ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року

Справа № 906/1609/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Фролової Г.М. (доповідача)

суддів

Данилової М.В., Данилової Т.Б.

за участю представників:

позивача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ"

на постанову

Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.16

у справі

№906/1609/15 господарського суду Житомирської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ"

до

Житомирської міської ради

про

визнання недійсним рішення в частині підпункту 1.15 пункту 1 №498 від 24.01.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради про визнання недійсним рішення Житомирської міської ради № 498 від 24.01.2013 в частині підпункту 1.15 пункту 1 щодо затвердження нового розміру нормативної грошової оцінки та орендної плати ТОВ "Онві" за договором оренди земельної ділянки № 040620900248 від 06.04.2006 та його скасування. Позов мотивовано, зокрема, тим, що встановлені спірним рішенням розміри орендної плати не враховують зміни площі орендованої земельної ділянки, зареєстровані 22.11.2007; спірне рішення суперечить приписам Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м.Житомирі №557 від 29.09.2005 щодо зменшення розміру орендної плати з урахуванням функціонального використання та конфігурації земельної ділянки, що ускладнює її використання, коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку застосовано невірно; відповідачем не було вчинено дій щодо повідомлення орендаря про зміну розміру орендної плати; відповідачем не було опубліковано в засобах масової інформації рішення, які зазначені в преамбулі спірного рішення.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.01.2016 у справі №906/1609/15 (суддя Сікорська Н.А.) позов задоволено. Визнано недійсним рішення Житомирської міської ради № 498 від 24.01.2013 в частині підпункту 1.15 пункту 1 щодо затвердження нового розміру нормативної грошової оцінки та орендної плати ТОВ "Онві" за договором оренди земельної ділянки від 28.03.2006, зареєстрованого Житомирським міським відділом Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за №046020900248 від 06.04.2006. Стягнуто з Житомирської міської ради на користь ТОВ "Онві" 1218,00 грн. судового збору. Судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що розрахунок розміру орендної плати було здійснено відповідачем виходячи з площі орендованої земельної ділянки, встановленої договором оренди від 28.03.2006 без урахування зміни площі орендованої земельної ділянки.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 (судді: Огороднік К.М. - головуючий, Тимошенко О.М., Коломис В.В.) пункти 1, 2 рішення господарського суду Житомирської області від 19.01.2016 у справі № 906/1609/15 змінено та викладено в наступній редакції: "1. Позов задовольнити частково. 2. Визнати недійсним рішення Житомирської міської ради № 498 від 24.01.2013 в частині підпункту 1.15 пункту 1 щодо затвердження нового розміру нормативної грошової оцінки та орендної плати ТОВ "Онві" за договором оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року, зареєстрованого Житомирським міським відділом Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 046020900248 від 06.04.2006 року в частині зазначення площі, нормативної грошової оцінки та орендної плати по земельній ділянці 2. В решті позову відмовити". В решті рішення господарського суду Житомирської області від 19.01.2016 року у справі № 906/1609/15 залишено без змін. Постанова суду мотивована, зокрема, тим, що при винесені відповідачем оскаржуваного рішення була допущена технічна помилка в частині зазначення площі земельної ділянки № 2; в решті чотирьох земельних ділянок площа є вірною, а відтак спірний підпункт 1.15 пункту 1 щодо затвердження нового розміру нормативної грошової оцінки підлягає визнанню недійсним частково.

Не погоджуючись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заявник, зокрема, зазначає, що спірний підпункт 1.15 пункту 1 рішення відповідача підлягає зміні та доповненню повністю, оскільки не враховує істотні фактичні обставини, що мають значення для правильного обчислення розміру орендної плати.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.03.2006 між Житомирською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Онві" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1 якого орендодавець на основі рішення 28 сесії Житомирської міської ради 4 скликання від 09.12.2005 року № 584 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для іншої промисловості, які знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, № 150-а. Відповідний договір укладено на 20 років. Відповідно до пункту 2 укладеного договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 3,3181 га, в тому числі: - ділянка 1 площею 1,2159 га; - ділянка 2 площею 0,8375 га; - ділянка 3 площею 0,0967 га; - ділянка 4 площею 0,0419 га; - ділянка 5 площею 1,1261 га. Пунктом 3 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: - ділянка 1 - 992985,37 грн.; - ділянка 2 - 608037,90 грн.; - ділянка 3 - 70205,70 грн.; - ділянка 4 - 30420,04 грн.; - ділянка 5 - 817565,95 грн. Пунктом 5 договору погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить 33415,93 грн. в рік за користування земельною ділянкою площею 3,3181 га, в тому числі: 22631,89 грн. в рік за користування земельною ділянкою загальною площею 2,4320 га. (ділянка 1 та ділянка 5); 8291,81 грн. в рік за користування земельною ділянкою загальною площею 0,8375га; 1579,63 грн. в рік за користування земельною ділянкою 0,0967 га.; 912,60грн. в рік за користування земельною ділянкою загальною площею 0,0419 га. Відповідно до пункту 8 договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованих земельних ділянок не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законом.

Також судами установлено, що 22.11.2007 сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, згідно якого п.п. 1, 2, 5 договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року викладено в новій редакції: "1. Орендодавець на основі рішення 28 сесії Житомирської міської ради 4 скликання від 09.12.2005 року № 584 та рішення 11 сесії п'ятого скликання Житомирської міської ради від 30.05.2007 року № 261 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для іншої промисловості, які знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, № 150-а. 2. В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 3,3006 га, в тому числі: - ділянка 1 площею 1,2159 га; - ділянка 2 площею 0,8200 га; - ділянка 3 площею 0,0967 га; - ділянка 4 площею 0,0419 га; - ділянка 5 площею 1,1261 га. 5. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить: 32313,97 грн. в рік за користування земельною ділянкою площею 3,3006 га".

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, спірним рішенням Житомирської міської ради від 24.01.2013 № 498 "Про затвердження нових розмірів річної орендної плати та приведення у відповідність договорів оренди земельних ділянок несільськогосподарського призначення" у зв'язку з введенням в дію з 01.01.2008р. нових розмірів плати за землю для юридичних осіб та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до рішень Житомирської міської ради від 05.09.2007р. №369 "Про затвердження матеріалів коригування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста", від 29.09.2005р. № 557 "Про затвердження Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м. Житомирі", від 21.11.2007р. № 456 "Про введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки та приведення у відповідність діючих договорів оренди у місті Житомирі" затверджено нові розміри нормативної грошової оцінки та орендної плати за використання земельними ділянками на умовах оренди в м. Житомирі землекористувачам згідно переліку.

Зокрема, підпунктом 1.15 п. 1 рішення від 24.01.2013 № 498 TOB "Онві" затверджено нові розміри нормативної грошової оцінки та орендної плати за користування земельними ділянками по вул. Корольова, 150-а по договору оренди №040620900248, зокрема: ділянка 1 - 1,2159 га, нормативно-грошова оцінка становить 3997965,95 грн., орендна плата - 143926,77 грн. в рік, коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку становить 3,600; ділянка 2 - 0,8375 га, нормативно-грошова оцінка становить 2614147,98 грн., орендна плата - 88086,33 грн. в рік, коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку становить 3,370; ділянка 3 - 0,0967 га, нормативно-грошова оцінка становить 301836,55 грн., орендна плата - 9960,61 грн. в рік, коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку становить 3,300; ділянка 4 - 0,0419 га, нормативно-грошова оцінка становить 130785,43 грн., орендна плата - 4708,28 грн. в рік, коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку становить 3,600; ділянка 5 - 1,1261 га, нормативно-грошова оцінка становить 3514975,57 грн., орендна плата - 126539,12 грн. в рік, коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку становить 3,600.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення Житомирської міської ради № 498 від 24.01.2013 в частині підпункту 1.15 пункту 1 щодо затвердження нового розміру нормативної грошової оцінки та орендної плати ТОВ "Онві" за договором оренди земельної ділянки №040620900248 від 06.04.2006 та його скасування.

Судові рішення у даній справі мотивовані, зокрема, тим, що при винесені відповідачем оскаржуваного рішення була допущена помилка в частині зазначення площі земельної ділянки. Також суди зазначили про необґрунтованість доводів позивача щодо неналежного повідомлення відповідачем про прийняття спірного рішення та необхідність внесення змін до договору; спірне рішення не є регуляторним актом, у зв'язку з чим не було оприлюднено відповідачем у засобах масової інформації, водночас рішення Житомирської міської ради від 05.09.07 №369 та від 21.11.2007 №456 були опубліковані в газеті "Місто".

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Відповідно до статті 105 Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, серед іншого, підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Розрізняють фактичні та юридичні (правові) підстави позову.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статті 5 цього ж Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, зацікавлені у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 6 цього Закону).

Відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про оцінку земель" проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов'язковим при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до положень статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 18 названого Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 названого Закону).

Приписами статті 23 цього Закону унормовано, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про оцінку земель" спори між суб'єктами оціночної діяльності, пов'язані з оцінкою земель, вирішуються в судовому порядку.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, наявних в матеріалах справи, звертаючись з даним позовом, ТОВ "Онві" посилалось, серед іншого, на те, що спірним рішенням затверджені розміри нормативно-грошової оцінки та орендної плати ТОВ "Онві", які не відповідають вимогам чинного законодавства. Зокрема, необґрунтованим є застосування коефіцієнту Км^{2 (пункт 4 Розрахунку визначення нормативної грошової оцінки), який необґрунтовано збільшує середню базову вартість земельної 1м2 ділянки; необґрунтованим також є пункт 5 Розрахунку щодо застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки в розмірі 1.2 без зменшення розміру річної орендної плати з урахуванням функціонального використання та конфігурації земельної ділянки, що ускладнює її використання. Товариство зазначало, що коефіцієнт співвідношення орендної плати до земельного податку для земель промисловості має складати 3,0, застосований у спірному рішенні коефіцієнт не відповідає приписам Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м.Житомирі №557 від 29.09.2005.}

Втім, зазначені доводи позивача залишені судами поза увагою, підстави позову належним чином не з'ясовані. Таким чином, для правильного вирішення даного спору судові необхідно визначити предмет та з'ясувати підстави позову, встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті.

Відтак, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 111^{7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.}

^{При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.}

^{Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.03.16 у справі №906/1609/15 господарського суду Житомирської області та рішення господарського суду Житомирської області від 19.01.2016 року у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Головуючий Г.Фролова

Судді М.Данилова

Т.Данилова