ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року

Справа № 922/4781/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Данилової М.В.

суддів

Данилової Т.Б., Сибіги О.М.

за участю представників:

позивачів

не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)

відповідача

Матуренка Ю.А. (дов. від 29.12.2015 р.)

прокуратури

Романова Р.О. (посв. від 21.01.2013 р. №014714)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 р.

у справі

№922/4781/15 господарського суду Харківської області

за позовом

Прокурора Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції у Харківській області; 2. Наталинської сільської ради

до

Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз"

про

стягнення 1 024 831,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Красноградського району Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Наталинської сільської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" 1024831,00 грн. збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на результати перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої виявлено порушення з боку відповідача вимог ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.11.2015 р. (суддя Хотенець П.В.), позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" збитки, внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 1024831,00 грн., перерахувавши зазначені кошти на розрахунковий рахунок 33112331700308, УДКСУ у Красноградському районі, Харківської області, код 37886402, МФО 851011 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища господарської та іншої діяльності". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" на користь державного бюджету України 20496,62 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.), рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2015 р. залишено без змін, з тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.04.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.04.2016 р., у зв'язку з перебування судді Яценко О.В. на лікарняному, визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" звернулось до Вищого господарського суду України із поясненнями, які просило врахувати при вирішенні даного спору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 11.05.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011, Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до вказаного положення, Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України і входить до сфери його управління.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні задачі державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказами від 12.09.2011 р. № 838/01-3 та від 03.08.2012 р. № 612/01-03, Державною екологічною інспекцією у Харківській області були проведені планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Хрестищенським відділенням бурових робіт БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України".

Актами планових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства Хрестищенським відділенням бурових робіт філії БУ "Укрбургаз" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" № 893/07-46 від 14-16.09, 19-23.09, 26-30.09, 03-04.10.2011 р. та № 654/09-18 від 06-10.08, 13-17.08, 20-23.08.2012 зафіксовано, що вищезазначений суб'єкт господарювання здійснює забір води з артезіанських свердловин на виробниче та господарсько-питне водокористування без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Наталине, вул. Червоноармійська, 7.

Вищевказані акти були направлені супровідними листами від 04.10.2011 р. №5191/01-20/04-19 та від 23.08.2012 р. №3992/01-21/02-19 із повідомленнями на адресу відповідача.

Дозволом на спеціальне водокористування від 19.12.2011 р. Укр.№5581А/Хар. встановлено, що основним показником діяльності відповідача (об'єкта - водокористувача) є використання води для власних потреб та передача населенню (пункт 5 дозволу).

Відповідно до п.п. а) пункту 6 дозволу на спеціальне водокористування ліміт забору підземних вод на добу складає 313,88 м. куб.

У висновку про умови спеціального водокористування від 24.11.2011 р. за № 177-с, виданого КП "Південукргеологія" Харківська комплексна геологічна партія, Хрестищенському відділенню бурових робіт БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України", згідно Закону України "Про внесення змін до ст. 23 Закону України "Про надра", щодо видобування підземних вод, рекомендовано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки, державним інспектором в порядку статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" винесено припис від 31.08.2012 р. №02-25-76, яким керівника Хрестищенського відділення бурових робіт БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України" (пункт 29 припису) було зобов'язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Державним інспектором Державної екологічної інспекції у Харківській області складені: протокол про адміністративне правопорушення № 001193 від 23.10.2012 р. та постанова про накладення адміністративного стягнення № 02-26-277 від 23.10.2012 р., в якій заступника начальника ХВБР БУ "Укрбургаз" НАК "Нафтогаз України" ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 47 КУпАП (самовільне користування надрами) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 560,00 грн.

Зазначений штраф сплачений у добровільному порядку, що підтверджується квитанцією № 124/153 від 29.10.2012 р.

За наслідками перевірок Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. №767/16783 (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 220), проведено розрахунок збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного використання надр (підземні води) з артезіанських свердловин, розмір якого склав 1024831,00 грн.

Розрахунок розміру шкоди претензією № 170 від 01.07.2013 р. було направлено на адресу відповідача.

Проте, відповідачем грошові кошти сплачено не було.

23.07.2015 р. листом № 2340/01-24/09-17 Держекоінспекція звернулася на адресу прокуратури Красноградського району Харківської області з клопотанням про пред'явлення позову до господарського суду Харківської області в інтересах Держекоінспекції до ПАТ "Укргазвидобування" про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до Водного Кодексу України, підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України "Про надра", вони є частиною надр.

Згідно до статті 1 Кодексу України "Про надра", надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Положеннями статей 2, 3 Кодексу України "Про надра" встановлено, що його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

Спеціальне використання надр на праві надрокористування передбачає відповідно до статті 19 Кодексу України "Про надра" отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр.

Відповідно до статті 21 Кодексу України "Про надра" видобування підземних вод здійснюється на підставі спеціальних дозволів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення зазначених вимог законодавства здійснив самовільний забір води з підземних джерел із застосуванням технічних засобів не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр (підземні води).

Приписами статті 23 Кодексу України "Про надра" передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Реалізація землекористувачами або землевласниками права видобувати підземні води без спеціального дозволу, передбаченого статтею 23 Кодексу України про надра, можлива лише за наявності певних умов: по-перше, при наявність права на земельну ділянку, по-друге, при видобуванні води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, по-третє, за умови не перевищення ліміту видобування підземних вод (не більше 300 м. куб. на добу).

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в розмірі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб.

В свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що забір підземних вод із артезіанських свердловин відповідачем здійснюється не на власні господарсько-побутові потреби, що суперечить приписам статті 23 Кодексу України про надра.

До того ж, факт використання відповідачем надр (підземних вод) не на власні господарсько-побутові потреби підтверджується: звітом за формою № 7-гр (підземні води), згідно якого використання підземних вод здійснюється на господарсько-питне водопостачання (ГПВ) та виробничо-технічне водопостачання (ВТВ); звітами за формою 2-ТП (водгосп), згідно яких відповідач використовував фактично води на госппитні, виробничі потреби, у тому числі на потреби субабонентів.

Відповідно до звітів про використання води за формою 2-тп (водгосп) за 2011 рік та І-ІІ квартал 2012 року, журналу обліку водоспоживання за формою ПОД-11 та журналу витрати води ПЦВ Хрестищенського ВБР за період з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р. підприємством було забрано 7200 м.куб води, в період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. забрано 16300 м.куб води, в результаті чого допущено самовільне користування надрами (підземні води), що є порушенням статей 16, 19, 21 Кодексу України "Про надра".

Статтями 47, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статтями 110, 111 Водного кодексу України передбачено, що за порушення при користуванні природними ресурсами настає відповідальність, у тому числі цивільна. Збиток, заподіяний порушенням природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження.

Згідно до статті 56 Кодексу України "Про надра", основними вимогами в галузі охорони є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Статтею 65 Кодексу України "Про надра" передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, у тому числі в самовільному користуванні надрами.

Відповідно до статті 67 Кодексу України "Про надра" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема, протиправна поведінка відповідача полягає у самовільному водо- та надрокористуванні, що підтверджується актами перевірок № 893/07-46 та № 654/09-18, приписом № 02-25-76 від 31.08.2012 р., протоколом про адміністративне правопорушення № 001193 від 23.10.2013 р., постановою про накладення адміністративного стягнення № 02-26-277 від 23.10.2013 р.; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, а також причинний зв'язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 1024831,00 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує і на тому, що докази щодо оскарження відповідачем дій посадових осіб Державної екологічної інспекції та скасування складених за результатами перевірки актів матеріали справи не містять.

Стосовно звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Наталинської сільської ради, колегія суддів касаційної інстанції вказує про таке.

Приписами статті 55 Конституції України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченою частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Як вже зазначалось вище, Державна екологічна інспекція у Харківській області листом від 23.07.2015 р. звернулася на адресу прокуратури Красноградського району Харківської області з клопотанням про пред'явлення позову до господарського суду Харківської області в інтересах Держекоінспекції до ПАТ "Укргазвидобування" про примусове стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

13.08.2015 р. прокуратура Красноградського району Харківської області листом №04-33-1922 вих. 15 повідомила Державну екологічну інспекцію у Харківській області щодо пред'явлення позову в її інтересах про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що прокурор правомірно звернувся до суду з позовом у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

До того ж, матеріалами справи належним чином доведено порушення інтересів держави, яке полягає у ненадходженні коштів до місцевого бюджету, що ускладнює фінансовий стан Наталінської сільської ради, а також негативно впливає на ефективність здійснення функцій державної влади представницьким органом - Державною екологічною інспекцією у Харківській області, яка є територіальним органом Державної екологічної інспекції України і входить до сфери його управління.

В своїй касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" вказує про неправомірність звернення та підписання прокуратурою Красноградського району Харківської області позовної заяви, оскільки така прокуратура ліквідована.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції не приймає такі доводи скаржника, з огляду на наступне.

Так, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури, військові прокуратури, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (стаття 7 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до статті 12 Закону України "Про прокуратуру" у системі прокуратури діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.

Закон України "Про прокуратуру" в новій редакції набрав чинності 15.07.2015 р.

Прикінцевими положеннями розділу ХІІ Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що стаття 12 та Додаток до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, набирають чинності з 15.12.2015 р.

З позовними вимогами в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Наталинської сільської ради прокуратура Красноградського району Харківської області звернулась до суду 13.08.2015 р.

Стосовно доводів скаржника щодо підсудності даної справи, колегія суддів касаційної інстанції вказує про таке.

Відповідно до частини 4 статті15 Господарського процесуального кодексу України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції.

Відповідно до п. 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичної особою або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Як вбачається із матеріалів справи, перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства здійснювалась відносно ПАТ "Укргазвидобування" Філія бурового управління "Укрбургаз", якою встановлено ряд порушень допущених безпосередньо Філією бурового управління "Укрбургаз".

Пунктом 2.4.1. "Положення про Філію бурове управління "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування" передбачено право управління вступати від імені товариства у відносини з третіми особами, в тому числі підприємствами будь-якої форми власності, установами, організаціями і фізичними особами, а також бути посередником між ними в зв'язку з виконанням робіт, що належать до предмету діяльності управління, таким чином. Положенням про Філію бурове управління "Укрбургаз" не передбачено заборону бути філії відповідачем у суді, таким чином, господарським судом було правомірно прийнято рішення про відкриття провадження, де відповідачем по справі є ПАТ "Укргазвидобування" в особі Філії бурового управління "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування".

При цьому, Держекоінспекція зазначила, що стороною у справі є юридична особа (ПАТ "Укргазвидобування"), від імені якої діє її відособлений підрозділ і рішення приймається стосовно юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Повноваження відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

З матеріалів справи вбачається, що довіреністю № 2-528д від 01.09.2015 р. голова правління ПАТ "Укргазвидобування" Прохоренко О.В. надав відповідні повноваження директору Філії Бурове управління "Укрбургаз" ПАТ "Укргазвидобування" Цупилі Олександру Анатолійовичу.

Вищевказані обставини спростовують твердження скаржника.

Відповідно до статті 111^{7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.}

^{З огляду на викладене, касаційна інстанція не приймає до уваги доводи касаційної скарги, в зв'язку з чим оскаржувані судові рішення залишає без змін.}

^{Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України}

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії бурового управління "Укрбургаз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 р. по справі № 922/4781/15 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді : Т. Данилова

О. Сибіга