Єдиний унікальний номер 233/6774/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Мартишева Т.О. Номер провадження 22 ц/775/1019/2016 Доповідач Постолова В.Г.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 червня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Постолової В.Г.

суддів : Корчистої О.І., Тимченко О.О.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_5

на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», Костянтинівській міській раді , посилаючись на те, що 20 квітня 2015 року від обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до нього надійшла претензія, відповідно до якої на його думку вони не визнають законність його відключення від теплопостачання відповідно до акту від 30.06.2010 року , посилаючись при цьому на підзаконний акт, Постанову КМУ від 21.07.2005 року № 630 та наказ міністерства будівництва.

Вважає, що обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» не має права понудити його користуватися його послугами, оскільки він в них не потребує. Свого часу він відмовився відключити позивача від теплопостачання, в зв*язку з чим він самостійно відключився та склав з цього приводу акт від 30.06.2010 року . Крім того, з часу його відключення від теплопостачання він бажає встановити автономне опалення , з цього приводу він неодноразово звертався до Костянтинівської міської ради, де йому після чергового звернення пообіцяли запросити його на комісію з цього приводу.

На комісію його ніхто не запрошував та не повідомляв про час її засідання.

18.11.2015 року засідання комісії пройшло без його участі, тому він вважає рішення комісії незаконним та неправомочним та таким, що підлягає скасуванню.

Просив визнати відключення від теплопостачання від 30 червня 2010 року законним та таким, що відповідає вимогам закону періоду 2005 року, зобов*язати

обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» списати борги та видати йому належну завірену довідку про відсутність боргів , подати звіт про виконання рішення суду, зобов*язати Костинтинівську міську раду скасувати рішення комісії №5 від 18.11.2015 року та винести його питання на засідання нової комісії, стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 21305 грн.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 лютого 2016 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов*язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди закрито.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 1 березня 2016 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про визнання відключення від теплопостачання від 30 червня 2010 року законним та таким, що відповідає вимогам закону періоду 2005 року, - відмовлено у зв’язку із спливом позовної давності; у задоволенні позову ОСОБА_1до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про списання боргів за послуги теплопостачання, видачу належним чином завіреної довідки про відсутність боргів за послуги теплопостачання, подання звіту про виконання рішення суду, відшкодування моральної шкоди відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави витрати пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 1102,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_5, просив скасувати рішення, ухвалите нове, посилаючись на те, що судом першої інстанції з позивача безпідставно було стягнуто судовий збір, фактично судове засідання відбулось не 30 березня 2016 року, а 23 березня 2016 року, суд першої інстанції взяв до уваги безпідставні посилання відповідача, а саме рішення ВСУ, та використав його, як прецедентне право порушуючи, принцип змагальності, сфабрикував розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача не з’явився до суду апеляційної інстанції, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, просили розглянути справу у їх відсутність.

3-і особи не з*явилися до суду апеляційної інстанції, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині вимог про визнання відключення від теплопостачання від 30 червня 2010 року законним та таким, що відповідає вимогам закону періоду 2005 року та в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення за таких підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання відключення від теплопостачання від 30 червня 2010 року законним та таким, що відповідає вимогам закону періоду 2005 року, суд першої інстанції виходив з того, що сплинув строк позовної давності, а відповідач просив застосувати його наслідки.

Проте , з таким висновком суду погодитися не можна суду,оскільки його зроблено у зв*язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ч. 1п.4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Дійсно, відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Але відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

При розгляді даної справи в частині позовних вимог про визнання відключення від теплопостачання від 30 червня 2010 року законним та таким, що відповідає вимогам закону періоду 2005 року, суд першої інстанції позовні вимоги по суті не розглянув, обмежившись посиланням на пропуск строку позовної давності.

Судом при розгляді справи було встановлено, що позивач зареєстрований та проживає з 31 серпня 1988 року в квартирі за адресою м. Костянтинівка Донецької області, пр. Ломоносова, 93-В/125, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4

10 червня 2010 року ОСОБА_6, зверталась до КП «Коменерго», а 16 червня 2010 року до КП «Служба єдиного замовника» для складання акту про демонтаж радіаторів опалення.

30 червня 2010 року сусідами позивача ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10 було складено акт , що згідно письмових клопотань ОСОБА_1 в комунальні служби КП « Коменерго» та КП « Служба єдиного замовника» з приводу складення актів про відключення від теплопостачання , ніхто з даних служб для обстеження квартири та складення актів не прибув, за проханням ОСОБА_1 вони оглянули квартиру та пересвідчилися , що дійсно центральне опалення КП « Тепломережа» повністю відсутнє, опалювальних батарей немає, квартира не опалюється.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 червня 2011 року за заявою ОСОБА_6 скасовано судовий наказ від 11 травня 2011 року, виданий у справі за заявою ОКП « Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та судових витрат.

Листом ОКП«Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Костянтинівкатепломережа» № 630 від 20 квітня 2015 року позивачу повідомлено про порядок відключення від мереж централізованого опалення , що за утримання внутрішньобудинкових інженерних мереж з теплопостачання , за їх технічний стан, ремонт, заміну, розподілу тепла всередині будинку відповідає балансоутримувач житлового будинку та про наявність заборгованості за надану теплову енергію станом на 01 квітня 2015 року в розмірі 21305 грн.

31 березня 2016 року позивач звернувся з заявою до відповідача з приводу припинення нарахування боргів за послуги теплопостачання за умови, що радіатори опалення в його квартирі демонтовані згідно складеного акту за підписами сусідів.

Відповідно до витягу з протоколу № 5 від 18 листопада 2015 року засідання комісії по вирішенню питань відключення окремого жилого будинку(будинків) від централізованого опалення та встановлення індивідуального (автономного ) опалення ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на відключення від систем централізованого опалення та видачі листка узгодження на отримання технічних умов служб для виготовлення проекту на встановлення індивідуального (автономного ) опалення .

Відповідно до повідомлення УСЗН Костянтинівської міської ради від 18 березня 2016 року ОСОБА_1 на підставі його заяви від 15 квітня 2015 року було призначено субсидію, в тому числі на опалення, обов*язкова плата за послуги теплопостачання складає 123,10 грн.

Відповідно до акту обстеження від 25 лютого 2016 року , складеного представниками теплопостачальної , житлової організацій, майстром котельні проведено огляд техпідпілля в житловому будинку № 93 в по пр.. Ломоносова та виявлено, що стояки подають теплоносій до квартир, в тому числі квартири № 125, підключені до системи централізованого опалення , тепло подається до всіх кімнат, стояки в квартирах пластикові , що засвідчено підписами осіб, які складали акт та мешканців квартир № 128 та №134.

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до пункту 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п. 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4 ).

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4 ).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від

централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Позивачем не надано суду доказів дотримання ним передбаченого законом порядку відключення своєї квартири від мереж централізованого опалення.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог про визнання відключення від теплопостачання від 30 червня 2010 року законним та таким, що відповідає вимогам закону періоду 2005 року.

Відмовляючи в задоволенні позову про списання боргів за послуги теплопостачання, видачу належним чином завіреної довідки про відсутність боргів за послуги теплопостачання, подання звіту про виконання рішення суду, відшкодування моральної шкоди , суд виходив з того, що позивач самостійно відключився від централізованого опалення, тобто не дотримався передбаченого законом порядку відключення, що не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання; завдання моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачем не доведено.

Такі висновки суду є правильними, вони відповідають встановленим обставинам по справі та нормам матеріального права.

Відповідно до статті 1 Закону України «По теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно пункту 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем.

У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Доказів , спричинення позивачу моральної шкоди , внаслідок неправомірних дій відповідача не надано.

З огляду на викладене , суд дійшов до правильного про відмову у задоволені позовних вимог про списання боргів за послуги теплопостачання, видачу належним чином завіреної довідки про відсутність боргів за послуги теплопостачання, подання звіту про виконання рішення суду, відшкодування моральної шкоди.

Доводи скарги про те, що розгляд справи було закінчено 23.03.2016 року, а не 30.03.2016 року безпідставні , оскільки судовий розгляд справи було поновлено відповідно до ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2016 року та по справі оголошено перерву на 30 березня 2016 року до 11 години і вказаною датою було закінчено розгляд справи та ухвалено рішення суду.

Разом з тим,стягуючи з позивача на користь держави витрати , пов*язані зі сплатою судового збору, суд не врахував, що відповідно до ст. 22 Закону України « Про

захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов*язані з порушенням їх прав.

Оскільки позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги пов*язує з порушенням своїх прав як споживача, то на нього розповсюджуються вказані вимоги закону.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду в цій частині .

Керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України , апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_5, задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 березня 2016 року в частині позовних вимог про визнання відключення від теплопостачання від 30 червня 2010 року законним та таким, що відповідає вимогам закону періоду 2005 року та в частині розподілу судових витрат скасувати .

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання відключення від теплопостачання від 30 червня 2010 року законним та таким, що відповідає вимогам закону періоду 2005 року відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді :