Справа № 530/241/16-ц

2/530/199/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

06.06.2016 року місто Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Дем’янченка С.М. при секретарі Тараненко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства ‘Фаворит', третя особа: реєстраційна служба Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області про дострокове припинення договору оренди землі,шляхом розірвання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до селянського (фермерського) господарства‘Фаворит', третя особа: реєстраційна служба Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області про дострокове припинення договору оренди землі,шляхом розірвання.

З позову ОСОБА_1 вбачається, що у 2009 році ОСОБА_2, батько позивача уклав з селянським (фермерським) господарством ‘Фаворит’договір оренди земельної ділянки площею 2.3801 га., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на 10 років. 25 червня 2014 року помер ОСОБА_2, після смерті якого ОСОБА_1 прийняв спадщину успадкувавши належне йому майно в тому числі і земельну ділянку площею 2.3801 га. кадастровий № 5321387800:00:037:0011, що розташована на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і на даний час позивач являється власником вищезазначеної земельної ділянки, після чого він звернувся до голови селянського (фермерського) господарства ‘Фаворит' з пропозицією привести договір оренди землі у відповідність до діючого законодавства шляхом внесення до нього змін та доповнень та угоду про зміну договору оренди землі. Про результати розгляду пропозицій відповідач не повідомляв. Позивач не погодився з таким ставленням орендаря та вирішив припинити договірні відносини. За вищезазначених обставин позивач звернувся з позовом до суду в якому просив суд припинити договір оренди земельної ділянки площею 2.3801 га. кадастровий № 5321387800:00:037:0011, зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської філії ДП “Центру ДЗК при Держкомземі України” про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.07.2010 року за № 041055502711 шляхом розірвання та стягнути судовий збір.

В судових засіданнях позивач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, послалися на обставини викладені в позовній заяві, представники відповідача селянського (фермерського) господарства ‘Фаворит' адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судових засіданнях позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, вважаючи їх безпідставними та не обґрунтованими, просили суд відмовити в задоволенні позову, третя особа, представник реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений, заперечень на позов не надав.

Суд, заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, вивчивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про дострокове припинення договору оренди землі, шляхом розірвання підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що у 2009 році (без зазначення дати договору) між селянським (фермерським) господарством ‘Фаворит' та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер № 5321387800:00:037:0011, загальною площею 2.3801 га, яка розташована на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на десять років, який 19.07.2010 року зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” про, що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041055502711 (а.с.10-11). ОСОБА_1 народився 05.08.1953 року в селі Шилівка Зіньківського району Полтавської області ( а.с.4-5). 25.06.2014 року помер ОСОБА_2 батько позивача ОСОБА_1 (а.с.7). З свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2015 року ОСОБА_1 вбачається, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 і є власником земельної ділянки площею 2.3801 га., кадастровий № 5321387800:00:037:0011, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області і належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІII-ПЛ № 030902 (а.с.8), що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.02.2015 року ( а.с.9).

Згідно ст.18 Закону України «Про оренду землі» та ч.2 ст.125 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації. Стаття 20 Закону України «Про оренду землі» зазначає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

З часу прийняття спадщини після cмерті ОСОБА_2 з 26.02.2015 року позивач ОСОБА_1став стороною спірного договору оренди землі, а саме орендодавцем.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом № 3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі “ОСОБА_6 Девелопментс ЛТД” проти Ірландії” та у справі від 20.11.1995 року "Прессе Компанія Навієра СА" проти Бельгії", зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, відповідачем порушено.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 23.03.2015 року надіслав до селянського (фермерського) господарства ‘Фаворит' пропозицію про приведення у відповідність договору оренди землі, шляхом внесення змін та доповнень ( а.с.12), яку відповідач отримав 04.04.2015 року, крім цього позивач надіслав угоду про зміну договору оренди землі яку відповідач отримав 05.09.2015 року (а.с.15-16), але відповіді про прийняте рішення позивачу ненадіслав.

З наведених даних вбачається, що для визначення розміру орендної плати відповідач взяв за основу нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, що суперечить положенню ст.5 Закону України “Про оцінку земель” відповідно до якої при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок використовується експертна грошова, а не нормативно-грошова оцінка. Тобто орендна плата розрахована від величини, яка не є сталою і не залежить від волі учасників правочину, а визначається третіми особами. В розділі договору оренди землі умови використання земельної ділянки не зазначено які добрива та гербіциди допускається вносити чи не вносити, яка кількість органічних поживних речовин для відновлення земельної ділянки повинна бути внесена та яка сівозміна проводитиметься на використовуваній земельній ділянці, як оброблятиметься та чи має ця земельна ділянка певний час перебувати під паром. В п.17 договору оренди землі умови збереження стану земельної ділянки викладені формально, а відповідно до п.21 договору передбачено повернення земельної ділянки в стані не гіршому порівняно з тим у якому вона передавалася в оренду.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів статистичної звітності за формою 4-сг річна у 2010 р. ( а.с.43-44) по СФГ “Фаворит” на посівній площі 477.52 га. було посіяно озимих культур 144.00 га. в тому числі пшениця 144.00 га.; ярих зернових та зернобобових культур на 272.1 га, ячменю на 119.1 га., пшениці на 33 га; кукурудзи на 35 га; в тому числі кукурудзи на зерно на 35 га. ; проса на 85 га.; у 2011 р. ( а.с. 45-46) на посівній площі 508 га. було посіяно озимих культур 150.00 га. в тому числі пшениця 150.00 га.; ярих зернових та зернобобових культур на 301 га, ячменю на 153 га., пшениці на 30 га; кукурудзи на 55 га; в тому числі кукурудзи на зерно на 55 га. ; проса на 63 га.;олійних культур 57 га.,в тому числі соняшника на зерно 57 га.; у 2012 р. ( а.с. 47-48), на посівній площі 547.87 га. було посіяно озимих культур 105.00 га. в тому числі пшениця 105.00 га.; ярих зернових та зернобобових культур на 288 га, ячменю на 104 га., кукурудзи на 117 га; в тому числі кукурудзи на зерно на 117 га. ; проса на 67 га.; олійних культур 154.87 га., в тому числі соняшника на зерно 154.87 га.; у 2012 р. (а.с. 49-50), на посівній площі 575.3 га. було посіяно озимих культур 130.00 га., в тому числі пшениця 130.00 га.; ярих зернових та зернобобових культур на 319.3 га, ячменю на 112 га.,кукурудзи на 143.56 га, технічні культури 126 га.; у 2014 р. (а.с. 51-52), на посівній площі 590.73 га. було посіяно озимих культур 151.00 га. в тому числі пшениця 151.00 га.; ярих зернових та зернобобових культур на 270 га, ячменю на 99 га., кукурудзи на 86 га; в тому числі кукурудзи на зерно на 86 га. ; зернові та зернобобові культури 421 га.;олійних культур 169.73 га.,в тому числі соняшника на зерно 107.73 га.,гірчиці 62.0 га. у 2015 р. ( а.с.53-54), на посівній площі 674.76 га. було посіяно озимих культур 150.00 га., в тому числі пшениця 150.00 га.; ярих зернових та зернобобових культур на 322 га, ячменю на 104 га., кукурудзи на 85 га; в тому числі кукурудзи на зерно на 85 га.; проса на 133 га.;олійних культур 202.76 га., в тому числі соняшника на зерно 70.76 га.,сої 132 га.

Згідно статистичної звітності за формою № 29-сг “ Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів,ягід та винограду ” врожайність пшениці становила у 2010 р. – 1900, 00 ц. з га., жито озиме 1900,00 ц. з га., пшениця яра 400,00 ц. з га., ячмінь ярий 1500,00 ц. з га., кукурудзи на зерно 651,00 ц. з га., проса 1275.00 ц. з га., зернові та зернобобові 5726.00 ц. з га. соняшника на зерно 1420.00 ц. з га.; у 2010 р. – врожайність пшениці становила – 1448, 00 ц. з га., ячменю 180,00 ц. з га., кукурудзи 4733,00 ц. з га., проса 180,00 ц. з га., соняшника 4240,00 ц. з га.;картоплі 25,00 ц. з га., овочі відкритого типу 814 ц. з га. ( а.с.55-58) у 2011 р. врожайність пшениці становила 33.00 ц.з га., – пшениця яра 180.00 ц. з га.; ячмінь ярий 2300,00 ц. з га., кукурудзи на зерно 3520,00 ц. з га., проса 1200.00 ц. з га., зернові та зернобобові 10500.00 ц. з га., соняшника на зерно 1160.00 ц. з га. (а.с.59-62); у 2012 р. врожайність пшениці становила 1550.00 ц.з га., ячмінь ярий 1050,00 ц. з га., кукурудзи на зерно 3200,00 ц. з га., проса 980.00 ц. з га., зернові та зернобобові 6780.00 ц. з га., соняшника на зерно 2790.00 ц. з га .(а.с.63-66); у 2013 р. врожайність пшениці становила 3900.00 ц. з га., ячмінь ярий 910,00 ц. з га., кукурудзи на зерно 4830,00 ц. з га., проса 1000.00 ц. з га.,гречка 250 ц. з га., зернові та зернобобові 10890.00 ц. з га., соняшника на зерно 1800.00 ц. з га., соя 486.00 ц. з га. (а.с.67-70); у 2014 р. врожайність пшениці становила 4900.00 ц. з га., ячмінь ярий 2300,00 ц. з га., кукурудзи на зерно 5050,00 ц. з га., проса 2600.00 ц. з га., зернові та зернобобові 1495.00 ц. з га. соняшника на зерно 1800.00 ц. з га., соя 696 ц.з га.(а.с.71-74); у 2015 р. врожайність пшениці становила 3000.00 ц. з га., ячмінь ярий 2500,00 ц. з га., кукурудзи на зерно 4289,00 ц. з га., проса 4000.00 ц. з га., зернові та зернобобові 13789.00 ц. з га. соняшника на зерно 1700.00 ц. з га., соя 1340 ц. з га.(а.с.75-80);

Згідно статистичної звітності за формою №9-б-сг “ Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування грунтів за” за 2010 рік внесено 73 % добрив під урожай звітного року та 30% під посів озимих культур (а.с.81); за 2011 рік внесено 135 % добрив під урожай звітного року ( а.с.82); за 2012 рік внесено 94 % добрив під урожай звітного року та 33 % під посів озимих культур (а.с.83); за 2013 рік внесено 173 % добрив під урожай звітного року та 30 % під посів озимих культур (а.с.84); за 2014 рік внесено 153 % добрив під урожай звітного року ( а.с.85), за 2015 рік внесено 158 % добрив під урожай звітного року та 37 % під посів озимих культур ( а.с.86-88).

З довідки Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області про середню урожайність сільськогосподарських культур в господарствах Зіньківського району Полтавської області у 2014 році згідно форми № 29 сг. вбачається урожайність: озимої пшениці 52.5 ц. з га., озиме жито 28.3 ц. з га., озимий ячмінь 30.3 ц.з га., пшениці 26.7 ц.з га., ячмінь 36.3 ц. з га., овес 39.0 ц. з га., кукурудзи на зерно 70.5 ц. з га., гречки 18.0 ц. з га., проса 25.9 ц. з га., сорго на зерно 57.2 ц. з га., соняшника 29.3 ц. з га., сої 18.9 ц. з га., цукрових буряків 609.9 ц. з га.(а.с.109); З довідки Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області про середню урожайність сільськогосподарських культур в господарствах Зіньківського району Полтавської області у 2009 році склала: озима пшениця 37.9 ц. з га., яра пшениця 19.0 ц з га., озимий ячмінь 40.1 ц.з га., ячмінь ярий 22.9 ц.з га., соняшник 24.4 ц. з га., кукурудза на зерно 59.7 ц. з га., соя 19.1 ц. з га., цукровий буряк 349.3 ц. з га.; у 2010 році озима пшениця 26.3 ц. з га., ячмінь ярий 21.8 ц.з га.,соняшник 21.0 ц. з га., кукурудза на зерно 46.3 ц. з га., соя 13.9 ц. з га., цукровий буряк 368.3 ц. з га.; у 2011 році озима пшениця 32.2 ц. з га., яра пшениця 14.3 ц. з га., озимий ячмінь 20.7 ц.з га., ячмінь ярий 21.5 ц.з га., соняшник 26.1 ц. з га., кукурудза на зерно 77.3 ц. з га., соя 24.1 ц. з га., цукровий буряк 477.2 ц. з га.; у 2012 році озима пшениця 30.2 ц. з га., яра пшениця 13.4 ц. з га., озимий ячмінь 29.4 ц. з га., ячмінь ярий 21.8 ц.з га., соняшник 23.0 ц. з га., кукурудза на зерно 46.3 ц. з га., соя 11.9 ц. з га., цукровий буряк 426.1 ц. з га., у 2013 році озима пшениця 46.7 ц. з га., яра пшениця 22.8 ц. з га., озимий ячмінь 22.9 ц.з га., ячмінь ярий 23.8 ц.з га., соняшник 33.6 ц. з га., кукурудза на зерно 70.9 ц з га., соя 18.4 ц з га., цукровий буряк 528.7 ц. з га.(а.с.110).

З цих показників слідує, що врожайність основних культур по СФГ «Фаворит» нижча за середні показники врожайності у сільськогосподарських підприємствах Зіньківського району Полтавської області. Суд критично оцінює посилання представника відповідача селянського (фермерського) господарства ‘Фаворит' ОСОБА_5, що низька врожайність по господарству є передумовою досягнення якісних показників сільськогосподарської продукції. З цих мотивів відповідачем обґрунтовується і внесення мінеральних добрив в недостатній кількості.

Відповідно до ст.ст.33-1, 35 Закону України “Про охорону земель” нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськосподарських регіонах встановлюються для досягнення високих і стабільних урожаїв та запобіганню виснаженню ґрунтів внаслідок ґрунтовтоми.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;забезпечувати захист земель від виснаження.

Пунктом 31 договорів оренди землі встановлено обов’язок орендаря виконувати встановлені щодо земельної ділянки обмеження в обсязі передбаченому законом та договором, а також дотримуватись режиму природоохоронного використання земель.

До набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12 лютого 2015 року № 191-VIII ( 05 квітня 2015 року) діяли норми абз.5, ч.1 ст.30 та ст.33-1 Закону України «Про охорону земель» 05 квітня 2015 року за приписами яких, нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах у різних природно-сільськосподарських регіонах становили нормативи у галузі охорони земель та відновлення родючості грунтів. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 року №164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах» для культури соняшник встановлено 5-9 % до посівної площі. Організацію раціонального використання та охорони земель забезпечується розробленням проектів землеустрою що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Відповідно до п. е) ч.2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь є документацією із землеустрою і складовою Державного земельного кадастру. Проекти землеустрою що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь розробляються з урахуванням нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах, що передбачено п. 7 Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2011 року №1134. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі охорони земель визначені в ст.13 Закону України «Про охорону земель», яка встановлює реалізацію політики в галузі використання охорони земель, розроблення та затвердження в межах своїх повноважень нормативних правових актів в галузі охорони земель. Одним із принципів державної політики у сфері охорони земель визначених ст.3 цього Закону, є забезпечення охорони земель як основного національного багатства Українського народу.

Пунктом 1 ч.1 ст.221 Земельного Кодексу України передбачено настання відповідальності за використання земельних ділянок без проектів землеустрою що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь. З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що відхилення від встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 року № 164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах», можливе за умов господарювання на земельних ділянках відповідно до розробленого проекту землеустрою що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь. Як встановлено судом відповідач здійснює господарську діяльність на орендованих земельних ділянках без розроблення проектів землеустрою що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь з порушенням нормативу оптимального співвідношення культури соняшника у структурі посівних площ.

З досліджених статистичних звітів форма 4-сг Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2011 р. на посівній площі 508 га. посіяно соняшника на 57 га, що становить 11,22 %; у 2012 р. на посівній площі 547,87 га. посіяно соняшника на 154,87 га, що становить 28,26 %, у 2013 р. на посівній площі 575,30 га. посіяно соняшника на 59 га., що становить 10,25 %, у 2014 р. на посівній площі 590,73 га. посіяно соняшника на 107,43 га, що становить 18,19 %, у 2015 р. на посівній площі 674,76 га. посіяно соняшника на 70,76 га, що становить 10,49 %. Формуючи правову позицію у справі № 1998 цс-15 Верховний Суд України виходив з того, що недотримання орендарем обмежень у використанні земельних ділянок встановлених договором або законодавством України, є підставою для розірвання договору оренди.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про дострокове припинення договору оренди землі, шляхом розірвання підлягають до задоволення.

Що стосується судових витрат то відповідно до статті 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам, документально підтверджених.

На підстав викладено та керуючись ст.18,32 Закону України “Про оренду землі ”, ст.125 ЗК України, ст.ст.33-1, 35 Закону України “Про охорону земель” , ст. ст. 3, 10,11, 15, 30, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства ‘Фаворит', третя особа: реєстраційна служба Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області про дострокове припинення договору оренди землі,шляхом розірвання - задовольнити.

Договір оренди землі укладений у 2009 році( без зазначення дати укладення договору) між селянським (фермерським) господарством ‘Фаворит' та ОСОБА_2, кадастровий номер № 5321387800:00:037:0011, загальною площею 2.3801 га,яка розташована на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, строком на десять років, який 19.07.2010 року зареєстрований Зіньківським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041055502711 – припинити щляхом його розірвання.

Стягти із селянського (фермерського) господарства ‘Фаворит', яке знаходиться за адресою: село Шилівка, вулиця 40-років Перемоги Зіньківського району Полтавської області, р/р 26008300861016 в Полтавській філії АТ "Ощадбанк", МФО 331467, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір в сумі 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 07.06.2016 року.

Суддя -