КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/23774/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Ганечко О.М.

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації «Асоціація потерпілих вкладників «Форум СОС» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.16 року за адміністративним позовом Громадської організації «Асоціація потерпілих вкладників «Форум СОС» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про визнання неправомірними дій фонду, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про визнання неправомірними дій фонду, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.16 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати Громадській організації «Асоціація потерпілих вкладників «Форум СОС» відповідь на звернення № 42 від 08.05.2015, № 56 від 19.06.2015, № 85 від 23.12.2015.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.16 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.16 року за адміністративним позовом Громадської організації «Асоціація потерпілих вкладників «Форум СОС» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про визнання неправомірними дій фонду, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 24.04.16 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.16 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.16 року за адміністративним позовом Громадської організації «Асоціація потерпілих вкладників «Форум СОС» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про визнання неправомірними дій фонду, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не з'явився, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 08.05.2015 звернувся до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з заявою № 42, якою повідомив про бездіяльність та відмову від виконання Уповноваженою особою-ліквідатором ПАТ «Банк Форум» вимог законодавства про розкриття фінансової інформації стосовно ПАТ «Банк Форум», публікацію фінансової звітності, згідно з чинним законодавством, в тому числі Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та постановою Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» та просив: провести службове розслідування; провести незалежну перевірку діяльності/бездіяльності уповноваженої особи - ліквідатора Фонду гарантування вкладів в ПАТ «Банк Форум»; надати відповідні доручення про надання позивачу інформації та оприлюднення фінансової інформації стосовно ПАТ «Банк Форум» (згідно з переліком); провести незалежну перевірку правильності складання фінансової звітності ПАТ «Банк Форум» за 2014 рік; надати доручення на оприлюднення фінансової звітності ПАТ «Банк Форум» за 2014 рік.

На заяву №42 від 08.05.2015 відповідач листом від 19.06.2015 № 21-20217/15 повідомив, що інформація про фінансову звітність банку надалась раніше наступного змісту: відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», права вкладників неплатоспроможного банку полягають в отриманні гарантованої суми вкладу та в отриманні задоволення інших вимог до банку, у порядку визначеному Законом.

Надання неплатоспроможним банком за запитом вкладника документів фінансової звітності банку, інформації про кредитний портфель та про портфель цінних паперів Законом не передбачена. З інформацією стосовно діяльності неплатоспроможного банку, що може бути оприлюднена є можливість ознайомитись на офіційному сайті Фонду та на сайті банку.

Права вкладників підлягають захисту шляхом оскарження рішень, що приймаються відповідно до Закону Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, працівниками Фонду, що виконують функції передбачені Законом.

Також, 19.08.2015 позивач звернувся до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою № 56 про порушення Уповноваженою особою Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом, не надання відповіді на запит, надання недостовірної або неповної інформації та просив: звільнити уповноважену особу ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. з посади; надати доручення та вжити заходів щодо забезпечення ефективної процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум»; скасувати проведення аукціону на Українській універсальній баржі 01.09.2015 та всіх інших аукціонів, провести службові розслідування з підстав викладених у заяві; надати інформацію.

Крім того, 23.12.2015 позивач звернувся до відповідача за заявою № 85 про надання інформації щодо ПАТ «Банк Форум» згідно з переліком викладеним у заяві.

Також, судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази надання відповіді на заяви позивача від 19.08.2015 № 56 та від 23.12.2015 № 85.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що відповідачем не надано повної та змістовної відповіді по суті заяв від 08.05.2015 № 42, від 19.08.2015 № 56 та від 23.12.2015 № 85, а отже, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково, в частині, щодо зобов'язання відповідача надати позивачу таку інформацію щодо ПАТ «Банк Форум»(згідно з листами №42 від 08.05.15 року, №56 від 19.06.15 року, №85 від 23.12.15 року), з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Ч.5 статті 18 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначені основні зобов'язання Фонду щодо надання інформації громадянам, а саме: Фонд зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати, що передбачена законодавством для оформлення документа та/або надання інформації, розміщувати на своєму офіційному веб-сайті та на веб-сайті неплатоспроможного банку таку інформацію щодо неплатоспроможного банку та банку, що знаходиться в стадії ліквідації:

1) річну фінансову звітність відповідно до вимог законодавства;

2) квартальну фінансову звітність відповідно до вимог законодавства;

3) результати оцінки активів банку з розподілом за видами активів і зазначенням незалежного суб'єкта оціночної діяльності, способу оцінки та дати, на яку здійснена оцінка;

4) результати інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси;

5) рішення Фонду щодо затвердження способу, порядку, складу та умов відчуження майна банку, затверджених виконавчою дирекцією Фонду, а також всі інші рішення Фонду стосовно неплатоспроможного банку;

6) кошторис витрат Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку;

7) про укладені договори між Фондом і третіми особами стосовно утримання і збереження активів банку, оцінки та реалізації майна банку, проведення аудиту, охорони майна та приміщень банку.

Статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»,визначені гарантії Фонду перед вкладниками щодо відшкодування коштів за вкладами, відповідно до яких, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч.8 Розділу 10 Прикінцеві положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію», передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 6 Закону України «Про інформацію», встановлено, що право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації пре свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію. Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", від 13 січня 2011 року N 2939-VI (далі - Закон N 2939-VI) передбачено, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог для захисту репутації або прав інших людей.

При дотриманні вимог, передбачених частиною 2 цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Згідно частини першої статті 7 Закону N 2939-VI, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 даного Закону, розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що норма Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дійсно встановлює обов'язок Фонду надавати інформацію та звітність, проте, статтю 18 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015, а редакція набула чинності 12.08.15 року, тобто, на час виникнення правовідносин з відповідачем дана норма не була чинною, а й отже, відсутня протиправність дій відповідача щодо ненадання інформації, передбаченої ч.5 ст.18 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що ст.69 Закону України «Про банки і банківську діяльність» регулює правовідносини, що склалися з працюючим банком, тобто, банком, щодо якого не прийнято рішення про ліквідацію. А під час здійснення ліквідаційної процедури, спеціальним є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на що вірно звернув суд першої інстанції увагу.

Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати в електронній формі у форматі електронних таблиць сумісних з Microsoft Exel та у вигляді офіційного підписаного документа фінансову інформацію щодо ПАТ «Банк Форум» з огляду на те, що інформація про ліквідацію ПАТ «Банк Форум» розміщується в офіційних друкованих виданнях та в офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет. Також, законодавство України зобов'язує Фонд оприлюднювати інформацію у друкованих виданих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду, на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду. Вимоги до змісту та строків оприлюднення інформації про продаж майна банків регламентується нормативно-правовими актами Фонду.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено у Законі № 2939-VI.

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (стаття 1 Закону № 2939-VI).

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини третьої статті 3 Закону № 2939-VI).

Відповідно до статті 5 цього Закону доступ до публічної інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша статті 19 Закону № 2939-VI).

У статті 22 Закону № 2939-VI зазначено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Під визначенням «загальнодоступні джерела інформації», зокрема розуміються довідники, адресні книги, реєстри, списки, друковані засоби масової інформації, засоби телерадіомовлення та інші подібні джерела інформації.

Здійснення розпорядником інформації заходів, спрямованих на забезпечення прозорості та відкритості своєї діяльності шляхом оприлюднення інформації, яка є у його володінні, і посилання на неї у відповідях на запит, не може вважатися неправомірною відмовою у наданні інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 26.05.15 року у справі 21-102а15.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відповідач зобов'язаний надати при зверненні із запитом копії всіх звітів незалежних оцінювачів про оцінку активів ПАТ «Банк Форум», зроблені в 2014 -2015 роках, з огляду на те, що даний обов'язок,передбачений ст.18 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на день виникнення спірних правовідносин не був доповнений ч.5 ст.18, а й отже, відповідач на момент звернення позивача із листами не мав обов'язку щодо надання такої інформації.

Стосовно доводів позивача щодо непогодження з висновками суду першої інстанції про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати Громадській організації «Асоціація потерпілих вкладників «Форум СОС» відповідь на звернення № 42 від 08.05.2015, № 56 від 19.06.2015, № 85 від 23.12.2015, колегія суддів зауважує, що позовна вимога про надання інформації згідно з переліком, а не відповіді на звернення не підлягає задоволенню, з огляду на те, що рішення суду щодо зобов'язання надати інформацію за переліком викладеним у запитах може розглядатись як втручання в дискреційні повноваження.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Отже, суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надати Громадській організації «Асоціація потерпілих вкладників «Форум СОС» відповідь на звернення № 42 від 08.05.2015, № 56 від 19.06.2015, № 85 від 23.12.2015, оскільки, відповіді були надані Фондом з порушенням норм чинного законодавства, містили не всю інформацію що запитувалась.

Позивач, звертаючись до суду, просив зобов'язати відповідача провести повторну оцінку активів ПАТ «Банк Форум» незалежним професійним оцінювачем.

Суд першої інстанції дослідив законодавче регулювання і підстави проведення повторної оцінки активів та дійшов висновку, що позивачем не наведено підстав для проведення такої оцінки незалежним професійним оцінювачем.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, та зазначає, що вимога щодо зобов'язання проведення повторної оцінки активів банку незалежним професійним оцінювачем не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки, така позовна вимога повинна розглядатися в порядку господарського судочинства.

А тому, провадження в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести повторну оцінку активів Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» незалежним професійним оцінювачем підлягає закриттю.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.3 статті 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, судом першої інстанції не повно з'ясовано усі обставини справи, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її часткового скасування та закриття провадження в частині.

Керуючись ст. 156,157, 160,198,205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Громадської організації «Асоціація потерпілих вкладників «Форум СОС» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.16 року в частині зобов'язання відповідача провести повторну оцінку активів Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» незалежним професійним оцінювачем - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в частині зобов'язання відповідача провести повторну оцінку активів Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» незалежним професійним оцінювачем - закрити провадження.

В решті позовних вимог Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.16 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Ганечко О.М.

Судді: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.