У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/458/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

28 квітня 2016 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

Представника позивача: ОСОБА_3

Представників відповідача: Бондюк Л.І., Кононова В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_6 з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оспорюванні ним податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем із порушенням норм матеріального права та є такими, що суперечать чинному законодавству України.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 30.01.2015 р. № 0006701701.

Відповідач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники відповідача повністю підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що Вінницькою ОДПІ за результатами позапланової перевірки складено акт № 313/1701/НОМЕР_2 від 22.12.2014 р., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0006701701 від 30.01.2015р.

Відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0006701701 від 30.01.2015р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 168318 грн. 75 коп., однак, на думку позивач зазначене податкове повідомлення - рішення є протиправним, висновки, викладені в акті перевірки безпідставними, а відтак, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області № 0006701701 від 30.01.2015р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи вимоги п. 183.2 ст. 183 ПК України, реєстраційна заява позивачем була подана до органу державної податкової служби вчасно, не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (09.09.2011р.), а відтак, на думку суду І інстанції, ОСОБА_6 подавав заяву про реєстрацію його платником податку на додану вартість та мав би бути зареєстрованим як платник ПДВ, він не може бути притягнутий до відповідальності за ненарахування або несплату податку на додану вартість, оскільки він виконав свій обов`язок щодо подання заяви про реєстрацію його платником ПДВ.

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу на проведення перевірки від 21.11.2014 р. № 65 та направлення від 09.12.2014р. № 187/17, виданих Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, згідно інформації, наданої сектором доходів і зборів з фізичних осіб Вінницького відділення Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 827/7/17 від 03.03.2014 р. головним державним ревізором-інспектором Боднюк Л.І. проведено позапланову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_6 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. За результатами вказаної перевірки ФОП ОСОБА_6, складено акт № 313/1701/НОМЕР_2 від 22.12.2014 р., в якому зафіксовано порушення позивачем: п.п. 181.1 ст. 181, п.п. 183.2 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в зв'язку з чим ОСОБА_6 донараховано ПДВ в сумі 134655 грн.

На підставі акту перевірки № 313/1701/НОМЕР_2 від 22.12.2014 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006701701 від 30.01.2015 р., відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 168318 грн. 75 коп.: з них за основним платежем на суму 134655 грн. 00 коп., за штрафними санкціями на суму 33663 грн. 75 коп.

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 183.2 ст.183 ПК України передбачено, що у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Як підтверджено матеріалами справи, отримавши в серпні 2011 року дохід від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 453403 грн., відповідно до ст. 181 ПК України подав до податкового органу заяву № 1-ПДВ про реєстрацію платником ПДВ в органі державної податкової служби, яка зареєстрована 09.09.2011року.

Листом Вінницької МДПІ № 6422/10/17 від 13.09.2011р. податковий орган на подану ОСОБА_6 заяву про реєстрацію його платником ПДВ надав відповідь, в якій зазначив, що позивачем подана реєстраційна заява платника податку на додану вартість від 09.09.2011р. №4903/Б та не надано розшифровки обсягів постачання, у тому числі постачання платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців (в розрізі місяців) з метою визначення обґрунтованості реєстрації особи як платника податку на додану вартість, що відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПК України та запропонував заявнику надати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість та надати відповідну інформацію та копії необхідних документів.

На виконання даного листа, ОСОБА_6 подано реєстраційну заяву № 1-ПДВ, вдруге зареєстровану в податковому органі 15.09.2011 р., Вінницька МДПІ у своїй відповіді позивачу, оформлену листом №6786/10/17-22 від 27.09.2011р. зазначає, що ОСОБА_6 в розділі 13 реєстраційної заяви зазначено юридичну особу - Вінницьку філію ТОВ "Інтерсервіс", в управлінні якої позивач бере участь (являється директором та головним бухгалтером), місцезнаходження якої станом на 15.09.2011р. не встановлено та відносно якої проводяться розшукові заходи. З метою визначення обґрунтованості реєстрації особи як платника податку на додану вартість, що відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПК України, просить ОСОБА_6 надати інформацію щодо місцезнаходження та взаємовідносин з Вінницькою філією ТОВ "Інтерсервіс". Також пропонував надати нову реєстраційну заяву платника ПДВ та надати копії необхідних документів відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 розділу 1 ПК України, а також п. 73.3 ст. 73 розділу 2 ПК України.

У відповідності до п.183.9 ст.183 ПК України, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби.

Однак, позивач не отримав свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ у визначений термін після неодноразового подання реєстраційної заяви, при цьому, позивач також не повідомлявся органом податкової служби про відмову в реєстрації платником ПДВ.

Слід зважити на те, що видача позивачеві свідоцтва платника ПДВ підтверджує і той факт, що позивач звертався до відповідача із відповідною реєстраційною заявою, оскільки подання такої заяви є безумовною підставою для проведення реєстрації платником ПДВ та видачі свідоцтва. Відповідно, така обставина спростовує твердження відповідача про неподання позивачем реєстраційної заяви та підтверджує доводи позивача. У судовому засіданні представник відповідача не змогла пояснити та обґрунтувати те, що органом ДПІ було проігноровано вказаний лист-звернення.

Враховуючи такі обставини, необґрунтованим є посилання відповідача щодо необхідності застосування до позивача відповідальності згідно п.183.10 ст.183 Податкового кодексу України, оскільки позивачем реєстраційна заява до органу державної податкової служби подавалася у строки, що визначені чинним законодавством України.

Загалом і безпідставним є застосування до позивача відповідальності щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., оскільки подання позивачем реєстраційної заяви для реєстрації платником ПДВ, у порядку та строки визначені чинним законодавством України, виключають її застосування щодо нього.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що невчасна реєстрація позивача платником ПДВ була обумовлена саме відповідачем, оскільки, зі сторони позивача усі необхідні дії для проведення реєстрації були вжиті, однак, реєстрація була проведена з запізненням із обставин незалежних від волі позивача та на які він впливу не мав.

Отже, спірні податкові повідомлення-рішення щодо нарахування фінансових (штрафних) санкцій згідно п.п. 181.1 ст. 181, п.п. 183.2 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в зв'язку з чим ОСОБА_6 донараховано ПДВ в сумі 134655 грн. є такими, що винесені безпідставно, оскільки порушення норм податкового законодавства зі сторони позивача не мало місце, а відповідні твердження відповідача спростовуються матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, як суб'єкт владних повноважень не надала до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, та нею не було спростовано доводів позивача. Окрім цього, відповідачем належними документально обґрунтованими доказами не підтверджено наявності правових підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий

Полотнянко Ю.П.

Судді

Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.