Справа № 161/3398/16-ц

Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М.

Провадження № 22-ц/773/988/16 Категорія: 81

Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів – Данилюк В.А., Киці С.І.,

секретар с/з – ОСОБА_1,

з участю:

боржника – ОСОБА_2,

представника боржника – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за клопотанням ОСОБА_4 про визнання та виконання на території України рішення іноземного суду, за апеляційною боржника ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року в даній справі клопотання ОСОБА_4 про визнання та виконання на території України рішення іноземного суду задоволено.

Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення Брестського району Брестської області Республіки Білорусь від 6 квітня 2015 року, яким стягнуто із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 25 % від заробітку чи іншого доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму в середньому на душу населення, починаючи з 2 квітня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з боржника в дохід Республіки Білорусь 1183,45 грн. державного мита.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, боржник подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати та постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання.

В судовому засіданні боржник та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили скаргу задовольнити.

Апеляційну скаргу боржника слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання ОСОБА_4 про визнання та виконання в Україні рішення іноземного суду, суд першої інстанції виходив з того, що визнання та виконання в Україні рішення іноземного суду передбачено міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з дотриманням вимог закону.

Стаття 390 ЦПК України передбачає, що рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_4 звернулася в суд із клопотання про визнання та виконання в Україні рішення Брестського району Брестської області Республіки Білорусь від 6 квітня 2015 року про стягнення з ОСОБА_6 в її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Міжнародним договором, а саме Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (далі – Конвенція), укладеною державами – членами Співдружності незалежних держав, в тому числі Україною і Республікою Білорусь, у Мінську 22 січня 1993 року, яка ратифікована Верховною Радою України, передбачено визнання та виконання в Україні рішень судів Республіки Білорусь.

Відповідно до зазначеної Конвенції Україна взяла на себе зобов’язання визнавати та виконувати в Україні рішення, постановлені на територіях держав – учасниць Конвенції.

Стаття 53 Мінської Конвенції передбачає, що до клопотання додаються:

1)рішення іноземного суду або його засвідчена копія та офіційний документ про те, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню;

2)документ, із якого видно, що сторона, проти якої постановлено рішення і яка не брала участі в процесі, була в належному порядку і своєчасно викликана в суд;

3)документ, що підтверджує часткове виконання рішення суду на час його пересилання.

Із матеріалів справи убачається, що судове рішення суду Брестського району Брестської області Республіки Білорусь від 6 квітня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 (ОСОБА_2) аліментів на утримання неповнолітньої дочки набрало законної сили 9 травня 2015 року і підлягає виконанню, про що свідчить довідка суду (а.с.3-6).

Згідно довідки за підписом голови суду Брестського району Брестської області Республіки Білорусь ОСОБА_2 був повідомлений про час і місце судового розгляду, йому своєчасно по останньому відомому місцю проживання була направлена копія ухвали про судовий наказ з повідомленням про вручення та роз’яснено право в 10-деннний строк з дня отримання копії ухвали направити свої заперечення проти заявленої до нього вимоги, судові документи ОСОБА_2 були вручені (а.с.7).

Крім того, із зазначеної вище довідки убачається, що при проведенні судовим виконавцем дій по виконанню зазначеної ухвали про судовий наказ було встановлено, що ОСОБА_2 відбув на постійне проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 України.

Відповідно до довідки заступника начальника відділу примусового виконання Брестського району Брестської області Республіки Білорусь заборгованість по аліментам рахується з 2 квітня 2015 року (а.с.7).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні клопотання про визнання та виконання в Україні рішення іноземного суду, а тому підставно задовольнив зазначене клопотання.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність судового рішення, яке постановлено з дотриманням вимог закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 319, 390, 395 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді :