Провадження № 2/219/140/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2016

12 квітня 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Полтавець Н.З., при секретареві Дубаніній О.В., за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП редакція газети «Собитія» про стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з дочірнього підприємства «Редакція газети «Собитія» моральну шкоду у розмірі 30000 грн., посилаючись на те, що вона працює на посаді директора Артемівського психоневрологічного інтернату. 30.07.2015 р. працівники відповідача прибули до неї на роботу з метою проведення інтерв»ю. Зайшовши до кабінету, вони повідомили, що є працівниками Артемівської газети «Собитія», при цьому не називали свої прізвища та не пред»явили будь-які документи. Один з працівників почав її багатократно фотографувати, не спитавши дозволу. Вона заперечувала проти фотографування, але їй повідомили, що будуть фотографувати незалежно від її бажання. У випуску газети «Собитія» від 5.08.2015 р. № 31 на сторінці 3 опублікована її фотографія, хоча згоди на публікацію фотографії вона не давала та активно заперечувала проти цього.

Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Ст. 32 Конституції України також передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно зі ст. 271 ЦК України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Відповідно до ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Ч. 1 ст. 308 ЦК України встановлено, що фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи. Отже, захист інтересів фізичної особи при проведенні фотозйомки та публікації фотографій є одним з видів особистих немайнових прав позивача, які в даному випадку порушені відповідачем та його працівниками.

Відповідно до ч.3 ст. 273 ЦК України діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права. В той же час зазначені вище дії відповідача щодо незаконної фотозйомки та публікації її фотографії без згоди нанесли їй моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї. Зазначені душевні страждання полягають у виникненні та тривалості у неї неприємних тяжких відчуттів, за яких вона переживає емоційний дискомфорт та стрес, що викликано відвертим порушенням її особистих немайнових прав з боку відповідача та його працівників, які не тільки допустили такі порушення, але й не припинили їх навіть після наполегливих вимог. Завдану моральну шкоду вона оцінює в 30000 грн.

Позивач судовому засіданні підтримала свій позов у повному обсязі та пояснила, що до неї в кабінет зайшли незнайомі особи, які представились працівниками газети «Собитія», прізвища не називали, посвідчення не пред»являли. Її фотографували, проти чого вона заперечували, відверталась, але на її зауваження не звертали уваги. Пізніше в газеті «Собитія» була опублікована стаття та її фото, чим їй завдана моральна шкода.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позов позивача в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позов не визнає, оскільки відповідно до ст.. 34 Закону України «Про друковані засоби масової інформації», усі громадяни України, юридичні особи і державні органи відповідно до ст. 9 Закону України «Про інформацію» мають право на оперативний доступ через друковані засоби масової інформації публічно розповсюджувати інформацію про діяльність державних органів та організацій, об»єднань громадян та службових осіб, а також інших свідчень, необхідних для реалізації ними своїх прав, свободи та законних інтересів, виконання завдань та функцій. Законодавством України не заборонено виконувати фото-, відео зйомку службових осіб під час виконання ними службових обов»язків. 30.07.2015 р. вони прибули до психоневрологічного інтернату для проведення журналістського розслідування у зв»язку зі зверненнями в редакцію громадян щодо порушень з боку адміністрації інтернату. Директор інтернату Костян погодилась відповідати на їх запитання, які стосувались тільки діяльності інтернату. Фотозйомка проводилась відкрито, у службовому кабінеті, ніяких заперечень зі сторони Костян щодо відмови від фотозйомки не надходило. За таких підстав вважає, що права позивача не порушені.

Свідок ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що до неї в кабінет вірвались представники газети «Собитія», як пізніше вони сказали, але ніяких документів не надали на підтвердження своїх слів. В процесі спілкування з журналістом її почали фотографувати, на що вона активно заперечувала. На її заперечення ніхто не звертав уваги. Згоди на опублікування її фотографії у неї теж ніхто не отримував.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що працював фото кореспондентом в редакції газети «Собитія». Вони прибули до інтернату для інтерв»ю з директором. Очікували десь 15 хвилин. Бесіда проходила нормально. Під час бесіди він фотографував Костян, вона лише сказала, що не любить фотографуватись, ніяких заперечень не надходило.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він працює головним редактором газети «Собитія». До редакції надійшли звернення від громадян про порушення в психоневрологічному диспансері. В зв»язку з цим туди виїхала журналіст з фотокореспондентом. Повернувшись, вони розповіли, що інтерв»ю пройшло нормально, конфліктів в процесі не виникало. Фотокореспондент також не повідомляв про непорозуміння при проведенні фотозйомки. Після виходу газети з публікацією статті та фотографії Костян, до нього звернулась Костян. Вона була не згодна з деякими моментами статті, але щодо фотографії ніяких претензій не висловлювала.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію», до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Таким чином, фото зазначеним законом не відноситься до конфіденційної інформації.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 20.01.2012 року №2-рп/2012 в аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так: інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов'язані з особою та членами її сім'ї', за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Тобто Конституційним судом України не віднесено фотографію особи до інформації про особисте та сімейне життя особи та, відповідно, до конфіденційної інформації.

Статтями 307, 308 ЦК України визначається загальний порядок фотографування та публічного поширення фотографічних творів із зображеннями фізичних осіб. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно- теле- чи відеоплівку допускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Відповідно до ст. 308 ЦК України поширення фотографічних творів відбувається за згодою фізичної особи за винятком випадків, коли особа позувала за плату або таке поширення відбувається у суспільних інтересах. Зокрема, з метою захисту суспільних інтересів та висвітлення діяльності публічних осіб можливе використання їх фотографічних творів без відповідної згоди. У випадку, якщо мова йде про суспільні інтереси, право на захист від неправомірного поширення зображення виключається. Позивач ОСОБА_1І працює директором Артемівського психоневрологічного інтернату відповідно до розпорядження голови обласної ради від 28.01.2015 р., (а.с.59). Згідно з Положенням Артемівський психоневрологічний інтернат є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання осіб та інвалідів першої і другої груп з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Інтернат підпорядкований Департаменту соціального захисту населення Донецької обладміністрації, (а.с. 60-63). Зважаючи на посаду, яку займає позивач ОСОБА_1 (вона є посадовою особою, здійснює функції, пов»язані з виконанням адміністративно-господарських функцій, які впливають на суспільне життя та на життя окремих громадян – постійно проживаючих осіб в інтернаті) її дії можуть бути предметом уваги преси, що підтверджується поясненнями представника відповідача в тій частині, що в інтернат вони поїхали в зв»язку зі зверненнями щодо порушень зі сторони адміністрації інтернату. Бесіда та фотозйомка проводилась в службовому кабінеті ОСОБА_1, в робочий час, під час виконання нею службових обов»язків, що вказує на те, що ОСОБА_1І виконувала свої службові обов»язки , а тому обставини приватного життя відсутні. Редакція газети «Собитія» не порушувала жодного із зазначених видів особистих немайнових прав, викладених у ст. 270 ЦК України та ст. 307 ЦК України.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП редакція газети «Собитія» про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ДП редакція газети «Собитія» про стягнення моральної шкоди, відмовити.

Встановити дату складання повного тексту рішення 15 квітня 2016 р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області в 10-денний строк з дня його проголошення, а особами, які були відсутні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя Н.З.Полтавець