ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року

Справа № 927/1382/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддів

Данилової М.В., Данилової Т.Б., Коробенка Г.П.

за участю представників:

позивача, третіх осіб відповідача прокуратури

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Петренко В.М. (дов. від 16.11.2015 р.) Суходольський С.М. (посв. від 02.02.2015 р. №041032)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Заступника прокурора міста Києва

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р.

у справі

№927/1382/13 господарського суду Чернігівської області

за позовом

Прокурора Корюківського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача про

Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Урожай" 1. Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області; 2. Корюківська районна державна адміністрація Чернігівської області відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки 50413,63 грн.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Корюківського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Чернігівській області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Урожай" про стягнення 50 413,63 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку (землі сільськогосподарського призначення) загальною площею 68,2551 га на території Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області без правовстановлюючих документів, внаслідок чого державі заподіяно шкоду у розмірі 50 413,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2013 р. залучено до участі у справі Державну інспекцію сільського господарства в Чернігівській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2013 р. залучено до участі у справі Корюківську районну державну адміністрацію Чернігівської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Після нового розгляду справи, рішенням господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 р. у даній справі (суддя Репех В.М.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Урожай" в дохід державного бюджету 27 328,42 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Урожай до державного бюджету 1 218, 00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог прокурора мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами не доведено факту самовільного зайняття земельної ділянки площею 31,2551 га, яка перебувала під паром і безпідставно була врахована як самовільно зайнята при розрахунку розміру шкоди.

Водночас, факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 37 га підтверджується матеріалами справи, в тому числі і сплатою орендної плати за самовільно зайняту земельну ділянку, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора в частині стягнення збитків за самовільно зайняту земельну ділянку площею 37 га під посівом гречки на суму 27 328,42 грн. було задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тищенко А.І., Отрюха Б.В.), рішення господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто судовий збір.

Заступник прокурора міста Києва не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного господарського суду, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Сільськогосподарське (фермерське) господарство "Урожай" надає додаткові пояснення, а також просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 20.04.2016 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В, судді Данилова Т.Б., Коробенко Г.П.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено у вищевказаному складі суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 18.05.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, головним спеціалістом - державним інспектором відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області Журавльовим В.М. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства СФГ "Урожай", за результатами якої складено акт перевірки від 26.06.2013 р.

Згідно із вищевказаним актом перевірки, відповідач використовує самовільно, без оформлення правовстановлюючих документів, 68,2551 га в урочищі "Ріг" Олександрівської сільської ради.

Під посіви гречки використовується 37 га та під паром знаходиться 31,2551 га.

Також, інспектором Журавльовим В.М. було складено акт обстеження земельної ділянки від 26.06.2013 р. №5 та винесено припис від 27.06.2013 р. №000371 про усунення у 30-дений термін СФГ "Урожай" порушень земельного законодавства.

27.06.2013 р. було складено протокол про адміністративне правопорушення №000304 та винесено постанову від 27.06.2013 р. №000304 про накладення адміністративного стягнення на голову СФГ "Урожай" Петренка В.М. у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Крім того, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р., інспектором було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту), розмір якої складає 50 413,63 грн.

Вищезазначені матеріали справи про адміністративне правопорушення, на думку прокурора, підтверджують факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 68,2551 га.

У добровільному порядку збитки у розмірі 50 413,63 грн., розраховані на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р., відповідачем відшкодовані не були, у зв'язку з чим прокурор і звернувся до суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Урожай" вказаних збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 68,2551 га.

Приймаючи рішення у даній справі, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з наступного.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) визначені статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (пункт 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів МОЖЕ свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Згідно статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Так, статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з частиною 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до частини 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Для притягнення особи до відповідальності необхідно, аби її дія/бездіяльність була протиправною. Протиправність звичайно визначається як суперечність поведінки вимогам норм права з одночасним порушенням прав іншої особи. Протиправність є юридичним вираженням шкідливості дій (бездіяльності) правопорушника.

Дійсно, матеріалами справи підтверджується, що станом на дату проведення перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, у останнього були відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку.

Так, дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції було встановлено, що спірна земельна ділянка, яка розташована на території Олександрівської сільської ради в урочищі "Ріг" не розроблялась з 2000 року по 2012 рік включно.

Дана обставина підтверджується і довідкою Олександрівської сільської ради від 18.02.2015 р. №141.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що 10.03.2009 р. відповідач звертався до Виконувача обов'язків голови Корюківської райдержадміністрації листом з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, розташованої на землях Олександрівської сільської ради біля с. Піски урочище Ріг, в оренду із земель запасу державної власності.

11.06.2010 р. СФГ "Урожай" зверталось до Голови Корюківської райдержадміністрації листом №21 з проханням надати землю, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради в урочищі "Ріг", для ведення фермерського господарства.

Корюківська районна державна адміністрація Чернігівської області розглянувши клопотання СФГ "Урожай" від 11.06.2010 р. №21, своїм розпорядженням від 20.07.2010 р. №251 надала дозвіл СФГ "Урожай" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 60 га в урочищі "Ріг" на території Олександрівської сільської ради на умовах оренди для ведення селянського фермерського господарства.

Натомість, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 05.07.2012 р., законодавцем було вказано, що визначення орендаря земель здійснюється шляхом проведення аукціону.

З огляду на це, відповідач заявами від 25.12.2012 р. та 28.08.2014 р. звертався до Головного управління Держземагентства в Чернігівській області з проханнями надати в користування земельну ділянку площею 110 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та повідомляв, що при умові проведення аукціону з продажу права оренди на спірну земельну ділянку, буде приймати участь в аукціоні.

Однак, як зазначає відповідач у наданих начальнику Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області поясненнях від 25.06.2013 р., за відсутності коштів у бюджеті аукціон проведений не був.

Зазначене підтверджується також письмовими поясненнями Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області від 28.11.2013 р. №02-16/3000, згідно яких включення спірної земельної ділянки до інвестиційно-привабливої території та розроблення проекту землеустрою потребує бюджетних коштів на даний вид робіт, які були відсутні, що перешкодило своєчасному оформленню користування земельною ділянкою з дотриманням визначеної законодавством процедури на конкурентних засадах (земельних торгах).

Отже, наявні у матеріалах справи докази в сукупності доводять наявність у відповідача права на отримання земельної ділянки в користування, вжиття останнім усіх залежних від нього заходів для оформлення такого права у встановленому законом порядку та несвоєчасного одержання відповідачем правовстановлюючих документів виключно через обставини, що не залежали від його волі, а саме, у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів на проведення аукціону з продажу права оренди спірної земельної ділянки.

Зазначене свідчить про відсутність у діях відповідача вини як необхідного елементу складу цивільного правопорушення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, заявлений прокурором до стягнення розмір збитків був розрахований у відповідності до "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу", затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007 р., згідно якої розрахунок розміру шкоди здійснюється за відповідною формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі. Де Пс це площа самовільно зайнятої земельної ділянки, Нп - середньорічний дохід який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, а Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

Аналіз положень вказаної Методики свідчить про те, що для даного розрахунку розміру шкоди, обов'язковим є середньорічний дохід, який можна отримати від використання самовільно зайнятої земельної ділянки за цільовим призначенням.

Тобто дохід, який можна було б отримати в разі, якби конкретна земельна ділянка не була зайнята самовільно.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив про те, що СФГ "Урожай" за час користування спірною земельною ділянкою сплачувало фіксований сільськогосподарський податок та плату за оренду землі (підтверджується письмовими поясненнями Корюківської райдержадміністрації (том 1, а.с. 92-94)).

Дана обставина свідчить про вчинення відповідачем заходів, спрямованих на уникнення збитків.

Таким чином, оскільки відповідачем вчинялись дії для оформлення права користування спірною земельною ділянкою та сплачувались відповідні платежі за користування нею, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що прокурор належними та допустимими доказами не довів, що в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України з боку відповідача було завдано матеріальної шкоди у розмірі 50 413,63 грн. в результаті самовільного зайняття земельної ділянки.

До того ж, відповідач не вчиняв неправомірних дій, які могли б мати своїм наслідком спричинення шкоди у заявленому до стягнення розмірі.

Отже, відсутність у відповідача станом на дату проведення перевірки дотримання ним вимог земельного законодавства правовстановлюючих документів на земельну ділянку за обставин, що не залежали від нього, в даному випадку не свідчить про її самовільне зайняття.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що за наслідками звернень відповідача до Корюківської райдержадміністрації 23.12.2014 р. між Головним управлінням Держземагентства у Чернігівській області та СФГ "Урожай" було укладено договір оренди землі (спірної земельної ділянки).

Право оренди земельної ділянки зареєстровано за відповідачем 29.12.2014 р., що підтверджується відповідним витягом (том 1, а.с. 198).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів 111^{7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.}

^{Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.}

^{Разом з тим, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного господарського суду, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.}

^{Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -}

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. у справі № 927/1382/13 господарського суду Чернігівської області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді : Т. Данилова

Г. Коробенко