Номер справи місцевого суду: 522/5170/16-п

Головуючий у першій інстанції Капля О.І.

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., за участю: секретарів с/з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6; особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) та його представника - адвоката Бобровника Д.О., а також в присутності перекладача ОСОБА_9; представників територіального відділу Одеського загону морської охорони Південного Регіонального управління Держаної прикордонної служби - ОСОБА_10 та ОСОБА_11, розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката Бобровника Д.О. на постанову судді Приморського районного суду м. Одеса від 29.03.2016 року,-

встановив:

Зазначеною постановою судді,

ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_12 Туреччина, постійне місце проживання на території України відсутнє,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі шести тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 102000 (сто дві тисячі) гривень, з конфіскацією усіх засобів знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, а саме - судна «ZOR», бортовий номер 34 Y 1902, прапор ОСОБА_12 Туреччина, разом із сітками капроновими у кількості 311 штук, сухий лід, приблизно 500 кг та 133 пластикових тази, які знаходяться на його борту.

Судно - шхуну «ZOR», бортовий номер 34 Y 1902, прапор ОСОБА_12 Туреччина - затримано із забороною його переміщення в акваторії та за її межами Одеського морського торговельного порту за винятком випадків вжиття заходів, спрямованих на забезпечення безпеки мореплавства, до розгляду справи по суті та набрання вказаною постановою законної сили.

Відповідно до зазначеної постанови, громадянин ОСОБА_12 Туреччина ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7), капітан судна «ZOR», бортовий номер 34 Y 1902, прапор ОСОБА_12 Туреччина, 22.03.2016 року о 05 годині 30 хвилин затриманий кораблем морської охорони «Поділля» Одеського загону морської охорони в акваторії Чорного моря (координати Ш=44? 53 ? N, Д=31? 05 ? Е, район Б-3, на відстані 44 миль від о. Зміїнний) за незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України, при відсутності міжнародних угод між Україною та ОСОБА_12 Туреччина, з порушенням норм міжнародного права та суверенних прав Держави України із застосуванням промислових знарядь лову (камбальних ставних сіток), довжиною 15530 метрів.

На підставі ст.29 Закону України «Про державний кордон України», ст.20 Закону України «Про державну прикордонну службу України, в період з 06.30 до 09.30 годин 22 березня 2016 року рибопромислову шхуну «ZOR» (прапор Туреччини) було оглянуто та в подальшому затримано.

Крім того у своїй постанові, районний суд послався на затримання кораблем морської охорони цієї ж рибопромислової шхуни «ZOR», яке мало місце 24 березня 2015 року за порушення вимог ст.24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» та відшкодування капітаном судна державі матеріальних збитків у сумі 289 тисяч гривень.

Як зазначив районний суд, своїми діями ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) порушив вимоги ч.2 ст.24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» за кваліфікуючими ознаками незаконне видобування природних (рибних) ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України, вчинене повторно протягом року.

Не погоджуючись із постановою Приморського районного суду м. Одеса від 29.03.2016 року, представником ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) - адвокатом Бобровником Д.О. подана апеляційна скарга, в якій він, вказує, що вважає зазначену постанову такою, яка прийнята з порушеннями норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Захисник послався на те, що у діях ОСОБА_7 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки перебуваючи у виключній морській економічній зоні України, умислу на незаконне видобування природних ресурсів, а саме вилову риби він не мав, про що свідчить відсутність у останнього живої риби на борту судна. Будь які інші докази на причетність ОСОБА_7 до вчиненого правопорушення - відсутні, а наявність на риболовецькому судні риболовецьких сіток, призначених для ловлі риби та наявності в трюмі судна сухого льоду не є доказом вчинення правопорушення, за яке останній притягується до адміністративної відповідальності.

Також в апеляції адвокат наголосив на тому, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, безпідставно було застосовано ч.2 ст.24 ЗУ «Про виключну (морську) економічну зону України», оскільки перший раз за порушення законодавства про виключну морську зону, яке було виявлено 24.03.2015 року був притягнутий інший капітан цього ж судна, а саме: Erol Demir, а не ОСОБА_7, що у даному випадку виключає однаку повторності.

Просить постанову Приморського районного суду м. Одеса від 29.03.2016 року скасувати та ухвалити нову, якою провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.24 ЗУ «Про виключну (морську) економічну зону України».

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) та його представника - адвоката Бобровника Д.О., які підтримали апеляційну скаргу; представників територіального відділу Одеського загону морської охорони Південного Регіонального управління Держаної прикордонної служби - ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які заперечували проти апеляційної скарги та просили залишити постанову суду без зміни; допитавши у судовому засіданні свідків; дослідивши наявні у матеріалах справи та надані додатково апеляційному суду докази нормативні документи на підтвердження законності проведення дій працівників морської охорони під час затримання судна, оглянувши в судовому засіданні відеозаписи затримання судна «ZOR», апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, зміни постанови місцевого суду в частині кваліфікації дій правопорушника, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з постанови місцевого суду, приймаючи рішення про наявність в діях капітана судна ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) складу адміністративного правопорушення, місцевий суд послався на наявні у матеріалах справи докази, а саме:

- протокол про порушення законодавства про виключну морську зону України від 22.03.2016 року;

- протокол про затримання судна і екіпажу від 22.03.2016 року;

- акт правопорушення від 24.03.2016 року;

- протокол про зупинку та огляд судна від 22.03.2016 року;

- карту-схему маневрування судна при затриманні від 22.03.2016 року;

- довідку про результати виконання завдань з моніторингу виключної (морської) економічної зони України за №42 від 22.03.2016 року.

При цьому районний суд послався на встановлені під час розгляду порушення вимог діючого на території України законодавства в частині забезпечення судноводіння, перебування судна у виключній (морській) економічній зоні у порушення передбаченого порядку, наявністю на борту судна значної кількості рибальських сіток ( більш ніж 300 штук) та сухого льоду, який використовується для зберігання риби і безпосереднє призначення судна як риболовецької шхуни.

За таких обставин суд вважав повністю доведеною винуватість капітана судна ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) у вчинені зазначеного правопорушення.

На виконання вимог ст.280, 294 КУпАП, належної перевірки доводів апеляції та встановлення усіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи, апеляційним судом були прийняті заходи щодо належного забезпечення прав учасників процесу, забезпечена можливість участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) у судовому засіданні та перекладу на рідну мову, висловлення своєї позиції щодо складеного відносно нього акту про порушення адміністративного законодавства, надання ним відповідних пояснень, а також можливості представлення учасниками розгляду апеляційному суду інших доказів на підтвердження чи спростування доводів апеляції.

Так, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) повністю підтримав доводи апеляції свого представника та пояснив, що є власником зазначеного судна на протязі близько 5 років. Приблизно у січні 2015 року, за його керівництвом як капітана судна «ZOR», на території морської зони Румунії ним були виставлені камбальні сітки для лову риби - камбали, приблизно довжиною біля 15 км. Надалі це ж судно, яке перебувало тимчасово в оренді, під керуванням іншого капітана ОСОБА_13 (турецькою - Erol Demir), у березні 2015 року було затримано морською охороною на території України за незаконний вилов риби. Після повернення судна, з метою зняття сіток, які були встановлені у січні 2015 року він разом з членами своєї команди 18 березня 2016 року на цьому ж судні вийшов у море з м. Стамбул та 21.03.2016 року вони дісталися до місця встановлення у 2015 році сіток, яке розташоване на території морської зони Румунії. Зібравши сітки та викинувши з них рибу, яка тривалий час перебувала в них та яка була мертвою, вони почали дрейфувати та опинилися на території морської зони України, де були затримані. Вилов риби на території України не здійснювали, при огляді під час їх затримання, в сітках були виявлені рештки мертвої риби, які залишилися в сітках при їх знятті. При цьому ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) вказав, що будь яких дозвільних документів на судні для вилову риби на території морської зони як України, так і Румунії у нього не було, система АІС на судні була несправна. При русі судна керувався наявним на судні глибинним радаром, компасом та надводним приладом, так як має значний стаж рибалки, який становить близько 50 років. Під час затримання бачив команди з судна морської охорони про зупинку риболовецького судна, однак не розумів їх та одразу не міг їх виконати, оскільки здійснив маневр для його розвороту та після чого зупинив судно.

Крім того, щодо обставин затримання судна у судовому засіданні апеляційного суду за клопотанням представників територіального відділу Одеського загону морської охорони Південного Регіонального управління Держаної прикордонної служби, апеляційним судом були допитані в якості свідків працівники морської охорони.

Так свідок ОСОБА_14 пояснив, що 22.03.2016 року будучи командиром корабля морської охорони та виконуючи службові обов'язки по охороні границь держави, згідно за даними розвідки ними було виявлено турецьке судно, яка не виходило на зв'язок та на якому був відсутній прапор. В подальшому риболовецьке судно, як було встановлено є турецьким під назвою «ZOR» було затримано. Під час огляду судна оглядовою групою було виявлені мокрі сітки довжиною близько 15 км, наявність льоду та наявні у них останки риби, що свідчило про використання сіток як засобів лову. Прапор на судні та радіолокаційне обладнання було відсутнє, компас неправильно визначав відповідні дані. Під час затримання було видно, що з судна у воду викидалися якісь речі, в зв'язку з чим проводилася відеозйомка. Під час затримання капітан судна наполягав на тому, що перебуває у водах Румунії, однак після того, як він запропонував йому встановити зв'язок з пограничною службою Румунії, капітан визнав факт перебування судна у водах України. Судно було оглянуто та затримано і складені відповідні документи. При цьому свідок визнав необгрунтованими твердження капітана риболовецького судна про те, що затримане судно дрейфувало і перемістилося у територіальні води України з територіальних вод Румунії, оскільки на той час вітер був у північному напрямку та у такому разі судно рухалося би в інший бік, а саме ближче до м. Одеси, а не до місця, де воно було затримано.

Свідок ОСОБА_15 - старший офіцер морської охорони, у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_14, при цьому більш детально надав пояснення щодо затримання риболовецького судна та вказав, що після того, як вони почали зближатися з риболовецьким судном «ZOR», воно почало рухатися та на їх команди щодо зупинки, а саме шляхом підняття прапору, запуску сигнальних ракет - не реагувало, намагаючись укрити одну зі сторін борту, де в цей час перебували члени команди які метушилися, мили палубу та спалювали у печі якісь папери. Ці дії тривали близько 20 хвилин та при цьому було видно, що з рубки капітана у воду були викинуті якісь речі, що на його думку могло бути радіолокаційне обладнання, за яким можливо встановити усі дані щодо руху корабля, місця встановлення та знаходження сіток. Після затримання члени команди перебували у трюмі, а капітан перебував на кормі. Зі слів капітана судна йому стало відомо, що судно здійснювало вилов риби, а лід був призначений для її зберігання. При цьому капітан посилався на те, що вони перебувають у територіальних водах Румунії.

Свідок ОСОБА_16 - офіцер морської охорони в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні поясненням свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та додатково пояснив, що при за триманні риболовецького судна він бачив як з його борту члени команди скидали щось у море, а з капітанської рубки було викинуто у море квадратний предмет. Перебуваючи у складі оглядової групи, при огляді судна, в холодильній камері був виявлений лід, частина якого була висипаною в камері, а частина льоду була у мішках, що на його думку вказувало зберігання у холодильнику риби. Вважає, що у море викидалася риба, оскільки члени команди закривали один з бортів, який погано було видно працівникам морської охорони. Також вказав, що при огляді сіток було виявлено останки саме свіжої риби, а не старої.

На перевірку зазначених показів свідків щодо обставин затримання риболовецького судна «ZOR», апеляційним судом були витребувані та оглянуті в судовому засіданні відеозаписи затримання судна, яке мало місце 24.03.2016 року, при огляді яких було встановлено, що під час затримання, риболовецьке судно «ZOR» уникало від виконання законних вимог працівників морської охорони щодо його зупинки та приймало заходи, направлені на укриття одного з бортів судна від огляду з боку прикордонного військового корабля та члени екіпажу закривали оглядовість одного з бортів судна, з якого у воду скидалися невідомі предмети. Крім того з наданого відеозапису вбачається, що під час намагання затримати риболовецьке судно, з капітанської рубки у воду було викинуто предмет темного кольору, що окрім того було зафіксовано на наданих апеляційному суду окремих фотознімках, які були долучені до матеріалів справи.

Допитаний в якості свідка - заступник командира корабля морської охорони ОСОБА_17, надав пояснення, аналогічні поясненням свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і додатково пояснив, що під час затримання, у відповідності до відповідних наказів та рекомендацій, які регламентують порядок документування порушень закону при охороні кордону України та виявленні правопорушень,за вказівкою командира пограничного корабля, він здійснював відеофіксацію затримання судна, запис якого була надана апеляційному суду. При цьому вказав, що дійсно бачив як з риболовецького судна, а саме з борту, який прикривали члени команди у воду скидалася саме риба. Надалі, при огляді затриманого судна, під час конвоювання до місця стоянки, він зрозумів, що риба перебувала у холодильній камері, яка знаходилася поряд з бортом, який члени команди намагалися укрити від огляду та з якого у воду викидалася риба.

Враховуючи наведені та досліджені судом докази, з урахуванням інших доказів, які були покладені районним судом в основу підтвердження факту вчинення правопорушення та винуватості капітана судна «ZOR»ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7), апеляційний суд вважає доведеною повністю його винуватість у вчинені незаконного видобування природних ресурсів, а саме вилову риби у виключній морській економічній зоні України, виходячи з наступного.

Порядок і умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними і фізичними особами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року № 1490.

Пунктом 9 вказаного Порядку кожне судно, що здійснює використання ресурсів у виключній зоні України, повинно мати: оригінал дозволу на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні; промисловий журнал та журнал обліку прийнятих водних живих ресурсів; сигнальні розпізнавальні знаки; марковані знаряддя лову із зазначенням назви судна, держави, номера дозволу і порядкового номера знаряддя лову; УКХ-радіостанцію, яка повинна постійно працювати на прийом на 16 міжнародному каналі; завірену власником судна схему розташування трюмів із зазначенням їх розмірів; форму гарантії країни прапору. За пунктом 10 цього Порядку судна, що мають промислове обладнання і не одержали дозволу на право промислу, повинні повідомити прикордонні війська про вхід у виключну (морську) економічну зону України. Знаряддя лову повинно бути розтакелажено і знаходитись у трюмі.

У відповідності до вимог ст. 58 Кодексу торговельного мореплавства України, саме на капітана судна покладається управління судном, у тому числі судноводіння, вжиття всіх заходів, необхідних для забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського середовища, підтримання порядку на судні, запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому.

Разом з тим, зазначені вище вимоги закону, який діє на території України капітаном судна виконано не було, оскільки будь яких дозвільних документів на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України у капітана не було, відповідне локаційне обладнання відсутнє та про перебування у цій зоні капітаном судна прикордонні війська повідомлені не були. Крім того, капітаном не були виконані загально визначені положення морського права в частині надання відповіді на запит корабля морської охорони та виходу на зв'язок, що вказує на обізнаність капітана про незаконність перебування судна у виключній морській економічній зоні України.

За встановлених обставин, апеляційний суд вважає правильними висновки судді місцевого суду, що екіпаж турецького риболовецького судна «ZOR»та капітан ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) перебував у виключній морській економічній зоні України з однією метою - незаконного видобування природних ресурсів та який незаконно видобував природні ресурси, які належать державі, а саме рибу.

Як правильно зазначив місцевий суд, така мета обґрунтовувалася наявністю на борту судна значною кількістю риболовецьких сіток, які були мокрими, що вказувало на те, що вони були витягнуті з води, наявністю у холодильнику заготовленого сухого льоду, що зазвичай використовується для забезпечення зберігання виловленої риби, а також самим призначенням цього судна, як риболовецького судна.

Крім того на це вказує поведінка екіпажу під час затримання, а саме вчинення дій, направлених на умисне знищення майна шляхом викидання його з капітанської рубки у воду, укриття одного з бортів судна від огляду з боку прикордонного військового корабля та закриття оглядовості, з якого у воду скидалися невідомі предмети, а саме як стверджують свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_16 - риба, прибирання членами команди палуби судна та наявність у холодильнику лише частини розсипаного льоду, що вказує на вчинення командою судна, відповідальність за дії яких і керування якими покладається на капітана судна, незаконних дій, направлених на видобування природних ресурсів та вчинення дій, направлених на знищення слідів вчиненого правопорушення.

При цьому апеляційний суд погоджується з висновками районного суду щодо того, що зміст положень ст. 24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» не передбачає наявності прямого умислу на незаконне видобування природних ресурсів, та вважає достатнім для наявності складу правопорушення є встановлення судом вини у таких протиправних діях, що й наявне в діях капітана, оскільки він за всіх обставин повинен був, та мав таку можливість, знати про місце розташування свого судна, статус тих вод в яких перебував, а також визнані правила міжнародного мореплавства та міжнародного рибальства, які він грубо порушив.

Доводи капітана стосовно того, що він здійснював відповідні дії, а саме вилов риби та зняв сітки на території ОСОБА_12 Румунії та те, що судно було віднесено на територію України в результаті дрейфу, апеляційний суд вважає такими, які направлені на уникнення від відповідальності, оскільки ці обставини спростовані показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 які вказали що переміщення судна з вказаного капітаном місця, яке як він стверджував знаходилося у територіальних водах Румунії на територію територіальних вод України, а саме до місця затримання судна - неможливо в зв'язку з наявністю на той час північного вітру.

При цьому, апеляційний суд приймає до уваги те, що вказані обставини не були спростовані стороною захисту.

Окрім цього, на безпідставність доводів того, що капітан ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) не був обізнаний про перебування його судна у виключній морській економічній зоні України вказує наявність у капітана значного морського стажу, оскільки як він зазначив у своїх поясненнях, він може орієнтуватися на морі та на значній відстані, за відсутності навігаційних приладів та відповідного обладнання.

Також апеляційний суд вважає правильними твердження районного суду про те, що заперечення капітана судна щодо віднесення судна у територіальні води України не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки з об'єктивних обставин затримання судна випливала протиправна мета його використання, а відсутність навігаційного обладнання не може вважатися підставою для заходу в економічну зону України з метою експлуатації її природних ресурсів, оскільки GPS-навігація не є єдиним та можливим способом визначення місця розташування судна на морі, оскільки втрата орієнтування повинна була змусити капітана судна звернутися по допомогу за правилами міжнародного мореплавства до прикордонної служби України, а не намагання уникнення спілкування з ними, що мало місце у даному випадку.

Доведені обставини свідчать про необгрунтованість доводів капітана судна про те, що судно опинився у водах України через неусвідомлену помилку без протиправної мети та виключає можливість звільнення його від відповідальності, а навпаки є доказом про протилежне.

Таким чином апеляційний суд вважає, що перебування іноземного судна - турецької риболовецької шхуни «ZOR»в межах виключної економічної зони України, здійснення ним дій, направлених на видобування природних ресурсів та їх видобування було незаконним, оскільки капітан не мав жодних правових підстав для заходу з такою метою та експлуатації природних ресурсів цієї зони, на яку поширюється суверенітет Української Держави та при цьому не мав дозволу на вилов риби у такий спосіб та наявними на борту судна засобами.

Крім того апеляційний суд вважає правильним висновок районного суду, що про порушення правил міжнародного мореплавства також свідчить відсутність прапора країни належності судна та вказує на незаконну мету перебування судна в територіальних водах України.

Зібрані та досліджені як місцевим судом, так і надані в ході апеляційного розгляду докази на підтвердження винуватості ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7), апеляційний суд вважає належними та допустимими, а складені під час затримання працівниками морської охорони процесуальні документи такими, які складені у відповідності до вимог нормативно-правових актів та діючого законодавства.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необгрунтованість доводів апеляційної скарги в частині надання працівниками морської охорони неналежних та недопустимих доказів та відсутність підстав для закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, під час розгляду справи суддею районного суду, були допущені порушення вимог адміністративного законодавства та неправильно кваліфіковані дії особи, яка притягається до відповідальності, тобто ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7), що тягне за собою зміну постанови районного суду.

Так, згідно до акту про адміністративне правопорушення, ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) порушив вимоги ч.2 ст.24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України».

Проте відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» дії правопорушника за незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України настає у разі вчинення зазначеного правопорушення повторно протягом року або у великих розмірах, а так само, якщо вони призвели до значного погіршення умов відтворення рибних чи інших живих ресурсів моря.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) правопорушення за ознаками повторності, відповідальні працівники комісії послалися на затримання 24 березня 2015 року цієї ж риболовецької шхуни кораблем морської охорони за порушення ст.24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України».

В ході перегляду постанови суду, апеляційним судом було встановлено та підтверджено усіма учасниками розгляду той факт, що дійсно 24.03.2015 року рибопромислова шхуна «ZOR» затримувалася за незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України, однак при цьому капітаном зазначеного судна була інша особа, а саме: Erol Demir, а не ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7), який є власником зазначеного судна. Ці обставини також підтверджені іншими наявними у справі матеріалами.

Разом з тим, складаючи акт про порушення адміністративного законодавства, комісія не врахувала наведені обставини, а суддя районного суду, у порушення вимог ст.245, 251, 280 КУпАП, маючи в наявності дані про притягнення до відповідальності за вчинене 24.03.2015 року правопорушення капітана судна «ZOR» Erol Demirа, а не ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7), тобто іншої особи, безпідставно послався на вчинення саме ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) зазначеного правопорушення повторно протягом року.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова судді районного суду зміні в частині кваліфікації дій капітана риболовецького судна ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) з ч.2 на ч.1 ст.24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України», а саме як незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України.

Такі дії апеляційного суду не будуть суперечить загальним положенням чинного КУпАП, оскільки не обтяжують становище особи, яка притягується до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот сорока до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, з безоплатним вилученням незаконно видобутих ресурсів.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення на капітана судна ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7), апеляційний суд керується загальними правилами накладення стягнення та враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання.

При цьому апеляційний суд враховує поведінку капітана судна, який достовірно знаючи про вчинення правопорушення на належному йому судні іншим капітаном, не вжив заходів, направлених на усунення та недопущення вчинення подібних фактів та ігноруючи встановлені правила та норми, визначені як загальновизнаними положеннями міжнародного морського права, так і Конвенцією ООН з морського права, підписаної 10.12.1982 року, а також законами України, на території якої він перебував та допустив вчинення аналогічного правопорушення, що свідчить про його зневажливе ставлення до вимог діючого законодавства та продовження вчинення таких протиправних дій.

Зазначені обставини вказують на необхідність припинення цих дій з боку капітана судна ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) та громадян іншої держави на території України, в зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про те, що необхідним та достатнім стягненням, яке визначено як альтернативне, повинно бути стягнення у виді конфіскації усіх засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» та ст.294 КУпАП апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката Бобровника Д.О. - задовольнити частково.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеса від 29.03.2016 року відносно ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) - змінити.

Вважати ОСОБА_7 (турецькою - ОСОБА_7) винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.24 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» та накласти на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації в дохід держави усіх засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено правопорушення, а саме: риболовецького судна «ZOR», бортовий номер 34 Y 1902, прапор ОСОБА_12 Туреччина, разом із сітками капроновими у кількості 311 штук, сухого льоду, вагою приблизно 500 кг та 133 пластикових тазів, які знаходяться на борту судна.

В іншій частині постанову залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області В.М.Прібилов.