Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року справа №П/811/492/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

і представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі – Адміністрація) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до Адміністрації про визнання протиправним і скасування рішення, яким відмовлено у направленні на проходження альтернативної (невійськової) служби.

Разом з тим, просив суд зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги заяви.

Стверджували, що подали заяву з недотриманням строку, який встановлено законом, оскільки Президент України видав указ про черговий призов на строкову військову службу з порушенням граничного строку його прийняття.

Представник Адміністрації заперечила щодо задоволення позову.

Пояснила, що ОСОБА_1 подав заяву за менш як 2 місяці до початку періоду проведення призову на строкову військову службу.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановленні судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, позивач є служителем релігійної організації "Свідки ОСОБА_4 в Україні" (а.с.11).

До 30 червня 2015 року діяло рішення призовної комісії про надання йому відстрочки від призову на строкову військову службу (здобуття освіти) (а.с.105).

29 березня 2016 року Президент України видав Указ №122/2016 про чергові призови громадян на строкову військову службу у 2016 році (далі – Указ).

В Указі не зазначено про призов громадян на строкову військову службу в особливий період.

Ним встановлено, що початком призову є 05 травня 2016 року, а завершенням – 30 червня того ж року.

04 квітня 2016 року ОСОБА_1 подав до Адміністрації заяву про направлення на проходження альтернативної (невійськової) служби (а.с.113-115).

Рішенням комісії Адміністрації з питань направлення громадян на проходження альтернативної (невійськової) служби від 08 квітня 2016 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви (а.с.12-13).

Підставою його прийняття є несвоєчасне подання заяви.

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, частиною 1 статті 9 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" (далі – Закон) встановлено, що для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадяни, зазначені у статті 2 цього Закону, після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду проведення призову на строкову військову службу, особисто подають до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації за місцем проживання мотивовану письмову заяву.

Отже, законодавець чітко визначив строк, протягом якого особа може скористатися правом на проходження альтернативної служби.

Його початком є взяття на військовий облік, а завершенням – дата, після котрої залишається 2 місяці до початку періоду проведення призову.

Таким чином, особа особисто вирішує, коли їй у цей строк подати заяву про направлення на проходження альтернативної служби.

Кінцевий строк подання такої заяви визначається Указом Президента України про проведення призову на строкову військову службу.

Так, частиною 6 статті 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (в редакції станом на 01 січня 2016 року) (далі – Закон 2) передбачалось, що строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу на наступний рік визначаються Указом Президента України, який публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення поточного року.

Оскільки в Україні склались традиції про призов на строку військову службу на весні та восени, а осінню 2015 року Президент України не приймав рішення про проведення призову, як і до 01 грудня того ж року на наступний рік, тому позивач небезпідставно вважав, що граничний строк подання заяви про проходження альтернативної (невійськової) служби ще не визначено.

До 30 червня 2015 року діяло рішення призовної комісії про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на строку військову службу.

Діюче законодавство (станом на 01 січня 2016 року) забезпечувало можливість скористатись правом на проходження альтернативної служби особам, які вважали за можливе написання заяви після оголошення дати призову.

Між 01 грудня 2015 року (граничний строк опублікування Указу Президента про призов на строкову військову службу) та датами початку весняного та осінніх призовів 2016 року проміжок часу є більшим ніж 2 місяці.

Це ж забезпечувало особі можливість реалізації права, яке передбачене частиною 1 статті 9 Закону.

У зв'язку з тим, що в окремих районах Луганської та Донецької областях відбуваються військові дії, які пов'язанні з проведенням антитерористичної операції, у держави у 2016 році виникла необхідність провести призов на строкову військову службу у цьому ж році.

Реалізація такого плану потребувала внесення змін до частини 6 статті 15 Закону 2.

Такі зміни прийнятті 18 лютого 2016 року, а набрали чинності з 03 березня того ж року.

Так, згаданою нормою Закону 2 встановлювалось, що строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України. Такий указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.

Указ прийнято 29 березня 2016 року і у ньому не зазначено про призов на строкову військову службу в особливий період.

Однак, суд зробив висновок, що цей Указ саме про призов на строку військову службу в особливий період з таких підстав.

Так, частиною 1 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі – Закон 3) визначено, що особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Отже, Закон 3 дає чітку відповідь, коли наступає особливий період, однак не конкретизує його завершення.

Настає особливий період з моменту оголошення рішення про мобілізацію.

На думку суду, завершенням особливого періоду треба вважати оголошення рішення про демобілізацію та за відсутності нового рішення про мобілізацію.

Останній Указ Президента України про часткову мобілізацію датований 14 січня 2015 року №15, який набрав чинності з наступного дня після затвердження законодавчим органом.

Він передбачав проведення мобілізації у 3 етапи.

25 березня 2016 року Президент України прийняв Указ №115 про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15.

Отже, станом на день прийняття Указу (29 березня 2016 року) не були демобілізовані усі особи, яких мобілізували на військову службу у 2015 році.

Підсумовуючи, суд робить висновок, що Президент України прийняв Указ з дотриманням приписів частини 6 статті 15 Закону 2 (в редакції від 18 лютого 2016 року) (опубліковано більш як за місяць до початку призову).

Однак, дата прийняття та публікації Указу (менш як за 2 місяці до початку призову) призвели до того, що особи, які мали право на проходження альтернативної служби і очікували відомостей про початок призову на строку військову службу, щоб подати відповідну заяву, втратили можливість на її подання у строк, який передбачений частиною 1 статті 9 Закону (за 2 місяці до початку призову).

Таким чином, ОСОБА_1 пропустив строк подання заяви про проходження альтернативної (невійськової) служби з причин, які не залежали від його волі.

Такими причинами є: термінове внесення змін до діючого законодавства та прийняття і публікація Указу у строк, що є меншим за 2 місяці до початку призову.

Суд звертає увагу, що приписи частини 6 статті 15 Закону 2 не забороняли Президенту приймати і публікувати указ про призов на строкову військову службу в особливий період і за більш як 2 місяці до початку проведення призову.

Публікація Указу у цей строк узгоджувалась б і з приписами частини 1 статті 9 Закону.

Приймаючи рішення про відмову у направленні на проходження альтернативної служби, Адміністрація не звернула уваги, що позивач пропустив строк подання заяви з причин, котрі не залежали від його волі.

Більше того, заяву подав через декілька днів після публікації Указу (04 квітня 2016 року).

Пунктом 1 частини 3 статті 11 Закону передбачено, що несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу є підставою відмови у її задоволенні.

У даному випадку законодавець зазначає про несвоєчасне подання заяви, яке залежить від волі особи.

А тому, рішення відповідача прийнято нерозсудливо.

Це ж відповідно до приписів частини 3 статті 2 КАС України є доказом його протиправності.

Отже, позов належить задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 08 квітня 2016 року щодо відмови ОСОБА_1 у направленні на проходження альтернативної (невійськової) служби.

Зобов’язати Кіровоградську обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про направлення на проходження альтернативної (невійськової) служби від 04 квітня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Повний текст постанови виготовлено 21 червня 2016 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_5