Таким чином, між сторонами виник спір щодо правильності визначення коду товару за УКТЗЕД, заявленого до митного оформлення.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України від 13.03.2012р. (далі - МК України) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Преамбулою Закону України від 5 квітня 2001 року № 2371-III "Про Митний тариф України" встановлено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Класифікація товарів і транспортних засобів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 "Про затвердження Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України" встановлено, що посадова особа ПМО чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів.

У п. 2 розділу 3 "Контроль правильності класифікації товарів і прийняття Рішень, порядок взаємодії з ПМО, митним постом" вказано, що посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що спірний код УКТ ЗЕД був визначений митним органом виключно на підставі наданих позивачем документів і інформації Інтернет сайту виробника імпортованих товарів.

Разом з тим, пунктом 5 розділу 3 Порядку № 650 від 30.05.2012 передбачено, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.

Проте, додаткових відомостей, як свідчать матеріали справи, контролюючий орган у позивача не витребовував.

Пунктом 9 розділу 3 Порядку № 650 від 30.05.2012 визначено, що якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Зміст оскаржуваного рішення про визначення коду УКТ ЗЕД свідчить про те, що відповідач не звертався до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації), а код імпортованих товарів за УКТ ЗЕД № 8701 10 00 00, визначено інспектором відділу контролю за класифікацією та кодування товарів, на підставі внутрішнього переконання, за наданими позивачем митною декларацією, CMR, інвойсом, пакувальним листом, зовнішньоекономічним контрактом і інформацією з мережі Інтернет.

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.

Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України (ст. 2 Закону України "Про митний тариф України" від 19.09.2013).

Як вбачається з матеріалів справи та в розумінні Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійсненої на основі Гармонізованої системи та кодування товарів, позивачем віднесено імпортований товар до підкатегорії, 8432, якою визначено, що до даної категорії товарів відносяться: машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; котки для газонів або спортивних майданчиків.

До товарної позиції 8432 згідно з УКТЗЕД, у якій було задекларовано імпортовані товари, включаються: плуги; борони, розпушувачі, культиватори, мотики та полільники (борони дискові; інші (розпушувачі та культиватори (8432 29 10 10)); борони; ґрунтофрези; інші сівалки, садильники та машини розсадосадильні (сівалки: точного висівання з центральним приводом); інші садильники та машини розсадосадильні; розкидачі та розподільники органічних та мінеральних добрив (розподільники мінеральних добрив); тощо.

Наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 № 1561 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до пояснень до товарної позиції 8432, яка обрана позивачем, до цієї товарної позиції включаються машини незалежно від виду тяги, застосовувані замість ручних інструментів для виконання перерахованих нижче видів сільськогосподарських, садових або лісогосподарських робіт: - підготовка грунту для вирощування культурних рослин (розчищення земель, підйом цілини, оранка, розпушування і т.п.); - розкидання або внесення в ґрунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту; - садіння або сіяння; - обробіток або доглядання за ґрунтом у період вегетації (культивація, прополювання, проріджування сходів і т.п.).

До численних машин цієї товарної позиції відносяться: розпушувачі, культиватори, полільники і мотики, що застосовуються для обробітки ґрунту, знищення бур'янів або вирівнювання ґрунту після оранки або ж у процесі вегетації сільськогосподарських культур. Ці машини зазвичай мають горизонтальну раму з розміщеними на ній у декілька рядів різними робочими інструментами (лемешами, дисками зубцями і т.п.), які можуть бути закріплені жорстко або пружно, на постійному місці або із можливістю пересування та іноді можуть бути змінними.

В той же час, відповідно до пояснень до групи товарів 87 та товарної позиції 8701 (яка обрана відповідачем) у цій групі термін "трактори" означає транспортні засоби, призначені головним чином для буксирування чи штовхання інших транспортних засобів, пристроїв і вантажів, незалежно від того, мають вони чи ні допоміжні пристосування, у поєднанні з основним застосуванням трактора, для перевезення інструментів, насіння, добрив тощо. До цієї товарної позиції також включаються трактори, що керуються водієм, який іде поруч. Вони являють собою невеликі сільськогосподарські трактори, що мають одну ведучу вісь з установленими на неї одним або двома колесами; як звичайні трактори, вони призначені для роботи з взаємозамінними начіпними знаряддями, що мають привід від вала відбору потужності загального призначення. Як правило, на них немає сидіння, а керування здійснюється за допомогою двох рукояток. Проте у деяких типах є одноколісний чи двоколісний задній візок з сидінням для водія.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач посилався на вищезазначений абзац пояснень до товарної позиції 8701 та прийшов до переконання про необхідність ототожнення ввезених позивачем товарів з товарною позицією 8701 10 00 00 (трактори, що керуються водієм, який іде поруч), адже, на думку контролюючого органу, наявність двох ручок для керування, одна вісь та можливість встановлення двох коліс є достатньою ознакою імпортованих товарів, як тракторів, що керуються водієм, який іде поруч.

Проте, послідовний аналіз пояснень до товарної позиції 8701 (яка обрана відповідачем) дає змогу прийти до висновку про те, що для класифікації товару як "трактора, що керується водієм, який іде поруч", одночасно такому товару мають бути притаманні наступні технічні особливості: 1) одна ведуча вісь з установленими на неї одним або двома колесами; 2) товар призначений для роботи з взаємозамінними начіпними знаряддями; 3) наявність валу відбору потужності загального призначення.

Тобто, "трактор, що керується водієм, який іде поруч" являє собою машину, укомплектовану колесами (колесом), що встановлені на ведучу вісь та має технічну можливість, в цей же час (будучи укомплектованим ведучими колесами), працювати з начіпними знаряддями, що мають привід від вала відбору потужності трактора.

Крім того, в експертному висновку Київської торгово-промислової палати № к-805 від 22.04.2014, зазначено, що імпортовані позивачем товари моделей TEXAS TX601TG, TEXAS ТХ602В, TEXAS ТХ601В являють собою фрезерні культиватори, в яких згідно технічних характеристик і схем деталізації вузлів відсутні вали відбору потужності. В даних моделях культиваторів ходова частина і робоча машина утворюють єдиний нероздільний агрегат.

Таким чином, імпортовані позивачем товари хоч і керуються водієм, який іде поруч, однак не мають технічної можливості (не призначені) для роботи з взаємозамінним начіпним знаряддям, що має привід від вала відбору потужності, у зв'язку з чим, твердження контролюючого органу про необхідність застосування до досліджуваних товарів коду УКТ ЗЕД 8701 10 00 00 є помилковим.

Також, згідно експертного висновку № 11423/14-54 експертом зазначено, що за результатами аналізу конструкції та технології застосування моторизованих культиваторів Texas моделі ТХ 601В, сер. № 1001003612679, TX 601TG, сер. № 1001003521055, Texas ТХ 602В, сер. № 1403014310301 в представленій комплектації торгової марки Texas, встановлено, що вони за сукупністю техніко-експлуатацшних характеристик відповідають сільськогосподарським машинам, що описані у товарній позиції "Машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; котки для газонів або спортивних майданчиків".

Отже, суди дійшли вірного висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення № КТ-100000000-0038-2014 від 14.04.2014 в частині зміни коду товару УКТ ЗЕД з 8432 29 10 00 на 8701 10 00 00 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо передчасності вимог позивача внести зміни до рішення стосовно зміни коду товару за УКТЗЕД, оскільки позивачем не доведено, що за наслідками набрання судовим рішенням законної сили, митний орган не змінить код УКТЗЕД.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської міської митниці відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: