ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2016 р. м. Київ К/800/37651/15

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді - Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Ситникова О.Ф., Штульман І.В.,

за участі секретаря судового засідання Музичко Н.В., прокурора Конакової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі - УПФ) до прокуратури Московського району м. Харкова (далі - Прокурор), третя особа: ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування припису прокурора за касаційною скаргою прокурора Московського району м. Харкова на судові рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року,

встановила:

У листопаді 2011 року представник УПФ звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати припис прокурора Московського району м. Харкова від 14 вересня 2011 року №134 про усунення порушень вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсійних виплат.

Посилався на незаконність припису, оскільки пенсійний фонд здійснює виплати у відповідності до діючого законодавства.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, залишеною без змін Харківським апеляційним адміністративним судом від 5 серпня 2015 року, позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано припис прокурора, який був предметом оскарження.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що пенсія ОСОБА_2 не була нарахована, тому члени його сім`ї не мають права на її отримання.

У касаційній скарзі Прокурор, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове про відмову в позові. Вказує на те, що припис прокурора є обґрунтованим і законним, оскільки УПФ не виконує рішення суду про перерахунок і виплату пенсії.

В судовому засіданні Прокурор вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримав.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Відповідно до положень статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, смертю фізичної особи не припиняється право на отримання тих грошових сум (заробітної плати, пенсії, аліментів, допомог, відшкодувань), які належали спадкодавцеві.

Аналогічне правило наведене у статті 91 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (у редакції Закону України від 27.04.2007 р. N 997-V), згідно якого суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 52 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» умови та порядок пенсійних виплат. За правилами цієї норми (редакції Закону України від 22.03.2007 р. N 827-V) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Згідно фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 серпня 2010 року, яке набрало законної сили, визнано неправомірними дії УПФ щодо нездійснення перерахунку та призначення пенсії ОСОБА_2 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статей 50, частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату основної пенсії у відповідності до частини четвертої статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії згідно із статтею 50 цього Закону у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та щомісячне підвищення пенсії як інваліду війни виходячи з розміру 350% мінімальної пенсії за віком встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01.01.2007 р. по 27.01.2009 р., з 02.07.2009 р. без кінцевої дати перерахунку пенсії відповідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Визнано за ОСОБА_2 право на отримання основної пенсії з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та право на щомісячне отримання підвищення пенсії, як інваліду 2 групи, виходячи з розміру 350% мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язано УПФ призначити (встановити) позивачу як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 2 групи інвалідності, основної пенсії згідно вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та право на щомісячне отримання підвищення пенсії, як інваліду війни, виходячи з розміру 350% мінімальної пенсії за віком згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналіз наведеного судового рішення дає підстави до висновку про незаконність нарахування пенсійних виплат ОСОБА_2 за його життя, оскільки останній помер 1 січня 2011 року.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Факт не виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення в частині перерахунку розміру пенсії за період з 01.01.2007 р. по 27.01.2009 р., та з 02.07.2009 р. може негативно вплинути на права членів сім`ї померлого, а у разі їх відсутності - спадкоємців.

Стаття 1219 Цивільного кодексу України встановлює правило про неможливість успадкування тих прав та обов'язків, які нерозривно пов'язані з його особою, в тому числі право на пенсію.

Проте, спір виник не про право на пенсію нині покійного ОСОБА_2, а про незаконність її нарахування та необхідність перерахунку у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Припис прокурора, який є предметом оскарження, направлений саме на усунення порушень законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щодо невиконання судового рішення.

Приймаючи до уваги, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, тому відповідно до статті 229 КАС України попередні судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу прокурора Московського району м. Харкова задовольнити.

Судові рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

О.Ф. Ситников

І.В. Штульман