КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р. Справа№ 910/6742/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Мартюк А.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Колесников І.Г. - представник, дов. № 5383 від 30.12.2015,

від відповідача: Ковальчук І.В. - представник, дов. № 220/826/д від 30.12.2015;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Міністерства оборони України,

Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016

у справі № 910/6742/15-г (суддя Спичак О.М.)

за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон"

до Міністерства оборони України

про стягнення 5 339 683,23 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судових засіданнях 14.03.2016, 06.04.2016, 15.04.2016 оголошені перерви до 06.04.2016, 15.04.2016 та 05.05.2016, відповідно.

Згідно із ст.ст. 69, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2016 строк розгляду апеляційних скарг у справі № 910/6742/15-г продовжено.

Розпорядженням Начальника відділу Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2016, у зв'язку із перебуванням судді Рябухи В.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі визначено наступний склад колегії суддів: Ропій Л.М.- головуючий суддя, Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2016 у справі № 910/6742/15-г колегією суддів: головуючий Ропій Л.М., судді Калатай Н.Ф., Мартюк А.І. прийнято апеляційні скарги Міністерства оборони України, Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі № 910/6742/15-г до провадження.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 05.05.2016 оголошено перерву до 01.06.2016.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі № 910/6742/15-г позовні вимоги задоволено частково, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 4 040 063,52 грн. основного боргу, 55 293,14 грн. судового збору та 34 955,43 грн. витрат на проведення експертизи; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що, з огляду на висновок експерта, суд приходить до висновку, що беззаперечними є витрати, які не визнані та не враховані Міністерством оборони України у складі ціни 3-го етапу державного контракту (договору) на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Гелікоптер" від 25.09.2007 № 247/2/07-10 за період з 01.04.2008 по 30.04.2014 на суму 13 176 308,46 грн.; стосовно витрат на суму у розмірі 99,92 грн. суд вважає їх такими, що підтверджені наявними у матеріалах справи документами; суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави зменшувати визначений позивачем прибуток на суму у розмірі 1 168 000,01 грн., внаслідок застосування подання Генеральної прокуратури України від 20.08.2014 № 10/2/2-26802-14 до Міністерства оборони України; у свою чергу виключення відповідачем зі складу ціни 3-го етапу договору суми у розмірі 1 299 619,71 грн. внаслідок зміни порядку формування прибутку з 25% від собівартості власних робіт без адміністративних витрат на інший спосіб визначення прибутку шляхом формування його як 1% від витрат на закупівлю комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб'єктів господарювання та 20% від решти витрат у складі собівартості робіт, суд вважає правомірним та таким, що відповідає нормам законодавства; суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 4 040 063,52 грн., яка розраховується шляхом вирахування з ціни робіт по третьому етапу заявленої позивачем сплаченої відповідачем суми попередньої оплати та спростованої суми прибутку (333 373 512,00-328 033 828,77-1 299 619,71).

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі № 910/6742/15-г скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у позові позивача до відповідача про стягнення з відповідача 3 880 163,50 грн. відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає, що не може погодитись із висновком судової експертизи про документальне підтвердження не визначеної та неврахованої відповідачем у складі ціни 3-го етапу державного контракту на виконання ДКР шифр "Гелікоптер" від 25.09.07 № 247/2/07-10 за період з 01.04.08 по 30.04.14 на суму у розмірі 13 176 308,46 грн., посилаючись на положення п.п.3.3, 6.3, 6.4 контракту; порядок приймання та здавання робіт, погоджених сторонами, підтвердження обґрунтованості запропонованої відповідачем договірної ціни 3-го етапу - 317 729 483,90 грн. 615 військовим представництвом Міністерства оборони України висновком від 09.09.2014 № 680 за результатами перевірки фактичних витрат відповідача з урахуванням подання Генеральної прокуратури України від 20.08.2014 № 10/2/2-26802-14.

Як заявляє скаржник, на сьогоднішній день позивачем не доведено вартість виконаних робіт етапу № 3 на суму, що перевищує 317 729 483,90 грн.; у експертному висновку не підтверджено витрати на суму 2 467 619,72 грн. та на суму 99,92 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що за наслідками виконання 3-го етапу виконані позивачем роботи прийняті відповідачем без заперечень щодо їх складу та якості, а безпідставне визначення їх вартості на рівні 317 729 483.90 грн., замість фактично підтвердженої вартості на рівні 333 373 512,00 грн., свідчить про недотримання відповідачем умов державного контракту (договір) на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Гелікоптер" від 25.09.2007 № 247/2/07-10.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати частину першу рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі № 910/6742/15-г про часткове задоволення позовних вимог з підстав порушення норм матеріального права і в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; скасувати частину третю рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі № 910/6742/15-г про відмову в задоволенні решти позовних вимог і у цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 1 299 619,71 грн. основного боргу; здійснити перерозподіл судових витрат, сплачених за розгляд справи у суді першої інстанції, стягнути з відповідача на користь позивача 17 786,86 грн. судового збору та 11 244,57 грн. витрат на проведення експертизи; стягнути з відповідача на користь позивача 80 388,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник наполягає на тому, що встановлений протоколом попередньої ціни рівень рентабельності у розмірі 25% від собівартості власних робіт сторонами не змінювався, отже, повинен застосовуватись під час проведення розрахунків за виконані роботи; судом неправильно застосована до спірних правовідносин норма пункту 26-3 Порядку, оскільки дана норма регулює правовідносини, які виникають на стадії укладання державного контракту і не регулює відносини, які пов'язані з його подальшим виконанням, про що свідчать положення пункту 26-7 Порядку.

На думку скаржника, судом не враховано, що внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2013 № 695 зміни до Порядку не містять вказівки про надання зворотної дії в часі цьому нормативно-правовому акту; зміст визначеного сторонами під час укладання додаткової угоди № 4 від 24.12.2010 способу формування ціни із застосуванням 25% рівня рентабельності, відповідач не мав права змінювати в односторонньому порядку; така зміна свідчить про порушення ч.1 ст.525 ЦК України.

Як стверджує скаржник, дії відповідача по перегляду рівня рентабельності призвели до зміни ціни, яка була визначена під час укладання договору, що відповідно до п.26-8 Порядку не допускається та суперечить нормі ч.3 ст.632 ЦК України.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем подано до суду першої інстанції позовну заяву про стягнення з відповідача на користь позивача 5 339 683,23 грн. за виконання 3-го етапу державного контракту (договору) на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр "Гелікоптер" від 25.09.2007 № 247/2/07-10 та судового збору в сумі 73 080,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.09.2007 між сторонами укладено державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської роботи № 247/2/07-10 (далі - державний контракт (договір) № 247/2/07-10) відповідно до п.1.1 якого позивач, за договором головний виконавець, зобов'язується виконати й здати відповідачу, за договором генеральному замовнику, а останній зобов'язується прийняти й оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі: "Модернізація вертольоту Мі-24, шифр: "Гелікоптер"; повний обсяг роботи, окремі її етапи та терміни виконання вказані у відомості виконання, що є невід'ємним додатком до договору.

Відповідно до п.2.1 державного контракту (договору) № 247/2/07-10 передбачена договором робота виконується головним виконавцем у повній відповідності до тактико-технічного завдання (ТТЗ) на дослідно-конструкторську роботу шифр "Гелікоптер", затвердженого директором Департаменту розробок і закупівель озброєння та військової техніки Міністерства оборони України 31.01.07.

Згідно із п.2.9 державного контракту (договору) № 247/2/07-10 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 279 "Про затвердження Положення про військові представництва на підприємствах, в установах і організаціях" військові представництва під час виконання підприємствами дослідно-конструкторських робіт зобов'язані здійснювати контроль за якістю науково-технічної продукції на всіх стадіях її розроблення, своєчасним виконанням робіт за даним договором, перевіряти і узгоджувати розрахунково-калькуляційні матеріали щодо договірних (твердих фіксованих) цін та здійснювати контроль за правильністю визначення витрат, проведених згідно з кошторисом на всіх стадіях розроблення та виготовлення дослідних зразків; генеральний замовник без втручання в оперативно-господарчу діяльність головного виконавця має право перевіряти хід і якість виконання дослідно-конструкторської роботи, а також фактичні витрати, понесені головним виконавцем та співвиконавцями за даним договором; перевірки проводяться за участю представників 615 ВП МО України.

В п.6.3 державного контракту (договору) № 247/2/07-10 встановлено що виконані і прийняті генеральним замовником у відповідності з вимогами, встановленими в п.2.1 договору роботи, оплачуються за договірною (твердою фіксованою, модель 1.1) ціною, яка розраховується головним виконавцем та затверджується генеральним замовником на підставі перевірки фактичних витрат головного виконавця та співвиконавців, що затверджується документально; перевірки фактичних витрат проводяться з урахуванням вимог п.2.9 договору; моделі договірних цін, що застосовуються при виконанні договору, встановлюються відповідно до "Основних видів (груп) та моделей договірних цін на науково-технічну продукцію спеціального призначення" введених у дію в 1990 році ЦФУ МО СРСР на виконання Рішення ДК Ради Міністрів СРСР від 4 липня 1988 р. № 251 щодо введення в дію "Положення про договори на створення (передачу) науково-технічної продукції спеціального призначення"; вартість роботи (етапу, підетапу) за договором підлягає зміні у випадку зміни тактико-технічного завдання, тарифів, цін, систем оплати праці, мінімальної зарплати й інших умов виконання роботи, обумовлених рішеннями Уряду України.

Відповідно до п.6.4 державного контракту (договору) № 247/2/07-10 оплата виконаних та прийнятих за договором робіт проводиться генеральним замовником за рахунок головного виконавця на підставі затвердженого акту про приймання робіт, посвідчення військового представництва 615 ВП МО України про приймання робіт, протоколу узгодження договірної (твердої фіксованої ціни).

Згідно із ч. 1 ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її; договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

У подальшому сторонами укладались додаткові угоди до державного контракту (договору) № 247/2/07-10.

24.12.2010 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до державного контракту № 247/2/07-10 відповідно до п.п.2.1-2.3 якої відомість виконання робіт, що є додатком № 1 державного контракту (договору) № 247/2/07-10, викладено у новій редакції; викладено у новій редакції протокол узгодження попередньої ціни на етапи 3, 3.1, 3.1.1, 3.2 та лімітної ціни по роботі в цілому, встановлено лімітну ціну виконання ДКР за державним контрактом (договором) (без врахування вартості підетапів 3.1.2 та 3.1.3, а також 5-го та 6-го етапів) в розмірі 407 159 597,91 грн.

Сторонами затверджено протокол від 23.12.2010 № 1 узгодження попередніх цін на етапи 3, 3.1, 3.1.1, 3.2 та лімітної ціни по роботі в цілому на науково-технічну продукцію спеціального призначення по темі ДКР "Модернізація вертольоту Мі-24, шифр "Гелікоптер" договір № 247/2/07-10 від 25 вересня 2007р., який є додатком № 2 до згаданої додаткової угоди № 4.

Згідно із зазначеним протоколом № 1 від 23.12.2010 по роботі 3-го етапу узгоджена сторонами попередня ціна у розмірі 358 187 873,86 грн.

Відповідно до п.3 додаткової угоди № 7 від 14.05.2012 до державного контракту (договору) № 247/2/07-10 термін дії цього державного контракту (договору) продовжено до 31.12.2015.

24.05.2012 сторонами затверджено узгоджувальний протокол до державного контракту (договору) № 247/2/07-10 від 25.09.07 ДКР, шифр "Гелікоптер", згідно із яким перший абзац пункту 6.4 розділу 6 згаданого державного контракту (договору) викладено у новій редакції, відповідно до якої оплата виконаних та прийнятих за договором робіт проводиться державним замовником за рахунок головного виконавця на підставі затвердженого акту виконання умов етапу (підетапу, робіт в цілому), який складається та затверджується сторонами на підставі затвердженого акту приймання етапів (підетапів, робіт в цілому), затвердженого акту перевірки усунення зауважень (при наявності зауважень), відповідного посвідчення військового представництва та протоколу затвердження договірної (твердої фіксованої) ціни; військове представництво не пізніше наступного дня після отримання затвердженого державним замовником акту приймання етапів (підетапів, робіт в цілому), або акту перевірки усунення зауважень (при наявності зауважень) видає головному виконавцю посвідчення за встановленою формою.

10.04.2014 позивачем затверджено акт приймання етапу 3 "Виготовлення дослідного зразка" дослідно-конструкторської роботи, шифр "Гелікоптер", у якому, зокрема, наведені висновки комісії та пропозиції, у тому числі щодо усунення недоліків до початку робіт етапу 4.

Щодо погодження розміру вартості виконаних робіт етапу 3 "Виготовлення дослідного зразка" шифр "Гелікоптер" за контрактом (договором) № 247/2/07-10 між сторонами проводилась робота про що свідчить здійснене між ними листування.

Позивачем були направлені відповідачу та начальнику 615 ВП МО України листи із додаванням проекту протоколу погодження договірної ціни 3 етапу та обгрунтовуючих матеріалів, додаткових пояснень тощо: від 08.04.2014 № 1147, від 01.07.2014 № 2059, від 07.08.2014 № 2618, від 15.08.2014 № 2714, від 05.09.2014 № 2909, від 01.12.2014 № 4068.

У свою чергу відповідачем та Представництвом замовника № 615 були надіслані позивачу зауваження, пропозиції, проекти протоколів тощо щодо розміру вартості виконаних згаданих робіт етапу у листах: від 16.06.2014 № 247/5/2843, від 20.06.2014 № 462, від 06.08.2014 № 247/5/4033, від 18.08.2014 № 247/5/4285, від 19.04.2014 № 247/5/4990, від 10.11.2014 № 247/5/6197.

Згідно із висновком від 09.09.2014 за № 680 - 615 Військовим представництвом, в результаті розгляду представлених розрахунково-калькуляційних матеріалів, запропоновано відповідачу розглянути рівень договірної ціни робіт етапу 3 ДКР шифр "Гелікоптер" у сумі 317 729 483,90 грн., за умов вирішення питань, відображених в пункті 3 даного висновку.

25.12.2014 між сторонами підписано остаточний протокол погодження договірної ціни 3 етапу ДКР, шифр "Гелікоптер" за державним контрактом від 25.09.07 № 247/2/07-10 за державним оборонним замовленням, відповідно до якого сума у розмірі 15 644 028,10 грн., яка дорівнює різниці між договірною ціною, визначеною головним виконавцем, та договірною ціною, погодженою генеральним замовником, є спірною та такою, що підлягає вирішенню у відповідності до п.9.3 державного контракту від 25.09.07 № 247/2/07-10.

В п.9.3 державного контракту (договору) № 247/2/07-10 передбачено, що у разі, якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку, визначеному відповідним чинним законодавством України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/6742/15-г призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Сумському відділенні Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 616 по господарській справі № 910/6742/15-г у межах наданих документів, витрати та інші складові ціни, які не визнані та не враховані Міністерством оборони України у складі ціни 3-го етапу державного контракту (договору) на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр "Гелікоптер" від 25.09.2007 № 247/2/07-10 за період з 01.04.2008 по 30.04.2014, перелік яких зазначений у додатках № 1 до позовної заяви: документально підтверджується на суму 13 176 308,46 грн.; витрати на суму 99,92 грн. підтвердити чи простувати не надається за можливе; дослідження інших складових ціни на суму 2 467 619,72 грн. передбачає оцінку договірних правовідносин, що не відноситься до компетенції експерта економіста та є прерогативою суду.

Листом від 30.11.2015 № 512 Сумським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.пров. М.С.Бокаріуса повідомлено про виправлення технічної помилки у таблиці № 5.1 (стор.96) (а.с.1, 6т.).

Відповідно до ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Переглянувши законність і обґрунтованість рішення в апеляційному порядку у повному обсязі, повторно розглянувши справу у процесі перегляду, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості матеріалами справи витрат на суму у розмірі 99,92 грн., стосовно відсутності підстав у відповідача зменшувати визначений позивачем прибуток на суму у розмірі 1 168 000,01 грн. та правомірності виключення відповідачем зі складу ціни 3-го етапу договору суми у розмірі 1 299 619,71 грн., з підстав, наведених в оскаржуваному рішенні.

Доводи апеляційних скарг не є такими, що відповідають нормам законодавства та матеріалам справи.

Як вбачається із подання Генеральної прокуратури України від 20.08.2014 № 10/2/2-26802-14 про усунення порушень законодавства щодо державного оборонного замовлення, у цьому поданні вказано, зокрема, про нездійснення посадовими особами відповідача відповідного оформлення прийняття виконаних позивачем робіт третього етапу державного контракту і визначення їх вартості, проте про склад та розмір вартості виконаних робіт у згаданому поданні не зазначено.

Таким чином, у відповідача відсутні підстави обґрунтовувати доводи щодо розміру вартості виконаних робіт згаданим поданням.

Державним контрактом (договором) № 247/2/07-10 не передбачено умови про те, що висновок 615 військового представництва Міністерства оборони України про розмір вартості робіт, виконаних позивачем, є остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, отже, висновок 615 військового представництва від 09.09.2014 № 680 є доказом, який не має переваги перед іншими доказами, й оцінюється нарівні із іншими, наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не наведено обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні щодо витрат на суму 2 467 619,72 грн. та на суму 99,92 грн., щодо яких не надано висновку судової експертизи.

З 08.10.2013 набули чинності зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2013 № 695 "Про внесення змін до Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням", відповідно до яких пунктом 26-3 встановлено, що при розрахунках ціни прибуток у складі ціни не може перевищувати 1 відсотка витрат суб'єкта господарювання на купівлю комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб'єктів господарювання, а також 20 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), а у разі надання суб'єктом господарювання державному замовнику документів, що підтверджують необхідність використання частини прибутку, одержаного від виконання державного контракту, на розвиток виробництва для ефективного виконання у подальшому оборонного замовлення, у тому числі для зменшення трудомісткості, матеріаломісткості та енергоємності виробництва загальновиробничих витрат, - 25 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

При цьому слід врахувати наступні обставини.

Відповідно до п.п.6.1, 6.3 державного контракту (договору) № 247/2/07-10 оплата робіт етапів (підетапів) по лімітній та попередніх цінах не проводиться; виконані і прийняті генеральним замовником роботи оплачуються за договірною (твердою фіксованою, модель 1.1) ціною; протоколом від 23.12.2010 № 1, який є додатком № 2 до додаткової угоди № 4 до державного контракту (договору) передбачено по етапу 3 попередня ціна, й сторонами ціна по 3-му етапу не погоджена, крім того, згідно із п.11.1 державного контракту (договору) № 247/2/07-10 термін дії договору встановлено з моменту його підписання сторонами, до 31.12.2009, й у подальшому сторонами цей термін продовжувався, у тому числі й додатковою угодою № 7 від 14.05.2012 - до 31.12.2015, а відповідно до п.28 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 464, у разі коли строк державного контракту перевищує бюджетний період (довгостроковий державний контракт), сторони після затвердження основних показників оборонного замовлення на відповідний рік вносять до такого контракту зміни щодо зобов'язань сторін на наступний бюджетний період.

Оскільки сторонами не погоджено тверду ціну по 3-му етапу, а лише передбачено попередню ціну, розмір якої у подальшому підлягав погодженню сторонами за державним контрактом (договором) № 247/2/07-10, то посилання на норми ст.ст.525, 632 ЦК України є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційних скарг та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 у справі № 910/6742/15-г залишити без змін, апеляційні скарги Міністерства оборони України, Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" залишити без задоволення.

2. Справу № 910/6742/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 08.06.2016.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді А.І. Мартюк

Н.Ф. Калатай