ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2016 року м. Київ К/800/48735/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Сороки М. О., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед"" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про скасування розпорядження про застосування заходу впливу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, додаткову постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року,

у с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Дніпроінмед"" (далі - ПАТ "СК "Дніпроінмед"") звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просить скасувати розпорядження від 20 березня 2014 року № 798 про застосування заходу впливу.

В позовній заяві зазначено, що на підставі доручення від 29 листопада 2013 року № 115-13/8 відповідачем проведено планову виїзну перевірку діяльності ПАТ "СК "Дніпроінмед"" з питань додержання вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг за період з 01 листопада 2012 року по 09 грудня 2013 року, за результатами проведення якої складено акт від 23 січня 2014 року № 15/13-8-ФП, в якому відображено ряд порушень вимог законодавства у сфері фінансових послуг.

20 березня 2014 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, прийнято розпорядження № 798 про застосування заходу впливу до ПАТ "СК "Дніпроінмед"", у відповідності до якого позивачу необхідно усунути порушення законодавства про фінансові послуги, зазначені в пунктах 2-9, 11-21 констатуючої частини цього розпорядження та вжити заходів для недопущення порушення законодавства про фінансові послуги в подальшому, зазначеного в пункті 10 констатуючої частини цього розпорядження.

Вважаючи рішення суб'єкта владних повноважень неправомірним, позивач звернувсь до суду з вимогою про скасування розпорядження № 798 від 20 березня 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано розпорядження від 20 березня 2014 року № 798 в частині усунення порушень, зазначених в пунктах 4, 8, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 констатуючої частини розпорядження.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року заяву ПАТ "СК "Дніпроінмед"" про ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження № 798 від 20 березня 2014 року в частині усунення порушень, зазначених в пункті 14 констатуючої частини розпорядження.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року в частині відмови у скасуванні пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 9 розпорядження Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 798 від 20 березня 2014 року.

Визнано протиправним і скасовано розпорядження Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 798 від 20 березня 2014 року про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства ПАТ "СК "Дніпроінмед"" в частині усунення порушень, зазначених в пунктах 2, 3, 5, 6, 7, 9.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року та додаткову постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі доручення від 29 листопада 2013 року № 115-13/8 посадовими особами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг проведено планову виїзну перевірку діяльності позивача з питань додержання вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг за період з 01 листопада 2012 року по 09 грудня 2013 року, за результатами проведення якої складено акт № 15/13-8-ФП від 23 січня 2014 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства у сфері фінансових послуг.

Не погодившись з прийнятим актом, ПАТ "СК "Дніпроінмед"" подало зауваження у вигляді заперечень та пояснень до вищевказаного акту.

Однак, 20 березня 2014 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийнято розпорядження № 798 про застосування заходу впливу до ПАТ "СК "Дніпроінмед"", у відповідності до якого позивачу необхідно усунути порушення законодавства про фінансові послуги, зазначені в пунктах 2-9, 11-21 констатуючої частини цього розпорядження та вжити заходів для недопущення порушення законодавства про фінансові послуги в подальшому, зазначеного в пункті 10 констатуючої частини цього розпорядження.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутні порушення, які викладені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у пунктах 4, 8, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, а також у пункті 14 оскаржуваного розпорядження.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року в частині відмови у скасуванні пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 9 розпорядження № 798 від 20 березня 2014 року, прийшов до висновку щодо безпідставності висновків про порушення позивачем вимог законодавства у сфері фінансових послуг, викладених в пунктах 2, 3, 5, 6, 7 та 9 оскаржуваного розпорядження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Основні завдання національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг закріплені у статті 27 вищевказаного Закону, які передбачають:

1) розробку стратегії і реалізацію розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг в Україні;

2) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері;

3) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

4) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;

5) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;

6) координація діяльності з іншими державними органами;

7) запровадження міжнародно-визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.

В силу пункту 9 статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), а також інших юридичних осіб та фізичних осіб, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації.

За приписами статті 39 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки суб'єктом владних повноважень встановлено ряд порушень вимог законодавства у сфері фінансових послуг, вчинених ПАТ "СК "Дніпроінмед"".

Так, у пункті 2 констатуючої частини оскаржуваного розпорядження вказано, що у договорі добровільного страхування майна № М-К13.0310/2013.00281 від 07 жовтня 2013 року, укладеному позивачем з громадянином ОСОБА_1, не вказано дати народження страхувальника, чим порушено частину четверту статті 16 Закону України "Про страхування", у відповідності до якої договір страхування повинен містити, зокрема, дату народження страхувальника.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що до прийняття оскаржуваного розпорядження позивач направив ОСОБА_1 додаткову угоду, із зазначенням дати народження страхувальника, що свідчить про усунення недоліків до винесення вимог.

Пунктом 3 констатуючої частини розпорядження встановлено, що в договорах добровільного страхування майна № М-К.13.0310/2013.00281 від 07 жовтня 2013 року та № М-К.13.1009/0275 від 10 вересня 2013 року, предметом яких є земельна ділянка площею 9,5838 га, страховими випадками визначені: пожежа; удари блискавки; вибухи; падіння літальних об'єктів і уламків; вплив води в результаті аварій систем гарячого і холодного водопостачання, каналізаційної, опалювальної систем, системи пожежогасіння; крадіжки з проникненням; грабежу. За страховими випадками пошкодження або знищення земельної ділянки внаслідок крадіжки з проникненням та грабежу відсутні ознаки ймовірності та випадковості настання цих випадків, чим на думку відповідача порушено частину першу статті 8 Закону України "Про страхування", в якій вказано, що страховий ризик це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки знищення земельної ділянки внаслідок крадіжки з проникненням та грабежу є неможливими. В даному випадку має застосовуватись принцип свободи волевиявлення сторін при укладанні договору, закріплений в статті 627 Цивільного кодексу України.

У відповідності до пункту 4 розпорядження від 20 березня 2014 року № 798 за договором добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби від 20 серпня 2013 року № 05-08/2013/ВІЛ з ПП "Стоматологія" застрахованими особами є 4 працівника, зайняті наданням медичної допомоги населенню, діагностикою, лікуванням і профілактикою ВІЛ-інфекції та СНІДу, однак страховик не має ліцензії на здійснення такої діяльності.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про страхування" визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідач наполягає на порушенні позивачем статті 7 Закону України "Про страхування", відповідно до якої особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків належить до виду обов'язкового страхування, за якими страховик повинен отримати ліцензію.

Одним з видів добровільного страхування, передбаченого частиною четвертою статті 6 Закону України "Про страхування", є страхування здоров'я на випадок хвороби.

Оскільки між позивачем та ПП "Стоматологія" укладений договір добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби, посилання суб'єкта владних повноважень на статтю 7 Закону України "Про страхування" є помилковим.

У пункті 5 оскаржуваного розпорядження вказано, що за договором добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби від 20 серпня 2013 року № 05-08/2013/ВІЛ з ПП "Стоматологія" застрахованими особами є 4 працівника, зайняті наданням медичної допомоги населенню, діагностикою, лікуванням і профілактикою ВІЛ-інфекції та СНІДу, проте відсутня інформація про згоду цих працівників на їх страхування третьою особою, чим порушено стаття 3 Закону України "Про страхування".

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про страхування", страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Так, в матеріалах справи наявна копія письмового повідомлення ПП "Стоматологія" про згоду застрахованих осіб на укладання договору добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби.

За змістом пункту 6 розпорядження в договорі страхування від нещасних випадків працівників і членів допоміжних гірничорятувальних загонів № 02/09/2013-ВГК-ПВД, укладеному з ДП "Дзержинськвугілля", відсутні ім'я, по батькові застрахованих осіб, їх адреси та дати народження, чим порушено частину четверту статті 16 Закону України "Про страхування".

Однак, матеріалами справи підтверджується надання позивачем копії письмового повідомлення ДП "Дзержинськвугілля" про згоду застрахованих осіб на укладання договору страхування від нещасних випадків та додаток до договору, в якому зазначено прізвища, ім'я, по батькові застрахованих осіб та дати народження.

У пункті 7 оскаржуваного розпорядження вказано, що за договором добровільного страхування від нещасних випадків № НС02-09/2013 від 02 вересня 2013 року, укладеним з ПАТ КБ "Земельний капітал", застрахованими є 93 особи, проте відсутня інформація про згоду цих працівників на їх страхування третьою особою, чим порушено вимоги статті 3 Закону України "Про страхування", а також відсутні прізвища, ім'я, по батькові застрахованих осіб, їх адреси та дати народження, чим порушено частину четверту статті 16 Закону України "Про страхування".

Однак, матеріалами справи підтверджується надання позивачем копії письмового повідомлення ПАТ КБ "Земельний капітал" про згоду застрахованих осіб на укладання договору від нещасних випадків та додаток до договору, в якому зазначено прізвища, ім'я, по батькові застрахованих осіб та дати народження.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.

За змістом пункту 7.2. статті 7 вищевказаного Закону розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригуючих коефіцієнтів та порядок їх застосування затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 566 від 09 липня 2010 року затверджено базовий страховий платіж за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України в розмірі 180 грн. та коригуючі коефіцієнти та їх розміри.

З матеріалів справи вбачається, що суми страхових платежів, які зазначені в полісах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідають добутку базового страхового платежу та значенню коригуючих коефіцієнтів, встановлених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 566 від 09 липня 2010 року.

Так, згідно з полісом № АЕ/2319478 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 622,08 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1, К2-3,2, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) -0,8.

Відповідно до полісу № АЕ/2319480 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 622,08 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1, К2-3,2, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 0,8.

У відповідності до полісу № АЕ/2319483 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 498,64 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1,14, К2-1,8, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 1.

Згідно з полісом № АС/2682842 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 660,96 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1, К2-3,2, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 0,85.

Згідно з полісом № АС/2682845 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 660,96 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1, К2-3,2, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 0,85.

У відповідності до полісу № АС/2660411 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 253,93 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1, К2-1,1, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К (бонус-малус) - 0,95.

Відповідно до полісу № АС/2602773 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 272,40 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1,18, К2-1, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 0,95.

Згідно з полісом № АС/6763248 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 267,30 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1, К2-1,1, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 1.

Згідно з полісом № АС/6798596 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 616,63 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1,18, К2-2,53, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 0,85.

Згідно з полісом № АС/6798595 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 522,57 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-1, К2-2,53, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 0,85.

Відповідно до полісу № АС/6822252 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 1 096,56 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-2,18, К2-2,3, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 0,9.

Відповідно до полісу № АС/2682840 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума страхового платежу становить 450,27 грн., яка відповідає добутку базового платежу 180 грн. та коригуючих коефіцієнтів: К1-2,18, К2-1, К3-1, К4-1,35, К5-1, К6-1, К(бонус-малус) - 0,85.

Отже, позивачем правильно проведені розрахунки сум страхових платежів, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає неправомірним пункт 8 констатуючої частини розпорядження № 798 від 20 березня 2014 року.

Разом з цим, слід зазначити, що внесення до полісів обов'язкового страхування помилкових значень, які не вплинули на визначення правильного розміру страхового платежу, не можуть вважатися порушенням статті 7 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В пункті 9 розпорядження вказано, що у полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2319483 від 10 липня 2013 року, оформленого на ім'я ОСОБА_2, не зазначений коригуючий коефіцієнт К2 територія переважного використання транспортного засобу, чим порушений пункт 2.1.1 Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 673 від 27 жовтня 2011 року.

Оскільки допущена помилка при заповненні страхового полісу не призвела до невірної сплати страхового платежу, а коефіцієнт К2 був правильно врахований при розрахунку страхового платежу, тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновок суду апеляційної інстанції правильним стосовно скасування пункту 9 оскаржуваного розпорядження.

Пунктом 10 констатуючої частини розпорядження зазначено, що відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо звіту за останніми версіями даних про укладені договори та дати їх внесення до Єдиної централізованої бази даних МТСБУ за період з 01 грудня 2013 року по 09 грудня 2013 року встановлено, що ПАТ "СК "Дніпроінмед"" по 22 полісах інформацію про укладені договори страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до Єдиної бази даних була подано із запізненням на 8 календарних днів, чим порушено пункт 3.4.4 розділу ІІІ Положення від 09.07.2010 року № 566 в частині невиконання страховиком обов'язку надавати до бази даних МТСБУ відомостей про укладені договори у строк не більше 2 робочі дні з моменту укладання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час перевірки та на підставі наданого ПАТ "СК "Дніпроінмед"" витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо звіту за останніми версіями даних МТСБУ, контролюючим органом встановлено, що позивач за період з 01 грудня 2013 року по 09 грудня 2013 року відомості про укладення 22 полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів подав до Єдиної централізованої бази даних МТСБУ із запізненням на 8 календарних днів.

У відповідності до акту планової виїзної перевірки № 15/13-8-ФП від 23 січня 2014 року по укладеним 09 грудня 2013 року полісам № АС/8943985, № АС/8924099, № АС/8924102, № АС/2697080, № АС/8972667, № АС/8972646, № АС/2667015, № АС/8972674, № АС/8972980, № АС/8972982, № АС/8972983, № АС/6765216, № АС/2609996, № АС/8924692, № АС/894693, № АС/8977545, № АС/8972569, № АС/8975656, № АС/6765885, № АС/6765884, № АС/8975648, № АС/8972012 подано відомості до Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, саме 20 грудня 2013 року, а тому посилання позивача про своєчасність внесення відомостей до Єдиної централізованої бази даних МТСБУ про укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є безпідставними.

Отже, скасування пункту 10 констатуючої частини розпорядження № 798 від 20 березня 2014 року є безпідставним.

Пунктами 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 констатуючої оскаржуваного розпорядження встановлено порушення ПАТ "СК "Дніпроінмед"" пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким визначено, що протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Пункт 11. Громадянкою ОСОБА_3 19 вересня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 08 червня 2013 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль НОМЕР_1. Страховою компанією отриманий висновок експертного дослідження № 1335 від 25 червня 2013 року, згідно з яким розмір збитків становить 15778,49 грн. Страховою компанією 19 вересня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 14778,49 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення, що є порушенням пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 12. Громадянкою ОСОБА_4 20 вересня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 28 червня 2013 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль НОМЕР_2. Страховою компанією складений розрахунок відновлювального ремонту, згідно з яким розмір збитків становить 35051,34 грн. Страховою компанією 20 вересня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 34051,34 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення, що є порушенням пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 13. Громадянином ОСОБА_5 21 жовтня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 15 липня 2013 страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль НОМЕР_3. Страховою компанією складений розрахунок відновлювального ремонту, згідно з яким розмір збитків становить 10464,36 грн. Страховою компанією 21 жовтня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 9464,36 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення, що є порушенням пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 14. Громадянином ОСОБА_6 06 вересня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 27 квітня 2013 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль НОМЕР_4. Страховою компанією отриманий рахунок, згідно з яким розмір збитків становить 13609,18 грн. Страховою компанією 06 вересня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 12609,18 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення, що є порушенням пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 15. Громадянином ОСОБА_7 19 вересня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 28 травня 2013 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль Seat Ibiza, д.н.з НОМЕР_10. Страховою компанією складено рахунок-фактуру, у відповідності до якого розмір збитків становить 25396,85 грн. Страховою компанією 17 липня 2013 року складена калькуляція, згідно з якою збитки становлять 19335,26 грн. Страховою компанією 19 вересня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 10326,49коп. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення та про виплату страхового відшкодування, що є порушенням статті 29, пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 16. Громадянином ОСОБА_8 24 жовтня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 22 серпня 2013 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль НОМЕР_5. Страховою компанією складений розрахунок, у відповідності до якого розмір збитків становить 14544,77 грн. Страховою компанією 24 жовтня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 13544,77 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення, про виплату страхового відшкодування та про право визначати вартість відновлювального ремонту і узгоджувати її з потерпілим, що є порушенням статті 29, пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 17. Громадянином ОСОБА_9 21 жовтня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 06 червня 2013 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль НОМЕР_6. Страховою компанією складена калькуляція, у відповідності до якої розмір збитків становить 24876,50 грн. Страховою компанією 21 жовтня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 18084,49 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення, про виплату страхового відшкодування та про право визначати вартість відновлювального ремонту і узгоджувати її з потерпілим, що є порушенням статті 29, пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 18. Громадянкою ОСОБА_10 21 жовтня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 24 листопада 2012 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль НОМЕР_7. Страховою компанією складена калькуляція, згідно з якою розмір збитків становить 46187,34 грн. Страховою компанією 21 жовтня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 27112,45 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення, про виплату страхового відшкодування та про право визначати вартість відновлювального ремонту і узгоджувати її з потерпілим, що є порушенням статті 29, пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 19. Громадянином ОСОБА_11 10 вересня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 04 травня 2013 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль Ford Sierra д.н.з. НОМЕР_11. Страховою компанією отриманий рахунок, у відповідності до якого розмір збитків становить 4000,74 грн. Страховою компанією 10 вересня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 4000,74 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення, що є порушенням пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 20. Громадянином ОСОБА_12 05 вересня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 19 грудня 2012 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль НОМЕР_8. Страховою компанією отриманий рахунок, у відповідності до якого розмір збитків становить 10089,80 грн. Страховою компанією 05 вересня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 9089,80 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення, що є порушенням пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пункт 21. Громадянкою ОСОБА_13 05 вересня 2013 року подана заява про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням 20 червня 2013 року страхового випадку, внаслідок якого пошкоджений застрахований автомобіль НОМЕР_9. Страховою компанією отриманий висновок експертного дослідження, згідно з яким розмір збитків становить 28739,89 грн. Страховою компанією 05 вересня 2013 року затверджений страховий акт та визначено страхове відшкодування в сумі 22949,91 грн. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують направлення страхувальнику повідомлення про прийняте рішення та про виплату страхового відшкодування, що є порушенням статті 29, пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За приписами абзацу 6 пункту 36.2 статті 36 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Так, матеріалами справи підтверджується надання копій письмових повідомлень про страхове відшкодування та платіжних доручень про виплату страхового відшкодування, отримання яких відображено в страхових актах.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Абзацом 2 пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За такого правового врегулювання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку щодо правомірності дій страхової компанії та, як наслідок відсутність порушень позивачем, які відображені у пунктах 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 оскаржуваного розпорядження № 798 від 20 березня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, додаткову постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. О. Сорока

Т. А. Чумаченко