ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 р.

Справа № 815/7172/15

Категорія: 5.3

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБОРД" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБОРД" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "ОДЕСАБОРД" звернулось до суду із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування рішень №34, №35, №36, №37, №38, №39 від 20 листопада 2015 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБОРД" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування рішень,- задоволено частково. Скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №34, №35 від 20 листопада 2015 року про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 10166,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "ОДЕСАБОРД" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ТОВ "ОДЕСАБОРД", законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що 14 травня 2015 року Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області звернулась із листом до управління реклами Одеської міської ради щодо надання інформації стосовно наявності дозволу на розміщення зовнішньої реклами ТОВ "ОДЕСАБОРД" у кількості 6 одиниць за адресою м. Одеса, вул. Мечникова / вул. Богдана Хмельницького.

12 червня 2015 року Управлінням реклами Одеської міської ради надано відповідь на лист Інспекції від 14 травня 2015 року згідно якого за направленням управління реклами КП "Одесреклама" з виходом на місце за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова / вул. Богдана Хмельницького, складено акт фіксації, яким встановлено розміщення ТОВ "Одесаборд" рекламних засобів на фасаді розміром 3,0м х 6,0м х 1 сторону у кількості 6 одиниць без дозвільних документів. Враховуючи даний акт фіксації, управлінням реклами винесено припис про усунення порушень.

15 вересня 2015 року на підставі вказаної відповіді Інспекцією на адресу позивача направлено вимогу, відповідно до якої зобов'язано ТОВ "ОДЕСАБОРД" надати до інспекції у триденний строк з дня отримання даного листа наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами за період до 1 року (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи), пояснення щодо цього приводу.

29 вересня 2015 року ТОВ "ОДЕСАБОРД" надано відповідь згідно якої позивач просить Інспекцію уточнити відносно яких рекламних засобів та за який період необхідно надати документи.

15 жовтня 2015 року відповідачем, за проханням ТОВ "ОДЕСАБОРД" уточнено вимоги, відповідно до яких позивача повідомлено, що на адресу інспекції надійшла відповідь від управління реклами Одеської міської ради №01-09/1474 від 12 червня 2015р., якою вставлено що ТОВ "ОДЕСАБОРД" розміщено на фасаді розміром 3,0м х 6,0м х 1 сторону у кількості 6 одиниць без дозвільних документів за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова / вул. Богдана Хмельницького.

ТОВ "ОДЕСАБОРД" не надано відповіді на Лист-вимогу Інспекції за №2609/8 від 15 жовтня 2015 року

27 жовтня 2015 року головним спеціалістом відділу контролю за рекламною діяльністю та торгівлею на відстані Візним В.Р. відносно ТОВ "ОДЕСАБОРД" складено протоколи про порушення законодавства про рекламу №51/1, 51/2, 51/3, 51/4, 51/5, 51/6, відповідно до яких встановлено наявні ознаки порушень законодавства України "Про рекламу", а саме: розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України що є порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу", зокрема розміщення ТОВ "Одесаборд" рекламних засобів на фасаді розміром 3,0м х6,0м х1 сторону у кількості 6 одиниць без дозвільних документів, згідно листа Одеської міської ради.

28 жовтня 2015 року Рішенням Інспекції № 51 "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу" вирішено розпочати розгляд справи про порушення вимог ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" у відповідності до вимог ч.7 ст. 27 Закону України "Про рекламу" відносно рекламодавця - ТОВ "ОДЕСАБОРД" згідно вимог п.11 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок накладання штрафів за порушення законодавства України про рекламу" №693 від 26 травня 2004року.

03 листопада 2015р. ТОВ "ОДЕСАБОРД" повідомлено про вказане вище засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу та проінформовано, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення Закону України „Про рекламу" мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними Закону України „Про рекламу", подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них, оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

20 листопада 2015 року на підставі матеріалів справи та протоколів засідання №51/1, №51/2, №51/3, №51/4, №51/5, №51/6 від 09 листопада 2015 року Інспекцією винесено Рішення №34, №35, №36, №37, №38, №39 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу якими застосовано до ТОВ "ОДЕСАБОРД" суму штрафних санкцій в загальному розмірі 30498,00 грн. (5083,00 грн. х 6).

07 грудня 2015року за №3294/8 на адресу позивача направлено повідомлення разом з додатками (Рішеннями №34, №35, №36, №37, №38, №39 від 20 листопада 2015 року) щодо накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішень №34, №35 від 20 листопада 2015 року винесених Інспекцією, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача є належне передбачене законодавством право на розміщення рекламних засобів у кількості двох одиниць, а тому Інспекцією неправомірно винесені рішення саме стосовно розміщення двох конструкцій. Разом з цим, відмовив у задоволенні позову в частині скасування рішень №№36 -39 від 20 листопада 2015 року винесених Інспекцією, у зв'язку з наявністю порушення законодавства про рекламу .

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 13 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо надання дозволів у порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Положення цього Закону кореспондуються зі статтею 16 Закону України «Про рекламу», якою встановлено, що зовнішня реклама у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуюся Кабінетом Міністрів України.

Статтею 23 Закону України «Про рекламу» визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, - щодо реклами державних цінних паперів; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури, - щодо спорудження житлового будинку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (далі - Типові правила).

Відповідно до пунктів 3, 45, 46 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та в порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Типових правил.

Контроль за додержанням приписів цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26 травня 2004 року (далі - Порядок №693) накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Відповідно до пунктів 9 - 12 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений, зокрема, уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Згідно із пунктом 18 Порядку №693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних рішень є порушення позивачем п.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах без наявності відповідних дозволів, що надаються виконавчими органами сільських,селищних, міських рад, на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністраів України.

Однак, колегія суддів зазначає, що у протоколах та спірних рішеннях не зазначено адреси, за якою можна ідентифікувати місцезнаходження конструкцій та встановити недотримання вимог законодавства, а тому висновки суду першої інстанції щодо скасування рішення №34 та №35, у зв'язку із наявністю дозволу №2099-В1/П/Щ на розміщення спеціальної конструкції за адресою м. Одеса, вул. Старопортофранківська 40/42 у кількості двох одиниць є помилковими.

Колегія суддів не приймає до уваги фотокартки, які наявні в матеріалах справи у якості доказів того, що рекламні конструкції розміщені без дозволу, оскільки за допомогою них неможливо встановити адресу за якою розміщені рекламні конструкції, а тому і сам факт порушення законодавства про рекламу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, колегія суддів вважає, що Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області, як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність прийнятих рішень №36, №37, №38, №39 та жодним чином не пояснила факту не зазначення в них адреси за якими були розміщені рекламні конструкції та які були перевірені, а тому вимоги апеляційної скарги щодо скасування вказаних рішень підлягають задоволенню.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти по справі нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБОРД" - задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАБОРД" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №34, №35, № 36, №37, № 38, №39 від 20 листопада 2015 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя : К.В. Кравченко