ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2016 року № 826/20615/15

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., суддів Данилишина В.М., Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, третя особа: Міністр освіті і науки Квіт Сергій Миронович про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (надалі також - позивач) з позовною заявою до Міністерства освіти та науки України (надалі - відповідач), третя особа: Міністр освіті і науки Квіт Сергій Миронович (надалі також - третя особа), в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 18.08.2015 р. № 322-а «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2015 р. № 328-а «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2015 р. № 329-а «Про звільнення ОСОБА_1»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 01.09.2015 р. № 343-а «Про внесення змін до Наказу МОН України від 20.08.2015 року №329-а»;

- поновити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на раніше займаній посаді начальника відділу внутрішнього аудиту Міністерства освіти і науки України;

- стягнути з Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ: 38621185, адреса місця знаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 10) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.08.2015 року до моменту винесення рішення по справі;

- стягнути з Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ: 38621185, адреса місця знаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 10) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень;

- рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу внутрішнього аудиту Міністерства освіти і науки та стягнення заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпідставно, за відсутності у її діях порушень чинного законодавства, що свідчить про протиправність наказів та наявність правових підстав для їх скасування. Крім того, звертала увагу суду на те, що відповідачем порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки останнім у ОСОБА_1 не були відібрані пояснення всупереч приписів чинного трудового законодавства. З огляду на вказані обставини, позивач просила позовні вимоги задовольнити у поновному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості за безпідставності.

В судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Фактичні обставини справи свідчать, що 19 травня 2015 року наказом Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач) № 195-а ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу внутрішнього аудиту, як таку, що успішно пройшла стажування, шляхом переведення з Державної фінансової інспекції Київської області.

18 серпня 2015 року наказом Міністерства освіти і науки України № 322-а у зв'язку з невиконанням доручення Міністра освіти і науки України Квіта С.М. від 11.08.2015 р. №15-01Д-15 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

20 серпня 2015 року наказом Міністерства освіти і науки України № 328-а у зв'язку з невиконанням доручення Міністра освіти і науки України Квіта С.М. від 20.08.2015р. №15-04Д-15 позивача повторно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Наказом Міністерства освіти і науки України №329-а від 20.08.2015 за неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу внутрішнього аудиту.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.09.2015 №343-а «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України» від 20.08.2015 № 329-а, внесено до наказу № 329-а наступні зміни та викладено його у такій редакції:

«ОСОБА_1 не виконала доручення Міністра освіти і науки України Квіта С. М. від 20.08.2015 № 15-04Д-15 вн.

ОСОБА_1 і, раніше неналежно виконувала службові обов'язки, зокрема доручення Міністра освіти і науки України Квіта С. М. від 11.08.2015 № 15-01Д-15 вн., за що відповідно до наказу МОН України від 18.08.2015 № 322-а до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. На підставі викладеного,

НАКАЗУЮ:

1.За систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків звільнити ОСОБА_1 з посади начальника відділу внутрішнього аудиту 20 серпня 2015 року відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

2. Управлінню бухгалтерського обліку та звітності (ОСОБА_3.) здійснити відповідні розрахунки.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою».

Позивач категорично не погоджуючись із правомірністю наказів №№ 322-а, 328-а, 329-а, №343-а, вказуючи на безпідставність їх прийняття, та як наслідком порушення її права на працю, звернулась з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначав наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина та їх гарантії, основні обов'язки громадянина визначаються виключно законами України, згідно з ч.6 ст.43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівників.

Проте, суд звертає увагу на те, що регулювання трудових правовідносин у процесі проходження служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення державних службовців регулюється Кодексом законів про працю України (надалі КЗпП) як загальним законом та Законом України «Про державну службу» - як спеціальним.

Так, суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулює Закон України «Про державну службу» у редакції, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №3723-XII). Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Таким чином, правовідносини у сфері державної служби регулюються Законом, який є спеціальним актом вищої юридичної сили в системі законодавства про державну службу та визначає особливості правового регулювання у цій сфері, а тому його положенням у процесі правозастосування надається перевага над положеннями Кодексу законів про працю України. При цьому, положення Кодексу законів про працю України застосовуються лише у випадку не урегульованості або неповної урегульованості трудових правовідносин осіб, які мають статус державного службовця.

Статтею 9 Закону № 3723-XII визначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

За змістом Закону державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (частина перша статті 1). Додержання Конституції України та інших актів законодавства України є основним обов'язком державного службовця (абзац другий частини першої статті 10).

Як встановлено ст. 10 Закону № 3723-XII, основними обов'язками державних службовців є: - додержання Конституції України та інших актів законодавства України; - забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; - недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; - безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; - сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

Фактичні обставини справи свідчать, що до моменту звільнення позивач обіймала посаду начальника відділу внутрішнього аудиту Міністерства освіти і науки України.

В ході судового розгляду справи, Відділ внутрішнього аудиту Міністерства освіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань: 1) бере участь у реалізації державної політики з питань зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни, розробці, погодженні та експертизі проектів законів України та інших нормативно-правових актів за напрямами діяльності Відділу; 2) проводить оцінку: ефективності функціонування системи внутрішнього контролю в підконтрольних суб'єктах; ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних і річних планах МОНмолодьспорту та підконтрольних суб'єктів; ефективності планування і виконання бюджетних програм та результатів їх виконання; якості надання підконтрольними суб'єктами адміністративних послуг та виконання контрольно-наглядових функцій, завдань, визначених актами законодавства; стану збереження підконтрольними суб'єктами активів та інформації; стану управління підконтрольними суб'єктами державним майном; правильності ведення підконтрольними суб'єктами бухгалтерського обліку та достовірності фінансової і бюджетної звітності; ризиків, які негативно впливають на виконання функцій і завдань МОНмолодьспорту та підконтрольних суб'єктів; 3) планує, організовує та проводить планові та позапланові внутрішні аудити, документує їх результати, готує аудиторські звіти, висновки та рекомендації, проводить моніторинг врахування рекомендацій; 4) проводить за дорученням Міністра аналіз проектів наказів, матеріалів на списання державного майна і коштів, та інших документів, пов'язаних з використанням бюджетних коштів та державного майна (щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, відчуження майна та земель, реорганізації підприємств, укладання та розірвання контрактів з керівниками підприємств, інших питань фінансово-господарської діяльності), бере участь у розробці та здійснює аналіз проектів нормативно-правових актів з питань, що віднесені до повноважень Відділу, з метою забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів та державного майна; 5) подає Міністру та керівникам підконтрольних суб'єктів аудиторські звіти і пропозиції для прийняття ними відповідних управлінських рішень; 6) аналізує умови, причини і наслідки виявлених порушень і недоліків, готує та подає підконтрольним суб'єктам та їх органам управління рекомендації щодо усунення та запобігання умовам і причинам, що призвели до недостач бюджетних коштів і державного майна, неефективного або нецільового витрачання фінансових і матеріальних ресурсів та інших порушень законодавства в бюджетній, економічній та фінансово-господарській сфері, а також щодо відшкодування завданих державі збитків, притягнення винних до відповідальності; 7) координує діяльність підрозділів аудиту, аналізує їх організаційно-штатні структури та готує пропозиції щодо їх оптимізації керівникам відповідних підконтрольних суб'єктів; 8) здійснює методологічне забезпечення внутрішнього аудиту у сфері управління МОНмолодьспорту; 9) здійснює спільні аудиторські перевірки з органами Держфінінспекції; 10) готує узагальнені аналітичні матеріали та іншу інформацію за результатами внутрішнього аудиту та надає її Міністру; 11) звітує перед Міністром та Держфінінспекцією про результати діяльності Відділу та підрозділів внутрішнього аудиту; 12) готує узагальнені аналітичні матеріали за результатами внутрішнього аудиту та доводить їх до органів управління підконтрольних суб'єктів; 13) створює та забезпечує повноту і достовірність бази даних внутрішнього аудиту та своєчасне її оновлення; 14) провадить діяльність, пов'язану з державною таємницею, відповідно до вимог законодавства про державну таємницю, забезпечує охорону конфіденційної та іншої інформації, що є власністю держави, яка опрацьовується у Відділі, здійснює роботу з таємними документами з додержанням встановлених вимог режиму секретності; 15) виконує інші функції відповідно до його компетенції.

Відповідно до положення про відділ внутрішнього аудиту МОН, начальник відділу має дотримуватись законодавства України, виконувати доручення керівництва, забезпечувати повноцінну роботу відділу.

Матеріали справи свідчать, що на підставі зверненням в. о. ректора Національного авіаційного університету від 16.06.2015 № 02/1534 наказом МОН України від 19.06.2015 №655 (зі змінами від 01.07.2015 № 699) вирішено провести позаплановий внутрішній аудит відповідності та фінансовий аудит НАУ за період з 01.01.2008 по 01.07.2015 роки.

В подальшому, за поданням ОСОБА_1 визначено аудиторську групу для проведення зазначеної аудиторської перевірки до якої увійшли: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Керівником вказаної аудиторської групи призначено ОСОБА_8

Фактичні обставини справи свідчать, що завершення аудиторської перевірки Міністр освіти і науки України Квіт С. М. згідно Доручення від 11.08.2015 № 15- 01Д-15 доручив ОСОБА_1 та керівнику аудиторської групи ОСОБА_8 під персональну відповідальність:

- забезпечити якісну підготовку та офіційне подання на розгляд Міністру (до передачі для ознайомлення до відповідного об'єкту аудиту) результатів проведеного аудиту в Національному авіаційному університеті з неухильним дотриманням вимог Стандарту внутрішнього аудиту та інших актів законодавства;

- попередив аудиторів, які взяли участь в проведенні аудиту в Національному авіаційному університеті та входять до аудиторської групи, про персональну відповідальність за якість та результативність внутрішнього аудиту, в тому числі в частині належного документування, ходу його проведення та результатів, згідно з вимогами чинного законодавства».

Строк виконання зазначеного доручення встановлено до 11.08.2015.

Як зазначала позивач, Доручення Міністра освіти і науки, згідно з листом Відділу внутрішнього аудиту, виконано 11.08.2015 за № 12/22-24.

Зі змісту супровідного листа № 12/22-24 вбачається, що позивачем на виконання першого доручення третьої особи було подано лише проект звіту про результати проведеного внутрішнього аудиту в Національному авіаційному університеті.

Однак, з пояснень відповідача слідує, що за наслідком ознайомлення з поданим «проектом звіту внутрішнього аудиту НАУ» виникло безліч запитань та сумнівів у не заангажованості робочої групи, оскільки в проекті звіту були майже відсутні порушення фінансової дисципліни.

Зважаючи на вказані недоліки, з метою негайного врахування в процесі завершення аудиторських дій в установленому порядку та неухильного дотримання вимог чинного законодавства України для належного захисту інтересів держави та державного вищого навчального закладу «Національний авіаційний університет», Міністром освіти і науки видано ще одне доручення від 17.08.2015 № 15-02Д-15вн, відповідно до якого ОСОБА_1 було доручено опрацювати: «Аналіз відповідності вимогам чинного законодавства ходу та результатів внутрішнього аудиту МОН в Національному авіаційному університеті (на підставі проекту, поданого на розгляд згідно з дорученням МОН від 11.08.2015 №15-01Д-15вн)» від 15 серпня 2015 року та забезпечити якісну підготовку й офіційне подання на розгляд Міністру (до передачі для ознайомлення до відповідного об'єкту аудиту) проекту аудиторського звіту за результатами проведеного внутрішнього аудиту в НАУ з неухильним дотриманням вимог Стандартів внутрішнього аудиту та інших актів законодавства України.

В зазначеному «Аналізі» зазначалось про численні недоліки в проекті звіту та не відповідність вимогам законодавства, також йшлося про значні розбіжності між фактичними подіями та фактами викладеними в документі, зокрема Міністром освіти і науки зазначено про наступні порушення:

1) У розділі 2.2 "Стан усунення недоліків і порушень, виявлених попередніми контрольними заходами" не досліджено належним чином напрям про відшкодування збитків (матеріальної шкоди) на суму 12 357 246,40 грн., встановлених за результатами ревізії ДФІ України та підтверджених належними експертними висновками. Так, взагалі не зазначено результати вжиття заходів з боку НАУ щодо забезпечення відшкодування та відповідальних за це осіб (з числа ректорату, керівників структурних підрозділів). Не зроблено належного аудиторського висновку та рекомендацій із цього питання;

2) У розділі 2.4. "Штатна дисципліна. Оплата праці працівників закладу та нарахувань на заробітну плату" вжито некоректне словосполучення "...відбулось перейменування деяких посад проректорів...", яке не відображає сутності дії, а саме затвердження нових посад за назвою та функціональним наповненням, шляхом затвердження нового штатного розпису НАУ з боку МОН України;

3) У розділі 2.6. "Стан розрахункової дисципліни та виконання господарських угод (в т.ч. інвестиційних договорів)" у 4-му абзаці зазначається про необхідність "додаткового вивчення аудиторами МО Н питання виконання зобов'язань з боку Інвестора стосовно проведення капітального ремонту гуртожитків №1, №7", тобто виконання істотної умови інвестиційного договору. В той же час, керівник аудиторської групи та начальник відділу внутрішнього аудиту не ініціювали продовження терміну проведення аудиту в НАУ, що прямо передбачено п. 4.13 Стандартів внутрішнього аудиту (Наказ №1247 від 04.10.2011);

4) У розділі 2.10 «Організація та здійснення державних закупівель» аудиторами зазначено: "В зв'язку з великим об'ємом проведених закупівель за державні кошти, в ході аудиту було детально досліджено процедуру закупівлі у одного учасника учбових літаків».

В той же час, аудитори зробили висновок про відповідність застосування НАУ процедури закупівлі в одного учасника на підставі листа Державного підприємства "Завод 410 ЦА" Державного авіабудівного концерну "Антонов", не перевіривши повноважень цього підприємства та наявності в нього наданого в установленому порядку статусу уповноваженого експертного органу, який має робити висновки щодо конкуренції на ринку з метою дотримання НАУ істотної вимоги згідно з ст. 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (від 01.06.2010 р. №2289)».

Таким чином, за наслідком опрацювання поданого позивачем проекту звіту внутрішнього аудиту НАУ за №12/22-24, третьою особою виявлено численні недопрацювання аудиторами та відповідно повідомлено про необхідність їх виправлення в установленому законом порядку (згідно другого доручення від 17.08.2015 № 15-02Д-15вн).

Однак, 17.08.2015 згідно службової записки №12/22-26 позивачем подано проект аудиторського звіту про результати позапланового внутрішнього аудиту Національного авіаційного університету за період діяльності з 01.01.2008 по 01.07.2015 (без рекомендацій до даного звіту), який за своїм змістом не містив положень, щоб враховували посилання на виявлені неточності та прогалини, що були відображені у «Аналізі відповідності вимогам чинного законодавства ходу та результатів внутрішнього аудиту МОН в Національному авіаційному університеті».

З наведеного обумовлюється висновок проте, що доручення Міністра освіти і науки України Квіта С.М. від 11.08.2015 № 15-01Д-15 вн та 17.08.2015 №15-02Д-15вн, ОСОБА_1 належним чином виконанні не були, оскільки документи, що подавались позивачем на їх виконання містили значні недоліки, прогалини, та відповідно не розкривали питань, що ставились перед аудиторами, що свідчить про системний характер неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків.

В подальшому, Міністром освіти і науки України згідно доручення від 18.08.2015 витребувано у ОСОБА_10 та ОСОБА_8, належним чином оформлені та зареєстровані письмові пояснення щодо неналежного виконання своїх посадових обов'язків, порушення вимог законодавства під час проведення аудиту в НАУ та підстав не виконання доручень Міністра.

Як вбачається зі матеріалів справи, та не спростовано позивачем, листом від 18.08.2015 №12/22-29 ОСОБА_1 на ім'я Квіта С. М. направила пояснення на виконання доручення Міністра від 18.08.2015, в яких зазначила, що: «в ході проведення аудиту виникли обставини, які перешкоджали виконанню працівниками відділу їх обов'язків шляхом втручання у їх діяльність посадових або інших осіб, а саме: при проведенні даного аудиту в роботу аудиторської групи неодноразово втручалась особа, яка представилась як помічник Міністра освіти і науки України ОСОБА_9, хоча відповідного посвідчення для ознайомлення не надав, що є порушенням пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Стандартів. Зокрема, ОСОБА_9 погрожував членам аудиторської групи, що в разі невиконання його доручень члени групи будуть притягненні до кримінальної відповідальності».

Зі змісту вказаного листа, слідує, що факт неналежності виконання доручень третьої особи не спростовувався позивачем, натомість ОСОБА_10 надавались пояснення щодо обставин, які слугували причиною неналежного виконання обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 3723-XII, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Отже, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є факт невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, який належним чином зафіксовано.

Поряд з цим, порядок застосування дисциплінарних стягнень, у тому числі звільнення, врегульовано у КЗпП (стаття 149).

Так, за правилами ст.149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Також при визначенні виду стягнення враховуються і попередня робота працівника, його ставлення до праці.

В силу вимог ст. 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Статтею 14 Закону України «Про держану службу» встановлено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців, зокрема те, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність наказу Міністерства освіти і науки України від 18.08.2015 № 322-а «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани» у вигляді догани у зв'язку з невиконанням доручення Міністра освіти і науки України Квіта С. М. від 11.08.2015 р. №15-01Д-15, та як наслідок відсутність правових підстав для його скасування у судовому порядку.

Крім того, за наслідком розгляду справи суд приходить до висновку проте, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 20.08.2015 р. №328-а, оскільки проект аудиторського звіту про результати позапланового внутрішнього аудиту Національного авіаційного університету, який подавався позивачем на виконання доручення від 17.08.2015 №15-02Д-15вн, не був належним чином оформлений, що не спростовано і самою позивачкою, є законним, що свідчить про відсутність у суду правових підстав для скасування наказу №328-а.

При цьому, в межах судового розгляду справи встановлено, що Державна фінансова інспекція України листом від 10.11.2015 21-21 надіслала Міністерству освіти і науки України звіт за результатами оцінки якості внутрішнього аудиту МОН за період з 01.05.2014 по 31.08.2015 в частині вивчення питань, викладених у зверненні ОСОБА_1 від 18.09.2015 № 12/22-28 щодо втручання 3 х осіб у проведення аудиту національного авіаційного університету.

Вказаним листом повідомлено проте, виходячи з результатів перевірки фактів втручання третіх осіб, ДФІ зроблено висновок про відсутність документального підтвердження фактів втручання осіб, зазначених у Зверненні начальника Відділу внутрішнього аудиту ОСОБА_1 від 18.08.2015 № 12/22-28, у діяльність працівників підрозділу внутрішнього аудиту, оскільки документальних доказів таких дій не надано, а під час оцінки якості їх не виявлено.

Таким чином, суд зауважує, що доводи позивача щодо втручання у процес проведення аудиту третіх осіб, що і послужило причиною неналежного виконання своїх службових обов'язків спростовані у ході перевірки, проведеної Державної фінансової інспекції України, яка власне була ініційована саме позивачем.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так, обставини, встановлені за наслідком проведеної перевірки Державною фінансовою інспекцією України, на переконання суду є додатковим підтвердженням того, що доручення Міністра освіти і науки України Квіта С.М. від 11.08.2015 № 15-01Д-15 вн та 17.08.2015 №15-02Д-15вн, ОСОБА_1 не були належним чином виконанні без поважних на те причин.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у межах спірних правовідносин належними та допустимими доказами підтверджений факт неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, без поважних на те причин, що перешкоджали б їх здійсненню.

В розрізі зазначеного, суд акцентує увагу на тому, що п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

З наведеного суд приходить до висновку про правомірність наказу Міністерства освіти і науки України від 20.08.2015 р. № 329-а «Про звільнення ОСОБА_1» та відсутність підстав для його скасування у судовому порядку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.А. Качур

Судді В.І. Келеберда

В.М.Данилишин