Справа № 286/239/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Косіцина Н. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Народицького районного управління юстиції Житомирської області, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірним рішення, дії або бездіяльності державного виконавця, зобов'язання вчинити дії, третя особа: Державна казначейська служба України , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою та просить вважати строк звернення до суду не пропущеним у зв»язку з тим, що не отримано відповіді на заяву про повернення виконавчого документа, визнати неправомірними рішення, дії або бездіяльність державного виконавця по виконавчому листу №2-1179/99, виданого Овруцьким районним судом від 12.10.1999 року та скасувати постанову державного виконавця про закриття виконавчого провадження і відновити виконавче провадження по справі №ВП 36678171 виконавчий лист №2-1179/99, зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області відділ примусового виконання рішень та Державну виконавчу службу Народицького районного управління юстиції поновити виконавче провадження, провести виконавчі дії. Мотивує це тим, що 23.01.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Єжовим Максимом Валерійовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по справі ВП №36678171 при примусовому виконанні рішення №7158/04 від 17.01.2013 року, документ видано Європейським судом з прав людини. 04.02.2014 року вона по пошті отримала постанову де зазначено, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно із виконавчим документом, також, що на адресу ОСОБА_1 неодноразово державним виконавцем направлялися листи щодо надання банківських реквізитів, однак нею не було надано банківських реквізитів, кошти в сумі 15763,95 грн. перераховані до Державного бюджету.

Зазначила, що з рішенням про закриття виконавчого провадження не згодна, оскільки це надумані мотиви та не відповідають дійсності, бо розрахункові реквізити у виконавчій службі були в наявності, тому направила скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та звернення від 02.06.2014 року щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини в частині виконання рішення національного суду. На, що отримала відповідь від 24.07.2014 року за вих. №К 12347/6 Міністерства юстиції України в якому зазначено, що відповідно до пункту 8 ч. 1. ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, де рекомендовано звернутися до суду.

Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області надало заперечення проти позову, справу просить розглядати у відсутність свого представника.

Третя особа про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки свого представника суду не повідомила.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Народицького районного управління юстиції перебував виконавчий лист №2-1179/1999 виданий Овруцьким районним судом 13.04.2000 року про стягнення з Народицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 20562,39 грн.. В ході виконавчих дій виконавче провадження було передано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області. 18.05.2012 року державним виконавцем винесено постанову ВП №10705187 про закінчення виконавчого провадження (а.с. 121). З постанови вбачається, що причиною прийняття даної постанови є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

19.02.2013 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження №36678171 по рішенню Європейського суду з прав людини №7158/04 виданого 17.01.2013 року про: (а) держава - відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними та сплатити протягом трьох місяців 3000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, зазначених у Додатку 1 та 1500 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах зазначених у Додатку 2; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу; (b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку яка діятиме в період несплати, до якої мати має бути додано три відсоткові пункти, стягувачем якого є ОСОБА_1 (а.с.38).

23.01.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №36678171 на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження»(а.с.40).

12.02.2014 року ОСОБА_1 було подано скаргу начальнику відділу примусового виконання рішень на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця. На, що жодної відповіді не отримала.

З постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 23.01.2014 року вбачається, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом, оскільки грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України №968 від 11.06.2013 року у розмірі 31673,86 грн. (еквівалент 3000 євро) та платіжним дорученням Міністерства юстиції України №2399 від 19.07.2013 року сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі 263,72 грн.. Відповідно до інформації поданої управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області рішення національно суду винесеного на користь ОСОБА_1 виконано фактично у повному обсязі, так як в ході виконання рішення національного суду з розрахунку боржника на депозитний рахунок підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області надійшли кошти у розмірі 15763,95 грн.. Однак, у зв'язку із тим , що ОСОБА_1 не було надано банківських реквізитів, платіжним дорученням №2737 від 26.12.2011 року кошти в сумі 15763,95 грн. перераховані до державного бюджету (а.с. 40).

Крім того, 21.12.2011 року державним виконавцем складено акт, з якого видно, що в телефонній розмові ОСОБА_1 повідомила, що повідомлення про стягнення на її користь коштів вона отримувала, проте навмисно їх ігнорувала, не направляючи до Підрозділу відомостей про банківські реквізити для перерахування на її користь коштів, пояснивши це тим, що ці кошти їй не потрібні і вона від них відмовляється, державним виконавцем їй було роз'яснено , що не витребувані нею кошти протягом одного року з дня їх зарахування на рахунок з обліку депозитних сум перераховується до Державного бюджету України, з чим вона погодилася, відмовившись від даних коштів (а.с. 118).

Відповідно до п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно п. 1.5.2 Інструкції Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів /частина перша статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України/.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку, відповідачем в повному обсязі доведено, що у спірних відносин його діяльність відбувається на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є обґрунтованою та винесеною без порушення вимог чинного законодавства, а вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 10 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження» та ст. ст. 6, 9, 17, 158-163, 167, 181, 185-186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Народицького районного управління юстиції Житомирської області, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірним рішення, дії або бездіяльності державного виконавця, зобов'язання вчинити дії, третя особа: Державна казначейська служба України відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд в Житомирський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Я. В. Кулініч