ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

28 квітня 2016 року м. Київ № 826/3199/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши адміністративний позов

Державної акціонерної компанії "Хліб України"

до

Державного агентства резерву України

про

зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна акціонерна компанія «Хліб України» (надалі - позивач/ДАК «Хліб України») з адміністративним позовом до Державного агентства резерву України (надалі - відповідач/Держрезерв України), в якому просить суд:

1. Визнати бездіяльність Державного агентства резерву України, в частині зарахування вартості цілісних майнових комплексів підприємств в погашення заборгованості ДАК «Хліб України» перед Резервом, незаконною;

2. Зобов'язати Державне агентство резерву України виконати у повному обсязі Постанову Кабінету Міністрів України «Про погашення заборгованості ДАК «Хліб України» перед Державним комітетом з державного матеріального резерву» №1637 від 16.10.2003 р. щодо зарахування вартості цілісних майнових комплексів підприємств в погашення заборгованості ДАК «Хліб України» перед Державним агентством резерву України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/3199/16 від 02.03.2016 р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду.

Так, через відділ документального обігу та контролю суду до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Качура І.А. від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків до якого було додано додаткові документи.

Розглянувши після усунення недоліків, адміністративний позов та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, 29.02.2015 р. ДАК «Хліб України» було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративний позов про зобов'язання Державного агентства резерву України виконати постанову Кабінету Міністрів України «Про погашення заборгованості ДАК «Хліб України» перед Державним комітетом з державного матеріального резерву» №1637 від 16.10.2003 р.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, про протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у невиконанні останнім постанови Кабінету Міністрів України «Про погашення заборгованості ДАК «Хліб України» перед Державним комітетом з державного матеріального резерву» №1637 від 16.10.2003 р., чим порушує права та законні інтереси позивача.

В той же час, як вбачається зі змісту адміністративного позову, окрім заявлених позовних вимог, позивачем було заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Так, відповідно до пояснень позивача, на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств» №1218 від 05.11.1997 р. було утворено дочірні підприємства ДАК «Хліб України» шляхом передачі їх до статутного фонду Компанії державного майна підприємств, зазначених у Додатку №3 до вказаної постанови, з одночасним перетворенням їх у дочірні підприємства ДАК «Хліб України».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1174-р від 28.10.1999 р. було прийнято пропозицію Держкомрезерву, погоджену з Мінагропромом, Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна, Національним агентством з управління державними корпоративними правами, ДАК «Хліб України» про виведення із складу ДАК «Хліб України» комбінатів хлібопродуктів і передачу їх до сфери управління Державного комітету України з державного матеріального резерву.

На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України №1174-р від 28.10.1999 р. ДАК «Хліб України» здійснила передачу 9 дочірніх підприємств, а саме: Керченського комбінату хлібопродуктів, Луцького комбінату хлібопродуктів №2, Івано-Франківського комбінату хлібопродуктів, Вознесенського комбінату хлібопродуктів, Полтавського комбінату хлібопродуктів, Охтирського комбінату хлібопродуктів, Золотонінського комбінату хлібопродуктів, Ніжинського комбінату хлібопродуктів, Неполоковецького комбінату хлібопродуктів.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України «Про погашення заборгованості ДАК «Хліб України» перед Державним комітетом з державного матеріального резерву» від №1637 від 16.10.2003 р. вартість цілісних майнових комплексів ДП «ДАК «Хліб України», переданих згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1174-р від 28.10.1999 р., зараховано до сфери управління Держрезерву, в погашення заборгованості Компанії перед Держрезервом на загальну суму 214 408 426,00 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі від 25.07.2003 р. загальна вартість вищевказаних цілісних майнових комплексів складає 214 463 318,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду від 26.01.2011 р. по справі №35/60 встановлено, що в довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 27.09.2007 р. №21-10/5788-2, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) цілісні майнові комплекси дочірніх підприємств ДАК «Хліб України», передані Держкомрезерву, значаться такими, що знаходяться в управлінні Держкомрезерву.

Однак, відповідно до доводів позивача, відображення погашення зазначеної вище заборгованості в бухгалтерських обліках ДАК «Хліб України» та Резерву не відбулось.

Таким чином, абз.2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1637 від 16.10.2003 р. щодо зменшення заборгованості ДАК «Хліб України» на вищезазначену суму не виконувався. Натомість, вимоги Резерву до ДАК «Хліб України» збільшились та на даний час складають близько 3 млрд. грн.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд критично ставиться до доводів позивача щодо поважності пропуску строку звернення до суду та вважає, що ДАК «Хліб України» пропущено, встановлений КАС України шестимісячний строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки як вбачається з матеріалів справи, про невиконання відповідачем Постанови Кабінету Міністрів України №1637 від 16.10.2003 р., позивачу було відомо ще починаючи з 2010 року.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем було самостійно надано до суду рішення Вищого господарського суду України №35/59 від 07.09.2010 р. та №35/60 від 26.01.2011 р., зі змісту яких вбачається про обізнаність позивача про невиконання відповідачем Постанови Кабінету Міністрів України №1637 від 16.10.2003 р.

З врахуванням вищенаведеного, суд критично ставиться до доводів позивача на рахунок того, що про порушення свого права шляхом невиконанням відповідачем Постанови Кабінету Міністрів України №1637 від 16.10.2003 р., ДАК «Хліб України» дізналася з довідки №1, складеною ревізійною комісією ДАК «Хліб України» щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДАК «Хліб України» за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки як вбачається з вищевикладеного, позивач міг звернутися до Окружного адміністративного суду м. Києва з відповідним адміністративним позовом ще у 2010 році, однак звернувся лише у 2016 році.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення особою відповідних дій.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.99, 100, 158, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов Державної акціонерної компанії «Хліб України» до Державного агентства резерву України про зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.

2. У випадку оскарження ухвали справа буде скерована до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

3. Роз'яснити позивачу про його право на повторне звернення до суду з позовом, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 КАС України відповідно.

Суддя І.А. Качур