open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2016 р. Справа№ 910/31821/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Комиляй Ю.В., довіреність № 1 від 17.07.2015,

відповідача: Дубняк М.В., довіреність № 89 від 23.03.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016

у справі №910/31821/15 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України

до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"

про стягнення 332 600,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" про стягнення 332 600,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі №910/31821/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 37, код ЄДРПОУ 02070921) на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, будинок 3, код ЄДРПОУ 20001993) кошти попередньої оплати за договором у розмірі 80000,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1200,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі №910/31821/15 щодо відмови у стягненні 120 000,00 грн. попередньої оплати за договором та індексу інфляції у сумі 132 600,00 грн. та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з Національного технічного університету України "КПІ" на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України кошти попередньої оплати за договором у сумі 120 000,00 грн. та індекс інфляції у сумі 132600,00 грн. Стягнути з Національного технічного університету України "КПІ" на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України кошти перераховані на оплату судового збору в повному обсязі за подання позовної заяви у розмірі 3 789,00 грн. Стягнути з Національного технічного університету України "КПІ" на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України кошти перераховані на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5 487, 90 грн.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі №910/31821/15 без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу без задоволення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/31821/15 за апеляційною скаргою Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2016 апеляційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 05.04.2016.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 05.04.2016, підтримав апеляційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 05.04.2016, просив апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2012 між Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (замовник, позивач) та Національним технічним університетом України "КПІ" (виконавець, відповідач) було укладено договір №95 про закупівлю за державні кошти (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати дослідно-конструкторську роботу "П'єзо" (далі - ДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконану ДКР та оплатити її.

Згідно з п. 1.2. Договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, яка є предметом договору, порядок проведення та приймання ДКР, викладені у тактико-технічному завданні на ДКР "П'єзо" №18/1-6149 від 07.09.2012.

Відповідно до п. 1.3. Договору, зміст, терміни і результати надання послуг визначаються календарним планом виконання ДКР (додаток №1 до Договору).

Розділом 2 Договору визначено, що виконавець повинен передати передбачені цим договором послуги, якість яких повинна відповідати науковим, технічним, економічним та іншим вимогам до ДКР, що визначені ТТЗ.

Ціна цього договору, згідно з п. 3.1. Договору, становить 200000,00 грн., у тому числі, за етапами: перший етап ДКР - 120000,00 грн., другий етап ДКР - 80000,00 грн.

Оплата першого етапу ДКР здійснюється шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця попередньої оплати в розмірі 100% від ціни першого етапу ДКР. Попередню оплату в розмірі 120000,00 грн. замовник перераховує виконавцю протягом 10 банківських днів після набрання чинності договору (п. 4.1. пп. 4.1.1. Договору).

Згідно із п. 4.2., пп. 4.2.1. Договору, оплата другого етапу ДКР здійснюється шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок виконавця попередньої оплати в розмірі 100% від ціни другого етапу ДКР. Попередню оплату в розмірі 80000,00 грн. замовник перераховує виконавцю протягом 10 банківських днів не раніше ніж за три місяці до дати завершення другого етапу.

Виконання та приймання ДКР здійснюється відповідно до календарного плану виконання ДКР (додаток №1 до Договору) та ТТЗ (п. 5.1. Договору).

Згідно із календарним планом виконання дослідно-конструкторської роботи "П'єзо" (додаток №1 до договору): термін виконання першого етапу - до 30.11.2012; термін виконання другого етапу - до 30.10.2013.

Відповідно до п. 5.2. Договору, не пізніше ніж за 25 днів до дати закінчення кожного етапу ДКР виконавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити замовнику дату готовності до здавання.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що за результатами приймання першого етапу ДКР складається акт приймання першого етапу ДКР, на другому етапі ДКР складається акт приймальних випробувань. Ці акти складаються та підписуються комісіями, які призначає замовник. До складу комісії включаються представники виконавця за його поданням.

Згідно з п. 5.6. Договору, на підставі позитивних результатів приймання виконавець складає, підписує і надсилає замовнику першого етапу ДКР - акт здавання-приймання першого етапу ДКР, на другому етапі ДКР - акт здавання-приймання ДКР. Замовник протягом 5 днів з дня одержання акту здавання-приймання зобов'язаний підписати його і надіслати виконавцю.

Після завершення надання послуг з виконання ДКР виконавець надає замовнику комплект наукової, технічної та іншої документації, передбаченої ТТЗ. У випадку відмови замовника від приймання результатів внаслідок їх відповідності вимогам ТТЗ сторонами складається акт, в якому наводиться перелік виявлених недоліків та терміни їх усунення (п. 5.8. , п. 5.9. Договору).

Відповідно до п. 6.2.1. Договору, замовник має право достроково розірвати договір, у разі невиконання зобов'язань виконавцем, повідомивши про це його в строк протягом 10 (десяти) робочих днів.

Пунктами 6.3.2, 6.3.5. Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього договору та здійснити передачу дослідного зразка, виготовленого в рамках ДКР, за накладною, оформленою згідно зі законодавством.

У випадку відмови замовника від приймання результатів ДКР, відповідно до п. 5.8. (п. 5.9.) Договору, виконавець зобов'язаний усунути недоліки та пред'явити результати на повторне прийняття за рахунок власних коштів (6.3.6. Договору).

Пунктом 8.5. Договору визначено, що у разі здійснення попередньої оплати виконавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 12.1. Договору, цей договір набирає чинності з дати підписання договору уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін і діє до 30.10.2013.

Додатковою угодою №1/169 від 30.11.2012 термін виконання першого етапу визначено сторонами до 24.12.2012.

Додатковою угодою №2 від 25.10.2013 сторонами продовжено термін виконання другого етапу ДКР до 30.12.2013.

На виконання п. 4.2. та пп. 4.2.1. Договору позивачем перераховано відповідачу 120000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3834 від 25.09.2012.

24.12.2012 між сторонами підписано Акт здавання-приймання першого етапу ДКР "П'єзо".

На виконання п. 4.2. та пп. 4.2.1. договору позивачем здійснено оплату другого етапу ДКР у розмірі 80000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1186 від 31.10.2013 та №1187 від 31.10.2013.

25.10.2013 між сторонами підписано Акт про припинення приймальних випробувань зразка, створеного в рамках ДКР "П'єзо", відповідно до якого приймальні випробування призупиняються до усунення виконавцем ДКР зауважень, викладених в цьому Акті.

30.10.2015 між сторонами підписано Акт матеріально-технічного стану зразка "П'єзо" № 18/16-8890, в якому зазначено, що зразок не укомплектований шістьма вимірювальними щупами з п'єзоперетворювачем (ВЩП), що відповідають вимогам ТТЗ, а також пристроєм погодження на одноканальних ВЩП (п. 3 ТТЗ у редакції доповнення №2 до ТТЗ); дослідний зразок не готовий; зауваження, викладені в акті про припинення приймальних випробувань зразка, виконавцем ДКР не усунені.

Листом вих. №18/14-8891 від 02.11.2015 позивач, з посиланням на п. 6.2.1. договору, повідомив відповідача про розірвання договору №95 від 18.09.2012 та просив повернути сплачені кошти з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Зазначений лист одержано відповідачем 04.11.2015 (вх. № 0201-3426).

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що за твердженням позивача відповідачем не виконано та не передано позивачу дослідно-конструкторські роботи "П'єзо" відповідно до умов договору №95 про закупівлю за державні кошти від 18.09.2012. За таких обставин, позивач, посилаючись на п. 8.5. Договору, звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів попередньої оплати за договором у розмірі 200000,00 грн. та індексу інфляції у розмірі 132600,00 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 892 Цивільного кодексу України, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати (ч. 1 ст. 894 ЦК України).

За умовами укладеного між сторонами договору №95 про закупівлю за державні кошти від 18.09.2012, відповідач зобов'язався за завданням позивача, виконати дослідно-конструкторську роботу "П'єзо" (ДКР), а позивач в свою чергу, зобов'язався прийняти виконану ДКР та оплатити її.

Частиною 3 статті 331 Господарського кодексу України визначено, що науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб'єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо).

Вимога про стягнення попередньої оплати у розмірі 200000,00 грн. обґрунтована невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині виконання та передання позивачу дослідно-конструкторських робіт "П'єзо" у строки встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зі змісту договору №95 про закупівлю за державні кошти від 18.09.2012 вбачається, що сторонами було погоджено, що виконання дослідно-конструкторських робіт здійснюється у два етапи.

Так, термін виконання першого етапу визначено сторонами до 24.12.2012 (у редакції додаткової угоди №1/169 від 30.11.2012), вартість першого етапу складає 120000,00 грн.; термін виконання другого етапу ДКР до 30.12.2013 (у редакції додаткової угоди №2 від 25.10.2013), вартість другого етапу складає 80000,00 грн. Загальна вартість робіт за договором по першому та другому етапах складає 200000,00 грн.

Позивачем здійснено оплату першого та другого етапу ДКР "П'єзо" в загальному розмірі 200000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3834 від 25.09.2012, №1186 від 31.10.2013 та №1187 від 31.10.2013.

Згідно із Тактико-технічним завданням на виконання дослідно-конструкторської роботи "Розробка та виготовлення зразка і програмного забезпечення ультразвукового товщиноміра", шифр "П'єзо", Календарного плану (додаток №1 до договору), перший етап виконання ДКР включає в себе розробку робочої конструкторської документації та виготовлення дослідного зразка.

Розробка виконавцем та погодження замовником:

схеми поділу зразка на складові частини;

переліку документації на зразок та його складові частини із зазначенням документів, що підлягають погодженню із представництвом державного замовника з оборонного замовлення (ПЗ) та замовником.

Розробка комплекту робочої конструкторської документації для виготовлення дослідного зразка відповідно до переліку документації на зразок.

Виготовлення дослідного зразка.

Розробка виконавцем та погодження із ПЗ програми та методик попередніх випробувань.

Проведення попередніх випробувань.

Коригування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань дослідного зразка із присвоєнням літери "О".

Приймання замовником першого етапу ДКР.

24.12.2012 між сторонами підписано Акт здавання-приймання першого етапу ДКР "П'єзо", що виконується за договором №95 від 18.09.2012, відповідно до якого, сторони визначили, що перший етап ДКР "П'єзо" виконаний у повному обсязі і прийнятий позивачем (замовником); загальна ціна першого етапу дослідно-конструкторської роботи, відповідно до договору складає 120000,00 грн.; розрахунки за проведення першого етапу ДКР здійснено повністю; замовник та виконавець претензій один до одного не мають.

29.12.2012 представниками сторін підписано Акт приймання першого етапу ДКР "П'єзо" вих. №18/3-9977.

Згідно з п. 2.6. вказаного Акту, комплект конструкторської документації відповідає вимогам ТТЗ та частково не відповідає Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД). Відповідність конструкторської документації ЄСКД визначено п.12.4. ТТЗ.

У розділі 3 даного Акту, наведено зауваження та рекомендації, в яких визначено провести лабораторні випробування до 01.04.2013 та відкоригувати робочу документацію відповідно до попередніх випробувань та ретранслювати її у відповідні графічні редактори до 01.06.2013.

Відповідно до висновків, наведених в Акті приймання першого етапу ДКР "П'єзо" вих. №18/3-9977 від 29.12.2012, роботи першого етапу ДКР "П'єзо" виконані та в основному відповідають вимогам ТТЗ (п.4.1.). Визначено, вважати перший етап ДКР "П'єзо" виконаним відповідно до умов договору №95 від 18.09.2012 та прийнятим (п. 4.2.) та виконавцю приступити до виконання 2 етапу ДКР "П'єзо" (п. 4.3.). Пунктом 4.4. висновків передбачено, що після усунення зауважень відповідно до розділу 3 цього акту, робоча конструкторська документація та дослідний зразок виробу "П'єзо" можуть бути пред'явлені на приймальні випробування.

29.12.2012 представниками сторін підписано Акт попередніх випробувань дослідного зразка "П'єзо" вих. № 18/3-9978.

У розділі 4 вказаного Акту виконавцю наведено рекомендації щодо проведення лабораторних випробувань до 01.04.2013 та відкоригування робочої документації відповідно до попередніх випробувань та ретранслювання її у відповідні графічні редактори до 01.06.2013.

У висновках до Акту попередніх випробувань дослідного зразка "П'єзо" вих. № 18/3-9978 від 29.12.2012 зазначено наступне:

Програма попередніх випробувань виконана у повному обсязі (п. 5.1.);

Дослідний зразок виробу "П'єзо" попередні випробування витримав (п. 5.2.);

Дослідний зразок після усунення зауважень та врахування рекомендації за результатами попередніх випробувань після отримання позитивних результатів лабораторних випробувань, відповідно до п. 4.1. рекомендацій комісії, може бути пред'явлений на приймальні випробування (п. 5.3.);

Конструкторська документація після коригування за результатами попередніх випробувань може бути пред'явлена на приймальні випробування (п. 5.4.).

Згідно з Протоколом № 1 вих. № 18/3-409 від 17.01.2013 попередніх випробувань дослідного зразка і програмного забезпечення ультразвукового товщиноміра, розробленого та виготовленого в рамках дослідного-конструкторської роботи "П'єзо", дослідні зразки "П'єзо" витримали випробування відповідно до Програми та методик попередніх випробувань та відповідають вимогам ТТЗ.

Висновки за результатами попередніх випробувань дослідного зразка, наведені у Протоколі № 1 вих. № 18/3-409 від 17.01.2013, згідно із якими, дослідні зразки "П'єзо", витримали попередні випробування, свідчать про усунення зауважень та рекомендацій, вказаних в Акті приймання першого етапу ДКР "П'єзо" вих. №18/3-9977 від 29.12.2012 та Акті попередніх випробувань дослідного зразка "П'єзо" вих. № 18/3-9978 від 29.12.2015 та відповідно пред'явлення дослідного зразка на приймальні випробування (другий етап згідно із п. 11 ТТЗ).

Враховуючи наявні в Акті приймання першого етапу ДКР "П'єзо" вих. №18/3-9977 від 29.12.2012 та Акті попередніх випробувань дослідного зразка "П'єзо" вих. № 18/3-9978 від 29.12.2012 зауваження та рекомендації щодо конструкторської документації, згідно із Протоколом № 2 вих. № 18/3-9770 від 30.10.2013, сторонами проведено перевірку конструкторської, програмної та експлуатаційної документації, за результатами якої встановлено, що конструкторська, програмна та експлуатаційна документація ультразвукового товщиноміра "П'єзо" відповідають вимогам п.п. 12.4-12.9 ТТЗ виконання ДКР "П'єзо".

Листом від 30.01.2013 вих. № 2000/125, відповідач передав позивачу удосконалену конструкторську документацію.

В свою чергу, позивач листом вих. №18/3-1292 від 03.03.2014, повідомив, що робоча конструкторська документація (РКД) та програмна документація (ПД) є повною та загалом відповідає ЄСКД та ЄСПД.

Враховуючи встановлені вище обставини, зміст Акту здавання-приймання першого етапу ДКР "П'єзо" від 24.12.2012, Акту приймання першого етапу ДКР "П'єзо" вих. №18/3-9977 від 29.12.2012, Акту попередніх випробувань дослідного зразка "П'єзо" вих. № 18/3-9978 від 29.12.2012, Протоколу № 1 вих. № 18/3-409 від 17.01.2013 попередніх випробувань дослідного зразка і програмного забезпечення та Протоколу № 2 вих. № 18/3-9770 від 30.10.2013, суд дійшов висновку, що роботи за першим етапом по договору №95 про закупівлю за державні кошти від 18.09.2012 на загальну суму 120000,00 грн. є такими, що виконані відповідачем та відповідно прийняті позивачем в повному обсязі. Виконання та прийняття першого етапу робіт не заперечувалось і самим позивачем.

Крім того, позивачем та відповідачем Акту про відмову замовника від приймання результатів робіт за першим етапом, відповідно до п. 5.8. (п. 5.9.) договору, не складалось.

Пунктами 5.4., 5.6. Договору сторони передбачили, що приймання першого етапу підтверджується актом приймання першого етапу ДКР.

Оскільки роботи по першому етапу ДКР "П'єзо", у відповідності до п. 5.4., п. 5.6. договору, були передані позивачу за Актом здавання-приймання першого етапу ДКР "П'єзо" від 24.12.2012 та були виконані відповідачем у повному обсязі згідно із Тактико-технічним завданням і Календарним планом, що підтверджується Актом приймання першого етапу ДКР "П'єзо" вих. №18/3-9977 від 29.12.2012, Актом попередніх випробувань дослідного зразка "П'єзо" вих. № 18/3-9978 від 29.12.2012, Протоколом № 1 вих. № 18/3-409 від 17.01.2013 попередніх випробувань дослідного зразка і програмного забезпечення та Протоколом № 2 вих. № 18/3-9770 від 30.10.2013, то в силу приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання відповідача з виконання робіт по першому етапу є виконаними належним чином, а тому, підстави для повернення грошових коштів у розмірі 120000,00 грн., сплачених позивачем за першим етапом, відсутні.

Щодо посилань позивача на те, що згідно із положеннями ст. 894 ЦК України, позивач оплачує тільки повністю завершені роботи, суд зазначає, що укладаючи договір, сторони передбачили, що дослідно-конструкторські роботи здійснюються у два етапи, які окремо приймаються та оплачуються позивачем, що відповідає приписам частини 1 статті 894 ЦК України, відповідно до якої, договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт.

Таким чином, погодження сторонами у договорі прийняття та оплату робіт за окремими етапами, виконання відповідачем окремого (першого) етапу за договором та прийняття дослідно-конструкторських робіт позивачем за таким етапом без заперечень, що підтверджено актом приймання, актом попередніх випробувань та протоколами попередніх випробувань та перевірки документації, свідчить про відсутність підстав для повернення попередньої оплати у розмірі 120000,00 грн. згідно із п. 8.5. договору та спростовує посилання позивача на те, що виконання першого етапу не звільняє відповідача від повернення всієї суми попередньої оплати.

Позивач також посилався на приписи ч. 2 ст. 693 ЦК України, відповідно до якої визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Однак, як встановлено судом, до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 693 ЦК України не застосовуються, оскільки, відносини, що виникли між сторонами підпадають під правове регулювання глави 62 Цивільного кодексу України. При цьому, передання відповідачем позивачу результату дослідно-конструкторських робіт, у даному випадку, дослідного зразка, є наслідком виконання робіт за договорами на виконання дослідно-конструкторських, та не свідчить про передачу такого результату робіт як окремого товару.

Враховуючи те, що виконання у повному обсязі відповідачем першого етапу дослідно-конструкторських робіт документально підтверджено та позивачем прийнято роботи виконані за першим етапом, підстави для повернення попередньої оплати у розмірі 120000,00 грн. відсутні, у зв'язку із чим, позовні вимоги, у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення попередньої оплати за другим етапом у розмірі 80000,00 грн., cуд відзначає наступне.

Відповідно до п. 11 Тактико-технічного завдання на виконання дослідно-конструкторської роботи "Розробка та виготовлення зразка і програмного забезпечення ультразвукового товщиноміра", шифр "П'єзо", Календарного плану (додаток №1 до договору), другий етап виконання ДКР включає в себе наступний зміст робіт:

доробка в разі необхідності дослідного зразка;

розробка програмного забезпечення та експлуатаційної документації на дослідний зразок;

розробка виконавцем та затвердження замовником програми та методик приймальних випробувань;

пред'явлення дослідного зразка та робочої конструкторської документації і програмного забезпечення на приймальні випробування;

проведення приймальних випробувань;

коригування (за необхідності) робочої конструкторської документації із присвоєнням літери "О";

передача науково-технічної продукції замовнику із присвоєнням літери "О";

передача науково-технічної продукції замовнику.

Пунктами 5.4., 5.6. Договору сторони визначили, що на другому етапі ДКР складається акт приймальних випробувань та на підставі позитивних результатів приймання відповідач складає, підписує і надсилає позивачу акт здавання-приймання ДКР.

Протоколом лабораторних випробувань дослідного зразка ультразвукового товщиноміра, шифр "П'єзо" вих. № 18/1-3378 від 29.03.2013, встановлено, що дослідний зразок "П'єзо" відповідає вимогам щодо призначення зразка відповідно до пунктів 3.2.2., 3.2.3 ТТЗ та не відповідає вимогам щодо призначення зразка відповідно до пунктів 3.2.1., 3.2.4, 3.2.5 ТТЗ. За результатами випробувань комісією з приймання 2 етапу визначено виконавцю усунути виявлені недоліки та провести додаткові випробування дослідного зразка за вимогами пунктів 3.2.1., 3.2.4, 3.2.5 ТТЗ в термін до 24.06.2013.

Листом № 2000/1146 від 20.09.2013 відповідач повідомив позивача про завершення розробки дослідного зразка "П'єзо" і конструкторської документації.

В свою чергу позивач, листом від 08.10.2013 №18/3-9141 повідомив відповідача про створення за розпорядженням директора комісії з проведення приймальних випробувань та повідомив, що приймальні випробування проводитимуться з 14 по 25 жовтня 2013 на території НТУУ "КПІ".

25.10.2015 комісією з проведення приймальних випробувань зразка складено та підписано Акт про припинення приймальних випробувань зразка, створеного в рамках ДКР "П'єзо" вих. № 18/3-9771 від 30.10.2013.

Згідно із пунктом 2 Акту про припинення приймальних випробувань зразка, створеного в рамках ДКР "П'єзо" вих. № 18/3-9771 від 30.10.2013 зазначено, що за результатами приймальних випробувань зразок не відповідає вимогам пункту 3.1. ТТЗ - відсутні складові зразка, а саме: три вимірювальні щупи з п'єзоперетворювачем (ВЩП) із з'єднувальним роз'ємом. У зв'язку з чим, проведення приймальних випробувань та перевірок зразка на відповідність вимогам пунктів 3.2.1-3.2.5, 3.3-3.5, 3.7-3.9, 3.13, 4-7 ТТЗ неможливе.

Комісією з проведення приймальних випробувань зразка рекомендовано призупинити проведення випробувань та виконавцю ДКР зібрати остаточно три щупи та доукомплектувати ними зразок до 22.11.2013 згідно із вимогами ТТЗ.

В Протоколі №1 перевірки складу зразка ультразвукового товщиноміра, створеного в рамках виконання ДКР "П'єзо" вих. № 18/3-9769 від 30.10.2013 визначено, що зразок не витримав перевірку вимогам п. 3.1. ТТЗ через відсутність ВЩП в остаточному зібраному вигляді.

Сторонами було укладено додаткову угоду №2 від 25.10.2013 до договору, якою було вирішено затвердити Доповнення до ТТЗ.

Листом від вих. №2000/1386 від 29.10.2013 відповідач звернувся з пропозицією доукомплектувати дослідний зразок, додатковими складовими та продовжити термін робіт до 30.12.2013.

Доповненням №2 до ТТЗ, затвердженого позивачем 29.10.2013 (до вх. №4055 від 29.10.2013) внесено зміни до п. 3.1 ТТЗ (на підставі листа відповідача вих. №2000/1386 від 29.10.2013, вх. 4055 від 29.10.2013), згідно із якими змінено склад зразка, а саме збільшено кількість та якість ВЩП.

12.12.2013 представниками сторін було складено Акт матеріально-технічного стану зразка "П'єзо", згідно із яким, представниками позивача та відповідача встановлено, що на момент перевірки, зразок не доукомплектований шістьма вимірювальними щупами з п'єзоперетворювачем та до поновлення приймальних випробувань не придатний.

08.02.2014 представниками сторін було складено Акт матеріально-технічного стану зразка "П'єзо" №18/3-855, в якому визначено, що зразок до поновлення приймальних випробувань не придатний через відсутність остаточно зібраних щупів.

30.10.2015 представниками сторін було складено Акт матеріально-технічного стану зразка "П'єзо" №18/16-8890, в якому визначено, що зразок не укомплектований шістьма вимірювальними щупами з п'єзоперетворювачем (ВЩП), що відповідають вимогам ТТЗ, а також пристроєм погодження для одноканальних ВЩП (п. 3 ТТЗ у редакції доповнення №2 до ТТЗ). За висновками представниками сторін, дослідний зразок до приймальних випробувань не готовий; зауваження, що викладені в Акті про припинення приймальних випробувань зразка, створеного в рамках ДКР "П'єзо", виконавцем ДКР не усунені.

Встановленими вище обставинами та складеними сторонами Актом про припинення приймальних випробувань зразка, створеного в рамках ДКР "П'єзо" вих. № 18/3-9771 від 30.10.2013, Протоколом №1 перевірки складу зразка ультразвукового товщиноміра, створеного в рамках виконання ДКР "П'єзо" вих. № 18/3-9769 від 30.10.2013, Актом матеріально-технічного стану зразка "П'єзо" від 12.12.2013, Актом матеріально-технічного стану зразка "П'єзо" №18/3-855 від 08.02.2014 та Актом матеріально-технічного стану зразка "П'єзо" №18/16-8890 від 30.10.2015 підтверджено невиконання відповідачем другого етапу дослідно-конструкторських робіт.

Акти приймальних випробувань та здавання-приймання дослідно-конструкторських робіт за другим етапом, у відповідності до 5.4., 5.6. Договору, сторони не складали та не підписували.

Враховуючи наведене, відповідач свої зобов'язання по виконанню другого етапу дослідно-конструкторських робіт належним чином та в установлений строк не виконав, дослідний зразок не передав, чим порушив п. 6.3.1, п. 6.3.2., п. 6.3.4. п. 6.3.5. Договору.

Разом з тим, судом враховано, що виконання робіт щодо робочої конструкторської документації, що передбачені за другим етапом, були виконанні відповідачем в рамках виконання першого етапу дослідно-конструкторських робіт, а саме, за результатами коригування робіт по першому етапу.

Листом вих. №18/14-8891 від 02.11.2015 позивач, відповідно до п. 6.2.1. договору, повідомив відповідача про розірвання договору №95 від 18.09.2012 та просив повернути сплачені кошти з урахуванням індексу інфляції. Зазначений лист отриманий відповідачем 04.11.2015, що підтверджується відповідною відміткою на листі.

Як зазначалось вище, дія укладеного між сторонами договору була встановлена сторонами до 30.12.2013 внаслідок продовження терміну виконання робіт.

Згідно із ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Як було встановлено судом, відповідач після закінчення терміну дії договору здійснював перевірку стану виконання та якості робіт по другому етапу, що підтверджується Актами матеріально-технічного стану зразка "П'єзо", та прийняття конструкторської та програмної документації, що свідчить про те, що позивач розраховував на отримання позитивного результату за договором, в даному випадку, виконання робіт по другому етапу та як наслідок передання дослідного зразка.

Враховуючи те, що відповідачем належним чином та в установлений договором строк не були виконані взяті на себе зобов'язання по виконанню другого етапу дослідно-конструкторських робіт, позивач листом вих. №18/14-8891 від 02.11.2015, фактично відмовився від договору та вимагав повернути сплачені за договором кошти з урахуванням індексу інфляції.

Разом з тим, судом встановлено, що сторони, у відповідності до п. 5.8. (п. 5.9.) договору, Акту про відмову від приймання результатів робіт за другим етапом не складали. Проте, зазначені вище Акти про припинення приймальних випробувань зразка, про перевірку матеріально-технічного стану зразка "П'єзо" та протокол перевірки складу зразка, свідчать про невідповідність результатів робіт вимогам ТТЗ, наявність у результатах робіт за другим етапом недоліків, встановлюють строки їх усунення, а лист-вимога позивача вих. №18/14-8891 від 02.11.2015 свідчить про відмову позивача від результатів робіт за договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену розділом 8 Договору.

Зі змісту договору вбачається, що сторони, укладаючи договір передбачили повернення попередньої оплати (п. 8.5. договору).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У зв'язку із тим, що роботи по другому етапу відповідачем виконані не були, доказів виконання відповідних робіт під час вирішення даного спору відповідачем не надано, а також беручи до уваги те, що позивач відмовився від зобов'язань за договором та сторонами передбачено повернення попередньої оплати у разі невиконання зобов'язань за договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів попередньої оплати у розмірі 80000,00 грн., є доведеною та обґрунтованою.

Відповідач, в свою чергу посилався на те, що у відповідності до ст. 848, ст. 897, ст. 899 ЦК України, відповідач повідомив позивача про виявлену неможливість одержати очікувані результати, у зв'язку із чим, ризик випадкової неможливості досягнення договірного результату покладається на позивача та останній зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати. Натомість позивачем не було здійснено уточнення ТТЗ за другим етапом, що унеможливлює виконання відповідачем робіт за другим етапом. Рішень про відмову від результатів робіт внаслідок невідповідності вимогам ТТЗ позивачем та позивачем не приймалось.

Щодо посилань відповідача про відсутність підстав для повернення попередньої оплати за другим етапом, суд відзначає наступне.

Статтею 897 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором (п. 1 ч. 1); негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу (п. 6 ч. 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 899 Цивільного кодексу України, якщо у ході виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт виявляється неможливість досягнення результату внаслідок обставин, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом вих. №2000/1603 від 10.12.2014 повідомив позивача про неможливість досягнення позитивного результату дослідно-конструкторських робіт за вимогами ТТЗ у редакції доповнень №2.

Також, листами вих. № 2000/27 від 16.01.2015, вих. № 2000/108 від 03.02.2015, вих. №2000/14012.02.2015 відповідач повідомляв позивача про необхідність уточнення ТТЗ, зокрема щодо технічних характеристик і параметрів пристрою для розміщення та суміщення вимірювальних об'єктів з ВЩП.

Проте, як було встановлено судом вище, зміни до Тактико-технічного завдання на виконання дослідно-конструкторської роботи "Розробка та виготовлення зразка і програмного забезпечення ультразвукового товщиноміра", шифр "П'єзо" (доповнення №2), були внесені сторонами саме на підставі листа відповідача вих. №2000/1386 від 29.10.2013, вх. 4055 від 29.10.2013), в якому відповідач запропонував доукомплектувати дослідний зразок, додатковими складовими. Разом з тим, в подальшому, дотримання запропонованих самим відповідачем змін до ТТЗ, стало не можливим.

Первинних документів в підтвердження здійснення витрат на виконання робіт по другому етапу на суму 80000,00 грн., які були сплачені позивачем матеріали справи не містять. Наданий відповідачем кошторис фактичних витрат за договором №95 від 18.09.2012 за етапом №2 не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджує факт здійснення господарської операції та відповідно використання на реалізацію виконання робіт за другим етапом сплаченої відповідачем суми попередньої оплати за вказаним етапом.

Посилання відповідача на положення ст. 848 ЦК України, є необґрунтованими, оскільки, відповідач від договору не відмовлявся та доказів понесення ним збитків не надав.

Крім того, як було встановлено судом, під час виконання другого етапу представниками сторін були виявлені недоліки у виконаних роботах та встановлювались строки для їх усунення, що підтверджується Протоколом лабораторних випробувань дослідного зразка ультразвукового товщиноміра, шифр "П'єзо" вих. № 18/1-3378 від 29.03.2013, Актом про припинення приймальних випробувань зразка, створеного в рамках ДКР "П'єзо" вих. № 18/3-9771 від 30.10.2013.

Судом також не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що за рішенням суду у справі № 910/26791/14 вже було стягнуто з Національного технічного університету України "КПІ" на користь позивача штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання за другим етапом ДКР, оскільки сплата штрафних санкцій за договором не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за договором (п. 8.6. договору).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо невиконання відповідачем другого етапу дослідно-конструкторських робіт за договором №95 про закупівлю за державні кошти від 18.09.2012, та беручи до уваги те, що факт невиконання вказаного зобов'язання належним чином доведений, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів попередньої оплати за договором у розмірі 80000,00 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 132600,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Разом з тим, в пункті 8.5. договору, сторони визначили, що повернення суми попередньої оплати здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищенаведене, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили, що відповідач повертає суму попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції.

Однак, інфляційні втрати нараховані на суму попередньої оплати у розмірі 120000,00 грн. задоволенню не підлягають, з огляду на відмову у задоволенні позову в частині стягнення 120000,00 грн. попередньої оплати за першим етапом.

Щодо нарахування інфляційних втрат на суму 80000,00 грн. суд відзначає наступне.

Нарахування інфляційних втрат здійснено позивачем за період з січня 2014 року по вересень 2015 року. За перерахунком суду розмір інфляційних втрат нарахованих на суму 80000,00 грн. за період визначений позивачем складає 61216,48 грн.

Пунктом 8.5. Договору сторонами не передбачено строку повернення суми попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Лист-вимогу вих. №18/14-8891 від 02.11.2015 про повернення суми попередньої оплати та сплати інфляційних втрат відповідач отримав 04.11.2015, а тому нарахування інфляційних втрат, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України, слід здійснювати з 11.11.2015.

У зв'язку із тим, що позивач нараховує інфляційні втрати з січня 2014 року по вересень 2015 року, тобто до початку прострочення з повернення попередньої оплати, вимоги про стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суму 80000,00 грн., задоволенню не підлягають.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення коштів попередньої оплати за договором у розмірі 80000,00 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі №910/31821/15 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника (позивача).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі №910/31821/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/31821/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран

Джерело: ЄДРСР 57064946
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку