Справа № 431/1974/16-п

Провадження № 33/782/53/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 червня 2016 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області Сахарілєнко О.Г., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, стосовно

ОСОБА_1, 03.12.1958 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, Старобільського

району, Луганської області, який не працює, мешкає за адресою: Луганська область, Старобільський район, с.Чмирівка, вул.Сінна, 76, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Старбільського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень і з нього стягнуто судовий збір у сумі 275 гривень 60 копійок.

Як зазначено в постанові, 28 квітня 2016 року о 16 годині 55 хвилин ОСОБА_1 по вул. 1 Травня в м.Старобільську Луганської області здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб’єкт господарювання, а саме займався перевезенням пасажирів на особистому автомобілі НОМЕР_1 маршрутом м.Старобільськ вул.Центральна-вул.1 Травня, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необгрунтованою, а обставини, які мають значення для справи, неповно з’ясованими судом, при неправильній оцінці доказів та неправильному визначенню правовідносин, з порушенням матеріального та процесуального права. Протокол про адміністративне правопорушення ним не підписаний і вважає складеним незаконно, без будь-яких доказів, копія якого йому в порушення ст.254 КУпАП не була надана та не направлялась поштою, а процесуальні права йому в порушення ст.268 КУпАП не були роз’яснені. Вважає пояснення свідків ОСОБА_3В, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сфальсифікованими, які не відповідають дійсності, а факт скоєння ним адміністративного правопорушення не підтвердженим. Зазначає, що послуг з перевезення пасажирів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він не надавав та грошових коштів від них не отримував, які у нього не вилучались, що спростовує зайняття ним господарською діяльністю без державної реєстрації як суб’єкта господарювання. Зазначає, що підвіз один раз без оплати одного пасажира. Суд не з’ясував обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також не перевірив пояснення особи, яка його склала та свідків, наявність події і складу адміністративного правопорушення. Просить постанову суду скасувати, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

В судовому засіданні були заслухані пояснення:

- ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2, які підтримали вимоги апеляційної скарги та вказують на те, що пояснення свідків щодо надання їм ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів нічим не підтверджені, проти яких вони заперечують. В протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначені прізвища пасажирів та обставини щодо їх перевезення ОСОБА_1 і отримання від них коштів, копія якого йому не надавалась та процесуальні права йому не були роз’яснені. Данні порушення позбавили ОСОБА_1 можливості захищатися в суді від інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП;

- ОСОБА_8, який працює інспектором Старобільського ВП ГУНП та склав протокол про адміністративне правопорушення і вважав наявним в діях ОСОБА_1 склад зазначеного адміністративного правопорушення. Однак не заперечував, що пояснення свідків про перевезення їх ОСОБА_1 з оплатою послуг іншими доказами не підтверджені і грошові кошти за надані послуги у нього не вилучались. Письмові пояснення у свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 були відібрані відповідно 26 та 27 квітня 2016 року, тобто до складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений 28 квітня 2016 року.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду і закрити провадження по справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, ОСОБА_8, який склав протокол про адміністративне правопорушення та вважав обґрунтованим притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.164 КУпАП, настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об’єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

В свою чергу, згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва підприємцями.

Відповідно до ст.42 ГК України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст.55 ч.ч.1, 2 ГК України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб’єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно зі ст.20 ч.1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб’єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 009535 від 28.04.2016 року ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 28 квітня 2016 року о 16 годині 55 хвилин в м.Старобільську на вул. 1 Травня здійснював провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб’єкт господарювання, а саме займався перевезенням пасажирів на особистому автомобілі НОМЕР_1 маршрутом м.Старобільськ вул. Центральна - вул.1 Травня, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.

Таким чином, враховуючи, що норма ст.164 КУпАП носить банкетний характер, то в протоколі мало б бути посилання на норму спеціального закону, який регламентує ту чи іншу діяльність, яка потребує ліцензування або державну реєстрацію суб’єкта господарювання.

В описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення №009535 від 28.04.2016 року не зазначено, яка саме спеціальна норма була порушена ОСОБА_1, не викладено повно фактичних обставин правопорушення, не вказано прізвищ осіб кому конкретно він надавав послуги таксі, чи існувала регулярність таких послуг.

Крім того, в даному протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що правопорушник від копії протоколу відмовився, свідками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що він не отримував копії протоколу про адміністративне правопорушення та йому не були роз’яснені процесуальні права.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 28 квітня 2016 року вони були запрошені співпрацівником поліції в якості понятих та їм роз’яснили, що ОСОБА_1 займався незаконною господарською діяльністю з надання послуг по перевезенню пасажирів без ліцензії. На ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, від підписання якого той відмовився в їх присутності (а.с.5, 6).

Однак в письмових поясненнях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 данні про відмову ОСОБА_1 від вручення йому екземпляру протоколу про адміністративне правопорушення та роз’яснення йому процесуальних прав відсутні.

Матеріали справи також не містить даних про вручення ОСОБА_1, тобто особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, одного екземпляру протоколу про адміністративне правопорушення під розписку, а також роз’яснення йому процесуальних прав, як це передбачено ч.2 ст.254, ч.4 ст.256 КУпАП.

Зазначені порушення позбавили ОСОБА_1 можливості захищатись в суді від інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Разом з тим, дані порушення залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Суд в постанові також зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не визнав та пояснив, що

він послуг по перевезенню пасажирів не надавав. 28 квітня 2016 року о 16 годині 39 хвилин він їхав до церкви за матір’ю та у цей час йому подзвонив хлопець і попросив його відвезти від бару «Хуторок» до магазину «Вікторія». Він його підвіз, а коли вони під’їхали на вул. 1 Травня м.Старобільська, хлопець вийшов та хотів дати йому гроші, на що він відмовився і це бачили працівники поліції.

Всупереч вимогам ст.ст.245, 280 КУпАП суд однобічно і неповно з’ясував обставини справи, пояснення ОСОБА_9 не перевірив, всіх свідків по даній справі не допитав, що призвело до передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_9 складу вказаного адміністративного правопорушення.

В постанові суд в обґрунтування висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення навів:

- протокол про адміністративне правопорушення від 28.04.2016 року;

- показання свідка ОСОБА_5 та письмові пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 про надання їм кожному відповідно 26, 27 та 28 квітня 2016 року водієм автомобілю НОМЕР_2 оплатних послуг з перевезення пасажирів;

- показання свідка ОСОБА_8, який працює інспектором Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, про виявлення ним факту неодноразового надання ОСОБА_1 без ліцензії послуг з перевезення пасажирів три рази за грошову плату.

Однак ОСОБА_1 ці обставини та факт надання оплатних послуг з перевезення зазначених осіб заперечує.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 28 квітня 2016 року він підвозив хлопця на вул. 1 Травня м.Старобільська без будь-якої винагороди. Послуг по перевезенню пасажирів іншим особам він не надавав, як суб’єкт підприємницької діяльності він не зареєстрований.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_8 також не заперечував, що пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про надання їм ОСОБА_1 оплатних послуг по перевезенню пасажирів іншими доказами не підтверджені і грошові кошти за надані послуги у нього не вилучались.

Крім того, обставини щодо надання ОСОБА_1 оплатних послуг з перевезення 26 квітня 2016 року ОСОБА_5, 27 квітня 2016 року ОСОБА_6, в протоколі про адміністративне правопорушення № 009535 від 28.04.2016 року не зазначені і не ставились в провину ОСОБА_1, а також не ставилось йому в провину надання оплатних послуг з перевезення 28 квітня 2016 року ОСОБА_10

З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення №009535 від 28.04.2016 року не містить даних та підтвердження про те, що ОСОБА_1 здійснював самостійну, ініціативну, систематичну діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, суд приходить до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 є суб’єктом господарювання та може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, яка регулює суспільні відносини саме у сфері господарської діяльності.

Вищевказане в сукупності свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, постанова Старобільського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Керуючись ст.294, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 12 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: