Справа № 284/103/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2016 р.

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді Діброви О.В.

з секретарем Івасенко М.В.

з уч.заявника ОСОБА_1

представника

заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні у смт.Народичі справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання, -

В С Т А Н О В И В:

В направленій до суду заяві ОСОБА_1 просила встановити факт її проживання з 1 грудня 1987 року по 31 грудня 1992 року включно в с.Залісся Народицького району Житомирської області, з метою отримання довідки встановленого зразка.

В судовому засіданні заявник пояснила, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується виданим їй 18.11.2008 року посвідчення, та їй встановлено другу групу інвалідності. Остаточною метою її звернення до суду є призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, для чого їй і потрібно встановлення факту проживання на радіоактивно забрудненій території у зазначений нею період.

Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення регулює Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі-Закон).

Особам, яким встановлено статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідної категорії призначається пенсія на пільгових умовах, визначених розділом VIII Закону.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 11 Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Згідно з ч.ч.3,4 ст.15 Закону підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.ч.1, 3, 4 ст.65 Закону та п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи(надалі - Порядок) видаються посвідчення на підставі довідки встановленого зразка.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення (п. 10 Порядку).

Необхідність повторного звернення до суду для встановлення факту постійного проживання особи на території гарантованого добровільного відселення чинним законодавством не передбачена.

Таким чином, законодавством передбачено спеціальний порядок встановлення фактів постійного проживання на території зони гарантованого добровільного відселення та визначення в зв'язку з цим статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, який є підставою для призначення пільгової пенсії, а тому, справи про встановлення таких фактів не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України.

У разі незгоди особи з рішенням органу, який видає посвідчення, вона, згідно із ст. 70 Закону, може оскаржити це рішення до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.205, 209, 210 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання – закрити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга через Народицький районний суд Житомирської області в апеляційний суд Житомирської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Суддя:

ОСОБА_3