ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа № 809/452/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування наказу та зобов’язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 180 від 02.03.2016 року; зобов’язати відповідача виплатити ОСОБА_1 ненараховану премію та надбавку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення приписів статтей 12-14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та статті 354 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 протиправно притягнено до дисциплінарної відповідальності за незадовільну організацію роботи по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів у четвертому кварталі 2015 року та січні 2016 року. Позивач вважає, що оскаржуваний наказ від 02.03.2016 року № 180 відповідач виніс безпідставно, оскільки він не вчинив дисциплінарного проступку. Зокрема, позивач вказує на те, що організація роботи по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів не відноситься до його посадових обов’язків, і таким чином, незадовільна робота в цьому напрямі діяльності ГУ ДФС в Івано-Франківській області не може слугувати підставою для оголошення позивачу догани. Окрім цього, ОСОБА_1 стверджує, що відповідач порушив вимоги при проведенні службового розслідування, оскільки від позивача ніхто не вимагав жодних пояснень щодо факту та обставин службового розслідування, а в проведенні згаданого службового розслідування не брав участі його безпосередній начальник.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні № 460/09-19-10-02/10 від 01.06.2016 року. Зокрема пояснила суду, що причиною накладення дисциплінарного стягнення на позивача по справі є порушення службової дисципліни, яка полягала в недотриманні ОСОБА_1 законів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів, що виразилось у низькому рівні роботи по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів. Таким чином, винесення наказу від 02.03.2016 року № 180 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» відповідач вважає законним та обґрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасувати оскаржуваного наказу № 180 від 02.03.2016 року та зобов’язати ГУ ДФС в Івано-Франківській області виплатити позивачу ненараховану премію та надбавку, на думку представника відповідача, є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з вересня 2004 року працює в органах податкової міліції. З липня 2015 року і по теперішній час позивач працює на посаді старшого оперуповноваженого з ОВС відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

09.02.2016 року в Головне управління ДФС в Івано-Франківській області надійшов лист Головного оперативного управління ДФС України від 08.02.2016 року № 4240/7/99-99-07-06-17 «Про результати роботи з протидії незаконному обігу підакцизних товарів у січні 2016 року та змін законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів», в якому наведено аналіз проблемних питань з організації та проведення в 2015 році заходів у сфері обігу товарів підакцизної групи, зокрема зазначено про незадовільний рівень роботи ГУ ДФС в Івано-Франківській області в згаданій галузі (а.с. 52-55). Також наведеним листом від 08.02.2016 року № 4240/7/99-99-07-06-17 зобов’язано начальника оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області організувати проведення службових розслідувань за фактами неналежної організації роботи з протидії незаконного обігу підакцизних товарів, що призвело до відсутності результатів у вказаному напрямі в січні 2016 року.

На виконання зазначеного листа від 08.02.2016 року № 4240/7/99-99-07-06-17 та на підставі розпорядження відповідача «Про проведення службового розслідування» від 24.02.2016 року № 27-р створено комісію для проведення службового розслідування стосовно старшого оперуповноваженого з ОВС відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в області ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого з ОВС відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в області ОСОБА_4 та старшого оперуповноваженого з ОВС відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в області ОСОБА_5 щодо неналежної організації роботи з протидії незаконному обігу підакцизних товарів, що призвело до відсутності результатів у вказаному напрямі в січні 2016 року (а.с. 45-46).

Висновком про результати службового розслідування стосовно працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо неналежної організації роботи у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів від 26.02.2016 року, який затверджений виконуючим обов’язків начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_6 26.02.2016 року, визнано незадовільною роботу ОСОБА_1 у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів у четвертому кварталі 2015 року – січні 2016 року (а.с. 38-41). Наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 152 від 26.02.2016 року «Про результати проведення службового розслідування» за незадовільну організацію роботи по боротьбі із незаконним обігом підакцизних товарів у третьому кварталі 2015 року та у січні 2016 року запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. При цьому, враховуючи те, що позивач перебував на лікарняному, питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності повинно вирішитися після повернення до виконання ОСОБА_1 своїх службових обов’язків (а.с. 47-48).

Відповідно до рапорту старшого інспектора з ОД відділу персоналу ГК ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_7 від 01.03.2016 року, ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов’язків з 01.03.2016 року. Позивач вказаний факт в судвомоу засіданні підтвердив.

Згідно рапорту позивача від 02.03.2016 року, останній ознайомився з висновком про результати службового розслідування від 26.02.2016 року 02.03.2016 року (а.с. 43).

Наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.03.2016 року № 180 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» старшому оперуповноваженому з ОВС відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області капітану податкової міліції ОСОБА_1 оголошено догану за незадовільну організацію роботи по боротьбі із незаконним обігом підакцизних товарів у четвертому кварталі 2015 року та у січні 2016 року (а.с. 44). Позивач ознайомився з оскаржуваним наказом від 02.03.2016 року № 180 лише 30.03.2016 року.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до пункту 354.1 статті 354 Податкового кодексу України, посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Кодексом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.

Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому законом порядку (пункт 354.4 статті 354 Податкового кодексу України).

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року № 3460-ІV (надалі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 цього Статуту (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Статтею 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (абзац 1 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис (абзац 4 статті 14 Дисциплінарного статуту).

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо (абзац 9 статті 14 Дисциплінарного статуту).

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (абзац 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).

На виконання приписів статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справи України № 230 від 12 березня 2013 року, затверджено Інструкцію «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (надалі – Інструкція).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов’язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Пунктом 2.5 Інструкції передбачено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

В даному випадку підставою для призначення службового розслідування стосовно працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо неналежної організації роботи у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів став лист Головного оперативного управління ДФС України від 08.02.2016 року № 4240/7/99-99-07-06-17 «Про результати роботи з протидії незаконному обігу підакцизних товарів у січні 2016 року та змін законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів» (а.с. 52-55).

Відповідно до п. 2.6 Інструкції, підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Зважаючи на матеріали даної адміністративної справи, 24.02.2016 року відповідач прийняв розпорядження № 27-р «Про проведення службового розслідування», яким створено відповідну комісію для проведення вказаного службового розслідування.

ОСОБА_1 в позовній заяві та в судовому засіданні вказав на порушення вимог статті 16 Дисциплінарного статуту, оскільки в склад комісії для проведення службового розслідування не був включений безпосередній начальник працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

З цього приводу суд зазначає, що згідно частини 3 статті 14 Дисциплінарного статуту, забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Натомість, представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що на час проведення службового розслідування щодо працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідачем не було призначено ні начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області, ні виконуючого його обов’язків. На підтвердження вказаного представник відповідача надала суду довідку начальника відділу по роботі з персоналом ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 06.06.2016 року № 165/09-19-04-35, згідно якої протягом липня 2015 року – лютого 2016 року наказ на призначення начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління та наказ про призначення виконуючого обов’язків начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області не видавався.

Таким чином, проведення службового розслідування щодо працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без участі безпосереднього начальника зазначених працівників, спричинено об’єктивними обставинами, оскільки начальника вказаного відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області на час проведення службового розслідування не було призначено.

Щодо форми та змісту висновку службового розслідування суд вказує на таке.

Згідно п. 8.3 Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв’язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв’язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

В свою чергу, у висновку про результати службового розслідування стосовно працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо неналежної організації роботи у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів від 26.02.2016 року зазначено, що вказаними працівниками відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області упродовж січня 2016 року не виявлено кримінальних правопорушень у напрямку протидії незаконному обігу підакцизних товарів. Також вказано на відсутність результатів роботи щодо припинення діяльності підпільних цехів з виготовлення фальсифікованої підакцизної продукції.

В зазначеному висновку службового розслідування від 26.02.2016 року наведено результати роботи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по виявленню кримінальних правопорушень в лютому місяці 2016 року, зокрема вказана інформація про вилучення товарів підакцизної групи з незаконного обігу на певну суму, що також здійснено працівниками відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області упродовж лютого 2016 року.

При цьому, суд звертає увагу на те, що службове розслідування мало проводитися за результатами роботи працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області не за лютий 2016 року, а за четвертий квартал 2015 року – січень 2016 року, про що вказано в листі Головного оперативного управління ДФС України від 08.02.2016 року № 4240/7/99-99-07-06-17, розпорядженні відповідача від 24.02.2016 року № 27-р, преамбулі самого висновку службового розслідування від 26.02.2016 року та в оскаржуваному наказі ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.03.2016 року № 180.

Щодо обставин перевірки за період 4 кварталу 2015 року – січня 2016 року, то у висновку службової перевірки від 26.02.2016 року зазначено, що позивачем протягом вказаного періоду не проводилась робота по виявленню кримінальних правопорушень на довіреному йому напрямку. Таким чином, відповідач прийшов до висновку про неналежний рівень організації роботи позивача лише на тій підставі, що ОСОБА_1 не виявлено жодного кримінального правопорушення у вказаний період та внесено відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Щодо вказаної позивачем невідповідності періоду, за який проводилось службове розслідування, то суд зазначає таке.

ОСОБА_1 вказав в позовній заяві, що в наказі відповідача від 26.02.2016 року № 152 визнано незадовільну роботу позивача у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів у третьому кварталі 2015 року та у січні 2016 року, а в наказі від 02.03.2016 року № 180 оголошено догану за незадовільну організацію роботи по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів у четвертому кварталі 2015 року та у січні 2016 року. Однак суд, з огляду на зміст вказаних документів, а також висновку службового розслідування від 26.02.2016 року, наведену невідповідність розцінює як очевидну описку, яка не впливає на з’ясування обставин справи та прийняття судового рішення.

Щодо доводів відповідача про доведеність матеріалами службового розслідування складу дисциплінарного проступку в бездіяльності позивача, то суд зазначає таке.

Функціональні обов’язки будь-якої особи рядового чи начальницького складу, в тому числі щодо організації роботи по боротьбі із незаконним обігом підакцизних товарів, мають бути визначені в посадових інструкціях працівників або в положенні про відповідний структурний підрозділ органу виконавчої влади. Однак в судовому засіданні позивач вказав на відсутність будь-якого документа (посадової інструкції, положення про відділ протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області), яким були б покладені на ОСОБА_1 посадові обов’язки щодо організація роботи по боротьбі із незаконним обігом підакцизних товарів.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердила відсутність положення про відділ протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області та посадових інструкцій працівників вказаного відділу. При цьому, в судовому засіданні представник відповідача надала копію службової записки начальника оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 03.06.2016 року № 4109-19-21-02, в якій зазначено, що положення про відділ протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області та посадові інструкції працівників цього відділу не розроблялися.

Також суд звертає увагу на те, що в періоді, за який проводилося службове розслідування, у позивача був відсутній безпосередній керівник, який міг би вживати заходів щодо належної організації роботи працівників відділу відповідно до затвердженого ним положення про відділ та посадових інструкцій працівників відділу.

Таким чином, з поданих відповідачем доказів, суд не може встановити факту того, чи виявлення кримінальних правопорушень у сфері обігу підакцизних товарів, бездіяльність по виявленню яких йдеться у висновку службового розслідування, входить до посадових обов’язків позивача. В суду також немає даних того, що у позивача відсутні інші посадові обов’язки, окрім вищевказаної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що комісія при підготовці висновку службового розслідування щодо працівника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 щодо неналежної організації роботи у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів від 26.02.2016 року недотрималась вимог пункту 8.3 Інструкції, оскільки не вказала конкретних вимог законодавства або посадових обов'язків, які було порушено позивачем. При цьому, посилання на порушення статті 7 Дисциплінарного статуту є недостатнім, оскільки вказана норма містить лише загальні вимоги щодо обов’язків осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ. В той же час, будь-яких порушень посадових обов’язків, покладених на ОСОБА_1 відповідними нормативними чи локальними актами ДФС України чи її територіального управління в Івано-Франківській області, відповідач суду не вказав.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обставин того, що організація роботи по боротьбі з незаконним обігом підакцизних товарів входить до функціональних обов’язків позивача. Вказані обставини не дають можливості суду встановити факт порушення позивачем службової дисципліни як об’єктивної сторони дисциплінарного проступку.

Суд також звертає увагу на те, що системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті статтях 1, 2, 4, 12, 14 Дисциплінарного статуту, пунктах 2.1, 2.5, 2.6, 6.3, 8.3 Інструкції свідчить, що за вчинення працівниками порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені у статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, в порядку передбаченому ст. 14 цього ж Статуту та Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України». При цьому, вказаними нормами чітко врегульована процедура застосування дисциплінарних стягнень, яка в першу чергу спрямована на забезпечення належного захисту в спірних трудових правовідносинах законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Таким чином, однією із обставин, які потрібно довести при здійсненні дисциплінарного проступку, також є вина працівника в невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього службових обов'язків.

При цьому, суд звертає увагу на принцип презумпції невинуватості, який діє в трудовому праві. Тобто працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов’язаний сам доводити свою невинуватість.

За таких обставин, суд вважає неправомірним застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки відповідач не довів факту порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов’язків, що спричинили до негативних результатів роботи з протидії незаконному обігу підакцизних товарів в Івано-Франківській області.

Щодо твердження позивача про те, що він не ознайомився з висновком службового розслідування від 26.02.2016 року та про те, що від ОСОБА_1 не вимагалось жодних пояснень, то суд встановив таке.

Відповідно до абзацу 5 статті 14 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Згідно матеріалів адміністративного позову, ОСОБА_1 02.03.2016 року ознайомився з висновком про результати службового розслідування стосовно працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо неналежної організації роботи у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів від 26.02.2016 року, що підтверджується рапортом позивача від 02.03.2016 року. При цьому, суд звертає увагу на те, що цього ж дня, відповідач прийняв оскаржуваний наказ № 180 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В той же час, відповідно до п. 6.3 Інструкції особа стосовно якої проводиться службове розслідування має право:

- отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

- брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

- висловлювати письмові зауваження щодо об’єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять);

- відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України;

- за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України;

- оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення (пункт 6.3.6 Інструкції).

В даному випадку, висновок про результати службового розслідування стосовно працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо неналежної організації роботи у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів від 26.02.2016 року затверджений виконуючим обов’язків начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області 26.02.2016 року. В той же час, згідно рапорту старшого інспектора відділу персоналу ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_7 від 01.03.2016 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в період з 15.02.2016 року по 29.02.2016 року в зв’язку із тимчасовою втратою працездатності (а.с. 42). Таким чином, висновок про результати службового розслідування стосовно працівника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 щодо неналежної організації роботи у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів від 26.02.2016 року затверджений виконуючим обов’язків начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області 26.02.2016 року без отримання від позивача письмового пояснення, оскільки ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування перебував на листку непрацездатності. Посилання відповідача на те, що позивач міг надати такі пояснення 02.03.2016 року, після ознайомлення з висновком службового розслідування, суд оцінює критично з огляду на те, що цього ж числа – 02.03.2016 року було прийнято наказ № 180 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідності. При цьому, в матеріалах справи відсутній акт про відмову позивача в наданні письмового пояснення щодо проведеного службового розслідування. Одночасно, суд звертає увагу на те, що в зазначеному висновку про проведення службового розслідування від 26.02.2016 року наведено пояснення інших працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач допустив порушення пункту 6.3.6 Інструкції, затвердивши висновок про проведення службового розслідування стосовно працівників відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо неналежної організації роботи у напрямку боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів від 26.02.2016 року не отримавши пояснення від позивача.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 цієї статті КАС України встановлено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що наказ від 02.03.2016 року за № 180 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким оголошено ОСОБА_1 догану є протиправним, оскільки виданий відповідачем з недотриманням передбаченої законом процедури, що передує його прийняттю, необґрунтовано, без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи зазначені вище норми закону та встановлені в судовому засіданні фактичні обставин даної справи, суд дійшов висновку задовольнити адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 180 від 02.03.2016 року.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача виплатити ОСОБА_1 ненараховану премію та надбавку, то суд відмовляє в її задоволенні з таких мотивів.

Відповідно до пункту 357.1 статті 357 Податкового кодексу України, форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року N 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (надалі – Постанова № 268), керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, в тому числі керівним працівникам і спеціалістам структурних підрозділів органів Державної фіскальної служби, які забезпечують адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, протидію контрабанді та порушенню митних правил, особам начальницького складу податкової міліції, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Також підпунктом 4 пункту 3 Постанови № 268 передбачено здійснювати виплату працівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови: надбавку за вислугу років: особам рядового та начальницького складу податкової міліції органів Державної фіскальної служби у відсотках до окладу грошового утримання з урахуванням доплат за спеціальне звання і залежно від вислуги років у таких розмірах: понад 1 рік - 5, понад 2 роки - 10, понад 5 років - 20, понад 10 років - 25, понад 15 років - 30, понад 20 років - 35, понад 25 років - 40 відсотків.

При цьому, згідно з абзацу п'ятого підпункту "в" пункту 2 Постанови № 268 надбавка скасовується або розмір її зменшується у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни.

Щодо стосується премії, то відповідно до підпункту 2 пункту 2 Постанови № 268 керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що питання визначення розміру та нарахування надбавки і премії працівникам відноситься до виключної компетенції керівника органу, в якому вони працюють. При цьому, рішення щодо нарахування вказаних надбавки та премії керівник приймає за результатами роботи конкретного працівника і суд не може втрутитися в компетенцію такого органу.

З огляду на положення ст.ст. 2, 6, 162 КАС України щодо завдань та компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до виключної компетенції цього органу державної влади. При цьому, суд вказує на те, що в адміністративному суді підлягає захисту конкретне порушене право позивача.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Окрім цього, судом враховано роз’яснення, викладені в пункті 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі”, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Також суд звертає увагу позивача на те, що рішення суду про скасування наказу відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, яке набере законної сили, може бути підставою для перегляду керівником відповідача розміру заробітної плати позивача (з врахуванням доплат та премій) за період дії такого дисциплінарного стягнення. В даному випадку, поданий позов в цій частині є передчасним, оскільки відповідач не вчиняв, і не міг вчинити жодних дій щодо відмови позивачу в перерахунку заробітної плати з огляду на відсутність судового рішення щодо неправомірності застосування дисциплінарного стягнення до позивача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача виплатити ОСОБА_1 ненараховану в заробітній платі премію та надбавку.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 180 від 02.03.2016 року.

В задоволенні позову в решті вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя /підпис/ ОСОБА_8

Постанова складена в повному обсязі 09.06.2016 року.