ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Київ К/800/49317/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Горбатюка С.А. (доповідач)

Суддів

Мороз Л.Л.

Шведа Е.Ю.

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Полтавська птахофабрика" до Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування припису за касаційною скаргою Державної інспекції України з контролю за цінами на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ПАТ "Полтавська птахофабрика" у Полтавському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Сектору у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування припису.

Просило скасувати припис Державної інспекції України з контролю за цінами від 17 квітня 2014 року № 51.

В обґрунтування позовних вимог вказувало на те, що підприємством у період, за який було здійснено перевірку, Підприємством на було допущено порушень вимог пункт 2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1222, оскільки при реалізації яєць курячих С 2-2, ціни на які не були задекларовані, по суті є класом/категорією С-2 (яйце столове другої категорії), на які ціни задекларовані.

Щодо встановлення перевіркою факту реалізації Підприємством м'яса птиці-курчата зі зміненою ціною без відповідного декларування зазначав, що в акті перевірки відповідач не навів детального опису порушення.

Вважає, що, приймаючи спірний припис, відповідач дійшов до неправомірного висновку про порушення ним вимог чинного законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року проведено заміну неналежного відповідача - Сектор у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами, на належного - Державну інспекцію України з контролю за цінами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ "Полтавська птахофабрика" задоволено.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою скасовано припис Державної інспекції України з контролю за цінами від 17 квітня 2014 року № 51.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Полтавська птахофабрика" судові витрати у розмірі 91,35 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду Державною інспекцією України з контролю за цінами подано касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановлено, що службовими особами Державної інспекції України з контролю за цінами (Сектор у Полтавській області) у період з 24 березня 2014 року по 11 квітня 2014 року проведено перевірку дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ПАТ "Полтавська птахофабрика", за наслідками якої складено акт перевірки від 11 квітня 2014 року № 111.

Перевіркою встановлено, що ПАТ "Полтавська птахофабрика" у період з березня 2013 року по 27 березня 2014 року здійснювало реалізацію яйця курячого С 2-2 та м'яса птиці-курчата 2-ої категорії за оптово-відпускними цінами, які протягом окремих місяців змінювались в бік збільшення більш як на один відсоток і не були задекларовані. Внаслідок цього підприємство одержало необґрунтовану виручку з реалізації яйця курячого С 2-2 в період з 01 серпня 2013 року по 28 лютого 2014 року у розмірі 490341,36 грн. З реалізації курчат 2-ої категорії в період з 01 квітня 2013 року по 27 березня 2014 року необґрунтована виручка склала 17862,36 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Державною інспекцією України з контролю за цінами (Сектор у Полтавській області) винесено припис від 17 квітня 2014 року № 51, яким ПАТ "Полтавська птахофабрика" зобов'язано у місячний термін усунути порушення вимог порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін на яйця курячі С 2-2 та курчата 2-ої категорії шляхом приведення оптово-відпускних цін у відповідність до вимог Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року

№ 1222.

Правомірність винесення вказаного припису є предметом розгляду у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірний припис не відповідає нормативно-правовим актам та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що такий висновок апеляційного суду є правильним з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ "Про ціни і ціноутворення" (далі - Закон № 507-ХІІ) , який діяв на час виникнення спірних правовідносин, зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Регулювання цін здійснюється згідно з Порядком декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1222 (далі - Порядок № 1222).

Зазначений Порядок визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне із вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1222 декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Як встановлено судом 01 березня 2010 року ПАТ "Полтавська птахофабрика" задекларувала ціни на яйця курячі: Дl; Д2; СО; СО2; Сl екстра; С2; См. Декларація погоджена з Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації 03 березня 2010 року.

За результатами проведеної перевірки Державна інспекція України з контролю за цінами дійшла висновку, що підприємством, окрім задекларованих яєць, здійснювалася реалізація яйця С2-2, ціна на яке не була задекларована.

Відповідно до довідки про необґрунтовано одержану виручку внаслідок підвищення оптово-відпускних цін на продукцію без попереднього декларування їх зміни на яйця курячі С2-2 з серпня 2013 року по лютий 2014 року включно підприємство реалізовувало яйця курячі С2-2 за підвищеними цінам без декларування їх зміни.

Суд апеляційної обґрунтовано не погодився із вказаними висновками службових осіб Інспекції, які здійснили перевірку й склали відповідну довідку, з тих підстав, що згідно з Держаним стандартом України 5028:2008 "Яйця курячі харчові. Технічні умови" в редакції від 09 грудня 2010 року, а також відповідно до Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07 вересня 2001 року № 270, яйця курячі, призначені для реалізації в Україні поділяються на класи (дієтичні, екстра, клас А, етапові, мас В, охолоджені, для промислового переробляння) та категорії (відбірні, вища, перша, друга, дрібні).

Інших категорій яєць курячих, у тому числі С2-2, не встановлено.

Відповідно до Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" якість харчового продукту - це ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт.

Оскільки маса продукції є однією з її характерних рис, то класифікація яєць за масою (визначення та позначення категорії) є складовим елементом якості продукції.

Згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" до обов'язкових вимог державних стандартів належать, серед іншого, метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань.

Відповідно до частини третьої статті 5 вказаного Декрету (в редакції чинній на час вчинення спірного правопорушення), обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Суд апеляційної інстанції правильно визнав помилковим посилання суду першої інстанції на той факт, що на час проведення перевірки положення частини другої статті 5 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України визначали лише обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки продукції для життя, здоров'я громадян, оскільки вказану статтю було виключено на підставі Закону України № 1193-VІІ від 09 квітня 2014 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру", який набрав чинність 26 квітня 2014 року. Тобто, і в період, в якому Інспекцією зафіксовані порушення (серпень 2013 року - лютий 2014 року) і на час проведення перевірки (з 24 березня 2014 року по 11 квітня 2014 року), і на дату прийняття спірного припису, діяла правова норма, якою встановлена обов'язковість державних стандартів щодо метрологічних норм, правил, вимог та положень, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань.

Стосовно метрологічних (вимірювальних) норм для яєць курячих харчових, норми чинного ДСТУ 5028:2008 є обов'язковими для застосування, у тому числі при визначенні категорії яєць за їх масою: відбірні, вища, перша, друга, дрібні.

Крім того, відповідно до ДСТУ 5028:2008 столові яйця другої категорії (С2) відповідають нормативній масі 45-52,9 грамів (таблиця 1 "Характеристики яєць" в ДСТУ 5028:2008).

Згідно з матеріалами справи Підприємством згідно з наказом від 08 липня 2010 року № 286 в рамках стандартної категорії С2 визначено внутрішню підкатегорію С2-2. До підкатегорії С2-2 відносили яйця масою наближеною до максимальної нормативної для категорії С-2 (50,1-52,9 г). Метою такого розподілу яєць однієї категорії є конкретизація ціни на продукцію в одній категорії, але у межах задекларованих цін на яйця цієї категорії.

Враховуючи масу яйця С2-2 і належність його за цією ознакою до нормативно визначеної категорії С2, позивач обліковував його у бухгалтерському обліку саме як С2.

Також, при маркуванні на пакуванні продукції вказується саме нормативно визначене С2, а не С2-2, що підтверджується наданою довідкою ПАТ "Полтавська птахофабрика" від 18 липня 2014 року.

Згідно з копією експлуатаційного дозволу Ветеринарної служби від 27 березня 2012 року № 16-05-01 в асортименті продукції, що виробляється ПАТ "Полтавська птахофабрика" категорію яєць курячих С2-2 не зазначено.

Апеляційний суд дійшов вірного висновку, що базовою ціною за 1 десяток є 7,54 грн., а базовим місяцем - березень 2010 року, згідно з декларацією "Зміни оптово-відпускних цін виробника на яйця курячі ЗАТ "Полтавська птахофабрика", затвердженої рішенням начальника Головного управління економіки Полтавської обласної державної адміністрації від 03 березня 2010 року.

Тому як продукція, яка у внутрішньому обліку зазначалася як яйце столове другої категорії другої підкатегорії (С2-2) за своєю масою є другою категорією, відпускалася і маркувалася саме як яйце столове другої категорії.

Таким чином, виявлені під час проведеної перевірки порушення позивачем у спірний період порядку реалізації яйця курячого С 2-2 без здійснення декларування змін оптово-відпускних цін, що призвело до отримання підприємством необґрунтованої виручки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Стосовно правомірності висновків службових осіб Інспекції про порушення позивачем у спірний період порядку реалізації м'яса птиці-курча 2 категорії без здійснення декларування змін оптово-відпускних цін та отримання необґрунтованої виручки, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичною підставою для вказаних порушень, слугував встановлений за наслідком проведеної перевірки висновок перевіряючих про те, що підприємством у період з квітня 2013 року по березень 2014 року реалізовувались курчата другої категорії по підвищеним цінам без декларування їх зміни.

Ціна м'яса птиці-курча 2-ої категорії була обрахована відповідно до динаміки зміни ціни на м'ясо птиці за період з січня 2011 року по лютий 2014 року. Оскільки ПАТ "Полтавська птахофабрика" не декларувала зміни ціни на вказаний продукт, відповідачем було складено довідку про динаміку зміни цін на м'ясо птиці за січень-вересень 2011 року (відповідно до накладних, які були надані позивачем під час проведення перевірки, починаючи з січня 2011 року) та взято максимальну ціну курчат другої категорії - 15,00 грн. При підвищенні підприємством ціни на м'ясо курчат 2-ої категорії в окремі місяці інспекцією було обраховано в ці періоди ціну з урахуванням збільшення на 1 відсоток. Таким чином, на квітень 2013 року ціна за 1 кг. курчат 2-ої категорії склала 15,45 грн.

Проте, згідно із видатковими накладними від 21 травня 2008 року № Пт-б00002493, № Пт-б00002494, від 12 серпня 2008 року

№ Пт-б00003624, від 07 жовтня 2008 року № Пт-б00004513, копії яких наявні у справі і які були досліджені судом апеляційної інстанції, Підприємством курчата 2-ої категорії реалізувалися з травня 2008 року за ціною 15 грн.

Є вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, базовою ціною для обрахування подальшого підвищення ціни на курчат 2-ої категорії є 15,00 грн. за 1 кг, а базовим місяцем - травень 2008 року. Таким чином, без додаткового декларування позивач мав право підвищувати ціну на 1 відсоток за наростаючим підсумком з травня 2008 року.

Оскільки Підприємством не здійснювалося підвищення більш як на один відсоток, то останнє не мало встановленого законом обов'язку декларувати зміни ціни відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року

№ 1222 "Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари".

Таким чином, порушення законодавства у частині встановленого порядку реалізації курчат 2-ої категорії без здійснення декларування змін оптово-відпускних цін, які, на думку відповідача, потягли за собою отримання Підприємством необґрунтованої виручки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

За таких обставин підстав для відмови у задоволенні позову не було.

Суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи та до спірних правовідносин вірно застосував наведені вище правові норми.

Судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування або зміни немає.

Доводи, касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду та встановлених обставин у справі.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" до Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування припису - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.