Справа № 163/978/16-п

Провадження № 3/163/818/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Горпинко К.О.,

представника особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1, - ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 районної організації УТМР – ОСОБА_4,

розглянувши матеріали справи, що надійшли від голови президії ОСОБА_3 районної організації УТМР, за протоколом №000165 від 14.05.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.85 КУпАП

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, РНОКПП невідомий, паспорт громадянина України серії АС №179360, виданий ОСОБА_3 УМВС України у Волинській області 05.03.1997 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА _1 14 травня 2015 року з 20 год. до 22 год., в порушення вимог ст.ст.10, 17, 22, 23 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст.12, 14, 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», спільно з громадянином ОСОБА_5, здійснював незаконне полювання в угіддях ОСОБА_3 районної організації УТМР (обхід №6), поблизу с.Вижгів Любомльського району Волинської області, без належних на це документів, яке мало наслідком добування чотирьох самців козулі, полювання на яких у вказаний період заборонено, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.85 КУпАП.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з’явився, однак свої права та інтереси доручив представляти ОСОБА_2, як його представнику, згідно укладеної довіреності від 11.04.2016 року серії НАІ №545647.

Представник особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2 в суді вказав на відсутність в діях його довірителя ознак правопорушення, яке ставиться йому у провину, оскільки останній у час та місці, вказані у протоколі, незаконним полюванням не займався та тварин «козулі» не вбивав. У зазначений день, на мобільний телефон ОСОБА_5 поступив телефонний дзвінок про те, що на території належного йому ТзОВ «Вікінг» браконьєри займаються незаконним полюванням. Після цього, ОСОБА_5 зателефонував до ОСОБА_1 і попросив останнього поїхати разом з ним, оглянути угіддя ТзОВ «Вікінг» та перевірити дану інформацію. Приїхавши на вказане місце, в кущах вони побачили «браконьєра», а коли ОСОБА_1 підійшов ближче, то біля нього виявив мертву «козулю». Піднявши тушу тварини, щоб показати її ОСОБА_5, на нього накинулись якісь люди, які в подальшому виявились членами ОСОБА_3 організації УТМР. Про даний факт по телефону ОСОБА_5 повідомив іншого співзасновника мисливських угідь «Вікінг» ОСОБА_6, який, в свою чергу, мав повідомити працівників міліції, однак чому останній не звернувся у правоохоронні органи представнику не відомо. Про виявлення вбитих тварин ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1 склали відповідний акт, який особисто підписали. Після прибуття працівників міліції, під час огляду місця події останні вилучили: карабін, приналежний ОСОБА_5, який за день до цього, увечері він віддав ОСОБА_1, щоб той його відремонтував, та який останній взяв з собою, щоб його повернути власнику; автомобіль ОСОБА_1 та мертвих тварин. По даному факту відомості внесено в ЄРДР і в рамках кримінальної справи проводилась експертиза вибухових речовин, за результатами проведення якої, у висновку чітко не вказано, що мав місце постріл саме з карабіна ОСОБА_5 Крім цього вказав, що відповідно до протоколу огляду місця події, за його результатами не було вилучено гільз, оскільки їх не було в наявності, ніхто не бачив того, що стріляли саме ОСОБА_1 та ОСОБА_5, при цьому, зброя останнього знаходилась у чохлі, а балістична експертиза не проводилась та з якої саме зброї було вбито тварин не встановлено. Не здобуто доказів й того, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 була домовленість з приводу дій кожного з них, за результатами огляду місця події, знаряддя вчинення правопорушення не вилучалось, зокрема, не вилучався та не досліджувався ніж. Крім цього, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, порушено права його довірителя, зокрема, пояснення в останнього не відбирались, копія протоколу не вручалась, право на захист забезпечено не було, а також уповноваженою на складання протоколу особою характеризуючих даних на його довірителя зібрано не було. Враховуючи те, що ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому правопорушенні не визнає, оскільки жодних адміністративних правопорушень він не вчиняв, просив провадження у справі відносно останнього закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 85 КУпАП, та в задоволенні заяви голови президії ОСОБА_3 районної організації УТМР про відшкодування завданих збитків відмовити за її безпідставністю.

Заслухавши пояснення представника особи, що притягується до відповідальності, показання свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження №12015030150000187 та зібрані у справі письмові докази, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов’язковому порядку має бути з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Дослідженими судом доказами встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення №000165 відносно ОСОБА_1 складено 14.05.2015 року та цього ж дня о 22 год. 15 хв. головний мисливствознавець ДП «Любомльське ЛГ» ОСОБА_7 в телефонному режимі звернувся в чергову частину ОСОБА_3 УМВС України у Волинській області з повідомленням про те, що між с.Вижгів та урочищем «Дике», на території обходу №6 обслуговування ОСОБА_3 районної організації УТМР, виявлено факт незаконного полювання.

У протоколі огляду місця події від 14.05.2015 року та фото-таблицях до протоколу, складених слідчим СВ ОСОБА_3 УМВС України у Волинській області ОСОБА_8 у присутності понятих, зафіксовано факт знаходження на місцевості біля села Вижгів Любомльського району, а саме, ділянці біля дороги, яка веде від кінця села в західному напрямку, 500 м. від кінця села з правої сторони дороги: автомобіля марки «Рено Кенго», р.н.з.АС5896АН, жовтого кольору, у якому в багажному відділенні, на полиці, виявлено футляр чорного кольору з вмістом нарізної мисливської зброї з оптичним прицілом та маркуванням «ANSCHUTZ-1740», калібр 222 REM, заводський номер 3067447, яка, згідно дозволу №АС 000-50 від 05.07.2012 року (дійсний до 05.07.2015 року), зареєстрована на ім’я ОСОБА_5, в багажному відділенні виявлено три туші дикої тварини – «кози» з отворами в тулубі близько 1 см., та з лівої сторони від даного автомобіля, на траві виявлено ще одну тушу дикої тварини – «кози», у якої перерізане горло та по середині на спині, в області хребта виявлено отвір діаметром близько 1 см.

По факту незаконного полювання 14 травня 2015 року з 20 год. до 22 год. в угіддях ОСОБА_3 районної організації УТМР (обхід №6), поблизу с.Вижгів Любомльського району Волинської області, слідчим СВ ОСОБА_3 УМВС України у Волинській області ОСОБА_8 15.05.2015 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015030150000187 за ознаками ч.1 ст.248 КК України.

За результатами проведеного досудового розслідування, цим же слідчим прийнято постанову від 29.03.2016 року про закриття кримінального провадження, у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.248 КК України.

Як вбачається зі змісту даної постанови, підставою для закриття кримінального провадження слугувала відсутність об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.248 КК України, оскільки заподіяна незаконним полюванням шкода не є істотною, територія, де було виявлено факт незаконного полювання, а саме, між с.Вижгів Любомльського району Волинської області та урочищем «Дике», не є територією природно-заповідного фонду, а вид тваринного світу – козуля не занесена до Червоної книги України. Поміж цього, у цій же постанові вказано, що, в ході досудового розслідування, доказів, які вказували б на наявність ознак суб’єктивної сторони даного кримінального правопорушення не встановлено.

Зазначена постанова слідчого про закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом в сукупності з іншими, зібраними у справі доказами.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 у присутності свідків: ОСОБА_9 і ОСОБА_10 від дачі пояснень та підпису в протоколі відмовився.

Разом з цим, з матеріалів кримінального провадження №12015030150000187 вбачається, що 14.05.2015 року ОСОБА_1 давав письмові пояснення та 24.03.2016 року показання в якості свідка, що зафіксовані у протоколі його допиту.

У вказаних показаннях ОСОБА_1 вказав, що орієнтовно з 1978 року є мисливцем та має зареєстровану у законному порядку зброю (3 одиниці нарізної мисливської зброї і 1 гладкоствольну). Оскільки він має великий стаж поводження з мисливською зброєю та володіє навиками по її ремонту, 13.05.2015 року до нього звернувся його давній знайомий ОСОБА_5 з проханням відремонтувати приналежний останньому мисливський карабін марки «Аншуз», на що він погодився. Упродовж наступного дня він усунув наявні у вказаному карабіні несправності та почистив його ствол із застосуванням спеціального мастила. Увечері цього ж дня, приблизно о 19 год., на прохання ОСОБА_5, відремонтовану зброю на власному автомобілі марки «Рено Кенго», р.н.з. АС5896АМ, привіз останньому додому, де, в ході розмови, ОСОБА_5 попросив поїхати разом з ним оглянути мисливські угіддя «Вікінг», співзасновником яких він являється, так як він отримав повідомлення про можливий факт незаконного полювання на даній території, а його автомобіль вийшов з ладу. Приблизно о 20 год., проїхавши с.Вижгів та не доїжджаючи до урочища «Дике», з правої сторони ґрунтової дороги, приблизно на відстані 150 м. від дороги, територія якої не є мисливськими угіддями «Вікінг», він побачив чоловіка, який тягнув з поля в чагарники щось схоже на тушу тварини, у зв’язку із чим зупинився, однак незнайомець, побачивши це, залишив тушу та побіг в сторону чагарників. Вийшовши з автомобіля та пройшовши кілька метрів в сторону, куди побіг незнайомець, зрозумів, що його не наздожене, тому повернувся до автомобіля та вони прослідували далі до мисливських угідь «Вікінг», щоб перевірити чи там немає браконьєрів, а місце де була ніби-то туша, вирішили перевірити по дорозі назад. Проїхавши до моста через річку «Неретва», зупинились, це вже була територія мисливських угідь «Вікінг», та через 15-20 хв. почули три постріли зі сторони села Замлиння, у зв’язку із чим відразу поїхали в зазначеному напрямку. Приблизно через 100 м. від моста, в рідколіссі побачили особу, яка тягнула тушу в сторону меліоративного рова та, побачивши їх, кинула тушу і побігла через рів у ліс. Коли вони під’їхали до зазначеного місця та підійшли до рова, то побачили там три туші диких кіз з вогнепальними пораненнями. Про даний факт по телефону ОСОБА_5 повідомив іншого співзасновника мисливських угідь «Вікінг» - ОСОБА_6 Порадившись з ОСОБА_11, вирішили скласти акт виявлення та вилучення вказаних туш, після чого - повідомити про даний факт працівників міліції. Перебуваючи на цьому ж місці, ОСОБА_5 склав зазначений акт, який самі ж й підписали. Після цього, цих три туші завантажили у багажник автомобіля і поїхали фіксувати виявлення першої туші. До зазначеного місця він не доїхав, автомобіль зупинив біля дороги і пішов забирати знайдену тушу, а ОСОБА_5 в цей час залишився в автомобілі. Коли він підійшов до туші та почав її тягнути до автомобіля, на нього накинулось двоє чоловіків та поклали його на землю - обличчям до низу. Після цього підбігло ще декілька хлопців, якими були члени ОСОБА_3 р/о УТМР та почали звинувачувати їх у незаконному полюванні. На місці вони пояснювали, що туші тварин лише виявили, а не вполювали, однак останні їм не повірили та на місце події викликали працівників міліції.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, не визнає, про що також зазначив його представник в суді, його винуватість у скоєнні даного правопорушення ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, а саме, показаннях свідків та письмових матеріалах.

Як вбачається з копії наказу ОСОБА_3 районної організації УТМР №2 від 07.05.2015 року, з метою недопущення браконьєрства на території мисливських угідь даної районної організації, створено рейдові бригади з єгерів ОСОБА_3 районної організації УТМР, працівників державної лісової охорони, екологічної безпеки, голів ПМК, членів УТМР, працівників ОВС.

Допитаний в якості свідка, єгер Любомльської РО УТМР ОСОБА_12 суду показав, що 14.05.2015 року приблизно о 19 год. 20 хв. до нього зателефонував житель с.Вижгів та повідомив, що автомобілем марки «Кенго» жовтого кольору приїхали ОСОБА_5 та ОСОБА_1, було чути постріли та крик козла, після чого зазначені особи вийшли з автомобіля, дорізали козла та поїхали далі. О 19:30 год. про дані факти, а також те, що він виїжджає на рейд, повідомив голову президії ОСОБА_3 районної організації УТМР - ОСОБА_13 Слідуючи по слідах даного автомобіля, по праву сторону дороги побачив «збиту» з трави росу, тому прослідував по цих слідах та виявив вбиту козулю з перерізаним горлом, про що відразу повідомив єгеря ОСОБА_14 та інших єгерів. Коли повертався назад на дорогу, то почув ще один постріл. До даного місця, на допомогу підійшли єгеря, з яких: ОСОБА_10 та ОСОБА_9 залишились біля вбитої кози, а сам він пішов в сторону почутих пострілів. Пройшовши певну відстань, почув звук автомобіля, який повертався уже назад. Автомобіль зупинився неподалік виявленої ним вбитої козулі, з нього вийшов ОСОБА_1, який відразу попрямував до місця знаходження забитої кози, а ОСОБА_5 залишився біля автомобіля. ОСОБА_5 хотів втекти, але він у цьому йому завадив. ОСОБА_1 затримали ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які були біля вбитого козла. Автомобіль оглядали після того, як приїхали працівники міліції, та за його результатами, у багажному відділенні виявили три туші мертвих козлів та карабін, який знаходився зверху на полиці. Вказав, що у ОСОБА_5 була кобура з ножем, яка знаходилась на його поясі.

Свідок ОСОБА_15 підтвердив показання ОСОБА_12 та суду показав, що від останнього в телефонному режимі дізнався про те, що неподалік села Вижгів проводиться незаконне полювання, у зв’язку із чим, вони разом на автомобілі поїхали до вказаної місцевості. Приїхавши на місце, прослідували по слідах автомобіля та виявили тушу мертвої козулі. Після цього, ОСОБА_12 пішов далі по дорозі – по слідах автомобіля, а він - в напрямку села Вижгів, одночасно по телефону повідомивши про даний факт іншим єгерям. ОСОБА_1 затримали хлопці, які були в засідці біля туші мертвого козла, а ОСОБА_5 був в автомобілі та хотів втекти, але ОСОБА_12 забрав у нього ключі від замка запалення і не дав йому поїхати.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що приблизно о 19 год. йому зателефонували з проханням приїхати у с.Вижгів на підтримку у затриманні браконьєрів. Приїхавши на місце, йому показали місце, де знаходилась туша вбитої козулі. Тоді він разом з ОСОБА_10 залишились на зазначеному місці та очікували вказівок щодо подальших дій. Приблизно через годину почули звук руху автомобіля, який зупинився на дорозі, неподалік від них. З автомобіля вийшов один чоловік, після наближення якого, вони впізнали у ньому ОСОБА_1, який відразу попрямував до місця знаходження мертвої козулі. Взявши тушу козулі за вуха та роги, протягнув її орієнтовно 15 метрів, а після того, як вони вийшли з засідки, почав втікати, однак вони його наздогнали та привели до автомобіля «Рено Кенго», біля якого стояв ОСОБА_5 В автомобілі було ще три туші мертвих козуль та чохол з-під рушниці, який знаходився на верхній полиці.

Свідок ОСОБА_16 показав, що 14.05.2015 року, приблизно о 19 год. 30 хв., до нього зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про незаконне полювання, яке проводиться біля села Вижгів, після чого вони спільно виїхали на зазначене місце. По приїзду, він та ОСОБА_12 пішли в сторону, звідки лунали постріли та в цьому ж напрямку вели сліди автомобіля. В подальшому, коли до місця знаходження туші вбитої козулі під’їхав автомобіль жовтого кольору марки «Кенго», ОСОБА_10 та ОСОБА_9 затримали ОСОБА_1, який до автомобіля тягнув тушу мертвої козулі, а він з ОСОБА_12 затримали ОСОБА_5, який намагався втекти, однак цьому завадив ОСОБА_12, забравши в останнього ключі від замка запалення автомобіля. В даному автомобілі було виявлено три мертві козулі та карабін.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що до нього зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що ведеться незаконне полювання. Приїхавши в с.Вижгів, єгер ОСОБА_12 розповів, що по слідах «збитої» з трави роси знайшов вбиту козулю. Після цього, він та ОСОБА_9 залишились на зазначеному місці очікувати того, хто прийде забирати мертву козулю, та у цей період також чули ще два постріли. Через деякий час, до зазначеного місця під’їхав автомобіль та забирати застрелену козулю прийшов ОСОБА_1, який почав її тягнути до автомобіля, однак, побачивши їх, тушу кинув та почав втікати, однак його вони наздогнали і привели до автомобіля, біля якого стояв ОСОБА_5 В багажному відділенні автомобіля було виявлено ще три туші забитих козуль і чохол, у якому, як було встановлено після приїзду працівників міліції, знаходився карабін. Крім цього вказав, що у ОСОБА_5 бачив кобуру. Перебуваючи у ОСОБА_3, у його присутності мисливствознавець ОСОБА_7, понюхавши карабін, повідомив, що від нього чути запах пороху.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що 14.05.2015 року, приблизно о 20:00 год., до нього зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що неподалік села Вижгів чути постріли та «крик» козулі. Приїхавши на місце, чув, як пролунало три постріли. В подальшому йому зателефонував ОСОБА_16 та повідомив про затримання порушників. Коли вони приїхали на зазначене місце, то там стояв автомобіль марки «Рено Кенго», біля нього був ОСОБА_5, у якого на поясі знаходився чохол з ножем, та через декілька хвилин хлопці, які були в засідці, під руки привели ОСОБА_1, оскільки останній намагався втекти. Крім цього показав, що ОСОБА_7, понюхавши виявлений карабін, повідомив, що від нього чути свіжим порохом, тобто мав місце «свіжий» постріл.

Мисливствознавець ДП «Любомльське лісове господарство» ОСОБА_7, допитаний в якості свідка, показав, що 14.05.2015 року приблизно о 20:00 год. йому зателефонував єгер ОСОБА_14 та повідомив, що біля с.Вижгів чути постріли, у зв’язку із чим він відразу виїхав до вказаного села. Прибувши на місце, там уже були єгеря, які вказали, що знайшли застрелену козулю з перерізаним горлом. Перебуваючи на даному місці, чув ще два постріли. Скоординувавши свої дії, двоє єгерів залишились біля туші мертвої козулі, а інші двоє - пішли по слідах автомобіля, звідки лунали постріли. Приблизно о 22:00 год. зателефонували хлопці та повідомили, що в їх напрямку рухається автомобіль жовтого кольору. Після того, як даний автомобіль зупинився, з нього вийшов один чоловік, який відразу пішов в напрямку застреленої козулі, а інший - залишився біля автомобіля. В подальшому було затримано: ОСОБА_5, ОСОБА_1 та він особисто зателефонував в міліцію. Після приїзду працівників міліції, було зафіксовано, що в даному автомобілі знаходились три туші застрелених козуль та чохол, в якому містився карабін. Також вказав, що, перебуваючи в ОСОБА_3, особисто нюхав даний карабін та від нього було чути свіжий запах пороху.

Аналізуючи показання зазначених свідків, які свідчили в суді під присягою, вбачається, що вони є послідовними, деталізованими, між собою логічно узгодженими, відповідають письмовим доказам у справі та об’єктивно відтворюють картину виявлення вчиненого правопорушення, а тому їх ігнорувати чи не приймати до уваг у суду немає підстав.

При цьому, суд враховує й те, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_1 відмовився приймати участь у проведенні одночасного допиту із вказаними свідками, а громадянин ОСОБА_6, якому ніби-то ОСОБА_5 в телефонному режимі повідомляв про факт виявлення на території мисливських угідь «Вікінг» трьох туш диких кіз з вогнепальним пораненням, для допиту в судовому засіданні в якості свідка на неодноразові виклики суду у жодному випадку не з’явився, та його явка стороною захисту з метою ствердження доводів ОСОБА_5 забезпечена не була.

Крім цього, допитаний в якості свідка, слідчий СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 суду показав, що 14-15 травня 2015 року, орієнтовно о 22 год., в складі оперативної групи він виїжджав на виклик, який надійшов в ОСОБА_3 від ОСОБА_7, з приводу виявлення останнім факту незаконного полювання поблизу с.Вижгів Любомльського району. Проїхавши зазначене село та, не доїжджаючи до урочища «Дике», на грунтовій дорозі, з правої її сторони, слідчо-оперативною групою було виявлено автомобіль марки «Рено Кенго» та, орієнтовно за 5 метрів від нього, одну особину вбитої кози. На місці події знаходились: ОСОБА_5, мисливствознавець ОСОБА_7, представники ОСОБА_3 р/о УТМР, пізніше підійшов ОСОБА_1 Він, як слідчий, почав документувати даний факт, зокрема, з дозволу власника транспортного засобу ОСОБА_1, було оглянуто автомобіль, в ньому виявили ще 3 туші вбитої кози та зброю. За результатами огляду, було складено протокол огляду місця події, зафіксовано місце знаходження виявлених туш кіз, та вилучено: автомобіль, зброю, туші вбитих тварин в кількості 4 особин та поміщено на штраф-майданчик ОСОБА_3 По даному факту відомості внесено до ЄРДР та проводились слідчі дії. В рамках кримінального провадження ним, як слідчим, давалось доручення опитати всіх присутніх на місці події та, на той момент, ОСОБА_5 і ОСОБА_1 від дачі будь-яких пояснень відмовились. Допит вказаних осіб проводився значно пізніше, зокрема, тоді, коли останні виявили бажання давати пояснення. Акт про виявлення і вилучення від 14.05.2015 року надав ОСОБА_5 особисто на місці події.

Щодо показань свідка ОСОБА_13, то суд до уваги їх не приймає, оскільки останній не був безпосереднім очевидцем аналізованих подій, про які йому стало відомо зі слів свідків, які судом допитані.

Рішенням Волинської обласної ради шостого скликання від 22.07.2014 року №27/42, Договором про умови ведення мисливського господарства від 10 жовтня 2014 року, укладеним між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ОСОБА_3 районною організацією Українського товариства мисливців і рибалок, а також доданою до матеріалів справи копією викопіювання території ОСОБА_3 районної організації УТМР, доводиться та обставина, що факт виявлення автомобіля марки «Рено Кенго», р.н.з. АС5896АН, мисливської вогнепальної зброї та чотирьох туш мертвих диких козуль мав місце саме на території мисливських угідь, які перебувають у користуванні ОСОБА_3 районної організації УТМР, та дана обставина не заперечується стороною захисту.

З Договору про умови ведення мисливського господарства від 10 жовтня 2014 року слідує, що станом на зазначену дату в угіддях, наданих в користування ОСОБА_3 районній організації УТМР, перебуває 285 голів козулі.

З копії акту комісії управління ветеринарної медицини в ОСОБА_3 районі від 18.05.2015 року №70 встановлено, що 15.05.2015 року даною комісією було проведено огляд і пат. розтин чотирьох туш диких тварин, яких ідентифіковано, як трупи диких кіз – самців. При їх розтині були виявлені вогнепальні наскрізні поранення, що стали причиною загибелі тварин, при цьому, сторонніх предметів (кулі, дроб, продукти пострілу і т.д.) не виявлено.

Оскільки згідно звіту ОСОБА_3 міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини №27-30-0038 від 15.05.2015 року м’ясо даних тварин визначено не придатним для харчових цілей, тому вказані чотири туші диких тварин вагою 70 кг. утилізовано, що підтверджується відповідним актом утилізації від 20.05.2015 року.

Щодо доводів сторони захисту про невинуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні та відсутності в матеріалах справи доказів здійснення останнім полювання 14.05.2015 року, то такі не знайшли свого належного підтвердження, виходячи з наступного.

Письмові показання ОСОБА_1 від 24.03.2016 року, у яких він вказав, що є мисливцем з 1978 року, дають підстави вважати, що при такому стажі (37 років) він обізнаний із законодавством, яким регламентовано здійснення полювання.

У ст. 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» наведено визначення таких понять, як полювання та продукція полювання.

Так, полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах, а продукція полювання - добуті шляхом полювання або придбані (набуті) будь-яким іншим шляхом туші мисливських тварин, їх частини (м'ясо, субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла тощо), а також відловлені живі мисливські тварини.

Статтею 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачено, що до полювання прирівнюється, зокрема, перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня).

Факт перебування ОСОБА_1 на території мисливських угідь ОСОБА_3 районної організації УТМР на власному автомобілі, у якому знаходилась вогнепальна мисливська зброя ОСОБА_5, та добута продукція полювання, з яких: три туші вбитих козуль знаходились у його автомобілі, а з однією такою тушею в руках він безпосередньо був затриманий єгерями ОСОБА_3 р/о УТМР, підтверджено, як письмовими доказами у справі, зокрема, протоколом огляду місця події від 14.05.2015 року, так і показаннями допитаних судом свідків, що об’єктивно спростовує доводи сторони захисту щодо причин перебування ОСОБА_1 на місці та в час, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вказав представник ОСОБА_2, його довіритель – ОСОБА_1 працював єгерем ОСОБА_3 районної організації УТМР, а зі слів представника ОСОБА_3 р/о УТМР ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 з 15.04.2014 року було виключено з числа членів ОСОБА_3 р/о УТМР за браконьєрство.

З огляду на зазначену обставину щодо особи ОСОБА_1, суд піддає переконливому сумніву та вважає надуманими доводи останнього щодо причин завантаження туш трьох мертвих козуль у його власний автомобіль та наявність намірів звернутись в правоохоронні органи по факту їх виявлення, оскільки обґрунтованих доводів у необхідності вчинення таких дій, як самовільне завантаження мертвих козуль у власний автомобіль без виклику працівників міліції, що є обов’язковим та необхідним для фіксації факту виявлення вбитих з вогнепальної зброї диких тварин у встановленому порядку, а також виявлення можливих слідів таких протиправних дій та осіб, які їх вчинили, не наведено та суд таких не знаходить.

Ні ОСОБА_1 у письмових показаннях від 24.03.2016 року, ні його представником у судовому засіданні не надано логічного пояснення причин завантаження вбитих з вогнепальної зброї трьох тварин диких козуль у власний автомобіль ОСОБА_1, як і не зазначено місця, до якого планувалось транспортувати чотири туші вбитих козуль, а також не наведено жодних підстав необхідності брати з собою зброю – карабін з метою виявлення браконьєрів (як їх версії), та причин не залишення даної «відремонтованої» зброї ОСОБА_5 вдома.

Поміж цього, як вбачається з протоколу допиту ОСОБА_1, в якості свідка, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, останній показати місце виявлення трьох туш вбитих козуль та взяти участь у слідчому експерименті відмовився, а твердження про те, що ОСОБА_5 телефонував до іншого співзасновника ТзОВ «Вікінг» ОСОБА_6 та повідомляв про факт виявлення вбитих козуль, окрім пояснень останніх, наявних у матеріалах кримінального провадження, жодним іншим доказом не доведено, при цьому, враховуючи ту обставину, що останні є співзасновниками ТзОВ «Вікінг», тому суд вважає ОСОБА_6 заінтересованою особою у даній справі. Натомість, представник ОСОБА_1 в судовому засіданні вказував на те, що про факт виявлення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вбитих козуль правоохоронні органи мав повідомити саме ОСОБА_6, який у своїх письмових поясненнях про дану обставину нічого не обумовлює.

Щодо акту виявлення та вилучення від 14.05.2015 року на території мисливського господарства «Вікінг» (квартал №42 Замлинського лісництва ОСОБА_3 ДПГ) трьох туш самців козулі, складеного ОСОБА_5 та ОСОБА_1, який міститься у матеріалах кримінального провадження, та на який посилається ОСОБА_1 на ствердження своїх доводів, то даний акт сили доказу, в порядку ст.251 КУпАП, не має та його зміст будь-якими належними та допустимими доказами не підтверджується. Що стосується показань слідчого СВ Любомльського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8, який вказав про надання йому даного акту ОСОБА_5 на місці події, то даний факт у встановленому порядку жодним чином не зафіксований, про що свідчить зміст протоколу огляду місця події від 14.05.2015 року та матеріали кримінального провадження вцілому, які не містять документального відображення порядку приєднання даного акту та його статус в рамках кримінального провадження. У письмових поясненнях ОСОБА_1 від 14.05.2015 року про складання зазначеного акту також нічого не згадується.

Крім цього, на факт незаконного полювання ОСОБА_1 об’єктивно вказує й та обставина, що останній намагався втекти з місця виявлення їх єгерями ОСОБА_3 районної організації УТМР, про що ствердно засвідчили свідки: ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які його наздогнали та затримали, а факт не виявлення на місці події: куль, гільз, дробів, інших продуктів пострілу, як і те, що допитані судом свідки не були безпосередніми очевидцями вчинених пострілів, в розрізі положень ст.12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», не можуть слугувати доказом правомірності дій ОСОБА_1 та спростовувати його винуватість у незаконному полюванні.

За результатами проведеної, за постановою слідчого, судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу, експертом НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області складено висновок від 20.07.2015 року за №0424/0424, з якого слідує, що надати відповідь на питання: «Чи проводився із наданої на дослідження зброї (мисливський нарізний карабін марки «ANSCHUTZ-1740», заводський номер 3067447) постріл після останнього чищення каналу ствола?» не надається можливим з причини одночасної присутності продуктів пострілу (нітроефірів, нітрит- та нітрат-іонів, дифеніламіну, які можна віднести до продуктів згоряння бездимного нітроцелюлозного пороху), частинок бездимного нітроцелюлозного пороху зі слідами термічного впливу та нафтопродуктів типу мастила.

Отже, зазначеним висновком ні стверджено, ні спростовано фактів та обставин, які підлягають доказуванню у даній справі.

Натомість, свідки: ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 ствердили, що останній, після затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_1, нюхав виявлений в автомобілі карабін та констатував наявність на ньому свіжого запаху пороху, що, в свою чергу, свідчить про нещодавнє здійснення з нього пострілу. Приймаючи до уваги такі показання свідків, суд зважує на те, що свідок ОСОБА_7 є мисливствознавцем, а тому обізнаний з мисливською справою. Не спростовує винуватості ОСОБА_1 у незаконному полюванні, внаслідок якого добуто чотири самці козулі, й винесена слідчим СВ ОСОБА_3 УМВС України у Волинській області ОСОБА_8 постанова про закриття кримінального провадження №12015030150000187 від 29.03.2016 року, у якій вказано те, що в ході досудового розслідування доказів, які вказували б на наявність ознак, зокрема суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.248 КК України, оскільки дана постанова, як процесуальне рішення органу досудового розслідування, приймалась по виявленому факту незаконного полювання, а не щодо конкретної особи, зокрема, ОСОБА_1

Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, мотиви непричетності до незаконного полювання ОСОБА_1, внаслідок якого добуто чотири дикі козулі, що наведені представником останнього, суд розцінює виключно як побудовану версію самозахисту, яка спрямована на уникнення від відповідальності за вчинене, оскільки наведені стороною захисту доводи жодним доказом у справі не підтвердились. Поміж цього, судом встановлено, що пояснення ОСОБА_1 та його представника містять суперечності щодо фактичних обставин та перебігу подій.

Щодо доводів представника ОСОБА_2 про те, що його довірителю протокол про адміністративне правопорушення не вручався, пояснення у нього не відбирались та передбачені законом права не роз’яснювались, то суд їх до уваги не приймає, оскільки, як ствердив свідок ОСОБА_14, який складав даний протокол про адміністративне правопорушення, та це підтверджується самим протоколом, ОСОБА_1 від усього відмовився, а саме: отримання протоколу, підпису у ньому та дачі пояснень, що відповідає положенням ч.3 ст.256 КУпАП. Будь-яких порушень процесуальних прав ОСОБА_1 під час провадження даної справи судом також не встановлено. При цьому, матеріали справи свідчать про те, що останній достовірно був обізнаний із запровадженням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками ст.85 КУпАП, на виклики до суду не з’являвся та з метою захисту своїх прав скористався послугами представника.

Частиною 2 статті 85 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил полювання (без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) вчинене повторно, чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачено, що полювання може здійснюватися, зокрема на самця козулі, з 1 травня по грудень включно.

Частина 2 даної норми вказує, що строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.

З наданих представником ОСОБА_3 районної організації УТМР належним чином завірених копій наказів даної районної організації від 01.09.2014 року №7, від 01.10.2014 року №8 та від 10.07.2015 року №4 слідує, що проведення полювання на території угідь, закріплених за ОСОБА_3 районною організацією УТМР, на самців і самок козулі встановлено з 20 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно та з 07 листопада по 31 грудня 2015 року включно, тобто в період з 01 січня 2015 року по 06 листопада 2015 року полювання на зазначених угіддях на вказаний вид дикої тварини було заборонено, про що в судовому засіданні також вказав представник ОСОБА_3 районної організації УТМР.

Згідно ст.20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється, зокрема: полювати без належного на те дозволу, а саме: без документів, визначених статтею 14 цього Закону; полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму; в угіддях, не зазначених у дозволі; полювання у заборонений час, а саме: у не дозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу).

Статтею 14 цього ж Закону визначено, що документами на право полювання (для громадян України) є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Аналогічна норма закріплена й у статті 23 Закону України «Про тваринний світ».

З довідок, виданих ОСОБА_3 районною організацією УТМР від 23.05.2016 року за вих.№38 та №39, встановлено, що ОСОБА_1 не є членом ОСОБА_3 районної організації УТМР та ліцензія на добування копитних звірів у 2015 році йому не видавалась.

Таким чином, на підставі аналізу досліджених судом доказів в їх логічному та системному зв’язку, сумніву у винуватості та наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, які виразились у порушенні правил полювання - без належного на те дозволу та у заборонений час, яке мало наслідком добування диких тварин (чотирьох самців козуль), у суду не виникає.

Згідно ст.40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

У відповідності до зазначеної норми, ОСОБА_3 районною організацією УТМР подано заяву про стягнення з ОСОБА_1 заподіяних незаконним полюванням в угіддях ОСОБА_3 районної організації УТМР збитків в розмірі 32000,00 грн., які обраховані у відповідності до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету Лісового господарства України від 18.07.2007 року №332/262 «Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)», виходячи з розрахунку 8000,00 грн. збитків за одну козулю.

Однак, достатніх підстав для вирішення питання про відшкодування заподіяної порушенням шкоди лише ОСОБА_1 у відповідному розмірі судом не встановлено, оскільки, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, останньому ставиться у вину вчинення незаконного полювання спільно з ОСОБА_5, що в свою чергу підлягає доведенню та, як наслідок, може мати солідарну відповідальність, а дане питання виходить за межі особливостей розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому, враховуючи положення ч. 3 ст. 40 КУпАП, суд роз’яснює право ОСОБА_3 районної організації УТМР на звернення з позовом про відшкодування майнової шкоди в цивільному порядку.

Вирішуючи питання про відповідальність ОСОБА_1 за вчинення даного правопорушення, слід врахувати вимоги ч.ч.2, 4 ст. 38 КУпАП, які передбачають, що у випадку, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Постанова про закриття кримінального провадження по факту незаконного полювання винесена слідчим СВ ОСОБА_3 УМВС України у Волинській області 29.03.2016 року, а справа про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, надійшла на розгляд суду після доопрацювання 25.04.2016 року, в той час, коли вище вказаний строк накладення стягнення на правопорушника закінчувався 29.04.2016 року. Однак, з метою забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності, та у зв’язку з необхідністю сповіщення даної особи про час та місце розгляду справи, а також виклику свідків для допиту та витребування матеріалів кримінального провадження, суд фактично був позбавлений можливості розглянути справу в межах зазначеного строку, а саме, в період з 25.04.2016 року по 29.04.2016 року, так як був обмежений в часі.

Відповідно до вимог п.7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.85 КУпАП, відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку із закінченням, передбачених ст. 38 КУпАП, строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 38, 40, 221, п.7 ст.247, ст.ст.284, 287, 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 КУпАП, закрити, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Роз’яснити ОСОБА_3 районній організації Українського товариства мисливців і рибалок право на звернення з питанням про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, в порядку цивільного судочинства.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_17