open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Ленінський районний суд м.Полтави

Копія

Справа № 553/624/15-п

Провадження № 3/553/163/2015

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.04.2015

м

. м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Ніколенко А.В., Моторній М.В.,

з участю прокурора - Слаути Ю.В.,

за участю:

представників Полтавської митниці ДФС – ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

захисника притягуємого ОСОБА_3 - адвоката – ОСОБА_4,

притягуємого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, на момент складання протоколу працюючого водієм у ПП ОСОБА_5, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні адміністративного правопорушення про порушення митних правил, передбаченого ст. 484 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами митного органу було складено протокол про порушення митних правил № 0100/80600/14 від 06.11.2014 року відносно ОСОБА_3 за ст. 484 МК України, в якому вказано, що 06 листопада 2014 року в районі смт. Чутове Полтавської області був зупинений працівниками ДАІ автомобіль марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1. В результаті перевірки документів на вантаж у працівників ДАІ виникли сумніви щодо вантажу, який знаходився у багажному відсіку даного транспортного засобу. Дану інформацію було повідомлено працівникам митниці. В ході проведення перевірки працівниками митниці на предмет вмісту багажного відсіку вказаного автомобіля було встановлено, що гр. ОСОБА_3 – перевозився вантаж – харчові добавки, енергетичні батончики та інші харчові продукти (спортивне харчування). При ретельному обстеженні вантажу було виявлено 16 упаковок харчових добавок, які не містять маркування українською мовою. Зазначені упаковки знаходились в різних місцях багажного відсіку (в різних ящиках). Так само, в багажному відсіку автомобіля знаходились продукти харчування (харчові добавки), які містили маркування українською мовою, проте зазначене маркування не відповідало вимогам ч.2 ст. 4 ЗУ «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції». Так само, дане маркування не відповідало п.1, 3 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Продукти харчування, які не містили маркування, іноземного походження, українською мовою та продукти, марковані українською мовою, були змішані між собою у вантажному відділенні даного автомобіля.

Таким чином, гр. ОСОБА_3 були порушені вимоги ч.2 ст. 4 ЗУ «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», п.1, 3 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» в частині неналежного маркування державною мовою України продуктів харчування при їх переміщенні територією України.

Згідно даних вказаного протоколу про порушення митних правил вартість предметів правопорушення складає 148 854 грн..

В судовому засіданні притягуємий ОСОБА_3 вину у вчиненні порушення митних правил не визнав, посилаючись на те, що обставини, зазначені в протоколі про порушення митних правил, не відповідають дійсним та фактичним обставинам, при цьому вказуючи на те, що даний протокол про порушення митних правил складений працівниками Полтавської митниці ДФС з значними порушеннями норм матеріального та процесуального права, що виключає, на думку останнього наявність його вини у вчиненні вказаного правопорушення.

Захисник притягуємого – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував про наявність у діях ОСОБА_3 ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України, наголошуючи на тому, що вказаний протокол про порушення митних правил та ряд процесуальних дій, які передували складенню даного протоколу, були вчинені працівниками Полтавської митниці ДФС з порушеннями норм матеріального та процесуального права, що відповідно, на думку останнього, виключає наявність підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Представники Полтавської митниці ДФС – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечували проти доводів та обставин, наведених притягуємим та його захисником, з підстав їх безпідставності та необґрунтованості. При цьому, вказували на законність та правомірність дій працівників митниці під час складання даного протоколу та здійснення провадження у даній справі.

Таким чином, суд заслухавши пояснення притягуємого, його захисника – адвоката ОСОБА_4, представників Полтавської митниці ДФС – ОСОБА_2, ОСОБА_1, свідків, міркування прокурора, яка вказувала на правомірність дій працівників митниці під час складання протоколу про порушення митних правил, складеного відносно ОСОБА_3, та при цьому зазначила про наявність в діях притягуємого складу правопорушення про порушення митних правил, дослідивши матеріали справи вважає, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення про порушення митних правил, передбаченого ст. 484 МК України, а дії працівників Полтавської митниці ДФС при фіксуванні даного правопорушення і здійсненні провадження в даній справі носили законний та обгрунтований характер, зважаючи на наступні обставини.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 489 МК України визначено обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил, відповідно до яких посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати:

- чи було вчинено адміністративне правопорушення;

- чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

-чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положення ст. 58 Конституції України, ст. 8 КУпАП та ст. 3 МК України, особа, яка вчинила порушення митних правил несе відповідальність на підставі норм, що діяли під час правопорушення.

Судом встановлено, згідно протоколу від 06 листопада 2014 року про порушення митних правил № 0100/80600/14, що 06 листопада 2014 року в районі смт. Чутове Полтавської області працівниками ДАІ був зупинений автомобіль марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1. В результаті перевірки документів на вантаж у працівників ДАІ виникли сумніви щодо вантажу, який знаходився у багажному відсіку даного транспортного засобу, в зв’язку з чим дану інформацію було повідомлено працівникам митниці, якими в ході проведення перевірки на предмет вмісту багажного відсіку вказаного автомобіля було встановлено, що гр. ОСОБА_3 – перевозився вантаж – харчові добавки, енергетичні батончики та інші харчові продукти (спортивне харчування). При ретельному обстеженні вантажу було виявлено: 16 упаковок харчових добавок, які не містили маркування українською мовою і знаходились в різних місцях багажного відсіку (в різних ящиках), а також продукти харчування (харчові добавки), які містили маркування українською мовою, проте воно не відповідало вимогам ч.2 ст. 4 ЗУ «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», та п.1, 3 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Вказані продукти харчування були змішані між собою.

Представник Полтавської митниці ДФС ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що близько 10 години ранку в смт. Чутове Полтавської області ним разом з іншим працівником митниці ОСОБА_6 та співробітниками правоохоронних органів, відповідно до плану спільних оперативних заходів, було затримано транспортний засіб марки «Пежо», яким керував гр.ОСОБА_3, та проведено огляд його багажного відсіку, в ході якого було виявлено продукти харчування - спортивне харчування не марковані українською мовою та марковані українською мовою, але дане маркування не відповідало вимогам Законів України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», «Про безпечність та якість харчових продуктів». Після огляду ним було складено протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 та протокол вилучення виявлених товарів.

При цьому, в судовому засіданні притягуємий ОСОБА_3 пояснював, що зафіксовані в протоколі про порушення митних правил обставини та місце затримання не відповідають фактичним обставинам, оскільки фактично автомобіль був зупинений 06.11.2014 року о 7 год. 30 хв. в смт. Копили, де працівниками митниці і було проведено огляд товару, без присутності понятих та складання акту огляду, а також без складання процесуальних документів. При цьому, працівники ДАІ та митниці в смт. Копили не проводили дій з затримання товару, в зв’язку з чим ним був продовжений рух автомобілем. Того ж дня, о 10 год. 00 хв. в смт. Чутове Полтавської області ним була здійснена зупинка для перепочинку, в цей час під’їхали працівники ДАІ з працівниками митниці, які здійснювали зупинку в смт. Копили, якими була поставлена вимога проїхати за ними до поста ДАІ у смт. Чутове, що і було ним здійснено.

Також притягуємий зазначив суду, що біля поста ДАІ у смт. Чутове працівниками правоохоронних органів була поставлена вимога передати товар, який знаходився в багажнику автомобіля, яким він керував. При цьому, безпосередньо він та власник даного товару дозволу на передачу товару не надавав, натомість, незважаючи на це, працівники правоохоронних органів самовільно відкрили багажний відсік автомобіля та провели його вилучення без залучення понятих та свідків даних дій, що, на його думку, є суттєвим процесуальним порушенням при вчиненні дій, які є відповідно підставою для складання протоколу про порушення митних правил.

Притягуємий суду наголошував, що протокол про порушення митних правил складений у відношенні нього містить дані, які не відповідають фактичним обставинам справи та при його складанні допущено грубі процесуальні порушення щодо не залучення працівниками митниці свідків та понятих для фіксації обставин і фактів, які були виявлені представниками Полтавської митниці, що свідчить про те, що даний протокол про порушення митних правил є неналежним доказом.

Вказані твердження притягуємого та його захисника, суд визнає неспроможними за наступних обставин.

Так, частиною 1 статті 494 МК України визначено, що кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Таким чином, дана норма визначає, що протокол про порушення митних правил є основним джерелом доказів. Проте, зважаючи на вимоги ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил може бути визнаний судом таким, лише за умов: по-перше, коли протокол складений уповноваженою посадовою особою митних органів; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим ст. 494 МК України.

Як вбачається з пояснень інспектора митниці ОСОБА_1, протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 було складено в смт. Чутово Полтавської області на території поста ДАІ, що було підтверджено в судовому засіданні і самим ОСОБА_3, та вказує на правильність зазначення посадовою особою місця виявлення правопорушення та складання даного протоколу.

Статтею 490 МК України визначено коло посадових осіб митних органів, уповноважених складати протокол про порушення митних правил.

З протоколу про порушення митних правил №0100/80600/14 вбачається, що він складений 06 листопада 2014 року - Головним державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Полтавської митниці ДФС ОСОБА_1 ( а.с.2-5).

На дані обставини в судовому засіданні вказував і сам ОСОБА_1.

Так, у відповідності до розділу 2 «Завданння та обов’язки» - Посадової інструкції головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Полтавської митниці Міндоходів, затвердженої 20.05.2014 року в.о. Начальника Полтавської митниці Міндоходів ОСОБА_7, безпосередньо п. 2.5 даної Інструкції, до повноважень останнього відноситься: проводити складання протоколів про порушення митних правил, огляд, вилучення, митне обстеження вантажів, товарів, транспортних засобів, забезпечення здійснення інших необхідних процесуальних дій у справах про порушення митних правил.

Положеннями даної посадової Інструкції також визначено, що головним державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Полтавської митниці: здійснюється реалізація державної політики в сфері державної митної справи України, зокрема, у сфері захисту економічних інтересів держави, запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил (п.2.7); виявлення та припинення контрабанди та порушення митних правил, у тому числі шляхом затримання товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, при транзитних переміщеннях митною територією України, з порушенням законодавства України з питань державної митної справи, а також подолання опору законним розпорядженням або вимогам посадових осіб, зупинення транспортних засобів, дотримання правопорядку у зонах митного контролю у порядку, встановленому чинним законодавством (п.2.13); проведення в установленому Митним кодексом України порядку адміністративного затримання, особистого огляду громадян, огляду товарів і транспортних засобів, ручної поклажі й багажу, які перебувають під митним контролем (п.2.14); здійснення службової діяльності поза місцем розташування митного органу, переміщення будь-якими ділянками місцевості в межах зони діяльності митниці, в тому числі, у межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги (п.2.16); припинення навантаження, вивантаження, перевантаження, розпакування, упакування й перепакування товарів, які перебувають під митним контролем, виявлення пошкодження їх пакування, заміну акцизних марок та ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковок, а також заміну транспортного засобу комерційного призначення, на якому вони переміщуються, без дозволу митниці (п.2.20).

З наданої суду вищевказаної посадової Інструкції вбачається, що ОСОБА_1 з нею ознайомлений 20.05.2014 року.

З урахуванням положення даної посадової інструкції та вимог митного законодавства суд приходить до висновку, що складання протоколу про порушення митних правил № 0100/80600/14 від 06 листопада 2014 року відносно притягуємого ОСОБА_3, а також дії щодо зупинення та затримання вищевказаного транспортного засобу та товару - вчиненні уповноваженою на те посадовою особою Полтавської митниці ДФС – Головним державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Полтавської митниці ДФС ОСОБА_1 в рамках делегованих йому повноважень та у відповідності до вимог митного законодавства.

Таким чином, твердження притягуємого та його захисника з приводу складення даного протоколу не уповноваженою на те посадовою особою Полтавської митниці ДФС, та з урахуванням цього, незаконності дій працівників митниці щодо зупинення та затримання вищевказаного транспортного засобу та товару, суд визнає безпідставними, оскільки по своїй природі вони прямо суперечать встановленим судом фактам та нормам закону і нормативних актів, що регулюють дані правовідносини.

Поряд з цим, судом не приймаются до уваги твердження притягуємого ОСОБА_3 та його захисника про безпідставність дій посадових осіб Полтавської митниці ДФС відносно нього, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи про порушення митних правил, а саме: Планом-завданням від 05.11.2014 р. про проведення спільних оперативних заходів співробітниками оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Полтавської митниці Міндоходів з працівниками УМВС України в Полтавській області та УСБУ в Полтавській області 06-08 листопада 2014 року, розробленого та затвердженого на підставі Плану заходів оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Полтавської митниці Міндоходів на 2014 рік від 06.06.2014 року № 2126/11, зі змістом якого безпосередньо притягуємий та його захисник неодноразово знайомились в ході їх ознайомлення з матеріалами даної справи (т. 1 а.с.36).

Судом встановлено та не заперечувалось представниками митниці, що, на підставі Плану – завдання від 05.11.2014 року, в період з 06.11.2014 року по 08.11.2014 року співробітниками оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Полтавської митниці Міндоходів, проводились спільні оперативні заходи з працівниками УМВС України в Полтавській області та УСБУ в Полтавській області, спрямовані на виявлення та припинення порушень чинного законодавства.

Дані обставини були підтверджені в судовому засіданні свідком ОСОБА_8, який вказав, що йому були відомі підстави для проведення з 06.11.2014 року по 08.11.2014 року працівниками митниці спільних оперативних заходів та мета проведення даних заходів.

Більше того, підставою для проведення співробітниками митниці даних дій став лист Управління СБУ в Полтавській області від 05.11.2014 року № 66/14-7529п ДСК щодо наявності інформації про можливе лобіювання окремими співробітниками Полтавської митниці Міндоходів інтересів власника мережі магазинів «Еліта Спорт» ОСОБА_5 та сприяння в ухиленні від відповідальності за порушення митного законодавства, який надійшов на адресу суду з грифом «ДСК», та який, у відповідності до вимог щодо ознайомлення з документами даної категорії, був оглянутий головуючою по справі, що прямо вказує на наявність належної інформації як підстави для вжиття відповідних дій та оперативних заходів, проведених співробітниками митниці спільно з представниками інших правоохоронних органів, спрямованих на перевірку її достовірності та вжиття заходів реагування.

Таким чином, лист Управління СБУ в Полтавській області від 05.11.2014 року № 66/14-7529п ДСК щодо здійснення ретельної перевірки та вжиття заходів визнається судом належною та достатною підставою для проведення ряду оперативних та процесуальних дій, в ході яких працівниками Полтавської митниці ДФС було виявлено та зафіксовано правопорушення, передбачене ст.484 МК України, та невідкладно, як того вимагає чинна норма ст. 494 МК України, складено протокол про порушення митних правил.

Поряд з цим, судом встановлено, що даний протокол про порушення митних правил містить відображення фактичних обставин та подій, які мали місце 06 листопада 2014 року за безпосередньої участі притягуємого ОСОБА_3.

Так, притягуємий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт отримання ним на складі магазину в м. Полтава, належного ОСОБА_5, товару - харчових добавок (спортивного харчування), які в подальшому були вилучені по даному протоколу, разом з товаросупровідними документами та його перевезення на автомобілі ОСОБА_5 марки «ПЕЖО», д.н.з. НОМЕР_1, до складу магазину в м. Харкові, який також належить останньому.

Поряд з цим, вказані обставини були підтверджені свідком ОСОБА_5, який в судовому засіданні вказав, що він особисто прохав ОСОБА_3 перевезти належні йому продукти харчування - спортивне харчування зі складу м. Полтави на склад у м. Харкові.

Притягуємим в ході судового розгляду даної справи ніяким чином не заперечувалась та не ставилась під сумнів відповідність товару – харчових добавок (спортивного харчування), який перевозився останнім, до переліку, зазначеного інспектором митниці в протоколі про тимчасове вилучення товару від 06.11.2014 р..

Дані обставини також були підтвердженні в судовому засіданні свідком ОСОБА_5, який вказував про належність йому всього вилученого товару, перевезення якого, 6 листопада 2014 року, здійснювалося ОСОБА_3, та якого він запросив для цього на підставі дружні з ним стосунків.

Судом встановлено, що протокол про порушення митних правил підписаний ОСОБА_3. Другий примірник даного протоколу вручений останньому, про що свідчить відповідна відмітка та особистий підпис останнього з цього приводу. Вилучення предметів правопорушення проводилось в присутності двох понятих, які його і підписали.

Дані обставини були підтверджені в судовому засіданні і представником Полтавської митниці ОСОБА_1, який пояснив суду, що ним було встановлено особу порушника ОСОБА_3, складено відносно нього даний протокол, ознайомлено з ним ОСОБА_3 та вручено останньому його другий примірник, про що вказує наявність в ньому особистих підписів останнього.

Таким чином, доводи ОСОБА_3 стосовно складення протоколу про порушення митних правил у його відсутність та не вручення йому працівниками митниці другого примірника даного протоколу, суд визнає неспроможними як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи по суті, оскільки останнім в судовому засіданні було достовірно підтверджено належність йому особистих підписів, які наявні в першому примірнику протоколу про порушення митних правил, складеному відносно останнього, та протоколі вилучення товару.

Положеннями ст. 491 МК України визначено, що справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.

Таким чином, є недопустимим заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви. Коли порушується справа про порушення митних правил, слід також переконатися у відсутності обставин, які виключають провадження у справі. До таких обставин належать: відсутність події і складу порушення митних правил; недосягнення особою на момент вчинення порушення митних правил 16-річного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; учинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; скасування акта, який встановлює відповідальність за порушення митних правил; закінчення на момент розгляду справи про порушення митних правил строків накладення стягнень передбачених ст. 467 МК України; незакінчений розгляд питання за тим же самим фактом щодо особи про можливе притягнення її до відповідальності за порушення митних правил, щодо порушеної адміністративної або кримінальної справи або нескасованої постанови про закриття справи про порушення митних правил; смерть особи, що вчинила порушення митних правил.

Свідком ОСОБА_8 – Начальником управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Полтавської митниці ДФС також були підтверджені в судовому засіданні фактичні події, що мали місце 06 листопада 2014 року під час проведення працівниками правоохоронних органів спільних оперативних заходів, за результатами яких і було складено співробітниками митних органів протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_3, які йому були відомі в зв’язку з виконанням ним своїх посадових обов’язків.

Поряд з цим, слід зазначити, що ні притягуємим, ні його захисником не було надано суду належних та допустимих доказів на предмет спростування обставин і фактів зазначених в протоколі про порушення митних правил та встановлених судом, які б відповідно ставили під сумнів достатність даних, які свідчать про наявність ознак правопорушення в діях ОСОБА_3, та які б в свою чергу виключали обставини, які прямо вказують на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України, та свідчили про сумнівність чи надуманість фактів зафіксованих в протоколі про порушення митних правил, що також вказує на правильність вищезазначених висновків суду.

Так, пунктом 2 частини 2 статті 494 МК України встановлено, що протокол про порушення митних правил повинен містити необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності.

При цьому, слід виходити з того, що згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльності, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення. А також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил відповідно до ч.2 ст. 459 МК України можуть бути лише особи, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадовими особами підприємств.

З наведених вище норм закону випливає, що суд може прийняти до провадження справу про порушення митних правил та розглянути її по суті, коли особа, яка вчинила правопорушення, встановлена та щодо неї складено протокол про адміністративне правопорушення. У разі якщо особа не встановлена, суди, згідно п.1 ч.1 ст. 527 МК України, повинні приймати рішення про проведення додаткової перевірки для встановлення особи, що вчинила правопорушення. Такі ж рекомендації містяться у пункті 14 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил».

Таким чином, встановлені судом дані обставини надають суду підстави стверджувати, що протокол про порушення митних правил містить відображення фактичних обставин та подій, які мали місце 06 листопада 2014 року за безпосередньої участі притягуємого ОСОБА_3, в зв’язку з чим відомості про особу, яка притягується до відповідальності, працівниками митниці в ході складення вказаного протоколу були належним чином встановлені.

Суд не приймає до уваги як безпідставні пояснення притягуємого ОСОБА_3 та його захисника про те, що дії працівників Полтавської митниці ДФС, які передували складенню протоколу про порушення митних правил з приводу проведення останніми огляду товару біля смт. Копили, після чого транспортний засіб було відпущено з вказівкою про відсутність будь-яких порушень чи претензій, також є неправомірними, оскільки були проведені без обов’язкового залучення понятих, власника товару, та складання відповідних процесуальних документів, чим, на їх думку, порушено вимоги ч.6 ст. 338 МК України, в зв’язку з наступним.

В ході судового розгляду посадова особа митного органу – ОСОБА_1 пояснив, що ним спільно з ОСОБА_6 близько 7 год. 30 хв. ранку, поблизу смт. Копили, 06.11.2014 року, після повідомлення працівниками ДАІ про перевезення товарів іноземного виробництва, стосовно яких виникли сумніви щодо законності їх ввезення на територію України, було проведено візуальний огляд товару, який знаходився у багажному відсіку автомобіля марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1, який рухався в напрямку м. Харкова та яким керував ОСОБА_3.

В зв’язку з відсутністю належних умов для проведення ретельного огляду вантажу ОСОБА_3 було запропоновано проїхати до Полтавської митниці, на що останній надав відмову, так як не може приймати рішення щодо розпорядження вантажем, власником якого він не являється.

Через певний час, в зв’язку з тим, що власник товару не з’явився на місце зупинки автомобіля , а водій ОСОБА_3 відмовився прослідувати до митниці, він прийняв рішення про проведення спільного, більш ретельного візуального огляду з працівниками ДАІ, в ході якого було виявлено у вантажному відсіку даного автомобіля картонні коробки різних розмірів з харчовими продуктами спортивним харчуванням іноземного виробництва без маркування та з деяким маркуванням українською мовою.

В зв’язку з наданням доповіді по мобільному зв’язку по даному факту керівництву, він був змушений віддалитися від місця зупинки автомобіля для уникнення при розмові по мобільному телефону стороннього шумового фону автошляху. Повернувшись після розмови на місце зупинки транспортного засобу, він побачив, що автомобіль та товари, які були зупинені, відсутні, в зв’язку з чим він і вирушив для його переслідування разом з працівниками ДАІ в напрямку м. Харкова.

Свідок ОСОБА_5ВІ. суду пояснив, що він був присутній під час зупинки в смт. Копили належного йому автомобіля «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, як власник товару харчових добавок. Після його спілкування з працівником митниці ОСОБА_9 автомобіль був відпущений без порушень і продовжив своє слудівння до складу-магазину в м. Харків. Близько 10 години ранку того ж дня він з’явився до митниці та звернувся на особистий прийом з даного питання до ОСОБА_8, який прийняв у нього товаросупровідні документи на даний товар.

Дані події та обставини були встановлені та перевірені в ході службового розслідування, проведеного комісією на підставі Наказу Полтавської митниці Міндоходів від 07.11.2014 р. № 230, з метою з»ясування правомірності дій старшого державного інспектора оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями митниці ОСОБА_6 під час виявлення, припинення та документування порушення митного законодавства, передбаченого ст. 484 МК України, шляхом складення протоколу про порушення митних правил № 0100/80600/14 та його службової діяльності з 01.01.2014 по 07.11.2014 р..

Так, комісією по проведенню службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6, який і приймав одноособово рішення про залишення автомобілями НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та «Мерседес Віто» місця події в смт. Копили, жодних дій для перешкоджання від»їзду зазначених автомобілів не здійснив, за допомогою до працівників ДАІ з цього приводу не звертався.

Вказані висновки комісії ґрунтуються також і на поясненнях заступника командира взводу № 1 роти ДПС ДАІ УМВС України в Полтавській області - капітана міліції ОСОБА_10 (старшого екіпажа ДАІ), який був присутній під час зупинки вказаного транспортного засобу та повідомлення працівників митниці щодо сумнівів у законності ввезення товару іноземного виробництва на територію України, який знаходився у багажному відсіку даного транспортного засобу, який при цьому вказував, що коли екіпаж працівників ДАІ повернувся з АЗС та зупинився на місці зупинки автомобілі «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1, та «Мерседес Віто» зрушили з місця з невідомих їм причин.

Згідно висновків даної комісії встановлено, що в діях ОСОБА_6 наявні ознаки самоусунення від виконання своїх службових обов»язків під час проведення вищевказаного спільного оперативного заходу та намагання спонукати до подібних дій ОСОБА_1. Дані факти свідчать про безініціативність ОСОБА_6 у ході виконання Плану-завдання від 05.11.2014 р., містять ознаки сприяння правопорушникам в уникненні відповідальності за порушення чинного законодавства, що свідчить про неналежне виконання ним своїх службових обов»язків.

Таким чином, дії посадової особи митниці – ОСОБА_6 щодо надання дозволу на залишення автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, місця події в смт. Копили, неправомірність яких встановлена Актом службового розслідування № 3 від 13.01.15 р., висновки якого на даний час, не скасовані та не спростовані в установленому законом порядку, не можуть сприйматись судом як належний та допустимий доказ на підтвердження вищевказаних тверджень притягуємого та його захисника щодо відсутності ознак правопорушення в діях ОСОБА_3, оскільки службовою особою митниці їм було вказано про відсутність з їхнього боку будь-яких порушень.

Крім того, як встановлено судом, працівниками митниці належний огляд товару, що знаходився в автомобілі Пежо», д.н.з. НОМЕР_1, в смт. Копили не здійснювався та відповідно не складалися процесуальні документи в зв’язку з відмовою водія прослідувати до адмінбудівлі Полтавської митниці та залишенням, за сприянням працівника митниці ОСОБА_9, даним автомобілем місця зупинки, що підтверджується наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1, висновками службового розслідування по даному факту, а також поясненнями, як самого притягуємого ОСОБА_3, так і свідка ОСОБА_5, та вказує про відсутність у даному випадку необхідності залучення працівниками митниці понятих та свідків.

Також, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснював, що вилучення товарів, під час складання протоколу про порушення митних правил біля смт. Чутове Полтавської області, з транспортного засобу, яким він керував, було проведено працівниками митниці, в порушення ст. 505 МК України, без понятих. В обґрунтування даних тверджень притягуємий та його захисником вказували на те, що вилучення даних товарів було проведено на посту ДАІ саме під час переогляду вилучених товарів, так, як і огляд даних товарів біля смт. Копили, за наявності вільного доступу сторонніх осіб до вантажу без створення зони митного контролю, чим порушено вимоги ст. 329 МК України.

При цьому, в судовому засіданні притягуємий вказував, що переогляд вилучених з транспортного засобу товарів у смт. Чутове було проведено без прийняття керівником митного органу письмового рішення про проведення переогляду, чим порушено вимоги розділу ІV Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 року №1316. В обґрунтування своїх тверджень притягуємий зазначав, що огляд та переогляд проводився працівниками митниці без складання відповідного акту та при цьому, без наявності правових підстав для їх проведення, і що, на його думку, свідчить про відсутність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого ст. 484 МК України.

Дані твердження суд визнає хибними та такими, що не відповідають вимогам закону, дійсним фактам і обставинам справи, встановленим судом, та спростовуються вищезазначеними висновками суду щодо визнання правомірності дій митниці по складанню протоколу про порушення митних правил та його відповідності вимогам закону, а також за наступних обставин.

Частиною 1 статті 338 МК України визначено, що огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред’явлених митному органу ( у тому числі для перерахунку та зважування) проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Як встановлено судом та підтверджується зібраними матеріалами справи в їх сукупності, що під час зупинки даного автомобіля в смт. Копили співробітниками митних органів не було завершено проведення огляду товару в зв’язку з залишенням даного транспортного засобу місця зупинки за сприянням правопорушникам працівником Полтавської митниці - ОСОБА_6 в уникненні відповідальності за порушення чинного законодавства та відповідно не було складено і відповідного процесуального документа, що в свою чергу надає суду підстави стверджувати, що співробітниками митниці в смт. Чутово Полтавської області було проведено саме огляд вилучених з транспортного засобу товарів, а не переогляд як стверджували в ході розгляду справи притягуємий і його захисник, та в межах зони діяльності Полтавської митниці.

Крім того, п. 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 23.05.2012 року, на який посилалися в своїх твердженнях притягуємий та захисник, передбачено підставу для проведення такого огляду як – одержання в установленому порядку від правоохоронних органів інформації про переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи.

Таким чином, з огляду на визнання судом належним доказом службового листа СБУ України щодо проведення перевірки та вжиття відповідних заходів суд приходить до переконливого висновку про наявність достатніх та законних підстав у працівників митниці для проведення огляду (переогляду) товару в смт. Чутово Полтавської області .

Крім того, до переліку випадків передбачених ч.3 ст. 338 МК України, при наявності яких і проводиться огляд товарів і транспортних засобів комерційного призначення за письмовим рішенням митного органу або особи, яка виконує його обов’язки, не відноситься даний випадок, який є предметом даного судового розгляду, тобто склад правопорушення про порушення митних правил, передбачених ст. 484 МК України, і що свідчить про відсутність правових підстав для надання керівником митного органу такого рішення по даній справі.

З огляду на вказане, неспроможними визнає суд твердження останніх з приводу відсутності в діях ОСОБА_3 складу порушення митних правил за ст. 484 МК України в зв»язку з порушенням порядку проведення переогляду вилученого товару.

Твердження ОСОБА_3 та його захисника щодо проведення вилучення даних товарів на посту ДАІ в смт. Чутово Полтавської області саме під час переогляду товарів вилучених з транспортного засобу, і проведення його, як і огляду даних товарів біля смт. Копили, працівниками митниці за наявності вільного доступу сторонніх осіб до вантажу без створення зони митного контролю, чим порушено вимоги ст. 329 МК України, суд також визнає такими, що не відповідають встановленим обставинам справи та неспроможними за своєю юридичною природою.

Так, ст. 329 МК, вимоги якої і вважають порушеними притягуємий та його захисник, передбачено створення зон митного контролю з метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю товарів, транспортних засобів, через митний кордон України та ін..

Диспозиція ж ст. 484 МК України передбачає відповідальність за зберігання, придбання чи використання товарів ввезених на митну територію України поза митним контролем або приховуванням від митного контролю, з огляду на зміст якої вбачається, що створення митним органом при цьому зони митного контролю даною нормою закону не вимагається та взагалі не передбачено. З протоколу про порушення митних правил випливає, що ОСОБА_3 притягується митними органами до відповідальності безпосередньо за перевезення товарів ввезених з порушенням митних правил, а не за порушення режиму зони митного контролю, в зв’язку з чим дані твердження притягуємого та його захисника є невірними і такими, що не відповідають вимогам закону.

Нормою статті 489 МК України чітко врегульовано обставини, які підлягають обов’язковому з’ясуванню та встановленню судом в ході розгляду справ про порушення митних правил, при цьому даний перелік обставин носить виключний характер та тлумаченню не підлягає.

Таким чином, з огляду дану норму ст. 489 МК України вбачається, що твердження сторони захисту щодо протизаконності дій працівників Полтавської митниці при складенні протоколу про порушення митних правил носять надуманий та виключно суб»єктивний і упереджений характер, оскільки як вказують матеріали даної справи, в порушення вимог ст. 509 МК України, ОСОБА_3, незважаючи на неодноразові виклики митного органу, жодного разу на опитування не з»явився та не повідомив правдиво все, що йому відомо про обставини, які стосуються обставин справи про порушення митних правил (т.1, а.с.64, 93,95-97,101,103,108).

При цьому, дані твердження, наведені притягуємим та його захисником – ОСОБА_4, ніяким чином не впливають на кваліфікацію дій притягуємої особи на предмет наявності у останньої складу правопорушення, що свідчить про безпідставність та безпредметність даних доводів.

Притягуємим ОСОБА_3 в судовому засіданні, крім наведених вище обставин невідповідності, на думку останнього, протоколу про порушення митних правил вимогам процесуального та матеріального права, також вказувалось те, що даний протокол №0100/80600/14 не містить опису вилучених документів та товарів з точним зазначення їх кількості, міри, ваги, особливих ознак, вартості. При цьому, посилання у протоколі про порушення митних правил на протокол про вилучення товарів, на думку притягуємого та його захисника, є безпідставним, оскільки на час його складання - протоколу про вилучення товарів не існувало.

Так, ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що вилучивши товари з транспортного засобу без фіксування результатів огляду цих товарів та за відсутності свідків або понятих, без складення акту вилучення чи опису з точним зазначенням кількості, ваги та особливих ознак цих товарів, працівники митниці вказані товари розмістили на посту ДАІ в смт. Чутово Полтавської області, що є, на його думку, грубим процесуальним порушенням та, при цьому, вказує на безпідставність вилучених товарів, які за таких умов підлягають поверненню їх власнику.

Нормою ст. 508 МК України передбачено, що до процесуальних дій у справі про порушення митних правилналежать:

-складання протоколу про порушення митних правил;

-опитування осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб;

-витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій та витягів з них;

-тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 ст. 461 МК України, та документів на них;

-митне обстеження;

-пред’явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання;

-експертиза;

-взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

З огляду на дану норму закону вбачається, що окремою процесуальною дією у справі про порушення митних правил визначено саме тимчасове вилучення товарів, під час проведення якої, згідно вимог ч.3 ст. 508 МК України, - складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 511 МК України, у разі виявлення порушення митних правил, передбачених ст.ст. 471-473, 476,482-484 цього Кодексу вилучення товарів, які підлягають конфіскації відповідно до цих статтей – є обов’язковим.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 494 МК України визначено, що протокол про порушення митних правил повинен містити лише відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із ст. 511 цього кодексу.

Дана вимога закону не передбачає зазначення детального опису товару в протоколі про порушення митних правил, який повинен бути зазначений в іншому окремому протоколі – Про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил, складеному в ході окремої процесуальної дії – Тимчасового вилучення товарів, транспортних засобів.

З тексту протоколу про порушення митних правил від 06.11.2014 року №0100/80600/14 вбачається, що він містить повні відомості щодо вилучених товарів, ознаки їх невідповідності вимогам закону та орієнтовну їх вартість, а також в ньому наявне посилання, що «товар вилучений згідно протоколу про тимчасове вилучення товару т/з і документів у справі про ПМП №0100/80600/14» (т. 1 а.с.4).

Таким чином, судом встановлено, що дії головного державного інспектора відділу провадження у справах щодо порушення митних правил операційного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Полтавської митниці Міндоходів - ОСОБА_1 по занесенню відомостей про вилучені товари, які вказані, як у протоколі про порушення митних правил, так і в протоколі про вилучення даних товарів, та по складанню – протоколу вилучення цих товарів, як окремого процесуального документа, вчинені у відповідності до прямих вимог нормативно-правових актів, які регулюють діяльність в даній сфері, що вказує про безпідставність вказаних вище тверджень притягуємого та його захисника з приводу їх невідповідності вимогам закону та безпідставності.

Твердження ОСОБА_3 та його захисника щодо відсутності належного процесуального оформлення процедури вилучення товарів, предметів правопорушення суд також визнає безпідставними та такими, що не несуть в собі юридичного підгрунття в зв»язку з наступним.

Так, зі змісту протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0100/80600/14 від 06.11.2014 року, вбачається, що він складений у присутності понятих: ОСОБА_11, ОСОБА_12, проведено вилучення у гр. ОСОБА_3, Полтавська область, смт. Чутове, пост ДАІ, товарів - харчових добавок, а саме: «Whey Pump», вагою 600 гр.- 6 шт.; «Whey Pump», вагою 1800 гр.- 4 шт.; «BCAA Xplode», вагою 500 гр.-8 шт.; «Anabolic Amino 9000», вагою 9000 мгр.-7шт.; «Creatine Xplode», вагою 500 гр. - 6 шт.; «Gold Omega 3», вагою 1000 мгр.-10 шт.; «Free Skull Cap Inside Flex», вага не зазначена, вміст - 44 пакета - 4 шт.; «Vita-min», вміст в упаковці – 60 капсул - 20 шт.; «Chela - MZB», вміст в упаковці – 60 капсул – 2 шт.; «Magnum 8000», вагою 1600 гр.-5 шт.; «Whey 100», вагою 1500 гр.-6 шт.; «Isolate 100», вагою 1800 гр.- 2 шт.; «ISO-100 Hydrolyzed», вагою 1348 гр.- 2 шт.; «Syntha-6», вагою 2270 гр.-3 шт.; «Syntha-6 Isolate», вагою 1820 гр.- 1шт.; «Creatine 100%», вагою 300 гр.- 8 шт.; «Whey protein», вагою 2270 гр.-7 шт.; «Elite XT», вагою 1814 гр.-2шт.; «Elite 100% Whey protein», вагою 2270 гр.-1 шт.; «Gold Whey protein isolate», вагою 2270 гр.-2 шт.; «Gold standard natural 100% whey», вагою 2273 гр.- 1шт.; «Gold standard 100% whey», вагою 2270 гр.-2 шт.; «Perfect whey protein», вагою 1500 гр.-2шт.; «Serious mass», вагою 2720 гр.-1 шт.; «Creatine mega caps 1250», в упаковці 120 капсул - 16 шт.; «BCAA G force», вагою 600 гр. - 3 шт.; «Creatine monohydrate powder», вагою 250 гр. - 6 шт.; «Collagen renover», вагою 350 гр. - 7 шт.; «Joint therapy plus», вагою 1800 мгр., в упаковці – 90 капсул - 5 шт.; «CM 3 1250», вагою 1400 мгр., в упаковці 180 капсул - 2 шт.; «S.A.W.», вагою 200 гр., в упаковці 40 порцій - 6 шт.; «Tribulon», в упаковці 60 капсул - 6 шт.; «BCAA G force 1150», в упаковці 180 капсул, вага 1300 мгр.- 2 шт.; «Whey 100», вагою 600 гр. - 2 шт.; «Collaregen Titanium», вагою 400 гр. - 2 шт.; «Xtreme napalm igniter shot», в упаковці 12 шт. - 3 шт.; «Elite whey protein isolate», вагою 920 гр. - 2 шт.; «Clen burexin», в упаковці 90 капсул - 7 шт.; «Multi pack», в упаковці 120 таблеток - 6 шт.; «Multi pack», в упаковці 60 таблеток - 4 шт.; «BCAA G-force 1150», в упаковці 180 капсул - 2 шт.; «Creatine 100%», вагою 600 гр. - 2 шт.; «Daily caps», в упаковці 75 капсул - 2 шт.; «Gold standard natural 100% whey», вагою 909 гр. - 1 шт.; «Amino 4500», в упаковці 335 таблеток - 1 шт.; «Syntha-6 isolate», вагою 912 гр. - 1 шт.; «L-carnitine 3000», вагою 500 мгр.- 7 шт.; «L-carnitine gold», ємністю 473 мл. - 6 шт.; «L-carnitine», в упаковці 90 капсул - 2 шт.; «Gaba 750», в упаковці 60 капсул - 3 шт.; «Lipo-6», в упаковці 120 капсул - 2 шт.; «Gold omega 3», в упаковці 120 капсул - 4 шт.; «Omega 3-6-9», в упаковці 60 капсул - 2 шт.; «Gold Glucosamine 1000», в упаковці 120 капсул - 5 шт.; «Kolagen Activ plus», в упаковці 80 таблеток - 3 шт.; батончик протеїновий «Olimp», в асортименті, в упаковці 24 шт. – 5 упак.; батончик протеїновий «Booster» в асортименті, в упаковці 15 шт. - 3 упак.; батончик протеїновий «FA» в асортименті - 19 шт.; батончик протеїновий «Triumph - 12 шт.; «Lipo x pack», вагою 9700 мгр. - 1 шт.; «Joint x pack», вагою 6500 мгр. - 1 шт.; «BCAA», в упаковці 400 капсул - 1 шт.; «Superior Amino 2222 tabs», в упаковці 320 таблеток - 1 шт.; «Superior Amino 2222 tabs», в упаковці 160 таблеток - 1 шт.; «L-glutamine», вагою 250 гр. - 1 шт.; «Opti-women», в упаковці 60 капсул -3 шт.; «Multipack sport», в упаковці 60 капсул - 1 упак.; «Thermo speed hardcore», в упаковці 120 капсул - 1 упак.; «Slim expert», в упаковці 60 капсул - 2 упак.; «Vit. C strong 1000», в упаковці 100 таблеток - 1 шт.; «Daily formula», в упаковці 100 таблеток - 1 шт.; «Glutamine xplode», вагою 500 гр. - 1 шт.; «S.A.W.», 40 пакетів по 10 гр.- 40 пак.; «AAKG», вагою 150 гр. - 1 шт.; «Nitro pro gen», вагою 750 гр. - 3 шт.; «Perfect whey protein», вагою 2500 гр. - 2 шт.; «Ultimate protein», вагою 2750 гр. - 2 шт.; «Olimp iso plus», вагою 1505 гр. - 1 шт.; «Anti-ox power blend», в упаковці 60 капсул - 7 упак.; «FA so good», вагою 20 гр. - 7 шт.; «Creatine monohydrate», вагою 550 гр. - 7 шт.; «Vitarade» в асортименті вагою по 45 гр. - 18 шт.; енергетичний батончик «Vitarade», вагою 60 гр.- 18 шт.; «No preload», в упаковці 30 капсул - 2 упак.; «S.A.W.», в упаковці 120 капсул - 3 упак.; «Casein 100», вагою 1800 гр. - 2 шт.; «Mass xxl», вагою 4800 гр. - 1 шт.; «Mass xxl», вагою 3000 гр. - 1 шт.; «Mass xxl», вагою 3000 гр. - 3 шт.; «Whey protein», вагою 4,5 кг.- 1 шт.; «Whey 100», вагою 2275 гр. - 1 шт.; «Gain fast», вагою 4,55 кг. - 2 шт.; «Profi mass», вагою 1 кг. - 3 шт.; «Solid mass», вагою 1 кг. - 5 шт.; «Pure whey isolate 95», вагою 600 гр.-10 шт.; «BCAA xplode», вагою 1 кг. - 8 шт.; «Solid mass», вагою 5800 гр. - 6 шт.; «Magnum 8000», вагою 4000 гр. - 13 шт.; «Вансітон Ультра-про», вагою 900 гр., в асорт.- 14 шт. (т. 1 а.с.6-11).

Обставини та процедура складення протоколу про тимчасове вилучення товару була підтверджена в судовому засіданні інспектором Панасенком В.В., достовірність та правдивість показань якого не викликає у суду сумнівів з підстав їх відповідності зібраним матеріалам справи та встановленим судом обставинам справи з точки зору їх достатності та взаємозв»язку.

Більше того, свідком ОСОБА_5 суду також було повідомлено про наявність великої кількості осіб під час зупинення та огляду автомобіля та товару в смт. Чутово Полтавської області, що в свою чергу спростовує твердження ОСОБА_3 про відсутність понятих під час проведення огляду товару.

Таким чином, даний протокол вилучення товарів складений в присутності двох понятих і безпосередньо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має підписи осіб, в присутності яких він і був складений, в тому числі і самого ОСОБА_3, що не заперечувалося в судовому засіданні учасниками процесу.

Так, законодавцем визначено, що товари – безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися.

Тимчасове вилучення полягає в примусовому припиненні володіння, розпорядження особою, що скоїла порушення митних правил, зазначеними предметами та їх використання.

Поряд з цим, ч. 2 ст. 511 МК України визначено, що у разі виявлення порушення митних правил, передбачених статтями 471-473, 476, 482-484 МК України, тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов’язковим.

При цьому, ч. 4 ст. 511 МК України визначено, що тимчасово вилучені товари, транспортні засоби та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених цим Кодексом випадках або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів.

При проведенні тимчасового вилучення обов’язкова участь понятих ( 2-х осіб). Тимчасове вилучення проводиться в присутності особи, у якої вилучаються товари, транспортні засоби, документи. Цією особою може бути власник (володілець) майна, що вилучається, або законний представник, водій транспортного засобу або експедитор, представник підприємства (організації), де проводиться тимчасове вилучення.

Таким чином, з огляду на дані норми закону, зазначення посадовою особою митного органу детального переліку вилучених товарів у протоколі передбачено лише вимогами ч.4 ст. 511 МК України, яка регулює безпосередньо порядок тимчасового вилучення товарів, транспортних засобів і документів, що і було дотримано ОСОБА_1 під час складання протоколу про вилучення товарів правопорушення.

З огляду на встановлені вище судом обставини та факти, суд приходить до висновку про те, що протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 06.11.2014 року №0100/80600/14 за ст. 484 МК України відносно ОСОБА_3 складений уповноваженою на те особою, являється невід»ємною частиною протоколу про порушення митних правил, складений, як за формою так і процесуальною процедурою, у відповідності до вимог митного законодавства, в зв»язку з чим він визнається судом належним і допустимим доказом у даній справі, як такий, що відповідає вимогам ст. ст. 494, 511 МК України, в якому зафіксовано обставини, які підлягають з»ясуванню при розгляді даної справи, передбачені положенням ст. 489 МК України.

У відповідності до наведених вище обставин та фактів встановлених судом в ході судового розгляд у справи у відношенні ОСОБА_13 було складено протокол про порушення митних правил №0100/80600/14 за ст. 484 МК України.

Диспозицією ст. 484 МК України передбачено зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. В свою чергу, згідно ч.3 ст. 4 Закону України від 17.07.1997 року № 468/97-ВР «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», продукти, які продаються населенню з порушенням вимог, встановлених цією статтею, вважаються такими, що були ввезені на митну території України із порушенням митних правил.

В судовому засіданні притягуємий ОСОБА_3 вказував, що він немає ніякого відношення до порушення митних правил, передбаченого ст. 484 МК України, оскільки його дії, як водія транспортного засобу, ніяким чином не узгоджуються з інкримінованим митними органами йому порушенням митних правил у вигляді порушення Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» та «Про безпечність та якість харчових продуктів», що полягає в неналежному маркуванні товарів.

В обґрунтування даних тверджень притягуємим ОСОБА_3, зазначалось те, що власником даних вилучених товарів є ОСОБА_5. При цьому, останнім також зазначалось те, що він не перебуває з останнім в трудових відносинах та при цьому, йому не передавались ОСОБА_14 товаросупровідні документи на товар, оскільки перевезення даних товарів здійснювалось на підставі його дружніх стосунків з останнім.

При цьому, безпосередньо в судовому засіданні притягуємий ОСОБА_3 суду пояснив, що перевезенням даних товарів, які являються предметом даного правопорушення, він займається протягом останніх восьми років, і ніяких проблем з приводу їх перевезення у нього раніше не виникало.

Суд критично ставиться до даних тверджень притягуємого з наступних підстав.

Суб`єктом даного правопорушення може бути особа, яка здійснювала дії, які передбачені у диспозиції ст.484 Митного кодексу України - зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Згідно п.1,3 ст.38 Закону України від 23.12.97р. № 771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів» - забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію та етикетування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому технічними регламентами для певних харчових продуктів.

Також ч.2 ст. 4 Закону України від 17.07.97р. № 468/97-ВР «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», згідно якого «продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої - двадцять першої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), можуть бути випущені з-під митного контролю на територію України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу (об'єм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, побічні ефекти споживання або про їх відсутність, назву харчових добавок (консервантів) за їх наявності, місце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктів та посилання на власника торгової марки за його наявності, а по віднесених до підакцизних товарів - відомості зазначаються згідно із законами України. Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами».

Згідно ч.3 ст.4 вищезазначеного закону, продукти, які продаються населенню із порушенням вимог, встановлених цією статтею, вважаються такими, що були ввезені в Україну із порушенням митних правил».

Так, митними органами 06.11.2014 року був встановлений факт перевезення гр. ОСОБА_3 товару – харчових добавок, енергетичних батончиків та інших харчових продуктів (спортивного харчування), по яким законодавством України передбачені певні умови обігу.

Факт перевезення притягуємим вилучених товарів разом з товаросупровідними документами не оспорювався в судовому засіданні самим ОСОБА_3 і в свою чергу був підтверджений свідком ОСОБА_5 та представником митниці ОСОБА_1.

Дані посилання ОСОБА_3 суд не приймає до уваги, оскільки вони є суперечливими за своїм змістом та безпідставними.

Так, з показань в судовому засіданні притягуємого судом встановлено, що ОСОБА_3 безпосередньо був присутній під час завантаження на складі в м. Полтаві автомобіля НОМЕР_2, товарами – харчовими добавками, енергетичними батончиками та іншими харчовими продуктами (спортивним харчуванням), які він і повинен був перевезти зі складу у м. Полтаві до складу в м. Харкові. Вміст та приблизна кількість ящиків, які і були завантажені до багажного відсіку вказаного автомобіля, останньому були достеменно відомі.

Більше того, останньому як перевізнику і були надані товаросупровідні документи на даний товар.

Дані обставини були підтверджені в судовому засіданні свідком ОСОБА_5 та в свою чергу підтверджуються і матеріалами справи, а саме: накладними на переміщення товару, наданими ОСОБА_3 під час затримання транспортного засобу та товару 06.11.2014 р., в яких отримувачем вказаного товару зазначено Еліта-Спорт Харків (т. 1 а.с. 12-14, 20-26).

При цьому, диспозиція ст. 484 МК України не передбачає обов»язкової ознаки даного правопорушення - наявності трудових правовідносин між власником таких товарів та їх перевізником, що вказує про хибність даних пояснень ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_3 являється належним суб`єктом даного правопорушення, так як останній здійснював дії щодо перевезення вилучених товарів, які передбачені диспозицією ст.484 Митного кодексу України.

Більше того, твердження притягуємого ОСОБА_3 з приводу того, що при перевезенні вказаного товару на території України йому не було відомо, що дані товари є забороненими в Україні, а також у нього був відсутній мотив та мета щодо вчинення даного правопорушення, визнаються судом безпідставними з наведених вище мотивів і такими що суперечать зібраним матеріалам справи та встановленим обставинам по справі.

Таким чином, зважаючи на пояснення ОСОБА_3 та приймаючи до уваги встановлені судом факти, суд приходить до переконливого висновку, що ОСОБА_3 є безпосереднім суб’єктом даного порушення митних правил, оскільки останнім були вчиненні дії щодо перевезення товарів – харчових добавок, енергетичних батончиків та інших харчових продуктів (спортивного харчування), ввезених на територію України, по яким законодавством України передбачені певні умови обігу, що вказує на можливість настання відповідальності для особи як умисною, так і необережною формою вини, що свідчить про наявність у діях останнього ознак суб’єктивної сторони даного правопорушення.

Поряд з цим, суд відхиляє твердження притягуємого та його захисника щодо порушення прав власника вилучених товарів ОСОБА_5 як під час складення протоколів про порушення митних правил та вилучення товарів, так і всього періоду провадження у даній справі, в зв»язку з їх безпідставністю та невмотивованістю за наступних обставин.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 497 МК України визначено, що якщо у справах про порушення митних правил поряд з особою, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, беруть участь заінтересовані особи, котрі є власниками товарів, транспортних засобів, зазначених у п.3 ст. 461 цього Кодексу, та які згідно зі ст. 498 МК України мають ті ж права, що й особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, в тому числі право оскарження постанови судді, то в протоколі про порушення митних правил обов’язково мають зазначатися відомості про цих осіб. За відсутності вказаних даних суди, згідно з п.1 ч.1 ст. 257 МК України, повинні приймати рішення про проведення додаткової перевірки для встановлення власників товарів і транспортних засобів, оскільки за їх відсутності при розгляді справи суд не в змозі забезпечити дотримання прав цих осіб, наданих їм законом визначених ст. 498 МК України.

Так, вирішуючи питання про те, чи товари вилучені з обігу, необхідно керуватися Переліком видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженим Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі виді майна» від 17.06.1992 року.

Вирішуючи питання про власника товарів – безпосередніх предметів правопорушення митних правил, переміщених через митний кордон, необхідно керуватися зовнішньоекономічними контрактами, на підставі яких вказані товари було переміщено, а у випадках переміщення товарів, у міжнародних поштових відправленнях – Цивільним кодексом України ( параграфи 1,2 глави 54).

Частиною 1,2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, єдиними документами на підтвердження права власності ОСОБА_5 на вилучені товари являються: надані ОСОБА_3 в ході його зупинки в смт. Чутово Полтавської області - накладні на переміщення (т. 1 а.с. 12-14, 20-26) та - видаткові накладні, надані безпосередньо ОСОБА_5 співробітнику митниці – ОСОБА_8 в приміщенні адмінустанови Полтавської митниці ДФС під час особистого прийому 06.11.2014 року (т.1 а.с. 27-32).

Зі змісту товаросупровідних документів - видаткових накладних: № 535 від 29.10.2014р., № 538 від 29.102014р., №527 від 21.10.2014 р., № 544 від 05.10.2014 р., № 540 від 05.10.2014 р. та № 543 від 05.10.2014 р. вбачається, що ОСОБА_5 являється поставщиком товарів, а не власником, як вказує останній, а покупцем даних товарів являється ПП ОСОБА_15, за адресою м. Харків.

При цьому, дані видаткові накладні не містять підпису покупця та є ксерокопіями.

Поряд з цим, вказані накладні на переміщення товарів містять перелік товарів аналогічних за назвами до вилучених товарів, але без зазначення будь-яких родових та особливих їх ознак, які б надавали можливість достовірно його ідентифікувати та встановити його відповідність та належність до інших документів, які мають перелік аналогічних за назвами товарів, та в свою чергу вказують на те, що відправником є ОСОБА_5 – основний склад, а отримувачем товарів є Еліта-Спорт Харків, а не ПП ОСОБА_15, як зазначено у видаткових накладних на дані товари.

Таким чином, зміст вказаних документів є суперечливим і таким, що не узгоджується між собою.

Крім того, зі змісту даних товаросупровідних документів вбачається, що ОСОБА_5 виступає в якості різних суб’єктів цивільно - правових відносин, то як відправник, то як - поставщик, що за відсутності інших право установчих чи дозвільних документів на товар, не надає суду можливості встановити, що він є власником даних товарів.

Згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов»язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вимоги закону до первинних документів бухгалтерського обліку, вище перелічені накладні на переміщення та видаткові накладні, не можуть вважатися судом такими, що мають юридичну силу і доказовість факту належності вилучених товарів правопорушення - ОСОБА_5.

Інших документів, які б надавали підстави стверджувати про те, що даний товар належить ОСОБА_5 як притягуємим, так і самим ОСОБА_5, в ході провадження даної справи працівниками митниці надано не було, а матеріали справи, в частині досудової перевірки, не містять.

Більше того, з метою перевірки походження та законності обігу на митній території усіх вилучених товарів правопорушення, ОСОБА_5, у відповідності до вимог ст. 510 МК України, митним органом неодноразово були надіслані вимоги про надання документів, які підтверджують факт придбання товару та його прийняття на баланс приватного підприємства (т.1 а.с. 99,104,106).

Попри це, ОСОБА_5, як особою, якій адресовано вимогу посадової особи органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, про надання документів, у визначений законом п»ятиденний термін жодних документів направлено не було та не надано жодних пояснень з цього приводу.

Таким чином, права ОСОБА_5 як власника вилучених товарів в ході досудового провадження у даній справі ніяким чином співробітниками митниці порушені не були. При цьому, жодних належних та допустимих доказів в ході провадження даної справи митними органами на підтвердження права власності на вилучені товари ні ОСОБА_3, а ні ОСОБА_5 не було надано, що вказує про правомірність дій посадових осіб Полтавської митниці щодо незалучення до участі у даній справі ОСОБА_5 як власника предметів правопорушення та проведення відповідних процесуальних дій у відсутність останнього.

Окрім цього, слід зазначити, що в ході судового розгляду справи ОСОБА_5 та безпосередньо притягуємим неодноразово 20 березня та 17 квітня 2015 року ставилось на вирішення суду клопотання про залучення ОСОБА_5 в якості заінтересованої особи як власника вилученого товару, обґрунтовуючи свої вимоги наданням суду: експрес-накладних, рахунків - фактур, видаткових накладних, а також свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб підприємців та виписок (витягів) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, в задоволенні яких судом було відмовлено в зв»язку збезпідставністю, оскільки останнім не надано належних документів на підтвердження укладання ним простої форми правочинів, в даному випадку видаткових накладних або акту прийому-передачі та платіжних доручень, які б засвідчували факт придбання ОСОБА_5 товарів, які безпосередньо є предметом даного правопорушення у відповідності до протоколу вилучення товарів, а надані останніми документи не мають юридичної сили, оскільки не відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів, та є суперечливими за своїм змістом.

При цьому, надані ОСОБА_5 повідомлення приватних підприємців про проведення останнім оплати за відповідний товар згідно певних видаткових накладних, які адресовані на адресу Ленінського районного суду м. Полтави - судді Крючко Н.І. та які відповідно судом ніяким чином не витребовувались, не можуть вважатися правочином, як такі що не містять у своєму тексті можливості визначення змісту правочину ( який саме вид правочину було укладено) та обов»язкових умов укладення правочинів щодо придбання ОСОБА_5 предметів правопорушення.

Крім того, надані притягуємим ОСОБА_3 в судовому засіданні на підтвердження факту належності вилучених товарів ОСОБА_5 документи:

1)рахунок-фактура №84 від 29.09.2014 р. на суму 24 184,29 грн., платіжні доручення: № 452 від 29.09.2014 р. на суму 6600,00 грн., №454 від 30.09.2014 р. на суму 2310,29 грн., №453 від 29.09.2014 р. на суму 12450,00 грн., № 69 від 30.09.2014 р. на суму 2824,00 грн.;

2)рахунок-фактура № 128 від 24.10.2014 р. на суму 10 558,37 грн., платіжне доручення № 475 від 27.10.2014 р. на суму 3240,00 грн., платіжне доручення № 81 від 28.10.2014 р. на суму 7316,37 грн.;

3)видаткова накладна № ДМ-ОРН510 від 4.11.2014 р. на суму 5203,80 грн., платіжне доручення №479 від 04.11.2014 р. на суму 5203,80 грн.;

4)рахунок-фактура № 21725 від 24.10.2014 р. на суму 5469,80 грн., платіжне доручення № 474 від 27.10.2014 р. на суму 2209,00 грн., платіжне доручення № 80 від 28.10.2014 р. на суму 3260,00 грн. – суд також визнає неналежними та недопустимими доказами на підставі наступного.

Рахунок фактура не є первинним документом.

Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, а носить лише інформаційний характер. Тобто форма рахунку-фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівля-продаж, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов»язань.

Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за фактично поставлені товари чи надані (фактично надані) послуги, а сам факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

Таким чином, надані документи ОСОБА_3 у позиціях №№1,2,4 – є рахунками-фактурами, які з огляду на вищевикладене не можуть вважатися належними та допустимими доказами укладення ОСОБА_5 правочинів на предмет придбання предметів правопорушення, як такі які не містять можливості визначення змісту правочину.

В свою чергу видаткова накладна зазначена в позиції №3, а також рахунки-фактури і майже всі платіжні доручення також не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки не містять всіх відповідних реквізитів, передбачених для первинного бухгалтерського документа, та в свою чергу є взагалі ксерокопіями.

Більше того, з наданих ОСОБА_3 платіжних доручень не можливо достовірно ідентифікувати товари, які було оплачено ОСОБА_5 згідно вищевказаних доручень, так як рахунок-фактура та видаткова накладна, надані останнім та на підставі яких і було проведено вказані проплати та видано дані платіжні доручення, не містять особливих ознак вказаних у них товарів, а також з цих же підстав не можливо встановити відповідність оплачених товарів до товарів, що були вилучені, у відповідності до позицій зазначених в протоколі вилучення даних товарів.

Крім того, надаючи суду товаросупровідні документи та платіжні доручення про оплату «спортивного харчування» на загальну суму 45 416,26 грн., ОСОБА_3 не конкретизовано та не визначено, які саме товари, з зазначенням номера позиції, під якими вони вказані посадовою особою митниці в переліку товарів, згідно протоколу про вилучення товарів, орієнтована вартість, яких становить - 148 854 грн. та є значно вищою від суми зазначеної останнім (45416,26 грн..), належать ОСОБА_5.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що, з наданих суду, на підтвердження належності предметів правопорушення ОСОБА_5, документів, як ОСОБА_5 - експрес накладних, квитанцій, рахунків – фактур, так і ОСОБА_3 - видаткових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, не можливо встановити, що зазначені в даних документах позиції товарів є предметом правопорушення, а товари, оплачені останнім згідно платіжних доручень на підставі зазначених рахунків-фактур, являються безпосередньо вилученими товарами, тобто безпосереднім предметом даного правопорушення, оскільки останні не містять детального опису товарів та їх особливих ознак, а деякі документи взагалі не містять опису товарів окрім зазначення загальної їх класифікації «спортивне харчування на суму», і що в свою чергу підтверджує вищевикладені висновки суду щодо відсутності законних підстав для залучення ОСОБА_5 до участі в справі в якості заінтересованої особи – як власника вилучених товарів з підстав недоведеності даного факту.

Так, судом встановлено, що предметом даного правопорушення є товари - харчові добавки, а саме: «Whey Pump», вагою 600 гр.- 6 шт.; «Whey Pump», вагою 1800 гр.- 4 шт.; «BCAA Xplode», вагою 500 гр.-8 шт.; «Anabolic Amino 9000», вагою 9000 мгр.-7шт.; «Creatine Xplode», вагою 500 гр. - 6 шт.; «Gold Omega 3», вагою 1000 мгр.-10 шт.; «Free Skull Cap Inside Flex», вага не зазначена, вміст - 44 пакета - 4 шт.; «Vita-min», вміст в упаковці – 60 капсул - 20 шт.; «Chela - MZB», вміст в упаковці – 60 капсул – 2 шт.; «Magnum 8000», вагою 1600 гр.-5 шт.; «Whey 100», вагою 1500 гр.-6 шт.; «Isolate 100», вагою 1800 гр.- 2 шт.; «ISO-100 Hydrolyzed», вагою 1348 гр.- 2 шт.; «Syntha-6», вагою 2270 гр.-3 шт.; «Syntha-6 Isolate», вагою 1820 гр.- 1шт.; «Creatine 100%», вагою 300 гр.- 8 шт.; «Whey protein», вагою 2270 гр.-7 шт.; «Elite XT», вагою 1814 гр.-2шт.; «Elite 100% Whey protein», вагою 2270 гр.-1 шт.; «Gold Whey protein isolate», вагою 2270 гр.-2 шт.; «Gold standard natural 100% whey», вагою 2273 гр.- 1шт.; «Gold standard 100% whey», вагою 2270 гр.-2 шт.; «Perfect whey protein», вагою 1500 гр.-2шт.; «Serious mass», вагою 2720 гр.-1 шт.; «Creatine mega caps 1250», в упаковці 120 капсул - 16 шт.; «BCAA G force», вагою 600 гр. - 3 шт.; «Creatine monohydrate powder», вагою 250 гр. - 6 шт.; «Collagen renover», вагою 350 гр. - 7 шт.; «Joint therapy plus», вагою 1800 мгр., в упаковці – 90 капсул - 5 шт.; «CM 3 1250», вагою 1400 мгр., в упаковці 180 капсул - 2 шт.; «S.A.W.», вагою 200 гр., в упаковці 40 порцій - 6 шт.; «Tribulon», в упаковці 60 капсул - 6 шт.; «BCAA G force 1150», в упаковці 180 капсул, вага 1300 мгр.- 2 шт.; «Whey 100», вагою 600 гр. - 2 шт.; «Collaregen Titanium», вагою 400 гр. - 2 шт.; «Xtreme napalm igniter shot», в упаковці 12 шт. - 3 шт.; «Elite whey protein isolate», вагою 920 гр. - 2 шт.; «Clen burexin», в упаковці 90 капсул - 7 шт.; «Multi pack», в упаковці 120 таблеток - 6 шт.; «Multi pack», в упаковці 60 таблеток - 4 шт.; «BCAA G-force 1150», в упаковці 180 капсул - 2 шт.; «Creatine 100%», вагою 600 гр. - 2 шт.; «Daily caps», в упаковці 75 капсул - 2 шт.; «Gold standard natural 100% whey», вагою 909 гр. - 1 шт.; «Amino 4500», в упаковці 335 таблеток - 1 шт.; «Syntha-6 isolate», вагою 912 гр. - 1 шт.; «L-carnitine 3000», вагою 500 мгр.- 7 шт.; «L-carnitine gold», ємністю 473 мл. - 6 шт.; «L-carnitine», в упаковці 90 капсул - 2 шт.; «Gaba 750», в упаковці 60 капсул - 3 шт.; «Lipo-6», в упаковці 120 капсул - 2 шт.; «Gold omega 3», в упаковці 120 капсул - 4 шт.; «Omega 3-6-9», в упаковці 60 капсул - 2 шт.; «Gold Glucosamine 1000», в упаковці 120 капсул - 5 шт.; «Kolagen Activ plus», в упаковці 80 таблеток - 3 шт.; батончик протеїновий «Olimp», в асортименті, в упаковці 24 шт. – 5 упак.; батончик протеїновий «Booster» в асортименті, в упаковці 15 шт. - 3 упак.; батончик протеїновий «FA» в асортименті - 19 шт.; батончик протеїновий «Triumph - 12 шт.; «Lipo x pack», вагою 9700 мгр. - 1 шт.; «Joint x pack», вагою 6500 мгр. - 1 шт.; «BCAA», в упаковці 400 капсул - 1 шт.; «Superior Amino 2222 tabs», в упаковці 320 таблеток - 1 шт.; «Superior Amino 2222 tabs», в упаковці 160 таблеток - 1 шт.; «L-glutamine», вагою 250 гр. - 1 шт.; «Opti-women», в упаковці 60 капсул -3 шт.; «Multipack sport», в упаковці 60 капсул - 1 упак.; «Thermo speed hardcore», в упаковці 120 капсул - 1 упак.; «Slim expert», в упаковці 60 капсул - 2 упак.; «Vit. C strong 1000», в упаковці 100 таблеток - 1 шт.; «Daily formula», в упаковці 100 таблеток - 1 шт.; «Glutamine xplode», вагою 500 гр. - 1 шт.; «S.A.W.», 40 пакетів по 10 гр.- 40 пак.; «AAKG», вагою 150 гр. - 1 шт.; «Nitro pro gen», вагою 750 гр. - 3 шт.; «Perfect whey protein», вагою 2500 гр. - 2 шт.; «Ultimate protein», вагою 2750 гр. - 2 шт.; «Olimp iso plus», вагою 1505 гр. - 1 шт.; «Anti-ox power blend», в упаковці 60 капсул - 7 упак.; «FA so good», вагою 20 гр. - 7 шт.; «Creatine monohydrate», вагою 550 гр. - 7 шт.; «Vitarade» в асортименті вагою по 45 гр. - 18 шт.; енергетичний батончик «Vitarade», вагою 60 гр.- 18 шт.; «No preload», в упаковці 30 капсул - 2 упак.; «S.A.W.», в упаковці 120 капсул - 3 упак.; «Casein 100», вагою 1800 гр. - 2 шт.; «Mass xxl», вагою 4800 гр. - 1 шт.; «Mass xxl», вагою 3000 гр. - 1 шт.; «Mass xxl», вагою 3000 гр. - 3 шт.; «Whey protein», вагою 4,5 кг.- 1 шт.; «Whey 100», вагою 2275 гр. - 1 шт.; «Gain fast», вагою 4,55 кг. - 2 шт.; «Profi mass», вагою 1 кг. - 3 шт.; «Solid mass», вагою 1 кг. - 5 шт.; «Pure whey isolate 95», вагою 600 гр.-10 шт.; «BCAA xplode», вагою 1 кг. - 8 шт.; «Solid mass», вагою 5800 гр. - 6 шт.; «Magnum 8000», вагою 4000 гр. - 13 шт.; «Вансітон Ультра-про», вагою 900 гр., в асорт.- 14 шт. вартість яких, згідно висновку експертизи № 142001101-3260 від 17.12.2014 року - складає 132 447,90 грн. за умови, що склад даних продуктів відповідає маркуванню і нормативній документації.

Реалізація в торгівельній мережі України наданих на дослідження товарів можлива за наявності визначених законодавством дозвільних документів, які підтверджують їх належну якість, безпеку та відповідне маркування українською мовою ( т. 1 а.с. 42-56).

Законодавцем визначено виключний перелік порушень митних правил при цьому, при складенні протоколів за даним порушенням митних правил зазначення в протоколі вартості товарів є обов’язковим.

Так, враховуючи, що санкції ст. ст. 482,483,484 МК України містять такий вид стягнення як штраф. Який в даному випадку не є абсолютно чи відносно визначеним, а визначений у відсотках до вартості товарів, що були безпосереднім предметом порушення митних правил, у протоколах про порушення митних правил за вказаними статтями, поряд з іншими визначеними законом даними, має зазначатися вартість товарів, транспортних засобів, які були безпосереднім предметом порушення митних правил. Відсутність у названих протоколах про порушення митних правил даних про вартість товарів є підставою для повернення справи для додаткової перевірки в порядку п.1 ч.1 ст. 527 МК України, оскільки у такому випадку суд позбавлений можливості прийняти рішення по суті справи, тобто про накладення адміністративного стягнення.

Поряд з цим, притягуємим ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувалась вартість товарів, які є предметом правопорушення, наведена в даному експертному висновку, посилаючись на те, що митницею вона завищена, оскільки її вартість визначено на підставі цін, що склались в даний час на внутрішньому ринку України, та є істотним порушенням діючого законодавства, а саме положень ст. 484 МК України, яка передбачає накладення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, тобто визначено експертом вартість товарів (безпосередніх предметів правопорушення) в Україні, а не вартість саме не задекларованих та не розмитнених товарів, за які не сплачено митні податки та ПДВ.

Статтею 515 МК України визначено, що експертиза призначається, якщо для з’ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.

У разі неналежної якості або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (установі).

Даний висновок експертизи № 142001101-3260 від 17.12.2014 року, є грунтовно вмотивований та обґрунтований, складений уповноваженою на те спеціалізованим митним органом, тому сумнівів у його достовірності та належності у суду не виникає.

Крім того, вказаний висновок експертизи не скасований та не визнаний в установленому законом порядку неналежним чи недопустимим доказом, що у відповідності до положення ст. 495 МК України, надає суду підстави визнавати його належним доказом по даній справі.

Більше того, притягуємим та його захисником з даних підстав в ході розгляду справи не порушувалось питання про призначення повторної експертизи або проведення за рахунок особи, щодо якої порушено зазначену справу, незалежної експертизи на предмет визначення вартості вилучених товарів – предметів правопорушення, що вказує про безпідставність даних тверджень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судом обставин, ОСОБА_3 в ході всього розгляду даної справи не було надано жодних документів на підтвердження того, що склад вилучених продуктів відповідає маркуванню і нормативній документації, а також визначених законодавством дозвільних документів, які підтверджують їх належну якість, безпеку та відповідне маркування українською мовою.

Поряд з цим, твердження приягуємого щодо невірного визначення вартості товарів як предметів правопорушення, як таких які були задекларовані та розмитненні в установленому законом порядку, суд визнає неспроможними, оскільки вартість товару визначалася експертом за допомогою порівняльного підходу, що базується на порівнянні продукції, яка оцінюється, її споживчих властивостей з деякими аналогічними товарами, вартість яких визначається на підставі цін, що склались в даний час на ринку, що в свою чергу відповідає вимогам закону.

Крім того, як вбачається з висновку даної експертизи експертом при визначенні їх вартості було враховано відсутність будь-яких документів на дані товари (сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності) встановленого зразка, шляхом встановлення знижки у розмірі 10 %.

Твердження притягуємого та його захисника щодо упередженості експерта, який складав вищезазначений висновок експертизи, суд визнає неспроможними, оскільки діяльність Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів чітко врегульована чинним законодавством, а тому сумнівів у належності надання вказаного висновку експертом даної лабораторії на підставі свідоцтва від 30.03.2012 р. №4 на право проведення товарознавчого дослідження машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання, виданого ЕКК Держмитслужби України, чи неупередженості даного експерта при його складанні – у суду не виникає.

Дані висновки суду узгоджуються і з вимогами ч.2 ст. 515 МК України, якою визначено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

В свою чергу судом встановлено, що підстави та порядок призначення даної експертизи відповідають вимогам ст.ст. 515-516 МК України та не оспорювалися в судовому засіданні учасниками процесу.

З огляду на вищевикладене, судом критично сприймаються твердження притягуємого та його захисника щодо невідповідності визначення вартості товарів та неналежності та недопустимості висновку експертизи – як доказу по даній справі, в зв’язку з їх безпідставністю та безпредметністю.

Судом встановлено, що суб`єктом даного правопорушення ОСОБА_3 здійснювались дії, які передбачені у диспозиції ст.484 Митного кодексу України - зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Так, 06.11.2014 року був встановлений факт перевезення гр. ОСОБА_3 товару – харчових добавок, енергетичних батончиків та інших харчових продуктів (спортивного харчування), по яким законодавством України передбачені певні умови обігу.

В судовому засіданні притягуємий ОСОБА_3 вказував, що твердження представників Полтавської митниці ДФС в даній частині зазначені, як в судовому засіданні, так і в протоколі про порушення митних правил, є такими, що, на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки факту вилучення у останнього харчових добавок, а не харчових продуктів підтверджено висновком експертизи, проведеної в рамках справи про порушення митних правил.

При цьому, в обґрунтування даних тверджень притягуємий ОСОБА_3 вказував, що, відповідно до положень ст. 38 ЗУ «Про безпечність та якість харчових продуктів», забороняється обіг продуктів, етикування яких не відповідає вимогам цієї статті. При цьому, даним законом не визначено, жодних вимог до етикування харчових добавок. Таким чином, на його думку притягуємого, наведені вище ним обставини свідчать про неправомірне складення відносно нього протоколу про порушення митних правил.

Поряд з цим, притягуємий наголошував на тому, що працівники Полтавської митниці ДФС не вірно застосували норми Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» від 17.07.1997 року, оскільки, згідно змісту протоколу про порушення митних правил, в багажному відсіку автомобіля під час огляду працівниками митниці було виявлено продукти харчування (харчові добавки), які містили маркування українською мовою, проте зазначене маркування не відповідало вимогам ЗУ «Про державне регулювання сільськогосподарської продукції» .

Вказані твердження притягуємого ОСОБА_3 та його захисника суд визнає неспроможними по своїй природі та такими, що прямо суперечать спеціальним нормам закону, які регулюють дані правовідносини, на підставі наступного.

Згідно п.1,3 ст. 38 Закону України від 23.12.97р. № 771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів» - забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію та етикетування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому технічними регламентами для певних харчових продуктів.

Також ч.2 ст. 4 Закону України від 17.07.97р. № 468/97-ВР «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», згідно якого «продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої - двадцять першої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), можуть бути випущені з-під митного контролю на територію України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу (об'єм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, побічні ефекти споживання або про їх відсутність, назву харчових добавок (консервантів) за їх наявності, місце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктів та посилання на власника торгової марки за його наявності, а по віднесених до підакцизних товарів - відомості зазначаються згідно із законами України. Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами».

Згідно ч.3 ст.4 вищезазначеного закону, продукти, які продаються населенню із порушенням вимог, встановлених цією статтею, вважаються такими, що були ввезені в Україну із порушенням митних правил».

Поряд з цим, законодавцем у Законі України «Про Про безпечність та якість харчових продукті» визначено поняття харчова добавка, що є будь-яка речовина, яка зазвичай не вважається харчовим продуктом або його складовим але додається до харчового продукту з технологічною метою в процесі виробництва, та яка у результаті стає невід’ємною частиною продукту (термін не включає забруднюючі речовини, пестициди або речовини, додані до харчових продуктів для поліпшення їх поживних властивостей).

В свою чергу харчовий продукт (їжа) є будь - яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, включаючи воду, які навмисно включені до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки.

Висновком експертизи № 142001101-3260 від 17 грудня 2014 року чітко визначено, що реалізація в торгівельні мережі України наданих на дослідження товарів, які безпосередньо є предметом даного правопорушення, можлива за наявності визначених законодавством дозвільних документів, які підтверджують їх належну якість, безпеку та відповідне маркування (т.1 а.с.42-56).

Таким чином, висновком експертизи, який визнаний судом належним доказом у даній справі та по своїй природі являється основним джерелом для визначення класифікації товару, який є вилученим та безпосередньо є предметом правопорушення, встановлено, що предмети правопорушення, вилучені згідно протоколу про вилучення від 06 листопада 2014 року, можуть реалізовуватися на території України в разі наявності дозвільних документів, які підтверджують їх належну якість, безпеку та маркування.

Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» визначено поняття етикетки, яким визначається, що це будь-яка бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи надписи, написані, надруковані, нанесені за допомогою трафарету, витиснені або вдавлені та прикріплені до одиниці упаковки (контейнера) з харчовими продуктами.

Даним спеціальним Законом визначено, що наявність на ньому етикетки підробленої або такої, яка вводить в оману, та коли інформація на етикетці представлена недержавною мовою визначає, що даний харчовий продукт є неправильно маркованим.

Таким чином, суд не приймає до уваги твердження притягуємого ОСОБА_3 та його захисника про те, що даним висновком експертизи встановлено, що останнім перевозились харчові добавки, а не харчові продукти, та вказані предмети правопорушення мають відповідне маркування, оскільки вони спростовуються вимогами закону та висновком експертизи, яким чітко встановлено, що реалізація даних товарів можлива лише в разі належного маркування останніх.

Вказані твердження останнього базуються на спотворенні і перекручуванні фактів та дійсних обставин справи, спрямованих на лобіювання власних інтересів, з метою уникнення відповідальності за порушення митних правил, та інтересів ОСОБА_5 як власника товарів, з метою повернення останньому вилучених товарів правопорушення, перевезення яких він здійснював безпосередньо.

Більше того, притягуємим ОСОБА_3 надано суду суперечливі за своїм змістом твердження з приводу того, що висновок експертизи є неналежним доказом і не може прийматися до уваги судом, оскільки вартість товарів – предметів правопорушення не відповідає їх дійсній вартості. При цьому, вказуючи, що висновок експертизи встановлює, що предмети правопорушення, які перевозились останнім, відповідають нормам спеціальних Законів, які регулюють порядок ввезення та їх реалізацію на території України за умови їх відповідного маркування, що вкотре свідчить про надуманість тверджень останнього, підміну понять останнім та неналежне користування процесуальними правами особи, яка приймає участь у справі, закріпленими ст. 498 МК України, що вказує в свою чергу про намагання останнього у такий спосіб ввести суд в оману.

Згідно інформаційного листа, наданого начальником відділу митних платежів та класифікації товарів Полтавської митниці ДФС - ОСОБА_16, вбачається, що відповідно до опису товару, призначення та інформації наведеної у висновку експерта №142001101-3260 від 12.12.2014 року, предмети правопорушення – вилучені товари класифікуються у товарній позиції 2106 згідно УКТЗЕД, як «Харчові продукти, в іншому місці не зазначені».

Даний лист суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки він наданий у відповідності до вимог митного законодавства та діловодства, а його зміст узгоджується з матеріалами зібраними у справі в їх сукупності.

При цьому, судом визнаються неспроможними твердження ОСОБА_3 про те, що даний лист щодо визначення класифікації товарів є таким, що не відповідає встановленим вимогам та наданий неуповановаженою на те посадовою особою, в зв’язку з їх безпідставністю та безпредметністю.

Таким чином, з огляду на встановлені судом вище обставини та факти судом встановлено, що притягуємим ОСОБА_3 здійснювалось перевезення предметів правопорушення - які класифікуються, як харчові продукти, реалізація яких вимагає відповідного обов’язкового маркування. При цьому, кваліфікуючою ознакою даного порушення митних правил є не наявність умислу спрямованого на реалізацію предметів правопорушення – харчових продуктів населенню, а відповідність даних предметів правопорушення, саме харчових продуктів, відповідному маркуванню, як того вимагає чинне законодавство.

При цьому, самим притягуємим ОСОБА_3 не заперечувався факт перевезення частини товарів без відповідного маркування українською мовою зі складу м. Полтави на склад м. Харкова з товаросупровідними документами, відповідно до яких останній вважав, що дані товари не є забороненими для реалізації їх на території України.

Таким чином, дії притягуємого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані працівниками митниці, як перевезення товарів, харчових продуктів без відповідного на те маркування.

Як вбачається з матеріалів справи, митними органами було виявлено, що частина вилученого товару (харчові добавки) має на упаковках наклеєні етикетки українською мовою, на яких зазначені реквізити інвойсів, назва виробника та ін..

Дані обставини були підтверджені в судовому засіданні і представниками митниці ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Судом встановлено, що на етикетках частини вилучених товарів були зазначені назви та адреси фірм: ТОВ «Протеїн плюс», ТОВ «Омега ЛТД», ТОВ «Крайт», ТОВ «Фірма «ОЛТА ЛТД» в зв»язку з чим, у відповідності до вимог ст.510 МК України, Полтавською митницею ДФС до даних підприємств були надіслані вимоги про надання інформації та відповідних документів стосовно обставин купівлі товарів, оформлення в митному відношенні товарів згідно зазначених у вимогах інвойсів, надання прибуткових, видаткових накладних, договорів, рахунків та ін., що в свою чергу підтверджується матеріалами справи.

Так, з ТОВ «Фірма «ОЛТА ЛТД» до Полтавської митниці надійшли поштою лише незавірені копії митних декларацій та контрактів без супровідного листа (т. 1 а.с. 68-89), інші листи Полтавської митниці ДФС №№ 155/16-70-26, 155/16-70-26, 156/16-70-26, 157/16-70-26 від 25.12.14 повернулись на адресу митниці в зв`язку з відсутністю адресата.

Також, з метою встановлення наявності або відсутності фактів проведення митного оформлення товарів згідно зазначених на упаковках товарів реквізитів інвойсів, на адресу митниць України Полтавською митницею були направлені запити з переліком частини вилучених товарів за вих. № 148/16-70-26 від 24.12.14 (т.1 а.с. 109-110), № 126/10/16-70-26 від 05.02.15 (т. 1 а.с.132-133), № 127/10/16-70-26 від 05.02.15 (т. 1 а.с.136-137 ).

Як вбачається з відповіді Одеської митниці ДФС від 12.01.15 року № 112/7/15-70-26-03 від 12.01.2015, підтверджено лише митне оформлення товарів суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Фірма «ОЛТА ЛТД», згідно інвойсів № U252315-ІN від 13.08.14, 919653555 від 04.02.14; ІNV147604 від 31.10.13, 919784807 від 19.02.14, 920554653 від 16.05.14, U242594-ІN від 13.11.14 (т.1 а.с.117-119).

При цьому, інші митниці України повідомили про відсутність фактів оформлення вказаних у переліку товарів на підставі зазначених у листі інвойсів (т. 1 а.с. 111-116,120-131,134-135,138-143).

При детальному аналізі документів, наданих Одеською митницею ДФС та ТОВ «Фірма «ОЛТА ЛТД», судом встановлено, що в оформлених Одеською митницею ДФС митних деклараціях та інвойсах зазначені лише: назва, артикул, вага одиниці, кількість в упаковці (АРТ.7200 Daily Caps-360 шт.*75 капс.). Інші характеристики товару в митних деклараціях та інвойсах відсутні, що не дає суду можливості достовірно та достеменно ідентифікувати зазначені в них товари (харчові добавки) з предметами правопорушення, вилученими у даній справі.

Разом з цим, ч.2 ст. 4 ЗУ від 17.07.97 р. № 468/97-ВР «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», згідно якого «продукти, призначенні для продажу населенню, що підпадають під визначення другої – двадцять першої груп УКТ ЗЕД, можуть бути випущені з-під митного контролю на територію України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробках, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених КМУ, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту та ін..

…Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами». Дана норма закону передбачає обов»язкове маркування українською мовою продуктів харчування при випуску їх у вільне використання.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що вилучені предмети правопорушення хоча і містили маркування українською мовою, проте дане міркування не відповідало вимогам Закону України 17.07.97 р. № 468/97-ВР «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції».

Таким чином, судом встановлено обставини, щодо не можливості ідентифікації вилучених Полтавською митницею ДФС предметів правопорушення з товарами згідно даних інвойсів, по яким підтверджено Одеською митницею ДФС митне оформлення.

При цьому в судовому засіданні притягуємим вказувалось на те, що у вказаних відповідях Полтавській митниці наводиться інформація митного оформлення товарів саме за вказаними інвойсами, при цьому відсутня інформація щодо їх ввезення на митну територію України. Таким чином, на думку останнього, наявність митного оформлення свідчить про ввезення вилученого товару без порушень та митних правил. Поряд з цим, притягуємим вказувалось на те, що відсутність такого оформлення не свідчить про ввезення товару поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Дані твердження як притягуємого, так і його захисника суд визнає неспроможними і такими, що не містять юридичного підґрунтя, а також суперечать фактам та обставинам встановленим по даній справі на підставі наступного.

Статтею 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України та вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Статтею 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларації або уповноваженою особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює його.

При цьому, відповідно до положення ст. 234 МК України визначено, що товари, що ввозяться експрес-перевозом або шляхом пересилання у міжнародних поштових і сумарна фактурна вартість який не перевищує 150 євро декларуються у письмовій формі на підставі товаросупровідних документів.

Так, судом встановлено, що Полтавською митницею ДФС проводилась перевірка товарів – предметів правопорушення на відповідність маркування за номерами інвойсів, що були підтверджені в судовому засіданнні представниками митниці.

Згідно роз’яснень Державної митної служби України роз’яснено поняття „інвойс» з якого вбачається, що рахунок-фактури (invoice) це документ, який в обов'язковому порядку супроводжує товари, які переміщуються через митний кордон України. Рахунок-фактури повинен містити інформацію щодо відправника та отримувача (найменування, адреси та банківські реквізити), дані про товари (найменування, вартість за одиницю, кількість, загальну вартість платежу), умови поставки товару). Зазначений документ використовується для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди та є одним з основних документів для визначення митної вартості переміщуваних товарів.

Так, законодавцем визначено, що рахунок – фактура - в комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. В міжнародній практиці використовується інвойс, який є аналогом рахунку-фактури.

Таким чином, з огляду на вказані вище норми законів та вимоги нормативних актів, судом встановлено, що рахунок - фактура (інвойс) є невід’ємною частиною товару, що переміщується через митний кордон України, який містить основні відомості про відправника і отримувача товару, та відомості про найменування товару з обов’язковим зазначенням найменування, вартості за одиницю, кількість, загальну вартість платежу, умови поставки товару. Дані вимоги є визначеними та такими, що не підлягають тлумаченню на власний розсуд.

Статтею 54 МК України визначено, що за органом доходів і зборів, який згідно з чинним законодавством здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, закріплено право уповноважитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи рахунка, поданих для цілей визначення митної вартості.

При цьому, відповідно до ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч.2 ст. 53 МК України, серед яких є рахунок – фактура (інвойс) або рахунок – проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу).

Законодавцем визначено поняття комерційного документу, що визначає документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець на підставі їх здійснює оплату. Вартісна характеристика товару надається в рахунку – фактурі та рахунку - проформі.

В залежності від законодавства кожної держави рахунок – фактура, окрім вимог про сплату товару, може виконувати різноманітні функції.

Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунка, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку-фактурі можуть зазначатися реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості у разі, якщо їх наявність у рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

При цьому, слід вказати, що положеннями зовнішньоекономічної угоди передбачено, що рахунок – фактура є невід’ємною частиною угоди, рахунок – фактура повинен бути затверджений згідно з вимогами, які передбачені до затвердження такої угоди.

Таким чином, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості органів доходів і зборів має впевнетись, що рахунок – фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Поряд з цим, як встановлено в ході судового розгляду справи, належних товаросупровідних документів на вилучені товари, а ні притягуємим ОСОБА_3, а ні його захисником, як в ході оформлення протоколу про порушення митних правил, так і в ході розгляду справи судом, надано взагалі не було.

З аналізу даних норм вбачається, що забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів через митний кордон України здійснюється виключно шляхом митного оформлення, невід’ємною та обов’язковою частиною якого є подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює його, або товаросупровідних документів, також у випадках визначених законом, що вказує про обов’язковість проведення митного оформлення частини вилучених товарів іноземного виробництва переміщених через митний кордон України, які є предметом даного правопорушення.

Товари переміщені через митний кордон України без митного оформлення вважаються ввезеними на митну територію України з порушенням митних правил, що вказує в свою чергу про невмотивованість та безпідставність посилань притягуємого та його захисника на те, що відсутність митного оформлення вилучених товарів не свідчить про ввезення їх поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю на митну території України.

Разом з цим, облік ввезення та вивезення на територію України за її межі і транзиту через її територію товарів також забезпечується шляхом митного оформлення товарів, в зв’язку з чим, проведення митним органом перевірки по інвойсам, здійснювалось поряд з іншим і з метою перевірки законності ввезених вилучених товарів, а відсутність митних декларацій на вилучений товар, як було встановлено в ході провадження у справі митним органом, і вказує про ввезення їх на митну територію України з приховуванням від митного контролю або поза ним.

На підставі викладеного, спростовуються твердження притягуємого та його захисника щодо не проведення митними органами перевірки законності факту ввезення даних товарів на територію України, в зв’язку з їх безпідставністю та неспроможністю.

Таким чином, з огляду на вище викладені обставини, спеціальні норми чинного законодавства, які регулюють порядок проведення перевірки відповідності товаросупровідних документів на товар, який ввозиться на територію України і реалізовується на території України, та відповідності товару, відповідному маркуванню, суд приходить до висновку, що посадовими особами Полтавської митниці ДФС правомірно проводилась перевірка належності та законності ввезення та знаходження на території України предметів правопорушення саме на підставі невід’ємних документів від товарів – інвойсів.

Поряд з цим, суд визнає перевірку проведену митним органом за реквізитами інвойсів, зазначених на упаковках товарів, з метою встановлення наявності або відсутності фактів проведення митного оформлення товарів, – належною, об’єктивною, та такою, що проведена за наявності законних і достатніх підстав.

При цьому, сам факт наявності інвойсів на товари з аналогічними назвами позицій товарів, без зазначенні їх особливих ознак, за відсутності яких не можливо ідентифікувати дані товари та встановити їх відповідність до вилучених товарів, не може свідчити про факт ввезення вилучених товарів без порушень митних правил, що вказує про хибність та безпідставність тверджень притягуємого та його захисника з даного приводу.

В судовому засіданні притягуємий ОСОБА_3 також зазначив що, експертний висновок у даній справі про порушення митних правил є умовним, оскільки в останньому зазначено, що «за умови якщо склад даних продуктів відповідає маркуванню і відповідній нормативній документації», але всупереч цьому митним органом дотримання цієї умови не перевірялося. Більше того, відповідно до змісту протоколу про порушення митних правил митниця не визнає маркування, нанесеного на товар і вважає його таким, що не відповідає нормативній документації.

Крім того, останній вказував, що при визначенні вартості товарів вилучених у справі про порушення митних правил, експертом використано порівняльний підхід, що базується на порівнянні продукції, яка оцінюється з аналогічними товарами, вартість яких визначається на підставі цін, що склались в даний час на ринку в Україні. При цьому, інформація про вартість аналогійних товарів в Україні, яка отримана виключно з мережі Інтернет, інтернет-сайтів, які здійснюють роздрібну торгівлю на території України, а не пропонують послуги по придбанню оптових партій споживчих товарів з країн при їх експорті для території України. Тому, зважаючи на даний підхід визначення вартості товарів, вартість товарів – предметів правопорушення значно завищена, що на думку притягуємого, є підставою для вирішення питання про призначення у справі додаткової перевірки.

При цьому, останнім вказувалось, що митними органами не перевірялись факти ввезення в Україну вилученого товару, а перевірялись лише факти митного оформлення цього товару, до того ж виключно за номерами інвойсів, нанесеними на упаковку товару. В обґрунтування даних тверджень притягуємим ОСОБА_3 зазначалось, що працівники митниці в ході перевірки діяли у спосіб, не встановлений законодавством України, а результати проведення працівниками Полтавської митниці ДФС даної перевірки є неповними та необ’єктивними, що є підставою, на думку притягуємого, ОСОБА_3 та його захисника для проведення у справі додаткової перевірки.

Зазначені твердження ОСОБА_3 та його захисника суд визнає необґрунтованими і такими, що є суперечливими за своїм змістом до пояснень притягуємого в ході судового розгляду справи та фактів і обставин, встановлених на підставі ретельного дослідження всіх доказів по справі в їх сукупності та взаємозв’язку.

Статтею 527 МК України визначено, що за результатами розгляду справи про порушення митних правил суду може винести постанову про проведення додаткової перевірки.

При цьому, слід зазначити, що підставою для винесення постанови про призначення у справі додаткової перевірки є те: коли не встановлено всі обставини, які входять до предмета доказування по даній справі, та інші необхідні відомості для прийняття рішення по суті.

Такими, зокрема, є: необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю МК України, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; відомості про товари - безпосередні об’єкти порушення митних правил; відомості про власника цих товарів.

Другою підставою для проведення додаткової перевірки може бути недостатність чи відсутність доказів на підтвердження предмета доказування. У постанові про проведення додаткової перевірки мають зазначатися, які конкретні дії необхідно виконувати митному органу для усунення неповноти, та строк їх виконання, оскільки посадова особа митного органу зобов’язана усунути ці недоліки та повторно направити справу на новий розгляд з урахуванням 3-місячного притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на вище викладені обставини та норми закону вбачається, що судом вирішується питання про призначення у справі додаткової перевірки, якщо кваліфікуючі ознаки правопорушення не можливо встановити в ході судового розгляду справи і даний перелік обставин є виключним та тлумаченню не підлягає.

Наведені притягуємим ОСОБА_3 підстави для призначення у справі додаткової перевірки є невмотивованими і безпідставними, оскільки наведені мотиви, та підставі яких він аргументує доцільність прийняття судом рішення про призначення додаткової перевірки, є такими, що були предметом судового розгляду, в ході якого судом встановлено дійсність обставин та фактів, зазначених у протоколі про порушення митних правил, який є безпосередньо основним джерелом доказів у справі.

Поряд з цим, на підставі раніше вказаних висновків суд критично сприймає вимоги ОСОБА_3 та його захисника про необхідність призначення у справі додаткової перевірки з підстав невідповідності висновку експерта в частині визначення вартості товару.

При цьому, дані твердження суперечать позиції захисту ОСОБА_3 в ході судового розгляду, оскільки вимоги останнього щодо закриття провадження відносно нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення та призначення у справі додаткової перевірки в розумінні ст.527 МК України, є взаємовиключними.

Також, безпідставними та неспроможними визнає суд і пояснення притягуємого та його захисника щодо проведення процесуальних дій працівниками митниці в позаробочий час, оскільки вони не знайшли свого відображення в матеріалах справи та не відповідають дійсним обставинам справи, встановленим судом, з приводу того, що затримання транспортного засобу і товару та складання відповідних процесуальних документів в смт. Чутово Полтавської області проводилося впродовж часу приблизно з 10 год. ранку по 18 год. 06.11.2014 року, що вказує про їх проведення саме у робочий час.

Дані твердження притягуємого спростовуються поясненнями в судовому засіданні представника митниці ОСОБА_1, а аткож матеріалами службового розслудівання.

Таким чином, викладені в протоколі про порушення митних правил № 0100/80600/14 від 06 листопада 2014 року обставини щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та доведені зібраними матеріалами справи в їх сукупності та взаємозв»язку.

При цьому, притягуємий ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи вказував на те, що в інкримінованому йому правопорушенні відсутня суб’єктивна сторона правопорушення, оскільки у нього при перевезенні товару на території України був відсутній умисел - суб’єктивна сторона правопорушення, так як, на думку останнього, він не є посадовою особою власника товару – ОСОБА_5, більше того, останній не перебуває з ним у трудових відносинах.

Таким чином, гр. ОСОБА_3 було вчинено дії щодо перевезення вказаного вантажу – продуктів харчування (спортивного харчування), ввезених на митну територію України поза або з приховуванням від митного контролю.

При цьому, в діях притягуємого ОСОБА_3 наявна суб’єктивна сторона складу порушення митних правил, передбачених ст. 484 МК України, поряд з цим форма вини у вигляді умислу не відповідають вимогам закону, оскільки диспозиція ст. 484 МК України встановлює відповідальність за порушення встановленого законодавством певного порядку ввезення на територію України товару.

Об’єктивною стороною даного правопорушення пов’язаного із зберіганням, перевезенням, придбанням чи використанням товарів, увезених на територію України становлять дії чи бездіяльність особи, що вказує на можливість настання відповідальності для особи як умисною, так і необережною формою вини.

ОСОБА_3 митними органами вірно ставиться у вину порушення митних правил, за ст. 484 МК України, які виразились у перевезенні вантажу – продуктів харчування (спортивного харчування), ввезених на митну територію України поза або з приховуванням від митного контролю.

Таким чином, з огляду на вище викладені норми чинного законодавства, якими визначено форму та вимоги до протоколу про порушення митних правил, суд приходить до висновку, що протокол про порушення митних правил № 0100/80600/14 від 06.11.2014 року - є належним доказом, оскільки останній містить належні відомості про особу, яка притягується до відповідальності, та склад адміністративного правопорушення, саме основні його складові: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону даного правопорушення, що безпосередньо і являється предметом розгляду судом в рамках даного провадження.

Тому, вказані обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України, і дії останнього працівниками митних органів кваліфіковано вірно, на підставі чого, суд приходить до висновку про можливість призначення останньому адміністративного стягнення у вигляді конфіскації предмета правопорушення в дохід держави.

Відповідно до ч.1 п. 18-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» визначено, що відповідно до статті 385 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення, окрім послуг перекладача, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Конкретний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню свідкам, експертам і перекладачам визначається відповідним нормативним актом і має бути підтверджений документами, які долучаються до справи. Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються в постанові суду у справі про порушення митних правил.

Відповідно до розрахунку витрат Полтавської митниці за зберігання по даній справі, станом на 22.04.2015 р., згідно офіційного курсу євро, який становить 23,83551200 грн. за 1 євро, та витрати за 167 діб зберігання складають: 167 діб х 2,040 євро = 340,68 євро х 23,83551200 = 8120 грн. 28 коп., що підлягають стягненню з ОСОБА_3

На підставі викладено, керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 8 9, 221, 245, 284 КУпАП ст.ст. 52, 458, 459, 467, 484, 487, 489, 490, 491, 494,511, 515, 527 МК України, ЗУ «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», Закону України « Про безпечність та якість харчових продуктів», суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні адміністративного правопорушення про порушення митних правил, передбаченого ст. 484 МК України.

За ст.484 МК України в межах санкції статті накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді конфіскації на користь держави вилучених товарів – предметів правопорушення, ввезених на територію України з порушенням митних правил.

Конфіскувати в дохід держави вилучені товари, а саме - харчові добавки: «Whey Pump», вагою 600 гр.- 6 шт.; «Whey Pump», вагою 1800 гр.- 4 шт.; «BCAA Xplode», вагою 500 гр.-8 шт.; «Anabolic Amino 9000», вагою 9000 мгр.-7шт.; «Creatine Xplode», вагою 500 гр. - 6 шт.; «Gold Omega 3», вагою 1000 мгр.-10 шт.; «Free Skull Cap Inside Flex», вага не зазначена, вміст - 44 пакета - 4 шт.; «Vita-min», вміст в упаковці – 60 капсул - 20 шт.; «Chela - MZB», вміст в упаковці – 60 капсул – 2 шт.; «Magnum 8000», вагою 1600 гр.-5 шт.; «Whey 100», вагою 1500 гр.-6 шт.; «Isolate 100», вагою 1800 гр.- 2 шт.; «ISO-100 Hydrolyzed», вагою 1348 гр.- 2 шт.; «Syntha-6», вагою 2270 гр.-3 шт.; «Syntha-6 Isolate», вагою 1820 гр.- 1шт.; «Creatine 100%», вагою 300 гр.- 8 шт.; «Whey protein», вагою 2270 гр.-7 шт.; «Elite XT», вагою 1814 гр.-2шт.; «Elite 100% Whey protein», вагою 2270 гр.-1 шт.; «Gold Whey protein isolate», вагою 2270 гр.-2 шт.; «Gold standard natural 100% whey», вагою 2273 гр.- 1шт.; «Gold standard 100% whey», вагою 2270 гр.-2 шт.; «Perfect whey protein», вагою 1500 гр.-2шт.; «Serious mass», вагою 2720 гр.-1 шт.; «Creatine mega caps 1250», в упаковці 120 капсул - 16 шт.; «BCAA G force», вагою 600 гр. - 3 шт.; «Creatine monohydrate powder», вагою 250 гр. - 6 шт.; «Collagen renover», вагою 350 гр. - 7 шт.; «Joint therapy plus», вагою 1800 мгр., в упаковці – 90 капсул - 5 шт.; «CM 3 1250», вагою 1400 мгр., в упаковці 180 капсул - 2 шт.; «S.A.W.», вагою 200 гр., в упаковці 40 порцій - 6 шт.; «Tribulon», в упаковці 60 капсул - 6 шт.; «BCAA G force 1150», в упаковці 180 капсул, вага 1300 мгр.- 2 шт.; «Whey 100», вагою 600 гр. - 2 шт.; «Collaregen Titanium», вагою 400 гр. - 2 шт.; «Xtreme napalm igniter shot», в упаковці 12 шт. - 3 шт.; «Elite whey protein isolate», вагою 920 гр. - 2 шт.; «Clen burexin», в упаковці 90 капсул - 7 шт.; «Multi pack», в упаковці 120 таблеток - 6 шт.; «Multi pack», в упаковці 60 таблеток - 4 шт.; «BCAA G-force 1150», в упаковці 180 капсул - 2 шт.; «Creatine 100%», вагою 600 гр. - 2 шт.; «Daily caps», в упаковці 75 капсул - 2 шт.; «Gold standard natural 100% whey», вагою 909 гр. - 1 шт.; «Amino 4500», в упаковці 335 таблеток - 1 шт.; «Syntha-6 isolate», вагою 912 гр. - 1 шт.; «L-carnitine 3000», вагою 500 мгр.- 7 шт.; «L-carnitine gold», ємністю 473 мл. - 6 шт.; «L-carnitine», в упаковці 90 капсул - 2 шт.; «Gaba 750», в упаковці 60 капсул - 3 шт.; «Lipo-6», в упаковці 120 капсул - 2 шт.; «Gold omega 3», в упаковці 120 капсул - 4 шт.; «Omega 3-6-9», в упаковці 60 капсул - 2 шт.; «Gold Glucosamine 1000», в упаковці 120 капсул - 5 шт.; «Kolagen Activ plus», в упаковці 80 таблеток - 3 шт.; батончик протеїновий «Olimp», в асортименті, в упаковці 24 шт. – 5 упак.; батончик протеїновий «Booster» в асортименті, в упаковці 15 шт. - 3 упак.; батончик протеїновий «FA» в асортименті - 19 шт.; батончик протеїновий «Triumph - 12 шт.; «Lipo x pack», вагою 9700 мгр. - 1 шт.; «Joint x pack», вагою 6500 мгр. - 1 шт.; «BCAA», в упаковці 400 капсул - 1 шт.; «Superior Amino 2222 tabs», в упаковці 320 таблеток - 1 шт.; «Superior Amino 2222 tabs», в упаковці 160 таблеток - 1 шт.; «L-glutamine», вагою 250 гр. - 1 шт.; «Opti-women», в упаковці 60 капсул -3 шт.; «Multipack sport», в упаковці 60 капсул - 1 упак.; «Thermo speed hardcore», в упаковці 120 капсул - 1 упак.; «Slim expert», в упаковці 60 капсул - 2 упак.; «Vit. C strong 1000», в упаковці 100 таблеток - 1 шт.; «Daily formula», в упаковці 100 таблеток - 1 шт.; «Glutamine xplode», вагою 500 гр. - 1 шт.; «S.A.W.», 40 пакетів по 10 гр.- 40 пак.; «AAKG», вагою 150 гр. - 1 шт.; «Nitro pro gen», вагою 750 гр. - 3 шт.; «Perfect whey protein», вагою 2500 гр. - 2 шт.; «Ultimate protein», вагою 2750 гр. - 2 шт.; «Olimp iso plus», вагою 1505 гр. - 1 шт.; «Anti-ox power blend», в упаковці 60 капсул - 7 упак.; «FA so good», вагою 20 гр. - 7 шт.; «Creatine monohydrate», вагою 550 гр. - 7 шт.; «Vitarade» в асортименті вагою по 45 гр. - 18 шт.; енергетичний батончик «Vitarade», вагою 60 гр.- 18 шт.; «No preload», в упаковці 30 капсул - 2 упак.; «S.A.W.», в упаковці 120 капсул - 3 упак.; «Casein 100», вагою 1800 гр. - 2 шт.; «Mass xxl», вагою 4800 гр. - 1 шт.; «Mass xxl», вагою 3000 гр. - 1 шт.; «Mass xxl», вагою 3000 гр. - 3 шт.; «Whey protein», вагою 4,5 кг.- 1 шт.; «Whey 100», вагою 2275 гр. - 1 шт.; «Gain fast», вагою 4,55 кг. - 2 шт.; «Profi mass», вагою 1 кг. - 3 шт.; «Solid mass», вагою 1 кг. - 5 шт.; «Pure whey isolate 95», вагою 600 гр.-10 шт.; «BCAA xplode», вагою 1 кг. - 8 шт.; «Solid mass», вагою 5800 гр. - 6 шт.; «Magnum 8000», вагою 4000 гр. - 13 шт.; «Вансітон Ультра-про», вагою 900 гр., в асорт.- 14 шт. на загальну суму 132 447,90 грн., які зберігаються на складі Полтавської митниці ДФС (м. Полтава, вул. Пролетарська,28).

Загальна вартість зазначених вилучених предметів правопорушення складає - 132 447,90 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за зберігання по даній справі в сумі 8120 грн. 28 грн. на користь Полтавської митниці ДФС. Кошти перерахувати за реквізитами: одержувач- Полтавська митниця ДФС; ідентифікаційний код 39421072; банк одержувача- ГУДКСУ у Полтавській області; МФО 831019; р/р 31256208188890; призначення платежу -#25010100# витрати за зберігання товарів згідно постанови суду від 27.04.2015 року по справі № 553/624/15п відносно ОСОБА_3 по протоколу № 0100/80600/14 вказано, що 06.11.2014 року про порушення митних правил.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави

ОСОБА

_17

Джерело: ЄДРСР 58534645
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку