ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 року м. Київ К/800/2941/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кочан В.М., Тракало В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012р. у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання дій неправомірними, зобов'язання відповідача анулювати актовий запис №26 від 22.05.1992р. про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача анулювати свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції в Дніпропетровській області 20.01.2012р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась третя особа, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 6 статті 39 Сімейного кодексу України недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша - третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25.12.1965р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (ОСОБА_2) зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів відділу державної реєстрації актів цивільного стану Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у Луганській області зроблений актовий запис №352.

Даний факт підтверджується також витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб №00009238812 від 15.07.2011р., виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Антрацитівського міськрайонного управління юстиції у Луганській області.

22.05.1992р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області зроблено актовий запис №26. Це, зокрема, підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції в Дніпропетровській області 20.01.2012р.

Згідно свідоцтва про смерть від 15.03.2011р. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

23.03.2012р. позивач звернулась до відповідача із заявою про анулювання актового запису про шлюб від 22.05.1992р. №26.

За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято висновок від 23.06.2012р. про відмову в анулюванні актового запису, який є недійсним, оскільки відповідно до копії актового запису №26 від 22.05.1992р. про шлюб значиться сімейний стан нареченого - розлучений, а у графі «для відміток» даного актового запису про шлюб зазначено документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу ОСОБА_3, а саме - свідоцтво про розірвання шлюбу відділу ЗАГС Жовтневого РВК Луганської області, актовий запис №77 від 21.10.1991р.

Судом першої інстанції було витребувано з Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану інформацію про наявність актових записів на ім'я ОСОБА_2 та встановлено, що при повному збереженні архіву за період з 01.01.1988р. по 31.12.1994р. актовий запис про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не значиться, актові записи про шлюб або розірвання шлюбу за жовтень 1991 року, складених на ім'я ОСОБА_2 відсутні, а також встановлено, що нумерація актових записів про розірвання шлюбу за жовтень 1991 року починається за №789 і закінчується №876, в той час коли актовий запис про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 значиться під №77.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не мав жодних правових підстав для відмови в анулюванні актового запису про шлюб, оскільки позивачем було надано відповідачу усі необхідні документи для анулювання шлюбу, в тому числі витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які підтверджували факт перебування ОСОБА_3 одночасно у двох зареєстрованих шлюбах.

Крім того, суди виходили з того, що за правилами статей 44, 180 Кодексу законів про шлюб та сім'ю, який діяв на час вчинення оскаржуваного актового запису, у випадку розірвання шлюбу в судовому порядку такий шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах РАГС.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і є безпідставними, оскільки судами встановлено факт реєстрації шлюбу з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, за правилами статті 39 Сімейного кодексу України такий шлюб є недійсним і актовий запис про нього підлягає анулюванню, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2012р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012р. у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.М. Кочан

В.В. Тракало