-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа №2-2006/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Косач І.А.
при секретарі Пучиній А.Ф.
з участю позивачки відповідачки ОСОБА_1
представника відповідача представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» про стягнення заборгованості по заробітній платі несплаченій при звільненні, середньомісячної заробітної плати за порушення розрахунку при звільненні і моральної шкоди та зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 13.05.2010 р. звернулась в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» про стягнення заборгованості по заробітній платі несплаченій при звільненні, середньомісячної заробітної плати за порушення розрахунку при звільненні і моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги наступним. З 01.02.2009 р. вона працювала у відповідача на посаді завідуючої магазином «Континент». Згідно запису в трудовій книжці, її було звільнено з товариства 01.04.2010 р. за угодою сторін. При звільненні відповідач з нею повністю не розрахувався. Заборгованість по заробітній платі не сплачена за лютий та березень 2010 р. Незаконними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 5000 грн.
Просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 1738 грн., які не були сплачені при звільненні. Стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 869 грн. Стягнути з відповідача на її користь 5000 грн. за завдану їй моральну шкоду.
В попередньому судовому засіданні 04.06.2010р., представником відповідача був поданий зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків. Свої вимоги мотивували тим, що згідно Наказу № 3 від 01.02.2009 р., товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» прийняло на роботу ОСОБА_1 на посаду завідуючою магазином. В той день між ними було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
26.03.2010 р. було проведено інвентаризацію підзвітних відповідачеві товарно матеріальних цінностей, унаслідок якої виявлено недостачу товарів на суму 7 496 грн. Згідно з висновками комісії з інвентаризації нестача зумовлена недостатнім контролем та недбалістю у роботі відповідача. Розмір заподіяної відповідачем позивачу шкоди, розрахованої згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116, становить 7 496 грн. та у відповідності з вимогами ст. 135-3 КЗпП України.
Просили стягнути з ОСОБА_1 6934,50 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» заподіяних матеріальних збитків. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» державне мито та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
В судовому засіданні позивачка - відповідачка свій позов підтримала, уточнила, просила стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату згідно наданого відповідачем розрахунку та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити повністю. Додатково суду пояснила, що вона не буда повідомлена про наказ про стягнення заробітної плати на відшкодування збитків, свою з0году на утримання коштів з заробітної плати не давала. Крім того, вона не погоджується з недостачею матеріальних цінностей, її вина в недостачі відсутня.
Представник відповідача представник позивача первісний позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити повністю. Свій позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснив, що позивачка не зявлялася на роботі, а тому не повідомлена про наказ про стягнення заробітної плати на відшкодування збитків. Матеріали службового розслідування щодо факту недостачі відсутні, пояснення у позивачки з цього приводу не відбиралися. Згоду на утримання коштів із заробітної плати позивачка не давала. В магазині, де працювала позивачка завідуючою, продавці та позивачка несуть індивідуальну повну матеріальну відповідальність. Адміністрацією товариства подано до УМВС України в Чернігівської області заяви про злочин, тому винну особу у виникненні недостачі адміністрацією не встановлювалось.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працює бухгалтером в товаристві відповідача. При звільнені позивачки з роботи, згідно наказу було проведено інвентаризацію, яка проводилась 26.03.2010 року в присутності прийнятої на роботу завідуючої магазином Хоменко, ОСОБА_1, продавців, бухгалтера. Велась інвентаризаційна відомість, перевірялось наявність товару, його кількість, ціна. Було встановлено недостачу в сумі 7496 грн. ОСОБА_4 інвентаризації підписали усі члені комісії, ОСОБА_1 від підпису відмовилася. ОСОБА_1 не пояснювала, звідки недостача, була здивована. В магазині, де працювала ОСОБА_1, завідуюча та продавці несуть повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працює головним бухгалтером в товаристві відповідача. 26.03.2010 року при звільнені завідуючої магазину Юріної було проведено переоблік товару та виявлено недостачу 7496 грн. крім того, ОСОБА_1 брала товар на суму 701 грн. та не погасила. ОСОБА_1 не погодилась з недостачею та відмовилась підписати акт. При проведені інвентаризації були присутні ОСОБА_1, 2 бухгалтери та продавці. Акт прийому-передачі товароматеріальних цінностей не складався. В магазині, де працювала ОСОБА_1, завідуюча та продавці несуть повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона працює продавцем в магазині відповідача. 26.03.2010 року в магазині проводився переоблік та була виявлена недостача в сумі 7496 грн. При проведені переобліку були присутні ОСОБА_1, нова завідуюча Хоменко, 3 продавця та 2 працівника фірми «Континент». Чи підписувала ОСОБА_1 акт, не знає.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працює старшим продавцем в магазині відповідача. 26.03.2010 року проводився переоблік і виявлено недостачу в магазині на суму 7496 грн. Приймали участь в переобліку ОСОБА_1, Хоменко, продавці, бухгалтер ОСОБА_5. В магазині завідуюча та продавці несуть повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Вислухавши пояснення позивачки відповідачки, представника відповідача представника позивача, пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» про стягнення заборгованості по заробітній платі несплаченій при звільненні, середньомісячної заробітної плати за порушення розрахунку при звільненні і моральної шкоди підлягає задоволенню частково, в задоволенні зустрічної позовної заяві товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 130 КЗпПУ працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок покладених на них трудових обовязків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» на посаді завідуючої магазином відділу збуту з 01.02.2009 р. на період відпустки без збереження заробітної плати по вагітності та пологах ОСОБА_7 згідно наказу № 3 від 01.02.2009 р.(а.с.16).
01.02.2009 р. з ОСОБА_1 був укладений типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність(а.с 17).
Наказом № 14 від 01.04.2010 р., на підставі заяви ОСОБА_1, вона була звільнена за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України і зазначено в наказі виплатити їй компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 15.02.2010 р. по 01.04.2010 р. в кількості 3 календарних днів (а.с.76).
25.03.2010 р. було видано наказ № 17 від 25.03.2001 р. «Про проведення інвентаризації в магазині № 1»(а.с.86). В ході перевірки виявлено недостачу матеріальних цінностей на суму 7 496 грн., яка виникла з вини завідуючої магазину ОСОБА_1, що підтверджується інвентаризаційним описом 1 на 26.03.2010 року. Як зазначено в інвентаризаційному описі, завідуюча магазином ОСОБА_1 від підпису відмовилася (а.с. 18-62).
Згідно п.п. 3, 4 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного з завідуючою магазином ОСОБА_1, у випадку незабезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей, визначення суми шкоди, заподіяної підприємству , організації, установі і її відшкодування проводиться у відповідності з діючим законодавством. Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода заподіяна не з його вини (а.с.17). Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується довідкою, виданою директором ТОВ «Фірма «Континент» службове розслідування по факту недостачі не проводилося (а.с. 91). Вину позивачки у заподіянні недостачі не встановлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фірма «Континент» заподіяних матеріальних збитків в сумі 6934,50 грн. і в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити повністю.
30.03.2010 р. наказом № 13 к «Про стягнення заробітної плати на відшкодування збитків з завідуючої магазину ОСОБА_1Є.», було прийнято рішення про стягнення з заробітної плати завідуючої магазину ОСОБА_1 кошти на відшкодування збитків, заподіяних товариству у результаті недостатнього контролю та недбалого ставлення до роботи(а.с.63). З даним наказом позивачка ознайомлена не була, згоди на стягнення заробітної плати на відшкодування збитків не давала, що не заперечував в судовому засіданні представник відповідача-позивача.
Згідно наданих суду розрахунку оплати компенсації при звільнені (а.с. 92) та копій відомостей на отримання плати за лютий, березень, квітень 2010 року, позивачці була нарахована та утримана заробітна плата та лютий 2010 року в сумі 715,75 грн. (а.с.66), березень 2010 року 715, 75 грн. (а.с. 65), в квітні 2010 року розрахункові 93 грн. 91 коп. (а.с.93). А всього позивачці була нарахована та не виплачена заробітна плата 1525,41 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки позивачка була звільнена з роботи 01.04.2010 року, повного розрахунку при звільнені з нею проведено не було, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 02.04.2010 року по день постановлення рішення по справі в сумі 1366,29 грн.(23,97 грн. середньоденна заробітна плата (а.с. 92) х 57 днів затримки розрахунку = 1366,29 грн. без врахування обовязкових платежів).
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно ст. 23 Цивільного Кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт заподіяння позивачці моральної шкоди з боку відповідача. При визначені розміру моральної шкоди враховується характер та обсяг страждань, які зазнала позивачка, ступень вини відповідача, інші негативні наслідки, тому суд вважає, що сума моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача становить 100 грн.
Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» підлягає задоволенню частково, потрібно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1525,41 грн. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 1366,29 грн.(без врахування обовязкових платежів). Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 грн.
У звязку з частковим задоволенням позову, підлягають стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» судові витрати: в доход держави судовий збір, від сплати якого позивачка звільнена - в розмірі 59,50 грн., на користь державного бюджету м. Чернігова - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - в розмірі 120,00 грн.
В задоволенні зустрічній позовній заяві товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» до ОСОБА_1 - відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 116, 117, 130, 134, 135 -3, 136, 232, ч. 3 ст. 233, 237-1 КЗпП України,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1525,41 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 1366,29 грн.( без врахування обовязкових платежів)
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» в доход держави судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» на користь державного бюджету м. Чернігова 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні зустрічній позовній заяві товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» до ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова І.А.Косач
скопійовано
-
скопійовано
-
