ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 року

Справа № 926/1331/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Фролової Г.М. (доповідача)

суддів

Яценко О.В., Ходаківської І.П.

за участю представників:

позивача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

третіх осіб

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Букоімпекс ЛТД"

на постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.15

у справі

№926/1331/13 господарського суду Чернівецької області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Букоімпекс ЛТД"

до

Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, 2.Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про

стягнення збитків у сумі 323 176,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2016, у зв'язку з відпусткою суддів Данилової Т.Б., Сибіги О.М., для розгляду касаційної скарги у справі №926/1331/13 господарського суду Чернівецької області визначено колегію суддів у складі: Фролова Г.М. - головуючий, Яценко О.В., Ходаківська І.П.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Букоімпекс ЛТД" звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" про стягнення 249 500,16 грн. безпідставно отриманих грошових коштів. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок застосування економічно необґрунтованого тарифу на приєднане теплове навантаження, позивачем було зайво сплачено відповідачу грошові кошти у сумі 249500,16 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

30.09.14, під час нового розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з виявленням методологічної помилки, позивач просить стягнути з відповідача 323176,14 грн. безпідставно набутих коштів.

Заявою від 28.05.15 позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 323176,14 грн. збитків, заподіяних внаслідок застосування економічно необґрунтованих тарифів.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 01.07.2015 у справі №926/1331/13 (суддя Ковальчук Т.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 (судді: Зварич О.В. - головуючий, Хабіб М.І., Юрченко Я.О.) у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що протягом спірного періоду відповідач надавав позивачеві послуги з централізованого опалення за діючими тарифами; склад цивільного правопорушення, яке б призвело до заподіяння збитків позивачеві судами не встановлено. Судові рішення обґрунтовані, зокрема, приписами статей 11, 16, 22, 614, 623 Цивільного кодексу України, статей 20, 224 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Букоімпекс ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 192, 224, 226, 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про ціни та ціноутворення", Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Заявник, зокрема, вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про відсутність вини відповідача суперечить обставинам, встановленим судовими рішеннями у адміністративній справі; рішення виконавчого комітету міської ради про встановлення тарифів, на підставі яких позивачу виставлялись рахунки за послуги з постачання теплової енергії винесені з перевищенням повноважень та не підлягають застосуванню. Скаржник надав також письмові пояснення.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також відповідачем надано заяву про розгляд справи за відсутності представників підприємства.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Букоімпекс ЛТД" до Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" про стягнення 323176,14 грн. збитків, заподіяних внаслідок застосування економічно необґрунтованих тарифів.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.09.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Букоімпекс ЛТД" (споживач) та Міським комунальним підприємством "Чернівцітеплокомуненерго" (енергопостачальна організація) було укладено договір №81 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній - зобов'язався оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів на підставі приладів обліку чи розрахунків.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 1031/24 від 30.12.2008 "Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію гаряче водопостачання (підігрів) води та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 №499/13" затверджено розміри двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення згідно з додатком №2 до рішення, а саме для інших споживачів - 2,34 грн. з ПДВ за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв. м. приведеної площі щомісячно протягом року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.12.2012 у справі № 2-А-13/12 визнано нечинним пункт 2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008 №1031/24 "Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 №499/13" щодо затвердження розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення згідно з додатком 2 та додаток 2 до цього рішення в частині встановлення плати за одиницю приєднаного теплового навантаження з розрахунку на 1 кв. м. приведеної площі щомісячно впродовж року для інших споживачів із засобами обліку та без засобів обліку у розмірі 2 грн. 34 коп. (з ПДВ) з моменту його прийняття. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.12.2012 у справі № 2-А-13/12 залишено без змін.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №338/10 від 25.06.2013 "Про внесення змін в рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008 №1031/24 "Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 №499/13", додаток №2 до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008 №1031/24 викладено згідно з додатком до цього рішення, де розміри двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення для інших споживачів становлять 257,05 грн. з ПДВ за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 Гкал щомісячно протягом опалювального сезону.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 122/4 від 22.02.2011 "Про встановлення скоригованих двоставкових тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію гаряче водопостачання (підігрів) води та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради з цього питання" відповідно, зокрема, до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 №1734, встановлено скоригований двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення згідно з додатком №1 до рішення, який для інших споживачів становив 2,34 грн. з ПДВ за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв. м. приведеної площі щомісячно протягом року, а також визнано таким, що втратив чинність додаток № 2 до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 1031/24 від 30.12.2008.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 724/20 від 22.11.2011 "Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 22.02.2011 №122/4, від 30.12.2008 №1031/24 щодо встановлення двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію гаряче водопостачання (підігрів) води" відповідно, зокрема, до постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 №165, внесено зміни в додаток № 1 до рішення виконавчого комітету міської ради від 22.02.2011 №122/4, шляхом викладення його в новій редакції згідно з додатком №1 до цього рішення (2,34 грн. з ПДВ за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв. м. приведеної площі щомісячно протягом року).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Частиною 6 статті 276 Кодексу унормовано, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання. Статтею 19 цього ж Закону унормовано, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як встановлено судами постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 31.12.2013 № 480 установлено міському комунальному підприємству "Чернівцітеплокомуненерго" тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні, зокрема, для інших споживачів (крім населення): тариф на теплову енергію - 658,50 грн. Гкал (без ПДВ) за складовими, що включає тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРКП від 16.03.2012 р. № 140 "Про встановлення тарифів на теплову енергію МКП "Чернівцітеплокомуненерго".

Водночас, як установлено, протягом спірного періоду з 01.03.2011 по 31.12.2013 НКРЕКП не встановлювала для МКП "Чернівцітеплокомуненерго" тарифи на умовно-постійну частину двоставкових тарифів на теплову енергію для централізованого опалення, зокрема для категорії "інші споживачі", відтак, застосування відповідачем умовно-постійної складової двоставкового тарифу у розмірі 2,34 грн. з ПДВ за одиницю приєднаного теплового навантаження з розрахунку на 1 кв. м. приведеної площі щомісячно протягом року відбувалось на підставі рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 122/4 від 22.02.2011 та № 724/20 від 22.11.2011.

Таким чином, як установлено, відповідачем у спірний період у правовідносинах з позивачем застосований двоставковий тариф на послуги з централізованого теплопостачання встановлений виконавчим комітетом Чернівецької міської ради (умовно-постійна частина) та Національною комісією з регулювання електроенергетики України і Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України (умовно-змінна частина).

При цьому судами установлено і те, що рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.02.2011 №122/4 та від 22.11.2011 №724/20 у частині встановлення плати за одиницю приєднаного теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу) в розмірі 2,34 грн. з ПДВ в розрахунку на 1 кв. м приведеної площі не були предметом судового оскарження і не скасовані в установленому порядку, відтак, в силу положень ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" протягом періоду їх дії були обов'язковими для застосування відповідачем при розрахунках зі споживачами за надані послуги з централізованого опалення.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 623 Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Аналогічні приписи містить стаття 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 цього Кодексу унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Обов'язковим елементом складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є протиправна поведінка сторони зобов'язання, а саме порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що у спірному періоді відповідач надавав позивачеві послуги з централізованого опалення за діючими двоставковими тарифами, встановленими виконавчим комітетом Чернівецької міської ради (умовно-постійна частина) та Національною комісією з регулювання електроенергетики України і Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України (умовно-змінна частина), що відповідає умовам договору. При цьому, як зазначено судами, будь-яких порушень відповідачем умов договору позивачем не доведено.

Ураховано судами і те, що рішення виконавчого комітету міської ради про встановлення тарифів, на підставі яких позивачу виставлялись рахунки за послуги з постачання теплової енергії, в судовому порядку недійсними не визнавались.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Заперечення позивача були розглянуті та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій. Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судові інстанції дійшли висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111^{7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.}

^{На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.}

^{Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Букоімпекс ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.15 у справі №926/1331/13 господарського суду Чернівецької області залишити без змін.

Головуючий Г.Фролова

Судді О.Яценко

І.Ходаківська