Головуючий у першій інстанції Кравчук О. О.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Бабія А.П.

- Ступакова О.А.

при секретарі - Желєзнові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі, Іванівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про внесення змін до акту про нещасний випадок та зобов'язання відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров'я, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 08 лютого 2016 року, -

встановила:

02 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою до Іванівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі відповідач 1), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі (далі відповідач 2) про зобов'язання внести зміни до акту про нещасний випадок та відшкодувати шкоду завдану ушкодженням здоров'я.

Позивачка вказувала, що з 12 березня 1991 року по 16 березня 2012 року працювала у відповідача 1 на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини епізіотолога протиепізоотичного відділу Іванівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі - лікар).

29 вересня 2011 року під час проведення планового щеплення собак проти сказу, стався нещасний випадок, так як її вкусила собака за ліву молочну залозу (далі нещасний випадок).

30 грудня 2011 року комісією з розслідувань нещасного випадку був складений акт №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою 11-1 (далі акт), відповідно до якого причинами нещасного випадку визнано: незастосування нею засобів захисту, невиконання вимог посадової інструкції. Внаслідок нещасного випадку її здоров'ю завдана шкода, а відповідачі не визнають її право на відшкодування шкоди.

За таких обставин позивач просила внести зміни до пунктів 7. 10 акту, а саме вину за настання нещасного випадку покласти на відповідача 1 внаслідок порушення ним законодавства про охорону праці, виключити її з числа осіб, які допустили порушення законодавства у сфері охорони праці, та зобов'язати відповідача 2 відшкодувати їй вартість витрат понесених на лікування у розмірі 1 888 гривень 17 копійок.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представники відповідача 1 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на обставини вказані в повідомленні та зазначили, що позивачка проводила вакцинацію без намордника чим порушила вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та інструкцію лікаря (а.с. 104).

Представники відповідача 2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на обставини вказані в запереченні, та зазначили, що позивачка для отримання відшкодування не надала необхідні документи на підтвердження витрат лікування пов'язаних з нещасним випадком (а.с. 146-147).

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 08 лютого 2016 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі, Іванівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про внесення змін до акту про нещасний випадок та зобов'язання відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров'я відмовлено.

В апеляційній скарзі, поданої ОСОБА_3, ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Наказом начальника управління ветеринарної медицини в Іванівському районі від 29 грудня 2011 року № 48 «Про створення комісії з розслідування нещасного випадку» призначено комісією з розслідування нещасного випадку (далі - комісія, а.с. 258).

Відповідно до складеного акту, комісія дійшла висновку що основними причинами нещасного випадку стало незастосування позивачем засобів захисту за їх наявності (намордника), невиконання нею вимог інструкції з охорони праці та лікаря, а супутньою причиною неякісне проведення інструктажу (а.с. 20-23).

Згідно посадової інструкції лікаря затвердженої начальником Іванівської районної державної лікарні ветеринарної медицини 01 травня 2010 року лікар виконує доручення завідуючого відділом - лікаря по заразним хворобам протиепізоотичного відділу та начальника районної державної лікарні, здійснює інші функції, необхідні для виконання поставлених завдань перед відділом (а.с. 191-192, далі - інструкція).

Відповідно до розподілу обов'язків від 2011 року на позивача були покладені функції з виконання інших обов'язків за наказом начальника районної державної лікарні ветеринарної медицини (а.с. 27-29, далі - розподіл обов'язків).

З епікризу вбачається, що позивач в період з 16 грудня 2011 року по 23 грудня 2011 року знаходилася на обстеженні та лікуванні в маммалогічному відділенні ООД (а.с. 33).

Копіями листків непрацездатності від 23 грудня 2011 року, 24 грудня 2011 року (далі листи непрацездатності) підтверджується, що причиною непрацездатності позивачки є загальне захворювання (а.с. 34).

Відповідно до довідки від 11 листопада 2011 року № 671 виданої Іванівською центральної районної лікарні, позивач 29 вересня 2011 року зверталася до лікаря ортопеда-травматолога зі скаргою щодо укусу собаки під час щеплення (а.с.с 35).

З повідомлення начальника Іванівської районної державної лікарні ветеринарної медицини вбачається, що позивачу за листами непрацездатності проведені виплати в повному обсязі на загальну на загальну суму 733,08 грн. та 1588,34 грн. (а.с. 148).

Суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин та послався на норми Закони, які регулюють зазначені правовідносини.

Так згідно ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу проведення медичної професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV).

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати па медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо погребу в них визначено висновками медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування (ч.2, 4 ст. 34 Закону № 1105-XIV).

Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть (ст. 35 Закону № 1105-XIV).

Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів (ст. 36 Закону № 1105-XIV).

Застраховані особи мають право на відшкодування витрат під час проходження медичної і професійної реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує.

Застраховані особи зобов'язані надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону (п.6 ч.І, п.1 ч.2 ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим (ч. 2, 3, 6 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілому визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги (ч. І ст. 38 Закону України «Про загагальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого.

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування (ч. І, 2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: І) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги (ч.І ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомній про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питані, охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці (ст.6 Закону України «Про охорону праці», далі - Закону № 2694-XII, тут і далі посилання на норми Закону № 2694-ХІІ у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійною захворювання, які спричинили втрату працездатності" (ст.9 Закону № 2694-ХІІ).

Працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог (ст. 14 Закону № 2694-ХІІ).

Для взяття на облік потерпілий (законний представник потерпілого) повинен подати до робочих органів виконавчої дирекції Фонду такі документи: а) заяву; б) копію висновку МСЕК про потребу у забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення: в) копію індивідуальної програми реабілітації, затверджену МСЕК (у разі наявності); г) перелік необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначений лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) закладу охорони здоров'я (поновлюється під час кожного призначення ліків, але не рідше одного разу на рік); ґ) виписку з медичної карти амбулаторного хворого (поновлюється щороку).

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду перевіряється комплектність документів, поданих потерпілим (законним представником потерпілого). Робочі органи виконавчої дирекції Фонду реєструють заяви потерпілих у журналі реєстрації заяв та вносять усі необхідні дані до реєстру потерпілих.

Підставою для фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення є висновок МСЕК про потребу потерпілого у такій допомозі.

Фінансуванню підлягають витрати у разі надання потерпілим амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги (у тому числі після надання стаціонарної допомоги, медичної реабілітації) у поліклініці, вдома, в денних стаціонарах згідно з переліком необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначеним ЛКК закладу охорони здоров'я (пункти 2, 3, 4, 5 розділу II Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 09 червня 2010 року № 18, далі Положення № 18).

Рішення про фінансування витрат на забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення приймається протягом трьох днів з дати реєстрації заяви потерпілого та всіх необхідних документів у журналі реєстрації.

У разі самостійного придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за цінами у розмірі не більше вартості лікарських засобів, виробів медичного призначення в аптечних закладах (постачальників, виробників), з якими укладено договори, за умови перебування потерпілого на обліку та на підставі оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати.

Рішення про відшкодування витрат потерпілому, законному представнику потерпілого, роботодавцеві приймається протягом 10 днів з дня отримання всіх документів, що підтверджують їх витрати (пункти 6,7 розділу II Положення № 18).

Підставою для фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування хронічного професійного захворювання за формами, наведеними у додатках до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та потребу потерпілого у такій допомозі.

Рішення про фінансування витрат на лікування, медичну реабілітацію потерпілих приймається протягом трьох днів з дня отримання всіх необхідних документів.

У разі самостійної оплати лікування, медичної реабілітації їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за умови перебування потерпілого на обліку на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків, оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати.

Рішення про відшкодування витрат потерпілим, законним представникам потерпілих, роботодавцям приймається протягом 10 днів з дня отримання всіх документів, що підтверджують їх витрати (пункти 1, 4 розділу III Положення № 18).

Якщо при наявності акта (спеціального) розслідування нещасною випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5, затвердженого постановою КМУ № 1232, та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 або акта розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 потерпілий визнаний чи не визнаний інвалідом через нещасний випадок на виробництві (професійне захворювання) і через певний час у зв'язку із погіршенням стану здоров'я, що пов'язане з цим нещасним випадком (професійним захворюванням), йому видано листок непрацездатності, то допомога з тимчасової непрацездатності надається у разі підтвердження зв'язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) (пункт 2.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 24 квітня 2007 року № 24, далі - Порядок № 24).

Для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються: 1) заява потерпілого про призначення страхових виплат; 2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1; 6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; 7) довідка про середню заробітну плату (доход); 8) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу; 11) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).

Право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше після закінчення трьох років з дня встановлення МСЕК втрати потерпілим професійної працездатності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, то страхові виплати призначаються з дня звернення за їх призначенням відповідно до чинних нормативно-правових актів ( пункти 3.1, 3.3 Порядку №24).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідача Іванівської районної державної лікарні ветеринарної медицини щодо внесення змін до акту про нещасний випадок суд першої інстанції виходив з наступного:

Відповідно до Інструкції та положень ст. Закону України "Про охорону праці" позивачка під час покладених на неї обов'язків повинна була дбати про особисту безпеку і здоров'я в процесі виконання будь-яких робіт, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, а у разі створення небезпечної для її життя чи здоров'я ситуації мала право відмовитися від дорученої роботи, й тому несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Недодержання позивачкою вказаних вимог, не може свідчити про невідповідність відомостей вказаних у акті фактичним обставинам нещасного випадку.

Наявність фактичних даних про порушення відповідачем порядку проведення розслідування нещасних випадків стосовно позивача не може свідчити про обґрунтованість вимог позивача.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи виявлено порушення відповідачем порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, проте питання постановлення окремої ухвали судом не вирішувалось, так як начальника Іванівської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_6 вже притягнуто до відповідальності за вчинені порушення (а.с. 253-257).

Суд першої інстанції правильно вказав, що відповідно до положень Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) саме на комісію з розслідування нещасного випадку покладені обов'язки проведення розслідування та прийняття рішення по складанню акту про нещасний випадок, яка не є юридичною особою.

Між тим суд першої інстанції зазначив, що питання залучення до участі у справі комісії, яка уповноважена приймати рішення щодо внесення змін до акту, позивач будь-яких клопотань про заміну відповідача або залучення співвідповідача суду не надала, а суд позбавлений можливості залучити у якості співвідповідача по цій справі комісію, яка не є юридичною особою.

На підставі наведеного суд першої інстанції зробив висновок, що зазначене має бути самостійною підставою для відмови у позові, а позивач не позбавлена можливості оскаржити дії комісії не в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Суд першої інстанції з'ясував та сам зазначив, що комісія з розслідування нещасного випадку не є юридичною особою, а тому до неї, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, неможливо пред'явити позов.

Однак позивачка звертаючись з позовом просила суд зобов'язати внести зміни до акту про нещасний випадок, що відповідно до зазначених вище законів та нормативно-правових актів, є виключно компетенцією комісії з розслідування нещасного випадку.

Тобто позивачка вибрала не той спосіб захисту своїх прав, а тому такі її позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином колегія суддів вважає необхідним в цій частині змінити мотивувальну частину рішення суду.

Що стосується відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздільнянському районі, щодо зобов'язання відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров'я то суд першої інстанції виходив з наступного.

З наведених в рішенні норм Закону № 1105-ХІV, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України "Про охорону праці". Положення № 18, Порядку № 24 вбачається, що підставою для розгляду справ про страхові виплати відповідачем є акт розслідування нещасного випадку та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого.

Навіть порушення правил охорони праці позивачем, яке спричинило нещасний випадок, не звільняє відповідача від виконання зобов'язань перед нею.

Взяття на облік позивача повинно здійснюватись за умови подання нею відповідачу заяви, акту розслідування нещасного випадку копії висновку МСЕК про потребу у забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення, переліку необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначений ЛКК закладу охорони здоров'я, виписки з медичної карти амбулаторного хворого (далі - документи).

В суді встановлено та сторонами не заперечувалось, що позивачка висновок МСЕК не отримувала та з відповідною заявою з доданням документів до відповідача не зверталась.

При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що в діях відповідача не має порушень прав позивачки, оскільки вона в установленому порядку необхідні документи йому не надавала.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачка за умови належного оформлення документів та надання їх відповідачу не позбавлена можливості отримання страхових виплат в тому числі витрат на лікарські засоби.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав посилаючись на норми КЗпП України, тобто на порушення норм трудового законодавства, а також посилаючись на обставини, які мали місце 29 вересня 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції з відповідним позовом позивачка звернулася тільки 02.02.2015 року, тобто майже через три з половиною роки.(а.с. 1-6)

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Іванівського районного суду Одеської області від 08 лютого 2016 року відносно позовних вимог до Іванівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про внесення змін до акту про нещасний випадок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.А. Станкевич

Судді: А.П. Бабій

О.А. Ступаков