Справа № 815/1729/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Ігнатьєвої А.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРА УКРАЇНА» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень та постанови,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРА УКРАЇНА» (далі ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА») до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області (далі Інспекція), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 21, №22 від 26.01.16 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №56 від 12.03.16року;

- визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 8 від 09.02.16 про накладення штрафу у сумі 25 500,0 грн.

Позивач зазначив, що вказані оскаржувані рішення та постанова прийняті відповідачем на підставі акту перевірки характеристик продукції №0013 від 26.01.2016 року, згідно з яким перевіркою встановлено введення в обіг продукції, яка за обґрунтованих припущень може бути небезпечною та становити ризики за певних умов, якщо виробникам стало відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що продукція, яку вони ввели в обіг, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції, а саме введення в обіг дитячого одягу (сукня) арт. 5767/741/606, виготовленої з порушенням абз. 2 п.13 Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2009 року №13 (далі Технічний регламент №13).

В обґрунтування позовних вимог щодо протиправності рішень та постанови позивач зазначив, що відсутні порушення законодавства про безпечність нехарчової продукції. На думку Інспекції порушення абз.2 п.13 Технічного регламенту тягне за собою порушення загальної вимоги щодо безпечності продукції, проте Технічний регламент №13 щодо назв текстильних волокон не містить вимог щодо забезпечення безпечності продукції та його порушення не може бути доказом небезпечності продукції.

Загальна вимога щодо безпечності продукції міститься у ст. 4 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», відповідно до якої, виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію. Статтею 5 цього Закону передбачено, що продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством. У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною. Тобто, виходячи з наведеної норми, обов'язок доказування того, що продукція є небезпечною, лежить саме на Інспекції. Але ні акт перевірки, ні рішення відповідача не містять доказів того, що сукня арт.5767/741/606 є небезпечною.

Законодавством, а саме ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ч.3 ст.12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», встановлено, що у випадку виникнення у Інспекції підстав вважати, що за обґрунтованих припущень продукція може бути небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, для підтвердження (або спростування) своїх припущень Інспекція має провести відбір та експертизу (випробування) зразків продукції. Всупереч наведеним нормам закону, під час перевірки 25-26 січня 2016 року відповідачем не було проведено ані відбору зразків продукції, ані експертизи зразків продукції. Тому, висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають реальності, є необґрунтованими, не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються лише на припущеннях та не можуть свідчити про несумісність продукції із загальною вимогою щодо безпечності.

Відповідачем в порушення ч.13 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не були взяти до уваги надані йому документи, що підтверджують безпечність продукції, зокрема копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 3.02-03/13856 від 27.02.14 та № 05.03.02-03/13857 від 27.02.14, в яких зазначено про безпечність продукції, у тому числі одягу дитячого виробництва «INDITEX, S.A.», бренду «Zara». Відповідно ж до ст.1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини.

Інспекцією не доведено, що продукція (сукня арт. 5767/741/606) є небезпечною. Відповідачем лише допускалось, що за обґрунтованих припущень ця продукція може бути небезпечною або може становити ревні ризики.

В свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції» до виробника застосовуються штрафні санкції у разі введення ним в обіг небезпечної нехарчової продукції. Оскільки відповідачем не було доведено що продукція є небезпечною, до позивача не можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 15 вказаного Закону. За таких обставин, постанова № 8 від 09.02.16року, прийнята Інспекцією за результатами перевірки характеристик продукції, є незаконною та підлягає скасуванню.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач також зазначив, що відповідачем порушений порядок застосування обмежувальних (корегувальних) заходів.

Всупереч вимогам ч. 11 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідач не надав йому проекти рішень, а одразу надіслав готові рішення, чим порушив його право надати свої пояснення, заперечення та інформацію до проектів рішень.

Відповідно ч. 15 ст. 33 вказаного Закону у разі якщо Інспекція прийняла рішення без надіслання проектів рішень, суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час. після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення. ОСОБА_2 в жодному документі не зазначено про результати розгляду його заперечень.

Рішення Інспекції містять посилання на порушення п. 7 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції». ОСОБА_2 порушення вказаної норми не може бути підставою для застосування обмежувальних (корегувальних) заходів.

Щодо протиправності рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №56 від 12.03.2016 року, позивач зазначив, що позапланова перевірка була проведена з 11 по 12 березня 2016 року, акт складений лише 15.03.2016 року, а рішення прийняте на підставі цього акту до його складання. В акті зазначено, що для ознайомлення та підписання акту представник ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА» не з’явився, проте жодних запрошень для підписання акту позивач не отримав. Також знов не було направлено позивачу проекту рішення в порушення ч.11 ст.33«Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Ухвалою суду від 30.06.2016 року у якості другого відповідача притягнуто до участі у справі Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (а.с.197).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, підтримав позицію викладену у запереченнях на позов, в яких зазначено, що Інспекцією була здійснена планова перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 26.01.2016 р. № 0013 про виявлені порушення п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Позивачем зауважень до акту не вносилось.

До TOB «ЗАРА УКРАЇНА» застосовані обмежувальні корегувальні заходи у вигляді рішень щодо обмеження надання продукції на ринку від 26.01.2016 року № 21,№22, з встановленим терміном виконання обох рішень до « 26» січня 2016 року.

Твердження TOB «ЗАРА УКРАЇНА» про відсутність порушень законодавства про безпечність нехарчової продукції не відповідає дійсності, оскільки згідно п. 13 Технічного регламенту № 13 при використанні металевих волокон для одержання антистатичного ефекту їх маса не повинна перевищувати 2 відсотків маси готового виробу. При проведенні планової перевірки характеристик продукції виявлена сукня дівоча (склад: бавовна - 95%, металізоване волокно – 3%; поліамід -2%), яка за обґрунтованих припущень може бути небезпечною та становити ризики за певних умов, якщо виробникам стало відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що продукція, яку вони ввели в обіг, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції. Враховуючи, що металеві волокна належать до неорганічних хімічних волокон, і мають безліч шкідливих властивостей, що може негативно впливати на організм людини, викликати різні біологічні ефекти - алергенні, шкірно-подразнюючі, з різною тривалістю дії та часом виявлення, вищевказаний дитячий одяг може бути джерелом негативної дії цілого комплексу хімічних речовин різних за класом небезпечності та впливом на організм дитини, тобто він становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції.

В той час як відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» безпечна нехарчова продукція – будь - яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням характеристик продукції, у тому числі її складу.

Згідно зі ст. 1 розділу 1 Закону України «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» ризик - це можливість виникнення та вірогідні масштаби наслідків негативного впливу протягом певного періоду часу. Зазначеною статтею встановлено також, що характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва визначаються у технічних регламентах - нормативно-правових актах, затверджених Кабінетом Міністрів України, дотримання яких є обов'язковим.

Пунктами 2 та 3 Технічного регламенту №13, передбачено, що дія цього Технічного регламенту поширюється на всі види текстильних волокон, інформацію, яка наноситься під час маркування текстильних виробів, і супровідну документацію на такі вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг. Вимоги цього Технічного регламенту є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, сфера діяльності яких поширюється на текстильні волокна і вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг на території України, і не застосовуються до текстильних виробів, які ввозяться на територію України як давальницька сировина.

Згідно ст. 13 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом. У зв'язку з тим, що рішення про відбір зразків TOB «ЗАРА УКРАЇНА» не надавалося, відбір зразків не здійснювався.

Щодо дати акту перевірки №2 – « 15.03.2016 року», то вона зазначена помилково, фактичною датою складання акту є « 12.03.2016 року» (а.с.118-125).

Правовідносини, які виникли між сторонами регламентуються Законом України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991 року (далі Закон України №1023-ХІІ), Законом України №877-V від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон України №877-V), Законом України №2735-VІ від 02.12.2010 року «Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі Закон України №2735-VІ), Закону України №2736-VІ від 02.12.2010 року «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі Закон України №2736-VІ) .

Державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечення реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів згідно ст.26 Закону України №1023-ХІІ здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи.

Відповідно до п.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011року № 206 (далі Положення №206), територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Згідно п.3 Положення №206 завданням інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідач є територіальним органом Державної інспекції з питань захисту прав споживачів відповідно до Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Одеській області, затвердженого Головою Держінспекції України з питань захисту прав споживачів 29.11.2011 року.

Пунктом 6 Положення №206 визначені права Інспекцій. Підпунктом 6.2 п.6 встановлені права Інспекцій у сфері ринкового нагляду, зокрема: - здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України №2735-VІ, №877-V, №2736-VІ; - проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); - приймати у випадках та порядку, визначених Законом України №2735-VІ, рішення про: вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснення контролю стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції; - здійснювати інші повноваження відповідно до Законів України №2735-VІ, №2736-VІ та інших законів України.

Статтею 10 Закону України №2735-VІ встановлено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду у межах сфер їх діяльності.

Постановою КМ України №573 від 01.06.2011 року затверджений перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності. В зазначеному переліку Держспоживінспекція визначена як орган державного ринкового нагляду та зазначені сфера відповідальності (від продукції), а також найменування нормативно-правового акту, дія якого поширюється на відповідний від продукції, зокрема серед видів продукції зазначені текстильні волокна та текстильні вироби, найменування нормативно-правового акту – Технічний регламент №13.

Постановою КМУ від16.12.2015 року №1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» вирішено: - утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 1; - реорганізувати територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за переліком згідно з додатком 2; - установити, що територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

В Одеській області утворено Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Інспекція станом на час розгляду справи передала наявні у неї документи, матеріали, справи до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, але запис про припинення Інспекції не внесено в ЄДРЮО та ФОП.

Судом встановлено, що з 25 по 26.01.2016 року на підставі направлення на проведення перевірки №14 від 15.01.2016 року, Наказу №233-од від 18.12.2015 року Інспекцією проведено планову виїзну перевірку TOB «ЗАРА УКРАЇНА» щодо характеристик продукції. Предмет перевірки:ігри та іграшки дитячі, дитячій одяг, дитяче взуття. Місце розміщення продукції TOB «ЗАРА УКРАЇНА» ф/а Одеська область, Комінтерніський р-н, с.Фонтанка, комплекс будівель і споруд №1, ТРЦ «Рів'єра».

Посвідчення, направлення на перевірку та вимога на надання документів надані директору магазину ОСОБА_3 (а.с.126-128). Документи надані перевіряючим представником ТОВ за довіреністю ОСОБА_1 (а.с.138).

За результатами перевірки складений ОСОБА_3 перевірки характеристик продукції від 26.01.2016 року №0013, відповідно до якого встановлено порушення вимог діючого законодавства, а саме п.7 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». В описі виявленого порушення зазначено про введення в обіг продукції, яка за обґрунтованих припущень може бути небезпечною та становити ризики за певних умов, якщо виробникам стало відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що продукція, яку вони ввели в обіг, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції.

Перевіркою встановлено ведення в обіг дитячого одягу (сукня арт. 5767/741/606, 1 шт.,виробник ІНДІТЕКС.С.А. Іспанія, імпортер TOB «ЗАРА УКРАЇНА»), виготовленого з використанням металевих волокон, маса яких перевищує 2 відсотків маси готового виробу у порушення абз. 2 п.13 Технічного регламенту №13.

В ОСОБА_3 зазначено, що у проведенні перевірки брав участь ОСОБА_1 ОСОБА_2, якій складений печатним текстом не підписаний представником TOB «ЗАРА УКРАЇНА» (а.с.129-133).

На підставі акту перевірки від 26.01.2016 року №0013 Інспекцією прийняті Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів:

№21 обмежувальний (корегувальний) захід: обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку, строк виконання 26.02.2016 року;

№22 обмежувальний (корегувальний) захід: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, строк виконання 26.02.2016 року (а.с.134,135).

Згідно супровідного листа №244/04 від 28.01.2016 року Інспекція другий примірник ОСОБА_2 перевірки від 26.01.2016 року №0013 та Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.01.2016 року №21,№22 направлені на юридичну адресу TOB «ЗАРА УКРАЇНА» (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, б.19-21 літ.А) та отримано ним 08.02.2016 року (а.с.136)

Крім того, на підставі ОСОБА_2 перевірки від 26.01.2016 року №0013 Інспекцією 08.02.2016 року складений протокол №008 про виявленні порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», у якому зазначено, що від підписання протоколу суб’єкт господарювання відмовився (а.с.148).

09.02.2016 року Інспекцією прийнята постанова про накладення штрафних санкцій, згідно з якою за порушення вимог п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» до ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА» застосований штраф у розмірі 25500грн. (а.с.146-147).

Згідно супровідного листа №390/01 від 09.02.2016 року Інспекцією другий примірник протоколу та постанови направлені на юридичну адресу TOB «ЗАРА УКРАЇНА» (м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, б.19-21 літ.А) (а.с.145).

25.02.2016 року позивач користуючись своїм правом відповідно до ч.15 ст.33 Закону України Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на адресу Інспекції надав пояснення та заперечення на рішення від 26.01.2016 року №21, №22, в яких просив скасувати вказані рішення у зв’язку з відсутністю порушення законодавства (а.с.149-150).

На вказаний заперечення та пояснення Інспекція листом від 25.03.2016 року за №833/04 повідомила позивача про те, що рішення №21, №22 застосовані згідно чинного законодавства і підлягають виконанню (а.с.152-153).

11.03.2016 року Інспекцією виданий наказ №57-аг про проведення позапланової виїзної перевірки стану виконання позивачем рішень від 26.01.2016 року №21,№22 (а.с.155).

Перевірка здійснена 11-12.03.2016 року у присутності заступника директора магазину ОСОБА_4, акт якою не підписаний. Згідно з ОСОБА_2 перевірки №2 від 15.03.2016 року Рішення від 26.01.2016 року №21,№22 виконані у повному обсязі, в магазині відсутня для реалізації продукція - сукня арт. 5767/741/606, 1 шт.,виробник ІНДІТЕКС.С.А. Іспанія, імпортер TOB «ЗАРА УКРАЇНА». ОСОБА_2 у зв’язку з ненаданням позивачем інформації, документів про приведення продукції у відповідність до вимог безпечності не може бути визнано виконання результативним (а.с.158-159).

З урахуванням результатів перевірки Інспекцією 12.03.2016 року прийняти Рішення:

№45 про внесення змін до Рішення №21 від 26.01.2016 року обмеження надання продукції на ринку шляхом винесення іншого рішення про заборону надання продукції на ринку (а.с.160);

№46 про внесення змін до Рішення №22 від 26.01.2016 року обмеження надання продукції на ринку шляхом винесення іншого рішення про заборону надання продукції на ринку (а.с.161);

№56 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким застосований обмежувальний (корегувальний) захід: обмеження надання продукції на ринку шляхом заборони надання продукції на ринку (а.с.163).

Суд вважає, що відповідачем при винесені оскаржуваних рішень відносно позивача не дотримані вимоги ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України №2736-VІ «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначенні значення термінів, зокрема:

безпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням: - характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування; - впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею; - попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції; - застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо);

небезпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, що не відповідає визначенню терміна "безпечна нехарчова продукція", зазначеному у цій статті;

забезпечення безпечності продукції - комплекс заходів, що вживаються виробниками, розповсюджувачами, органами державного ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції, що введена в обіг на ринку України, загальній вимозі щодо безпечності нехарчової продукції;

серйозний ризик - будь-яка загроза суспільним інтересам, що потребує оперативного втручання державних органів, у тому числі така, наслідки якої не виявляються негайно;

ступінь ризику - рівень небезпеки (загрози) суспільним інтересам, що становить або може становити продукція;

суспільні інтереси - безпека життя та здоров'я людей, безпечні умови праці, захист прав споживачів (користувачів), захист довкілля.

Таким чином, законодавець насамперед визначив поняття безпечної нехарчової продукції, використання якої не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики. Інша продукція є небезпечною, серед якої є така, що становить серьозний ризик.

Відповідно до ст.22 Закону України №2735-VІ одним з заходів ринкового нагляду є перевірка характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування) (п.1 ч.1 ст.22).

Порядок проведення перевірок (планових та позапланових) характеристик продукції встановлений ст.23 Закону.

Статтею 24 визначені особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів. Згідно з ч.2 ст.24 Закону під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: - наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; - наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; - наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.

На наступних етапах перевірки можуть бути проведені: - обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Згідно з ч.11 ст.23 Закону посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов'язана роз'яснити суб'єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

Судом встановлено, що вказані роз’яснення були надані неналежній особі, а саме директору магазину ОСОБА_3 без наявності у неї повноважень на представлення інтересів перевіряємого суб’єкта господарювання та їй 25.01.2016 року вручена вимога адресована керівнику ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА» на надання документів (а.с.127,128). У наступному витребувані документи надані представником за довіреністю ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА» ОСОБА_1, якій зазначений як представник суб’єкта господарювання в акті перевірки, проте його підпис на акті перевірки відсутній.

Згідно з ч.1,ч.2 ст.23 Закону під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Частина 7 ст.23 Закону України №2735-V містить перелік документів, які підлягають перевірці під час невиїзної перевірки характеристик продукції, зокрема: - декларація про відповідність; - супровідна документація, що додається до відповідної продукції; - висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; - документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо).Частиною 8 ст.23 Закону встановлено, що під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Відповідно до ч.13 та ч.14 ст. 23 Закону у разі якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції. Органи ринкового нагляду мають право звертатися до органів з оцінки відповідності із запитами стосовно надання відомостей про видачу, відмову у видачі, обмеження сфери, призупинення та скасування документів про відповідність відповідної продукції. Органи з оцінки відповідності повинні надавати відомості за такими запитами не пізніше наступного робочого дня з дня їх одержання.

Частиною 17 ст. 23 Закону України №2735-V встановлено, що за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Судом встановлено, що на виконання вимоги Інспекції представником ТОВ «ЗАРА УКРАЇНА» ОСОБА_1В надані витребувані документи, у тому числі копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 3.02-03/13856 від 27.02.14 та № 05.03.02-03/13857 від 27.02.14, в яких зазначено про безпечність продукції та, зокрема, одягу дитячого виробництва «INDITEX, S.A.», бренду «Zara».

ОСОБА_2 перевірки від 26.01.2016 року №0013 не містить жодного зауваження та будь-якої оцінки вказаних документів, що не відповідає вимогам ч.13 ст.23 Закону України №2735-V. Не скористався відповідач правом запиту стосовно відання цих висновків. В той же час висновок перевіряючих, зазначений в ОСОБА_2 перевірки, щодо невідповідності продукції дитячого одягу (сукні) загальної вимоги щодо безпечності продукції з посиланням на можливий негативні впливи на організм людини ґрунтується лише на думці перевіряючих та на припущеннях, що зазначено в ОСОБА_2 перевірки.

Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що згідно зі ст.1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, а тому вказані висновки відповідно до вимог ч.13 ст.23 Закону України №2735-V Інспекція повинна була врахувати та надати їм оцінку. Між тим, не зважаючи на твердження Інспекції, що позивачем ведений в обіг дитячий одяг (сукня арт. 5767/741/606, 1 шт.,виробник ІНДІТЕКС.С.А. Іспанія, імпортер TOB «ЗАРА УКРАЇНА»), виготовлений з використанням металевих волокон, маса яких перевищує 2 відсотків маси готового виробу у порушення абз. 2 п.13 Технічного регламенту №13, та твердження про обґрунтовані припущення щодо її небезпечності, Інспекція не надала оцінку висновкам державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а також не здійснила відбір та експертизу продукції у межах наданих їй повноважень.

Постановою Інспекції від 09.02.2016 року на позивача накладені штрафні санкції за порушення вимог п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», якою встановлено, що до виробника застосовуються штрафні санкції у разі: введення ним в обіг небезпечної нехарчової продукції - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, обов’язковою умовою застосування штрафу у відповідності до п.1 ч.2 ст.15 зазначеного Закону є доведення суб’єктом владних повноважень введення в обіг суб’єктом господарювання саме небезпечної нехарчової продукції.

ОСОБА_2 в ОСОБА_2 перевірки, на підставі якого прийнята постанова зазначено в описі виявленого порушення: введення в обіг продукції, яка за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, тобто у перевіряючих виникли обґрунтовані припущення небезпечності продукції у зв’язку з невідповідністю її абз. 2 п.13 Технічного регламенту №13. Суд вважає, що при наявності наданих Інспекції позивачем щодо безпечності продукції висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, яким не надана оцінка Інспекцією та які не спростовані нею в судовому засіданні, Інспекція повинна була в силу приписів ст. 24 Закону України №2735-VІ приступити до наступних етапів перевірки, якими можуть бути: - обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам). У зв’язку з цим протиправними є рішення №21, №22 з внесеними змінами, про застосування обмежувальних (корегувальних) заходів.

З урахуванням недоведеності відповідачем, що продукція сукня арт. 5767/741/606, 1 шт.,виробник ІНДІТЕКС.С.А. Іспанія, імпортер TOB «ЗАРА УКРАЇНА» є небезпечною, протиправним рішення №56 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст.1 Закону України №877-V зазначено, що спосіб здійснення державного нагляду (контролю) – це процедура здійснена державного нагляду (контролю), визначена законом. Відповідно до ст. 4 Закону спосіб здійснення державного нагляду (контролю) встановлюється виключно законами.

Таким чином, відповідач при здійсненні державного нагляду (контролю) повинен діяти відповідно до встановленої законодавством процедури здійснення цього нагляду.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310 затверджений Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (далі Порядок №310).

Розділом ІІІ Порядку №310 визначений порядок оформлення матеріалів перевірки. За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт, який зокрема повинен містити опис виявлених порушень вимог законодавства з зазначенням нормативно-правових актів, вимоги яких порушені; конкретизований зміст порушення. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Згідно з п.3.8,п.3.9,п.3.10 два примірники акта в останній день перевірки підписують посадові особи, які проводили перевірку, та суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа. Поряд з підписом осіб зазначаються їх прізвища та ініціали. Представник суб'єкта господарювання (керівник, особа, яка його заміщає, а в разі їх відсутності - особа, яка реалізує продукцію) має право під час підписання акта письмово надати свої пояснення, зауваження або заперечення до акта, які є його невід'ємною частиною. У разі відмови підписати акт посадова особа територіального органу, яка проводила перевірку, робить запис в акті про те, що зазначена особа ознайомлена із змістом акта і від його підпису відмовилася.

У разі відмови представника суб'єкта господарювання від підпису, що підтверджує отримання акта для вручення керівникові суб'єкта господарювання, його копія протягом трьох робочих днів після реєстрації надсилається поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням суб'єкта, діяльність якого перевірялася.

Проте судом встановлено, що акт від 26.01.2016 року складений печатним текстом та на ньому відсутня підпис уповноваженої особи суб’єкта господарювання, а копія акту направлена на юридичну адресу позивача.

Також не спростовані представником відповідача твердження представника позивача, що він не запрошувався и для підпису другого акту перевірки, яка проводилась 11-12.03.2016 року.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що акт складений не в останній день перевірки, а 15.03.2016 року.

Суд не приймає до уваги доводи Інспекції, що дата акту перевірки №2 – «15.03.2016 року» зазначена помилково, фактичною датою складання акту є « 12.03.2016 року»

Згідно з п.3.5 розділу ІІІ Порядку №310 виправлення в акті та на укладених аркушах допускаються лише за умови їх погодження підписом осіб, які беруть участь у перевірці. Представник відповідача не довів, що ним було внесено виправлення згідно встановленого порядку.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРА УКРАЇНА» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень та постанови – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 21, №22 від 26.01.2016 року, №56 від 12.03.2016року.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 8 від 09.02.2016 про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРА УКРАЇНА» у сумі 25 500,0 грн.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРА УКРАЇНА» судові витрати у сумі 5512,00 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

.