ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 р.

Справа № 2-а-6425/10/1470

Категорія:8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Трещова О.Р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Ступак Ю.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника апелянта ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року за позовом відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_4 Океан»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкового повідомлення - рішення № 00000636/0 від 19.01.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_4 Океан»( далі - позивач) звернулось в Миколаївський окружний адміністративний суд з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві ( далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення за № 00000636/0 від 19.01.2010 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2009 року в розмірі 101 557 ,64 грн. як не засноване на законі.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що за наслідками перевірки податковим органом виключено з сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість з постачальниками неправомірно, висновки акту перевірки не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України, а податкове повідомлення рішення № 00000636/0 від 19.01.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень, липень, серпень 2009 року на суму 101 557,64 грн., що прийняте за наслідками перевірки є протиправним, оскільки ґрунтується на протиправних висновках акту. Суть порушення ґрунтується на тому, що у результаті перевірки, підприємств по ланцюгу постачання, податковий орган встановив, у деяких ланцюгах постачання, ознаки фіктивних підприємств, тобто порушення у діях, допущених третіми особами в ланцюгах постачання. А позивач не може відповідати за такі дії, господарські операції є дійсними, первинні документи оформлені належним чином.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 19.01.2010 року № 00000636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відкритому акціонерному товариству "ОСОБА_4 ярд Океан" на суму 101 557 гривень 64 копійки.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв’язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом вірно встановлено, що15.01.2010 року інспекторами відділу податкового супроводження підприємств промислового виробництва СДПІ ВПП у м. Миколаєві було складено акт № 41/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки ВАТ «ОСОБА_4 Океан»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ПП «Ніка-Судоремонстрой-Індустрія», ТОВ «ППС Союз», ТОВ «Аурум- Океан», ПП «Миколаївбудкомплект», ТОВ «Морський стандарт», ТОВ «Миколаїв - Корабел». Висновками перевірки було встановлено порушення п.1.8 ст.1, пп. 7.7.1, пп.7.7.2, п.п. 7.7.10 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року № 168/ 97-ВР із змінами та доповненнями, (далі - Закон № 168/97), в результаті чого ВАТ «ОСОБА_4 Океан»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 101 557,64 грн.

19.01.2010 року СДПІ ВПП у м. Миколаєві прийнято податкове повідомлення рішення № 00000636/0, яким на підставі акту перевірки № 41/36/14307653 від 15.01.2010 року встановлено порушення п.1.8 статті 1, пп. 7.7.1, пп.7.7.2, пп. 7.7.10, п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року № 168/ 97-ВР та зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2009 року в розмірі 101557,64 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 41/36/14307653 від 15.01.2010 року податковим органом виключено з сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість 101 557,64 грн., на підставі того , що у результаті перевірки, підприємств по ланцюгу постачання, встановлено у деяких ланцюгах постачання ознаки фіктивності підприємств.

Підставою прийняття спірного рішення стали висновки відповідача про те, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальниками ВАТ «ОСОБА_4 Океан»не перераховано відповідні суми ПДВ підприємствам, які і повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України у відповідному податковому періоді.

Так, відповідно до акту перевірки ревізорами за червень 2009 року, проаналізовано ланцюг постачання: позивач - ПП «Ніка-Судоремонстрой-Індустрія».

За даними акту перевірки ПП «Ніка-Судоремонстрой-Індустрія»неможливо перевірити проведення взаємовідносин щодо придбання та постачання ТМЦ через те, що підприємство не знаходиться за адресою вказаною в установчих документах.

Судом взято до уваги, що дійсність господарських операції не оспорюється відповідачем та не доведено належними доказами фіктивність підприємства. Операція здійснена у червні 2009 р, а відомості про припинення діяльності за вересень 2009 р., також судом було досліджено, що господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість є дійсною, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства. Тому сума податку у розмірі 1 718., 40 грн. знято з бюджетного відшкодування без достатніх підстав.

Також за червень 2009 року зменшено суму бюджетного відшкодування по ланцюгу постачання позивач - ТОВ «ППС- СОЮЗ»- ПП «Триш»- ПП «Трикита»через те що по даним податкового органу у третьому ланцюгу постачання та послуг є ПП «Трикита», яке податковий орган не може провірити з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Триш»у зв'язку з тім , що згідно бази даних податкового органу стан цього підприємства визначено, як відсутність за місцезнаходження. Відомості про зняття з обліку ПП «Трикита»відсутні.

Судом взято до уваги те , що дійсність господарських операції відповідачем, не оспорюється, але відповідачем не доведено належними доказами фіктивність підприємства. Операція здійснена у червні 2009 р, прямій постачальник ТОВ «ППС - СОЮЗ»включив спірну суму податку у свої податкові зобов'язання, другий постачальник ПП «Триш»також включив цю суму у зобов'язання. Відомостей про припинення діяльності третього у ланцюгу постачання підприємства відсутні, також судом було досліджено, що господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість є дійсною, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства. Тому сума податку у розмірі 483, 79 грн. знято з бюджетного відшкодування без необхідних підстав.

За липень 2009 р., відповідач відмовляє у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість позивачу через те, що за ланцюгом постачання : позивач - ПП «Миколаївбудкомплект»- ПП «Триш»- ПП «Трикита», останній не знаходиться за місцезнаходження., при цьому прямі постачальники товару відповідно до акту перевірки включили фактично сплачену суму податку до своїх податкових зобов'язань.

Крім того, господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість є дійсною, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства, факт незнаходження за юридичної адресою не є доказом фіктивності підприємства. По ланцюгу постачання : позивач - ТОВ «Аурум-Океан»- ТОВ «Оріс»- ТОВ «Конкорд ЛТД»- ТОВ «Агробудекспорт ЛТД»відмовлено у відшкодуванні зайве сплаченого податку на суму 27 110,01 грн. через те, що останнє підприємство - ТОВ «Агробудекспорт ЛТД»у жовтні 2009 року визнане банкротом та відповідно до бази даних податкового органу має стан припинено з жовтня 2009 року.

Судом взято до уваги те, що господарські операції між контрагентами здійснено у липні 2009 року, на той момент, коли підприємство ТОВ «Агробудекспорт ЛТД»працювало, тобто з викладеного не вбачається причино - наслідкового зв'язку між підставою зазначеною в акті перевірки для виключення суми бюджетного відшкодування та впливом на господарські операції у липні 2009 року пов'язані з діяльністю позивача.

Крім того, господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість є дійсною, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства, факт порушення справи про банкрутство через два місяці від здійснення господарської операції не є доказом фіктивності підприємства.

Також за липень 2009 року, відповідач відмовляє у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість на суму 9 166,66 грн. позивачу через те, що за ланцюгом постачання : позивач - ТОВ «Морської стандарт», останній не знаходиться за місцезнаходження., при цьому відповідач не вказує на те що це підприємство знято з обліку, на тощо воно не здійснює податкову звітність немає вказівки на те, що це підприємство не сплачувала податок на додану вартість. Таким чином у наявність є тільки висновок про те що підприємство не перевірене належним чином. Суд вважає, що така підстава, як неможливість перевірки не є достатньою для відмови у відшкодуванні податку на додану вартість у іншого контрагента, у котрого усі документи є в наявності, якій сплатив цей податок відповідно до діючого законодавства та у якого виникло законне право на відшкодування зайве сплаченого податку.

Крім того, господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість є дійсною, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства, факт незнаходження за юридичної адресою не є доказом фіктивності підприємства.

Відповідно до акту перевірки, ревізорами за серпень 2009 року, виключено з сум бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість 61 770, 00 грн. на підставі того, що у результаті перевірки підприємств по ланцюгу постачання, позивач - ТОВ «Миколаїв - Корабел» - ТОВ «Мері - Мо», підприємство ТОВ «Мері - Мо»не знаходиться за своїм місцем знаходження.

Судом взято до уваги, що дійсність господарських операції не оспорюється відповідачем та не доведено доказами фіктивність підприємств, також судом було досліджено, що господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість є дійсною, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства.

Підставою зняття зазначених сум з відшкодування є неможливість підтвердження сум ПДВ, фіктивність підприємства не встановлена належними та допустимими доказами. Тому даний факт не може бути підставою для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування позивача.

Судом встановлено що позивач не може відповідати за дії третіх осіб, сама несплата податку контрагентом постачальника податку не впливає на формування податкового кредиту позивачем та не впливає на суму бюджетного відшкодування. Господарська операція за якою сплачено податок на додану вартість підтверджена первинними документами, податкова накладна оформлена відповідно до вимог законодавства, тобто господарська операція відбулась. Факт про фіктивність підприємства не підтверджений відповідачем ні під час перевірки, ні у судовому засіданні належними та допустимими доказами, відповідно до вимог статті 71 КАС України.

Суд вважає таки висновки акту перевірки № 41/36/14307653 від 15.01.2010 року, необгрунтованими, та такими, що ґрунтуються на припущеннях, а винесене на їх підставі податкове повідомлення - рішення № 00000636/0 від 19.01.2010 року необгрунтованим, протиправним, та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

В акті перевірки та спірному рішенні відповідач посилається на порушення позивачем пунктів 1.8, ст.1, п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 статті Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Пунктами 1.7, 1.8 статті 1 Закону України № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»встановлено що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Положеннями підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статі 7 Закону № 168/97- ВР закріплено вимоги щодо процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобов'язаний надавати покупцю.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97- ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97- ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97- В датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону № 168/97 платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від оплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та на суму бюджетного відшкодування.

Відповідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач по справі виконав обов'язкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування:

податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

відповідач у Акті перевірки підтвердив, що позивач сплатив на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування;

позивач відповідно до закону мав належним чином оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Закон № 168/97 не ставить виникнення права платника податків на бюджетне відшкодування в залежність від перерахування до бюджету ПДВ його контрагентами. В даному випадку Покупець (позивач по справі) не може нести відповідальність за несплату податків іншими продавцями, враховуючи, що між ними взагалі відсутні будь-які цивільне - правові відносини.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97 суми податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань що виникли у зв'язку з будь - якою поставкою товарів протягом звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу підпункт 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97 передбачає якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: - бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій утримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

С урахуванням наведених норм Закону № 168/97 судом встановлено, що розрахунки між ВАТ «ОСОБА_4 Океан»та першими прямими постачальниками - контрагентами ПП «Ніка-Судоремонстрой-Індустрія», ТОВ «ППС Союз», ТОВ «Аурум- Океан», ПП «Миколаївбудкомплект», ТОВ «Морський стандарт», ТОВ «Миколаїв - Корабел», здійснювались, що підтверджується документальними доказами та не заперечується відповідачем.

Таким чином, виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операції, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ( по розрахункам між позивачем - ВАТ «ОСОБА_4 Океан»та першими прямими постачальниками - контрагентами ПП «Ніка-Судоремонстрой-Індустрія», ТОВ «ППС Союз», ТОВ «Аурум- Океан», ПП «Миколаївбудкомплект», ТОВ «Морський стандарт», ТОВ «Миколаїв - Корабел».

Таким чином, судом у судовому засіданні встановлено, що по кожному періоду, в яком здійснювались розрахунки між першими прямими постачальниками - контрагентами ПП «Ніка-Судоремонстрой-Індустрія», ТОВ «ППС Союз», ТОВ «Аурум- Океан», ПП «Миколаївбудкомплект», ТОВ «Морський стандарт», ТОВ «Миколаїв - Корабел», та позивачем у останнього виникало право на податковий кредит за червень, липень, серпень 2009 року. По кожному з зазначених періодів по яких у позивача виникало право на бюджетне відшкодування за червень, липень, серпень 2009 р. була проведена нев'їздна документальна перевірка ВАТ «ОСОБА_4 Океан»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ.

При проведенні вище визначеної перевірки повною мірою досліджувались первинні документи по взаєморозрахункам ВАТ «ОСОБА_4 Океан»та першими прямими постачальниками - контрагентами ПП «Ніка-Судоремонстрой-Індустрія», ТОВ «ППС Союз», ТОВ «Аурум- Океан», ПП «Миколаївбудкомплект», ТОВ «Морський стандарт», ТОВ «Миколаїв - Корабел».: податкові накладні, товарно - транспортні накладні, рахунки, договори, платіжні доручення та перерахування грошових коштів. Жодного порушення чинного законодавства з цього приводу контролюючим органом виявлено не було.

Крім того, угоди між ВАТ «ОСОБА_4 Океан»та першими прямими постачальниками - контрагентами ПП «Ніка-Судоремонстрой-Індустрія», ТОВ «ППС Союз», ТОВ «Аурум- Океан», ПП «Миколаївбудкомплект», ТОВ «Морський стандарт», ТОВ «Миколаїв - Корабел». , свідоцтва про державну реєстрацію та первинні документи визнані у судовому порядку не були, на момент проведення розрахунків постачальників ліквідовано не було, свідоцтва платника ПДВ скасовані не були та не було прийнято судових рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення прямих постачальників. Факти виконання угод між ВАТ «ОСОБА_4 Океан»та прямими постачальниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві не оспорюються.

Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251 -ХП для платників податків не передбачає обов'язку ( стаття 9) та не надає права ( стаття 10) вимагати від інших платників податків будь які відомості щодо здійснення господарської діяльності ( у тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення реєстрів податкового та бухгалтерського обліку та інше). Також ЗУ № № 168/97 не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника, тим більше щодо суб'єктів господарської діяльності ( по другому третьому і т.д. ланцюгам постачання). З якими зокрема ВАТ «ОСОБА_4 Океан»взагалі не мало будь - яких господарських правовідносин.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є те, що у ланцюгах постачання встановлено взаємовідносини з суб'єктами господарської діяльності, які порушили свої податкові зобов'язання, тому підприємство позивач діяло без належної обачливості та обережності. Діяльність позивача спрямована на здійснення операції , пов'язаних з отриманням податкової вигоди, з певними контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників, а останні або мали ознаки фіктивного підприємництва, або ті які за юридичною адресою не знаходяться, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої.

З урахуванням норм Законів які наведені вище для позивача не передбачено обов'язку та права вимагати від інших учасників господарської діяльності будь-які відомості щодо їх господарської діяльності, тому порушення суб'єктами підприємницької діяльності контрагентами порядку здійснення господарської діяльності не можуть впливати на результати діяльності позивача.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.10.2011 року

.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.