок виконання рішення, шляхом зазначення, що рішення є підставою для ГУ ДМС України в Одеській області для зняття ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2002 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, покарання відбувала в місцях позбавлення волі з 20 серпня 2002 року по 20 лютого 2004 року. Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2010 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком 3 роки. Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2012 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 311 КК України до 4 років позбавлення волі. Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2013 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України за сукупністю злочинів та вироків до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна з відрахуванням строку відбуття покарання з 25 жовтня 2012 року.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2013 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_4, 2005 року народження, та ОСОБА_3, 2007року народження, призначено їх опікуном ОСОБА_5

Розпорядженнями Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 14 червня 2013 року № 255/01-06, від 14 червня 2013 року № 256/01-06 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування малолітнім ОСОБА_4, 2005 року народження та ОСОБА_3, 2007 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла.

Розпорядженнями Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 22 січня 2016 року №22/01-06, від 22 січня 2016 року №21/01-06 надано статус дитини-сироти малолітньому ОСОБА_4, 2005 року народження, малолітньому ОСОБА_3, 2007 року народження.

Судами встановлено, що малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають з бабусею ОСОБА_5, тіткою ОСОБА_7 та її малолітніми дітьми на території Гандрабурівської сільської ради.

На підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори Коваль Н.В. 27 лютого 2004 року, ОСОБА_2 прийняв в дар 186/1000 часток квартири АДРЕСА_1, якав цілому складається з п'яти кімнат загальною площею 109,0 кв. м житловою площею 77,6 кв. м. Право власності ОСОБА_2 на частку нерухомого майна, набуту на підставі договору дарування, зареєстровано КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 22 березня 2004 року.

Згідно довідки № 2916 від червня 2015 року дільниці № 1 КП «ЖСК «Хмельницький» ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 володіє однією кімнатою загальною площею 20,33 кв. м житловою площею 14,40 кв. м на другому поверсі триповерхового будинку. На вказаній житловій площі значились зареєстрованими та такими, що проживають, три особи, а саме: з 24 лютого 2006 року сестра позивача ОСОБА_2, 1979 рокународження, з 24 лютого 2006 року племінник позивача ОСОБА_4, 2005 рокународження, а з 30 січня 2008 року племінник позивача ОСОБА_3, 2007року народження. Власник ОСОБА_2 за вказаною адресою не зареєстрований.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 статті 29 ЦК України місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та її батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Апеляційним судом встановлено, що на час розгляду справи ОСОБА_4 виповнилось 11 років, а ОСОБА_3 8 років, діти перебували під опікою з 2013 року, а з січня 2016 року діти є сиротами. Опікун ОСОБА_5 постійно проживала та проживає в с. ГандрабуриАнаньївського району Одеської області, відтак, в силу віку дітей-сиріт, їх місце проживання на час перебування під опікою може бути місцем проживання опікуна.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також за особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 11 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» дітям гарантоване збереження права на житло, а саме держава забезпечує дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа, які до передачі під опіку чи піклування мали впорядковане житло, що зберігалося за ними, невідкладне вселення їх у ці приміщення і повернення їм майна, що знаходилося в цих приміщеннях на день передачі дітей під опіку та піклування.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спочатку як діти, позбавленні батьківського піклування, а потім і як діти-сироти, зберігають право на житло, а саме на житлову кімнату та частину приміщень загального користування в комунальній квартирі АДРЕСА_1, куди вони зі згоди власника житла правомірно вселилися та проживали з матір'ю ОСОБА_2 до встановлення над ними опіки. Проживання на час опіки за місцем проживання опікуна ОСОБА_5 в с. Гандрабури не позбавляє дітей-сиріт права на житло, в якому проживали до опіки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності і надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що правові підстави для визнання малолітніх дітей-сиріт ОСОБА_4 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 відсутні.

Встановлено , що апеляційний суд всебічно та повно дослідив обставини справи і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, узв'язку з чим обґрунтовано скасував рішення місцевого суду.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в особі їх опікуна ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2016 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ І.М.Фаловська