Провадження

№ 2/641/1826/2016

Справа № 641/4188/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Григор′єва Б.П.

при секретарі - Вакуленко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет» про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет» про захист прав споживача.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.04.2015 року він відвідав супермаркет ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет» за адресою: м. Харків пр. Московський 295. Встановлено, що інформація на всіх цінниках даного суб*єкту господарювання виконана виключно на російській мові. У зв*язку з чим він подав до відповідача письмове звернення з вимогою вищевказану інформацію на цінниках виконувати виключно на українській мові. Згідно листа ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет» від 27.04.2016 року даний суб*єкт господарювання фактично відмовився від виконання інформації на цінниках виключно на українській мові та вказав на те, що цінники і в подальшому будуть виконані на російській мові. Внаслідок відсутності інформації на цінниках на українській мові йому завдаються моральні страждання, оскілький він не володіє іншими мовами та внаслідок вказаного не розуміє інформацію на товарі на російській мові та не може зробити виважений вибір у придбаному товарі. Просить суд визнати неправомірними дії ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет», які виразилися у розміщенні на російській мові інформації про товар на цінниках супермаркету за адресою: м. Харків пр. Московський 295, відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши до суду письмову заяву с проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення в яких посилаючих на норми діючого законодавства просив в задоволенні позову відмовити та розглядати справу за його відсутності.

З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Главою 5 Цивільного-процесуального Закону регламентовано поняття доказів, їх належність та допустимість; обов'язок доказування і подання доказів.

У силу змісту ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивач відвідуючи супермаркет за адресою: м. Харків пр. Московський 295, який належить відповідачу побачив, що на всіх цінниках інформація виконана виключно на російській мові.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Відповідно до ч. ч. 1- 3 ст. 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова; українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом, сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя; обов'язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення.

У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про засади державної мовної політики" в економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.

Згідно ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України, Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Згідно Рішення Конституційного Суду України по справі 1-6/99 від 14.12.1999 року за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень ст. 10 Конституції України щодо застосування державної мови.

Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України). Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.

Щодо мови інформування покупців про ціни, зазначено в Наказі Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 04 січня 1997 року № 2, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 1997 року за № 1808 «Про затвердження Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства». Всі засоби інформування про ціни на товари виготовляються друкарським або іншим способом і повинні бути оформлені чітко, естетично, відповідно до чинного законодавства про мови.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про засади державної мовної політики» публічне приниження чи зневажання, навмисне спотворення державної, регіональних мов або мов меншин в офіційних документах і текстах, що веде до створення перешкод і обмежень у користуванні ними, порушення прав людини, а також розпалювання ворожнечі на мовному ґрунті тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 161 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 2. ст. 18 Закону України «Про засади державної мовної політики» в економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.

Згідно ч. 3. ст. 18 Закону України «Про засади державної мовної політики» у внутрішніх правилах підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності забороняється прийняття будь-яких положень, що виключають або обмежують у спілкуванні співробітників використання державної мови, російської, інших регіональних мов або мови меншин. В роботі підприємств можуть використовуватися й інші мови.

Згідно рішення Харківської міської ради № 788/12 від 20.08.2012 року «Про реалізацію положень Закону України «Про засади мовної політики» в місті Харкові» регіональною мовою в місті Харкові є російська мова.

Згідно рішення Харківської обласної ради № 480-УІ від 30.08.2012 року відповідно до Законів України « Про засади державної мовної політики», «Про національні меншини», «Про місцеве самоврядування в Україні» на території Харківської області російська мова є регіональною.

В зв’язку з зазначеним, викладення інформації про ціни на регіональній мові не є порушенням норм чинного законодавства, на регіональну мову поширюються заходи, передбачені Законом України « Про засади державної мовної політики».

Правомірність зазначення термінів мовою, відмінною від державної підтверджується нормативно-правовими актами, зазначеними вище. Позивач зазначає, що не розуміє інформацію на товарі та не може зробити виважений вибір у придбанні товару, однак предметом його позову є не інформація на самому товарі, а інформація на цінниках, а оскільки російська мова визнана м. Харкові регіональною мовою, то порушень закону відповідачем немає, права позивача відповідачем не порушуються. Доказів того, що позивач не розуміє російську мову їм не надано.

Позивачем не доведено в повному обсязі заявлених позовних вимог; необґрунтовано які несприятливі наслідки настали в результаті вибору товару; не зазначено доказів, які б підтверджували кожну обставину, наведену в зверненні до суду.

Судом із позиції позивача не встановлено, які реально права позивача порушені відповідачем, які конкретно несприятливі наслідки спричинило для нього це порушення; а також те, чи є метою пред'явлення позову позивачем ОСОБА_1 захист (відновлення) його прав і законних інтересів і чи можливо при обраному ним способі захисту відновити (захистити) його права.

За змістом ст. 19 Конституції України, ст. 14 ЦК України, п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. №8 "Про незалежність судової влади" не допускається постановлення судових рішень, які зобов'язують до вчинення дій, які не є обов'язковими для відповідача за законом, а також рішень, які передбачають втручання в компетенцію відповідача.

Як зазначено в ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови № 4 від 31.03.1995 року Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди», моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв′язку з ушкодженням здоров′я, у порушенні нормальних життєвих зв′язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Оскільки судом встановлено, що з боку відповідача не було порушено діюче законодавство щодо мовної політики, а позивачем не доведено які негативні наслідки для нього наступили в зв*язку з діями відповідача та які моральні страждання йому завдані суд прийшов до висновку в відмові позові щодо відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, суд

В и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до ТОВ «Компанія «Гранд-Маркет» про захист прав споживача - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя:

ОСОБА_2